Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Наслідуймо їхню віру

 РОЗДІЛ 7

Він «ріс із Господом»

Він «ріс із Господом»

1, 2. За яких обставин Самуїл промовляв до ізраїльтян і чому він спонукував їх розкаятися?

УВЕСЬ народ зібрався в місті Ґілґал. Його скликав Самуїл, вірний Богу чоловік, котрий уже десятиліттями служить суддею і пророком. Надворі спека, адже настала посушлива пора — травень або червень за сучасним календарем. Поля довкола переливаються золотом стиглої пшениці. Самуїл пильно вдивляється в обличчя людей. У натовпі западає тиша. Як пророкові досягти їхніх сердець?

2 Ізраїльтяни не усвідомлюють, наскільки серйозний їхній гріх. Вони захотіли, щоб ними правила звичайна людина, і цим виявили крайню зневагу до свого Бога, Єгови, і його пророка. По суті, вони відкинули Єгову, свого Царя. Чи вдасться Самуїлу спонукати народ до каяття?

Приклад юного Самуїла навчає нас, як зміцняти віру в Єгову попри поганий вплив

3, 4. а) Чому Самуїл згадав про свою молодість? б) Чому для нас є повчальним приклад Самуїлової віри?

3 Самуїл починає промовляти до натовпу: «Я постарів та посивів». Сиве волосся додає ще більшої ваги його словам. Пророк продовжує: «Я ходив перед вами від своєї молодости аж до цього дня» (1 Сам. 11:14, 15; 12:2). Самуїл уже постарів, але не забув своїх молодих років. Його спогади й досі яскраві. Ще хлопцем Самуїл постановив залишатись вірним Єгові і завжди тримався цього рішення.

4 Самуїл розвивав і зміцняв свою віру, хоча його постійно оточували люди, котрі нехтували Божими законами. Нині також нелегко мати віру, адже ми живемо в зіпсованому й безбожному світі. (Прочитайте Луки 18:8). Подивімося,  чого можна навчитися з прикладу Самуїла, котрий полюбив Бога ще в юності.

Хлопчик «служив перед Господнім лицем»

5, 6. Чим було незвичним дитинство Самуїла і чому батьки були впевнені, що про нього добре дбали?

5 Дитинство Самуїла було не таке, як в інших. Коли хлопчика відлучили від грудей (очевидно, коли йому було 3 роки або трохи більше), він почав служити при священній скинії Єгови в Шіло. Від Рами, де народився Самуїл, до Шіло було понад 30 кілометрів. Самуїлові батьки, Елкана та Анна, віддали його для особливого служіння Єгові: до кінця життя їхній син мав залишатись назореєм *. Чи це означало, що батьки не любили Самуїла і відмовились від нього?

6 Зовсім ні. Вони знали, що в Шіло про їхнього сина добре дбатимуть. Дитиною піклувався сам первосвященик Ілій, адже малий Самуїл служив біля нього. Крім того, при вході до скинії служили жінки (Вих. 38:8; Суд. 11:34—40).

7, 8. а) Як Самуїлові батьки з року в рік підбадьорювали його? б) Чого сучасні батьки можуть навчитися від батьків Самуїла?

7 Елкана й Анна ніколи не забували свого любого первістка, народження якого було відповіддю на молитву. Анна благала Бога подарувати їй сина і пообіцяла, що віддасть його на священне служіння Богові. Щороку вона шила сину верхню одежу для служіння при скинії і приносила її в Шіло. Хлопчик дуже радів, коли його відвідували батьки. Вони пояснювали йому, що служити Єгові в такому особливому місці — велика честь. Можна уявити, як батьківська похвала і заохочення зміцнювали Самуїла.

8 Батьки можуть багато навчитись з прикладу Елкани та Анни. Чимало людей думають лише про те, як забезпечити своїх дітей матеріально, і не зважають на їхні духовні потреби. Однак батьки Самуїла ставили духовні справи на перше місце, і це добре вплинуло на подальше життя їхнього сина. (Прочитайте Приповістей 22:6).

9, 10. а) Якою була скинія і як юний Самуїл ставився до неї? (Дивіться також примітку). б) Які обов’язки виконував Самуїл і як нинішня молодь може наслідувати його?

9 Поки хлопець ріс, він, мабуть, з цікавістю оглядав довколишні  пагорби, з яких відкривалась панорама міста. Щоразу, коли погляд Самуїла зупинявся на скинії Єгови, серце хлопця переповнювала радість і гордість. Скинія була священним місцем *. Її збудували 400 років до того під наглядом Мойсея, і тепер вона була єдиним у світі центром чистого поклоніння Єгові.

10 Молодий Самуїл полюбив скинію Єгови. Пізніше він записав про себе такі слова: «Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом» (1 Сам. 2:18). Самуїл носив лляний ефод (простий безрукавий халат), і це, очевидно, вказувало на те, що він допомагав священикам при скинії. Хоча Самуїл не належав до священицького роду, він мав обов’язок щоранку відкривати браму, а також прислуговувати літньому Ілієві. Самуїлу дуже подобалось служити при скинії. Проте незабаром цей щирий юнак почав непокоїтись: у наметі Єгови коїлося щось жахливе.

Самуїл зберіг непорочність

11, 12. а) У чому полягала головна провина Хофні та Пінхаса? б) Яке зло чинили Хофні та Пінхас при скинії? (Дивіться також примітку).

11 Ще в юному віці Самуїл стикнувся з несправедливістю і злом. В Ілія було два сини, Хофні та Пінхас. Ось що про них сказано в оповіді Самуїла: «Сини Ілія були люди негідні,— вони не знали Господа» (1 Сам. 2:12). У цьому вірші є дві думки, які тісно пов’язані між собою. Єврейський вислів, переданий як «люди негідні», буквально означає «сини нікчемності». Самуїл пояснив, чому Хофні та Пінхас були негідними — «вони не знали Господа». Ті чоловіки нехтували Божими нормами, і це призвело до численних гріхів.

12 У Божому Законі чітко говорилося, які обов’язки мали священики при скинії і як потрібно приносити жертви. Жертвоприношення було важливим заходом, адже завдяки йому можна було отримати прощення гріхів, стати чистим в очах Бога та гідним його благословень. Проте Хофні та Пінхас  спонукували інших священиків зневажати Божі вимоги щодо жертвоприношень *.

13, 14. а) Як, мабуть, впливало на щирих людей зло, котре чинилося при скинії? б) У чому полягала помилка Ілія як батька і первосвященика?

13 Уявіть, як така зухвалість обурювала юного Самуїла. Його хвилювало, чому ніхто не виправляв поведінки тих священиків. Він бачив, що багато людей, у тому числі бідні, принижені і засмучені, приходили до скинії в пошуках духовної потіхи й підбадьорення. Однак чимало з них повертались додому розчаровані, скривджені та зневажені. А як почувався Самуїл, коли довідався, що Хофні і Пінхас ще й порушували Божі вимоги щодо статевої моралі? Ці священики чинили блуд з деякими жінками, котрі служили при скинії (1 Сам. 2:22). Можливо, Самуїл сподівався, що Ілій якось виправить ситуацію.

Самуїл дуже непокоївся через зло Ілієвих синів

14 Ілій був наділений владою. Як первосвященик він мав наглядати за скинією, а як батько — за своїми синами. Зрештою його діти завдавали збитків і собі, і багатьом іншим. Проте Ілій нехтував цими обов’язками. Він лише м’яко дорікнув синам. (Прочитайте 1 Самуїла 2:23—25). Хофні та Пінхас потребували набагато суворішого покарання. За свої гріхи вони заслуговували смерті.

15. Який вирок Єгова виголосив Ілієві і як до цього поставилась його родина?

15 Усе зайшло так далеко, що Єгова послав до Ілія «Божого чоловіка». Це був невідомий пророк, котрий передав первосвященикові звістку осуду. Єгова сказав Ілію: «Ти вшанував синів своїх більш, як Мене». Бог передрік, що злі сини Ілія помруть в один день і через провину Ілія весь його рід страждатиме та навіть втратить честь бути священицьким. Чи ця сувора пересторога вплинула на членів Ілієвої сім’ї? Біблія не каже, що вони змінились (1 Сам. 2:27—3:1).

16. а) Що в Біблії розповідається про духовний ріст Самуїла? б) Чим вас підбадьорює ця розповідь? Поясніть.

16 Чи таке моральне зіпсуття вплинуло на молодого Самуїла? Історія, яку записав Самуїл, досить сумна, але вона  містить і підбадьорливі слова. Це слова про самого Самуїла. Пригадайте, в 1 Сам. 2:18 говориться, що він вірно «служив перед Господнім лицем», коли був ще малий. Уже тоді хлопець зосереджував своє життя на служінні Богу. А записане у 21-му вірші того ж розділу зворушує ще більше. Там сказано: «Самуїл ріс із Господом». Самуїл підростав, і його стосунки з небесним Батьком ставали щораз міцнішими. Такі хороші взаємини з Єговою були надійним захистом від згубного впливу зіпсованих людей.

17, 18. а) Як християнська молодь може наслідувати приклад Самуїла, стикаючись із зіпсуттям? б) З чого видно, що Самуїл зробив правильний вибір?

17 Звичайно, Самуїл міг думати: «Якщо первосвященик та його сини грішать, то і я робитиму все, що схочу». Однак неправильна поведінка інших, у тому числі й тих, хто займає високе становище, не є підставою для виправдання власного гріха. Нині багато молодих християн наслідують Самуїла і продовжують «рости із Господом», навіть якщо хтось подає їм поганий приклад.

18 Який пожиток принесла Самуїлу його праведна поведінка? Біблія каже: «Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей» (1 Сам. 2:26). Самуїл здобув хорошу репутацію, принаймні в очах тих, чия думка була важливою. Єгова цінував цього юнака за його вірність. Безумовно, Самуїл був упевнений, що Бог виправить усе зло, яке коїлося в Шіло. Залишалося тільки чекати, коли Єгова це зробить. І ось настав той час.

 «Говори, Господи, бо раб твій слухає»

19, 20. а) Що відбувалось у скинії однієї ночі, коли Самуїл спав? б) Як Самуїл довідався, хто промовляв до нього, і як він ставився до Ілія?

19 Надворі було темно. Мерехтливі вогні великого світильника, котрий стояв у скинії, ще горіли. У цій передранковій тиші Самуїл почув, як хтось його кличе. Хлопець подумав, що це Ілій. На той час Ілій уже постарів і майже осліп. Самуїл встав і поспішив до старенького чоловіка. Уявіть, як хлопець босоніж біжить до Ілія, щоб довідатися, чого той потребує. Варте уваги те, що Самуїл виявляв до Ілія повагу і турботу. Юнак розумів: незважаючи на всі гріхи, Ілій усе ще був первосвящеником Єгови (1 Сам. 3:2—5).

20 Самуїл розбудив Ілія, кажучи: «Ось я, бо ти кликав мене». Але Ілій сказав, що не кликав хлопця та відіслав його спати. Те саме повторилося кілька разів. Нарешті Ілій зрозумів, що́ відбувається. У ті часи Єгова рідко посилав видіння або пророчі звістки своєму народові, і це не дивно. Однак тепер Єгова знову дає знак — цього разу юному Самуїлові. Ілій наказав хлопцю піти до свого ліжка і пояснив, як правильно відповідати. Самуїл послухався. Невдовзі він почув голос, який кликав: «Самуїле, Самуїле!» Хлопець відповів: «Говори, Господи, бо раб Твій слухає» (1 Сам. 3:1, 5—10).

21. Як ми слухаємо Єгову за нашого часу і чому це варто робити?

21 Тепер у Шіло був служитель, який слухав Єгову. Відтоді Самуїл завжди виявляв послух Богові. Чи можете ви сказати те саме про себе? Не варто чекати, поки до вас уночі заговорить голос з неба. За нашого часу Бог промовляє в інший спосіб. Він робить це через своє Слово, Біблію. Ваша віра зростатиме, якщо будете пильно прислухатись до Божих слів. Саме так було з Самуїлом.

Самуїл попри страх передав Ілієві Божу звістку осуду

22, 23. а) Як виконалися слова, котрі Самуїл спершу боявся передати? б) Як зростала повага людей до Самуїла?

22 У ту ніч життя хлопця назавжди змінилося. Його стосунки з Єговою стали особливими, адже він почав служити Божим пророком. Спочатку Самуїл боявся передавати Ілію звістку від Єгови. Вона була останнім нагадуванням про те, що незабаром Бог виконає присуд, винесений сім’ї первосвященика. Проте Самуїл набрався мужності і виконав Боже доручення. Ілій смиренно підкорився Божій волі. Минуло небагато часу, як виконалися слова Єгови: Ізраїль виступив на війну проти філістимлян, і Хофні та Пінхас загинули в один день. Ілій помер після того, як почув, що вороги забрали священний ковчег (1 Сам. 3:10—18; 4:1—18).

 23 Самуїл, як вірний пророк, набував дедалі більшої поваги серед людей. «Господь був із ним» — говориться в Біблії. Єгова подбав, щоб кожне слово пророка виконалося. (Прочитайте 1 Самуїла 3:19).

«Кликнув Самуїл до Господа»

24. Чого з часом захотів ізраїльський народ і чому це був серйозний гріх?

24 Чи слухались ізраїльтяни Самуїла і чи були духовними та відданими Богу людьми? Ні. Згодом вони навіть не захотіли, щоб їх судили Божі пророки. Ізраїльтяни прагнули, аби над ними поставили царя, як це було в інших народів. Єгова сказав Самуїлу виконати їхнє прохання. Але пророк мав показати ізраїльтянам, наскільки великий їхній гріх. Відкинувши Самуїла, вони відкинули не людину, а самого Єгову. Отже пророк покликав народ до Ґілґала.

Самуїл молився з вірою, і Єгова відповів йому, пославши грозу

25, 26. Як постарілий Самуїл показав людям у Ґілґалі, наскільки великим був їхній гріх проти Єгови?

25 Перенесімось думками в той час. Літньому Самуїлові нелегко промовляти до ізраїльтян у Ґілґалі. Він пригадує їм, що все життя вірно служив Богові. Далі біблійна оповідь каже: «Кликнув Самуїл до Господа». Пророк просить Єгову послати грозу (1 Сам. 12:17, 18).

26 Грозу?! Чи може бути гроза у таку посуху? Дехто з народу сумнівається і навіть висміює Самуїла, але це триває недовго. Раптом небо затягнуло чорними хмарами, а пшеничні поля сколихнуло від сильного вітру. Пролунав оглушливий гуркіт грому, і з неба полив дощ. Як зреагували люди? «Ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла». Тепер вони побачили, який великий їхній гріх (1 Сам. 12:18, 19).

27. Що думає Єгова про тих, хто наслідує Самуїлову віру?

27 Сердець цих непокірних людей досягнув не Самуїл, а його Бог, Єгова. Він бачив, як Самуїл від самого дитинства до глибокої старості покладався на нього, і винагородив пророка за це. Єгова не змінився. Він і тепер підтримує тих, хто має таку ж віру, як у Самуїла.

^ абз. 5 Назореї давали Богові обітницю, згідно з якою вони не вживали алкоголю і не стригли волосся та бороди. Зазвичай люди складали обітницю назорейства лише на певний період. Але кілька Божих служителів були назореями протягом усього життя. Серед них Самсон, Самуїл та Іван Хреститель.

^ абз. 9 Скинія мала прямокутну форму. Це був великий намет з дерев’яним каркасом, зроблений з найліпших матеріалів: тюленячих шкур, гарно розшитих тканин і цінного дерева, вкритого золотом та сріблом. Він стояв на прямокутному подвір’ї. На подвір’ї також стояв величний жертовник. З часом по боках скинії звели приміщення для священиків. Мабуть, саме в одному з таких приміщень спав Самуїл.

^ абз. 12 В оповіді Самуїла наводяться два приклади того, як священики виявляли зневагу до жертвоприношень. По-перше, згідно з Законом, священику належали лише окремі частини тварини, принесеної в жертву (Повт. 18:3). Але священики в скинії грубо порушували постанову щодо цього. Вони наказували своїм слугам витягувати з котла, де варилося м’ясо, будь-які ласі шматки. По-друге, коли хтось приносив жертву для цілопалень, слуги негідних священиків залякували людину і забирали в неї сире м’ясо ще до того, як було спалено жир тварини (Лев. 3:3—5; 1 Сам. 2:13—17).