Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Повернись до Єгови

 ЧАСТИНА 1

«Я відшукаю загублену»

«Я відшукаю загублену»

ОВЕЧКА, пощипуючи траву на пасовищі, не помітила, як відбилася від інших овець. Вона перелякана, бо не бачить ні своєї отари, ні пастуха. Наближається вечір, стає темно. Загубившись у долині, де чатують хижаки, вона лишилась беззахисною. І ось овечка чує знайомий голос — це голос її пастуха! Він підбігає до неї, бере на руки, кладе у складку свого одягу і несе до кошари.

ЄГОВА часто порівнює себе з дбайливим пастухом. У своєму Слові Бог запевняє нас: «Я сам буду шукати своїх овець, сам буду дбати про них» (Єзекіїля 34:11, 12).

«Вівці, про яких я дбаю»

Хто є вівцями Єгови? Люди, які люблять Бога і поклоняються йому. Біблія каже: «Поклонімось Богу, вклонімось йому, схилімо коліна перед Єговою, нашим Творцем. Бо він наш Бог, а ми народ, який він пасе, вівці, про яких він дбає» (Псалом 95:6, 7). Подібно до буквальних овець, які йдуть за пастухом, поклонники Єгови охоче йдуть за своїм Пастирем. Але служителі Єгови не є непомильні. Деколи вони нагадують «розпорошених овець», вони стають мов «загублені» і «заблукані вівці» (Єзекіїля 34:12;  Матвія 15:24; 1 Петра 2:25). Проте навіть якщо людина віддаляється від Єгови, він не втрачає надії, що вона повернеться.

Чи ти вважаєш Єгову своїм Пастирем? З чого видно, що Єгова і в наші дні пасе свій народ? Розгляньмо три докази.

Бог дає нам духовну поживу. Єгова каже: «На доброму пасовищі я годуватиму їх... Там вони будуть лежати на добрих пасовищах і скубти траву на соковитих пасовищах» (Єзекіїля 34:14). Єгова завжди дає нам своєчасну духовну поживу, вона різноманітна і відсвіжна. Можливо, в тебе бувало, що ти молився до Єгови про допомогу, а згодом знаходив відповідь у статті, промові чи відеофільмі нашої організації. Хіба це не свідчить, що Єгова дбає про тебе особисто?

Бог захищає і підтримує нас. Єгова обіцяє: «Поверну заблукану, перев’яжу поранену, зміцню ослаблу» (Єзекіїля 34:16). Бог зміцняє тих, хто ослабнув і кого гнітять тривоги. Він, так би мовити, перев’язує рани своїх овець, допомагає їм одужати, якщо їх хтось образив, навіть хтось з одновірців. Єгова повертає тих, хто заблукав і бореться з негативними почуттями.

Бог взяв на себе обов’язок дбати про нас. Єгова сказав: «Я зберу їх з усіх місць, по яких вони були розпорошені... Я відшукаю загублену» (Єзекіїля 34:12, 16). В очах Єгови загублена вівця не є безнадійною. Бог знає, коли якась овечка губиться, він шукає її і, знайшовши, дуже радіє (Матвія 18:12—14). Ось як Єгова називає своїх служителів: «Вівці мої, вівці, про яких я дбаю» (Єзекіїля 34:31). Ти є однією з таких овечок.

В очах Єгови загублена вівця не є безнадійною. Він дуже радіє, коли її знаходить

«Нехай усе буде так, як колись»

Єгова шукає тебе і запрошує повернутись до нього, бо хоче, аби ти був щасливий. Він обіцяє, що на його овець «благословення зливатимуться, наче дощі» (Єзекіїля 34:26). І це не порожні слова, адже ти раніше відчував на собі його благословення.

Пригадай, як ти починав пізнавати Єгову. Що ти відчував, коли вперше почув ім’я Бога і довідався про його чудовий намір щодо людства? Пригадуєш, як приємно тобі було спілкуватися з одновірцями на конгресах і як ти радів, коли в служінні хтось уважно слухав добру новину?

Ти можеш знову відчувати таку радість. «Поверни нас, Єгово, до себе,— молились Божі служителі в давнину,— і ми відразу прийдемо. Нехай усе буде так, як колись» (Плач Єремії 5:21). Єгова відповів на цю молитву. Його народ повернувся до нього і знову з радістю йому служив (Неемії 8:17). Єгова так само допоможе і тобі.

Але повернутись до Єгови не завжди так легко, як може здаватися. Розгляньмо, які бувають перешкоди і як їх подолати.