Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Наблизьтесь до Єгови

 РОЗДІЛ 16

Ходячи з Богом, «чиніть справедливість»

Ходячи з Богом, «чиніть справедливість»

1—3. а) Чому ми в боргу перед Єговою? б) Що наш велелюбний Рятівник вимагає від нас?

УЯВІТЬ, що ви перебуваєте на кораблі, який тоне. В ту мить, коли вмирає остання надія, з’являється рятівник і допомагає дістатися в безпечне місце. Яке ж полегшення відчуваєте, коли він забирає вас подалі від небезпеки й каже: «Тепер вам нічого не загрожує»! Хіба ви не почувалися б у боргу перед цією людиною? Ви буквально були б зобов’язані їй життям.

2 Цей приклад до певної міри показує, що́ для нас зробив Єгова. Безсумнівно, ми всі заборгували йому. Адже Бог подбав про викуп, щоб можна було дати людям визволення з лабет гріха і смерті. Ми почуваємося безпечно, знаючи: доки віримо в цю дорогоцінну жертву, гріхи нам прощаються, а наше вічне майбуття — певне (1 Івана 1:7; 4:9). З 14-го розділу ми довідалися, що викуп є найбільшим виявом любові та справедливості Єгови. Як ми повинні відгукнутися на це?

3 Було б цілком слушно розглянути, чого вимагає від нас наш велелюбний Рятівник. Єгова говорить через пророка Михея: «Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь,— нічого, а тільки чинити правосуддя [«справедливість», Хом.], і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (Михея 6:8). Зверніть увагу: одна з вимог Єгови до людей — чинити справедливість. Як це робити?

Женімося за «правдивою праведністю»

4. Звідки нам відомо, що Єгова очікує, що ми будемо жити згідно з його праведними нормами?

4 Єгова очікує, що ми будемо жити згідно з його нормами  правильного і неправильного. Оскільки ці норми справедливі й праведні, то, дотримуючись їх, ми женемося за справедливістю і праведністю. «Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте [«шукайте справедливості», НС]»,— говориться в Ісаї 1:17. Боже Слово також закликає нас: «Шукайте праведності» (Софонії 2:3НС). Воно так само заохочує «зодягнутися в нового чоловіка [«нову особистість», НС], створеного за Богом у справедливості [«правдивій праведності», НС]» (Ефесян 4:24). Істинна праведність, тобто істинна справедливість, не має нічого спільного з насиллям, нечистотою і неморальністю — тим, що осквернює святе (Псалом 11:5; Ефесян 5:3—5).

5, 6. а) Чому підкорення нормам Єгови не є для нас тягарем? б) Як у Біблії показано, що гнатися за праведністю — це безперервний процес?

5 Чи підкорення праведним нормам Бога є для нас тягарем? Ні. Людину не дратують Божі вимоги, коли її серце наближене до Єгови. Ми любимо Бога й захоплюємося його особистістю і тому повинні жити так, щоб подобатися йому (1 Івана 5:3). Пригадайте: Єгова «любить праведність» (Псалом 11:7, Дерк.). Якщо ми хочемо дійсно наслідувати Божу справедливість, або праведність, то треба розвинути любов до того, що любить Бог, і ненавидіти те, що ненавидить він (Псалом 97:10).

6 Недосконалим людям нелегко гнатися за праведністю. Потрібно скинути стару особистість, котрій притаманні грішні звички, і зодягнутися в нову. У Біблії говориться, що нова особистість «відновлюється» завдяки точному знанню (Колосян 3:9, 10). У мові оригіналу вираз, перекладений словом «відновлюється», передає думку, що зодягання нової особистості — це безперервний процес, який вимагає великих зусиль. Хоч би як ми намагалися поводитись правильно, усе ж інколи через гріховну природу допускаємось помилок у думках, словах чи ділах (Римлян 7:14—20; Якова 3:2).

7. Як слід сприймати невдачі, котрих зазнаємо́, коли намагаємось гнатися за праведністю?

 7 Як слід сприймати невдачі, котрих зазнаємо, коли намагаємось гнатися за праведністю? Безперечно, ми не повинні применшувати серйозності гріха. Водночас ніколи не можна опускати рук, якщо здається, ніби через прогріхи ми непридатні для служіння Єгові. Наш милостивий Бог усе зробив для того, аби грішники, які щиро каються, знову здобули його прихильність. Зверніть увагу на підбадьорливі слова апостола Івана: «Це пишу я до вас, щоб ви не грішили». Але потім він реалістично додав: «А коли хто згрішить [через успадковану недосконалість], то маємо Заступника перед Отцем,— Ісуса Христа» (1 Івана 2:1). Єгова постачив Ісусову викупну жертву, щоб ми попри гріховну природу служили йому у прийнятний спосіб. Хіба ж це не спонукує робити все, що в наших силах, аби догоджати Єгові?

Добра новина і Божа справедливість

8, 9. Як проголошення доброї новини свідчить про Божу справедливість?

8 Ми можемо чинити справедливість,— а, по суті, наслідувати Божу справедливість,— коли братимемо якомога більшу участь у проповідуванні доброї новини про Боже Царство. Який існує зв’язок між справедливістю Єгови і доброю новиною?

9 Бог покінчить з цією злою системою лише тоді, коли буде оголошено пересторогу. Ісус, пророкуючи про події часу кінця, сказав: «Перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана» (Марка 13:10; Матвія 24:3). Слово «перше» містить думку, що після всесвітньої проповідницької праці відбуватимуться ще якісь події. Одна з них — передречена велика скорбота, яка принесе знищення злим і відкриє шлях для приходу праведного нового світу (Матвія 24:14, 21, 22). Безсумнівно, ніхто не має підстав звинувачувати Єгову в несправедливому ставленні до злих. Дбаючи про оголошення перестороги,  він дає їм чудову можливість змінитися, а отже уникнути знищення (Йони 3:1—10).

Ми виявляємо Божу справедливість, коли безсторонньо ділимося з людьми доброю новиною.

10, 11. Як те, що ми проповідуємо добру новину, віддзеркалює Божу справедливість?

10 Як те, що ми проповідуємо добру новину, віддзеркалює Божу справедливість? Перш за все, коли докладаємо всіх зусиль, аби допомогти іншим врятуватися, то робимо те, що слід робити. Повернімося до ілюстрації про порятунок жертв корабельної аварії. Опинившись у рятівному човні, ви, безперечно, захочете допомогти тим, хто ще залишився у воді. Подібно й ми маємо обов’язок перед людьми, які ще борсаються у «водах» цього злого світу. Щоправда, багато з них відкидає нашу звістку, але доки Єгова терпить, ми зобов’язані давати їм нагоду ‘навернутися до каяття’ й отримати спасіння (2 Петра 3:9).

11 Проповідуючи добру новину всім людям, ми виявляємо ще одну важливу грань справедливості — безсторонність. Пригадайте, що «не дивиться Бог на обличчя», але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду» (Дії 10:34, 35). Якщо хочемо наслідувати Божу справедливість, то не можемо упереджено ставитися до інших. Навпаки, необхідно ділитися доброю новиною з усіма людьми, незважаючи на їхнє походження, а також на суспільне чи матеріальне становище. Таким чином ми дамо всім, хто слухатиме, можливість почути добру новину й відгукнутися на неї (Римлян 10:11—13).

Як ми ставимося до людей

12, 13. а) Чому не слід поспішно судити людей? б) Що означає Ісусова настанова «перестаньте судити» і «перестаньте осуджувати»? (Дивіться також  примітку).

12 Ми також чинитимемо справедливість, коли будемо ставитися до людей так, як до нас ставиться Єгова. Дуже легко судити інших, вишукувати в них недоліки та ставити під сумнів їхні спонуки. Але хто з нас хотів би, щоб Єгова критично досліджував наші мотиви та  вади, не виявляючи милосердя? Він поводиться з нами зовсім не так. Псалмоспівець написав: «Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня [«провини», Хом.],— хто встоїть, Владико?» (Псалом 130:3). Хіба ж ми не вдячні справедливому й милосердному Богові, що він не зосереджується на наших недоліках? (Псалом 103:8—10). Тож як слід поводитися з нашими ближніми?

13 Якщо ми усвідомлюємо, що Божа справедливість ґрунтується на милосерді, то не будемо поспішно судити когось у справах, які фактично нас не стосуються чи є неважливими. Ісус застеріг у Нагірній проповіді: «Не судіть [«перестаньте судити», НС], щоб і вас не судили» (Матвія 7:1). Згідно з розповіддю Луки, Божий Син додав: «Не осуджуйте [«перестаньте осуджувати», НС], щоб і вас не осуджено» * (Луки 6:37). Ісус дав зрозуміти: він знає, що недосконалі люди схильні до осуду. Слухачі, які мали звичку суворо засуджувати своїх ближніх, мусили її полишити.

14. Чому ми повинні «перестати судити» ближніх?

14 Чому ми повинні «перестати судити» своїх ближніх? Насамперед тому, що наша влада — обмежена. Учень Яків нагадує: «Один Законодавець і Суддя» — Єгова. Тож далі він доречно запитує: «А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?» (Якова 4:12; Римлян 14:1—4). До того ж через гріховну природу ми так легко можемо судити про когось несправедливо. Чимало переконань і спонук, зокрема упередження, вражене самолюбство, заздрість та лицемірна праведність, можуть спотворити нашу думку про ближніх. Ми маємо ще й інші обмеження, і роздуми про них повинні стримувати нас від квапливої критики. Не в нашій змозі читати серця або ж  знати всі особисті обставини людей. Тож хто ми такі, щоб приписувати співвіруючим неправильні мотиви чи критикувати зусилля, яких вони докладають у служінні Богові? Наскільки ж ліпше наслідувати Єгову: шукати в братах і сестрах позитивні риси, а не зосереджуватись на їхніх недоліках!

15. Які слова й поведінка недопустимі серед Божих поклонників і чому?

15 А що сказати про членів сім’ї? На жаль, нині найсуворіше осуджують там, де мав би процвітати мир,— удома. Нерідко можна почути про жорстоких чоловіків, дружин чи батьків, котрі безперервно чинять словесну і фізичну наругу над членами своїх сімей. Але безжальні слова, гострий сарказм та фізичне знущання недопустимі серед Божих поклонників (Ефесян 4:29, 31; 5:33; 6:4). Ісусова настанова «перестаньте судити» і «перестаньте  осуджувати» стосується також сімейного кола. Пригадайте: чинити справедливість — означає поводитися з ближніми так, як з нами поводиться Єгова. А Бог ніколи не ставиться до нас суворо чи жорстоко. Він «вельми ніжний у почуттях» до тих, хто любить його (Якова 5:11НС). Який же чудовий приклад для наслідування!

Старійшини служать «заради справедливості»

16, 17. а) Що Єгова очікує від старійшин? б) Що слід зробити, коли грішник не виявляє щирого каяття, і чому?

16 На кожному з нас лежить обов’язок чинити справедливість, але старійшини у християнському зборі несуть щодо цього особливу відповідальність. Зверніть увагу на записані Ісаєю пророчі слова про «князів», тобто старійшин: «Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям [«заради справедливості», НС]» (Ісаї 32:1). Отже, Єгова очікує, що старійшини служитимуть в інтересах справедливості. Як вони можуть це робити?

17 Ці духовно кваліфіковані чоловіки добре знають, що, згідно з нормами справедливості, тобто праведності, у зборі потрібно зберігати моральну і духовну чистоту. Інколи старійшини мусять розглядати серйозні правопорушення. При цьому вони пам’ятають: Божа справедливість шукає нагод виявити милосердя, якщо це тільки можливо. Тому старійшини намагаються допомогти грішнику прийти до покаяння. А що робити, коли він, попри намагання допомогти йому, не виявляє щирого каяття? Слово Єгови вказує, що задля дотримання цілковитої справедливості слід вдатися до рішучого заходу: «Вилучіть лукавого з-поміж себе самих». Це означає, що грішника необхідно вилучити зі збору (1 Коринтян 5:11—13; 2 Івана 9—11). Старійшинам неприємно робити такий крок, але вони усвідомлюють: це потрібно зробити, щоб зберегти моральну і духовну чистоту збору. Однак  навіть тоді вони не втрачають надії, що грішник колись опам’ятається і повернеться у збір (Луки 15:17, 18).

18. Про що старійшини пам’ятають, коли дають біблійні поради?

18 Служити в інтересах справедливості — також означає давати, коли потрібно, біблійну пораду. Звичайно, старійшини не вишукують недоліків у братів і сестер. Вони також не спішать виправляти когось при всякій нагоді. Але співвіруючий може зробити «якийсь хибний крок перед тим, як усвідомить це». Пам’ятаючи, що Божа справедливість не є ані жорстокою, ані бездушною, старійшини намагатимуться «виправити такого чоловіка в дусі лагідності» (Галатів 6:1НС). Тому вони не лаятимуть провинника і не вживатимуть різких слів. Своїми порадами ці чоловіки з любов’ю підбадьорюють членів збору. Навіть якщо старійшини роблять слушний докір,— чітко вказують на наслідки нерозсудливої поведінки,— то при цьому пам’ятають, що співвіруючий, який прогрішився, є вівцею в отарі Єгови * (Луки 15:7). Коли очевидно, що пораду чи докір дають з любові та в ніжний спосіб, існує більша ймовірність, що провинник виправиться.

19. Які рішення мусять приймати старійшини і на чому повинні ґрунтуватися такі рішення?

19 Старійшини часто мусять робити рішення, які впливають на співвіруючих. Скажімо, вони періодично зустрічаються, аби обговорити питання про те, чи інші брати в зборі відповідають вимогам, щоб їх можна було рекомендувати на старійшин або службових помічників. Старійшини знають, наскільки важливо бути неупередженими. Приймаючи рішення щодо таких призначень, вони керуються Божими вимогами, а не особистими почуттями. Таким чином вони діють «без упередження,  нічого не роблячи з схильністю до когось» (1 Тимофія 5:21, Дерк.).

20, 21. а) Чим намагаються бути старійшини і чому? б) Що старійшини можуть робити, аби допомогти «пригніченим душам»?

20 Старійшини виявляють Божу справедливість ще в інші способи. Ісая передрік, що вони служитимуть «заради справедливості», а тоді сказав: «Станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі» (Ісаї 32:2Ог., 1988). Отже, старійшини намагаються бути для співпоклонників джерелом потіхи й підкріплення.

21 Сьогодні у вирі гнітючих проблем багато хто потребує підбадьорення. Старійшини, що́ ви можете робити, аби допомогти «пригніченим душам»? (1 Солунян 5:14НС). Вислуховуйте їх зі співчуттям (Якова 1:19). Можливо, пригнічена людина має потребу розповісти  тому, кому довіряє, про свою «тугу» на серці (Приповістей 12:25). Запевніть таких осіб: Єгова та християнське братство потребують, цінують і люблять їх (1 Петра 1:22; 5:6, 7). Крім того, моліться разом з ними та за них. Пригнічений брат або сестра, почувши сердечну молитву старійшини, може відчути величезне полегшення (Якова 5:14, 15). Ваші щирі зусилля не залишаться поза увагою Бога правосуддя.

Старійшини наслідують справедливість Єгови, коли підбадьорюють пригнічених.

22. Як ми можемо наслідувати справедливість Єгови і який результат це принесе?

22 Наслідуючи справедливість Єгови, ми дедалі більше наближаємося до нього! Коли обстоюємо праведні норми Бога, ділимося з людьми рятівною доброю новиною, коли зосереджуємося на позитивних рисах наших ближніх, а не вишукуємо в них недоліків, ми виявляємо Божу справедливість. Старійшини, коли ви охороняєте чистоту збору, даєте підбадьорливі біблійні поради, коли робите безсторонні рішення і підбадьорюєте пригнічених, то віддзеркалюєте Божу справедливість. Як же радіє серце Єгови, коли з небес він бачить, що його народ з усіх сил намагається «чинити справедливість», ходячи зі своїм Богом!

^ абз. 13  У декотрих перекладах ці вислови звучать так: «не судіть» і «не осуджуйте». Вони можуть означати: «не починайте судити» і «не починайте осуджувати». Однак письменники Біблії записали ці накази в теперішньому тривалому часі. Отже, описані тут дії вже відбувалися, але їх потрібно було припинити.

^ абз. 18 У 2 Тимофія 4:2 говориться, що старійшини іноді повинні ‘докоряти, забороняти, переконувати’. Грецьке слово, перекладене як «переконувати» (паракале́о), також несе значення «підбадьорювати». Споріднене з ним грецьке слово пара́клетос може стосуватися адвоката в судовій справі. Отже, старійшини, навіть роблячи суворий докір, повинні бути помічниками тим, хто потребує духовної допомоги.

Довідатися більше

Чому декого виключають зі збору?

Як виховні заходи Єгови, керовані любов’ю, допомагають розкаяному грішнику?

Старійшини — співпрацівники, які сприяють нашій радості

Як старійшини допомагають братам і сестрам бути радісними у служінні Богу?