Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Наблизьтесь до Єгови

 РОЗДІЛ 13

«Господній Закон досконалий»

«Господній Закон досконалий»

1, 2. Чому багато людей не поважають законів, але яке почуття ми можемо розвинути до законів Бога?

«СУДОВИЙ процес — немов безодня, він... поглинає усе». Це слова з книжки, яка побачила світ у 1712 році. Її автор осуджував правову систему, при якій судові справи іноді тяглися роками, доводячи до злиднів тих, хто шукав справедливості. У багатьох країнах правова й судова системи надзвичайно заплутані та просякнуті несправедливістю, упередженням і суперечностями. Внаслідок цього зневажливе ставлення до законів дуже поширене.

2 Наскільки ж контрастують з цим слова, написані приблизно 2700 років тому: «Як я кохаю Закона Твого»! (Псалом 119:97). Чому псалмоспівця переповнювали такі сильні почуття? Тому що закон, котрий він вихваляв, походив не від якогось світського уряду, а від Бога Єгови. Вивчаючи Божі закони, ви теж розвиватимете до них чимраз сильнішу любов — таку, як псалмописьменник. Це вивчення допоможе вам зрозуміти спосіб мислення найвеличнішого у всесвіті Судді та Законодавця.

Найвищий Законодавець

3, 4. Як Єгова показав, що він — Законодавець?

3 У Біблії говориться, що існує лише «один Законодавець і Суддя» (Якова 4:12). Дійсно, Єгова — єдиний правдивий Законодавець. Навіть небесні тіла рухаються за його ‘законами небес’ (Йова 38:33, Хом.). Міріади святих ангелів Єгови також керуються його законом, тому що кожен займає своє призначене становище й усі є слугами Бога, які слухаються його наказів (Псалом 104:4НС; Євреїв 1:7, 14).

4 Єгова дав закони й людям. Ми всі маємо сумління,  яке до певної міри відображає почуття справедливості Єгови. Сумління — це свого роду внутрішній закон, що допомагає нам відрізняти правильне від неправильного (Римлян 2:14). Наші перші батьки володіли досконалим сумлінням, і тому їм достатньо було лише кількох законів (Буття 2:15—17). Але недосконалій людині потрібно більше законів, щоб виконувати Божу волю. Такі патріархи, як Ной, Авраам та Яків, отримали від Бога Єгови закони і передали їх своїм родинам (Буття 6:22; 9:3—6; 18:19; 26:4, 5). Єгова став Законодавцем у небувалий спосіб, коли, послуговуючись Мойсеєм, дав ізраїльському народу звід законів. Цей звід допомагає нам набагато глибше зрозуміти почуття справедливості Єгови.

Короткий перегляд Мойсеєвого Закону

5. Чи Мойсеїв Закон був громіздким, складним збірником правил і чому ви так відповідаєте?

5 Схоже, чимало людей вважає, ніби Мойсеїв Закон був громіздким, складним збірником правил. Таке міркування — далеке від істини. Цілий той звід налічує понад 600 законів. Можливо, на перший погляд, це дуже багато. Але подумайте над таким фактом: наприкінці XX сторіччя федеральні закони США займали понад 150 000 сторінок правових книжок. Що два роки до них додається приблизно 600 нових законів! Отже, коли говорити про кількість, то, порівняно із силою-силенною людських законів, Мойсеїв Закон містить дуже мало вказівок. А втім, Божий Закон давав ізраїльтянам керівництво в таких сферах життя, про які сучасні закони навіть не згадують. Розгляньмо коротко, про що в ньому йшлося.

6, 7. а) Чим Мойсеїв Закон відрізняється від усіх інших законодавств і яка найбільша заповідь цього Закону? б) Як ізраїльтяни могли довести, що визнають верховну владу Єгови?

6 Закон звеличував верховну владу Єгови. Жоден звід законів не зрівняється з Мойсеєвим. Його найважливіший закон велів: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш —  Господь один! І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю». Як народ Бога мав виявляти до нього любов? Ізраїльтяни мусили служити Єгові, підкоряючись його верховній владі (Повторення Закону 6:4, 5; 11:13).

7 Ізраїльтянин доводив, що визнавав Божу верховну владу, якщо слухався осіб, яким було дано владу над ним. Батьки, начальники, судді, священики і нарешті цар — усі представляли владу Єгови. Будь-який бунт проти них Бог вважав бунтом проти себе. Проте якби наділені владою ізраїльтяни поводилися з Божим людом несправедливо чи зухвало, то зазнали б на собі гніву Єгови (Вихід 20:12; 22:27; Повторення Закону 1:16, 17; 17:8—20; 19:16, 17). Тож і ті, хто мав владу, і ті, хто їм підкорявся, повинні були підтримувати верховну владу Бога.

8. Як Закон підтримував норми Єгови щодо святості?

8 Закон підтримував норми Єгови щодо святості. Слова «святий» і «святість» трапляються в Законі понад 280 разів. Він допомагав Божому народу відрізняти чисте від нечистого, непорочне від порочного, оскільки називав приблизно 70 причин, через які ізраїльтянин міг стати церемоніально нечистим. У ньому містились вказівки щодо гігієни, харчування і навіть усунення нечистот, що надзвичайно сприяло доброму здоров’ю *. Проте закони служили набагато вищій меті — допомагали євреям втішатися прихильністю Єгови і триматися осторонь грішних звичаїв зіпсованих довколишніх народів. Розгляньмо приклад.

9, 10. Які постанови щодо статевих зносин, а також пологів містилися в Закон-угоді і які блага вони приносили?

9 Згідно з постановами в Закон-угоді, обоє партнерів  після статевих зносин, а також жінка після пологів деякий час були нечистими, навіть якщо вони перебували у шлюбі (Левит 12:2—4; 15:16—18). Такі постанови не зневажали цих чистих дарів від Бога (Буття 1:28; 2:18—25). Ті закони радше підтримували святість Єгови та оберігали його поклонників від осквернення. Варто зазначити, що народи, які оточували ізраїльтян, мали звичай вплітати у своє поклоніння обряди, пов’язані з сексом та родючістю. Наприклад, частиною релігії ханаанеян була чоловіча і жіноча проституція. Усе це призвело до поширення жахливого занепаду. На противагу цьому Закон повністю відокремлював поклоніння Єгові від статевого життя *. Закон приносив ще інші блага.

10 Він навчав однієї дуже важливої істини *. Яким чином Адамів гріх передається від покоління до покоління? Хіба не через статеві стосунки і народження дітей? (Римлян 5:12). Божий закон нагадував ізраїльтянам про постійну наявність гріха. По суті, кожен з нас народжується в гріху (Псалом 51:7). Тож, щоб наближатися до святого Бога, ми потребуємо прощення і викупу.

11, 12. а) На якому важливому принципі справедливості наголошував Закон? б) Які заходи, що запобігали перекрученню справедливості, передбачав Закон?

11 Закон підтримував досконалу справедливість Єгови. Мойсеїв Закон наголошував, що в судових справах необхідно дотримуватися принципу рівноцінності, тобто рівноваги. У ньому містилась постанова: «Життя за життя, око за око, зуб за зуба, рука за руку, нога за ногу» (Повторення Закону 19:21). Отож, на злочинця  мали накладати кару, рівноцінну його злодіянню. Ця грань Божої справедливості стала невід’ємною характеристикою Закону; вона й нині є ключем до розуміння істини про викупну жертву Ісуса Христа, що буде висвітлено в 14-му розділі (1 Тимофія 2:5, 6).

12 Закон також передбачав певні заходи, які запобігали перекрученню справедливості. Наприклад, щоб довести правдивість обвинувачення, необхідно було щонайменше двох свідків. За лжесвідчення суворо карали (Повторення Закону 19:15, 18, 19). Продажність і хабарництво також цілковито заборонялись (Вихід 23:8; Повторення Закону 27:25). Навіть у ділових стосунках ізраїльтяни мусили дотримуватись Божих високих норм справедливості (Левит 19:35, 36; Повторення Закону 23:20, 21). Цей величний звід безсторонніх законів був для Ізраїля неабияким благословенням!

Закони, зосереджені на милосерді та справедливості

13, 14. Яким чином Закон заохочував справедливо ставитися як до злодія, так і до потерпілого?

13 Чи Мойсеїв Закон був зводом суворих немилосердних правил? Безперечно, що ні! Цар Давид написав під натхненням: «Господній Закон досконалий» (Псалом 19:8). Він добре знав, що Закон заохочував виявляти милосердя і справедливість. Як саме?

14 Здається, що нині закони деяких країн виявляють до злочинців більше поблажливості та милосердя, ніж уваги до жертв. Наприклад, злодії певний строк можуть пробути у в’язниці. А пограбовані мусять і далі обходитися без того, що в них украли, та ще й платити податки, які йдуть на утримання зловмисників. У стародавньому Ізраїлі не було в’язниць. Закон встановлював чіткі межі, які регулювали суворість покарань (Повторення Закону 25:1—3). Злодій мав відшкодувати жертві вкрадене й, крім того, дати додаткову плату. Яку? Усе  залежало від обставин. Очевидно, судді мали право зважати на ряд факторів, скажімо, каяття грішника. Цим можна пояснити, чому відшкодування, яке вимагалося від злодія, згідно з книгою Левит 5:20—26, було набагато меншим від зазначеного у Вихід 22:6.

15. Як Закон гарантував справедливе і водночас милосердне ставлення до тих, хто випадково заподіяв комусь смерть?

15 У Законі милосердно визнавалось, що не всі погані вчинки навмисні. Приміром, якщо людина випадково заподіяла комусь смерть, то не мусила віддати душу за душу, коли зробила правильний крок — втекла в одне з міст сховища, які були розкидані по цілому Ізраїлю. Після того як уповноважені судді дослідили справу, ця особа мала перебувати у місті сховища до смерті первосвященика, а вже потім могла поселитися, де захоче. Таким чином вона рятувалась завдяки Божому милосердю. Водночас цей закон підкреслював надзвичайну цінність людського життя (Числа 15:30, 31; 35:12—25).

16. Як Закон охороняв певні особисті права?

16 Закон також охороняв особисті права людини. Розгляньмо, як він захищав боржника. Закон не дозволяв заходити в його дім, аби взяти щось під заставу. Позичальник чекав надворі, а боржник сам виносив закла́д. Так оселя залишалася недоторканою. Якщо позичальник взяв під заставу верхній одяг, то мусив повернути його до вечора, бо він, імовірно, був потрібен боржнику, щоб зігрітися вночі (Повторення Закону 24:10—14).

17, 18. Коли справа стосувалася війни, чим ізраїльтяни відрізнялися від інших народів і чому?

17 Закон регулював навіть військові дії. Народ Єгови воював не для того, щоб задовольнити своє прагнення здобути владу чи перемогу. Ізраїльтяни мали діяти у «війнах Господніх» як Божі представники (Числа 21:14). У багатьох випадках вони повинні були спершу запропонувати умови капітуляції. Якщо місто відкидало цю пропозицію, ізраїльтяни могли взяти його в облогу, дотримуючись Божих норм. На відміну від багатьох  солдатів, що воювали у різні часи, воїнам-ізраїльтянам заборонялось ґвалтувати жінок чи влаштовувати безглузде кровопролиття. Вони навіть мусили берегти довкілля — не вирубувати фруктових дерев на ворожій території *. В інших арміях не було таких обмежень (Повторення Закону 20:10—15, 19, 20; 21:10—13).

18 Чи у вас викликає відразу те, що в декотрих країнах малих дітей вчать воювати? У стародавньому Ізраїлі до війська брали тільки тих юнаків, котрим виповнилось 20 років (Числа 1:2, 3). Навіть повнолітнього звільняли від служби, якщо він дуже боявся. Щойно одруженого чоловіка також відпускали на цілий рік, аби він, перш ніж розпочати цю вкрай небезпечну службу, міг побачити народження свого нащадка. У Законі пояснювалось, що таким чином молодий чоловік «порадує» свою дружину (Повторення Закону 20:5, 6, 8; 24:5).

19. Яким чином Закон захищав жінок, дітей, сім’ї, вдів і сиріт?

19 Крім того, Закон захищав жінок, дітей та сім’ї і дбав про них. Він наказував батькам постійно приділяти своїм дітям увагу та навчати їх про духовне (Повторення Закону 6:6, 7). Усякого роду кровозмішення заборонялось та каралось смертю (Левит, розділ 18). Також Закон не дозволяв чинити перелюб, через який так часто руйнується сім’я, втрачається безпека, яку вона дає, а також підривається добра репутація родини. Закон дбав про вдів і сиріт та категорично засуджував погане поводження з ними (Вихід 20:14; 22:21—23).

20, 21. а) Чому Мойсеїв Закон допускав, аби серед ізраїльтян існувала полігамія? б) Чому норми щодо розлучення, поміщені в Законі, відрізнялися від норм, які пізніше відновив Ісус?

20 Беручи все це до уваги, хтось, можливо, запитає: «Чому ж Закон допускав полігамію?» (Повторення Закону  21:15—17). Розглядаючи закони, пов’язані з полігамією, нам слід врахувати ситуацію, що склалася в ті часи. Люди, котрі оцінюють Мойсеїв Закон з погляду сучасної епохи і культури, безсумнівно, матимуть про нього неправильне враження (Приповістей 18:13). Згідно з нормами Єгови, встановленими ще в Едемі, шлюб — це довготривалий зв’язок між одним чоловіком і однією жінкою (Буття 2:18, 20—24). Коли Єгова дав ізраїльтянам Закон, полігамія вже існувала століттями і глибоко вкоренилась у тогочасному суспільстві. Бог добре знав, що його ‘твердошиїй народ’ часто не слухатиметься навіть найголовніших заповідей, скажімо, про заборону ідолопоклонства (Вихід 32:9). Тож Єгова вчинив мудро, що не змінив у той час усіх їхніх звичаїв, пов’язаних з подружнім життям. А втім, пам’ятайте: Єгова не встановлював полігамії. Він тільки послужився Мойсеєвим Законом, щоб регулювати її серед свого народу і запобігати зловживанню цим звичаєм.

21 Мойсеїв Закон також дозволяв чоловікові розлучатися з дружиною і подавав порівняно багато вагомих підстав для цього (Повторення Закону 24:1—4). Ісус сказав, що Бог пішов на цю поступку євреям через їхнє «жорстокосердя». Однак такі по́ступки були тимчасовими. Ісус відновив для своїх послідовників початкові норми Єгови щодо шлюбу (Матвія 19:8).

Закон заохочував до любові

22. Як Мойсеїв Закон заохочував виявляти любов і до кого?

22 Чи можете уявити собі якусь сучасну правову систему, що заохочує до любові? Мойсеїв Закон ставив любов понад усе. У самій тільки книзі Повторення Закону різні форми слова «любов» трапляються понад 20 разів. «Будеш любити ближнього свого, як самого себе» — друга найбільша заповідь Закону (Левит 19:18; Матвія 22:37—40). Члени Божого народу мусили виявляти таку любов не лише один до одного, але й до приходьків,  які жили серед них, пам’ятаючи, що й вони, ізраїльтяни, теж колись були приходьками. Їм належало виявляти любов до бідних і страждальців: допомагати цим людям матеріально і не наживатися на їхній скруті. Навіть до тяглової худоби ізраїльтяни повинні були ставитись уважно і з добротою (Вихід 23:6; Левит 19:14, 33, 34; Повторення Закону 22:4, 10; 24:17, 18).

23. До чого був спонуканий письменник 119-го Псалма і що можемо постановити ми?

23 Який іще народ мав такий чудовий звід законів? Не дивно, що псалмоспівець написав: «Як я кохаю Закона Твого». Але його любов була не самим лише почуттям. Вона спонукувала псалмописьменника до дій, бо він намагався підкорятись цьому закону і жити згідно з ним. Він продовжив: «Цілий день він [твій закон] — розмова моя» (Псалом 119:11, 97). Псалмоспівець регулярно відводив час на вивчення законів Єгови. Досліджуючи ті закони, він, поза всяким сумнівом, відчував, що дедалі сильніше любить їх. Воднораз зростала і його любов до Законодавця, Бога Єгови. Вивчаючи Божий закон, ви також зможете більше й більше наближатися до Єгови, Величного Законодавця і Бога правосуддя.

^ абз. 8 Приміром, Закон вимагав закопувати людські екскременти, піддавати карантину хворих і митися після дотику до мертвого тіла. Ці вказівки випередили свій час на багато століть (Левит 13:4—8; Числа 19:11—13, 17—19; Повторення Закону 23:14, 15).

^ абз. 9 Тоді як у ханаанських храмах були кімнати, відведені для статевих зносин, Мойсеїв Закон говорив, що ті, хто був нечистим, навіть не могли зайти до храму. Оскільки після статевої близькості партнери деякий час були нечистими, ніхто не міг зробити секс законною частиною поклоніння у домі Єгови.

^ абз. 10 Головна мета Закону — навчання. В «Юдейській енциклопедії» (англ.) говориться, що тора́г, єврейський відповідник слова «закон», означає «навчання».

^ абз. 17 У Законі стояло доречне запитання: «Хіба ж польове дерево це людина, щоб його приступом брати?» (Повторення Закону 20:19, Хом.). Філон, єврейський учений першого сторіччя, процитував цей закон, пояснюючи, що Бог вважав «за несправедливість, коли гнів, спрямований проти людей, виливали на ні в чому не винні речі».

Довідатися більше

Правдива релігія заохочує любити одновірців та інших людей

Яка релігія вчить своїх членів долати політичні, расові чи економічні бар’єри, які розділяють людей?