Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Наблизьтесь до Єгови

 РОЗДІЛ 3

«Свят, свят, свят Господь»

«Свят, свят, свят Господь»

1, 2. Яке видіння споглядав пророк Ісая і що ми дізнаємося з цього видіння про Єгову?

ІСАЮ охопив благоговійний трепет: він споглядав дане Богом видіння. Воно видавалося настільки реальним, що згодом Ісая написав, наче справді «бачив... Господа» на високому престолі. Шати Єгови наповнили величезний храм в Єрусалимі (Ісаї 6:1, 2).

2 Благоговіння вселяло і почуте — гучний спів, від якого дрижав цілий храм, навіть його підвалини. Це співали серафими — духовні створіння, які займають дуже високе становище. Їхня лунка милозвучна пісня містила слова щирої хвали: «Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його» (Ісаї 6:3, 4). Оскільки слово «свят», тобто святий, повторено аж тричі, це надає йому особливої ваги, і небезпідставно, бо Єгова святий у найвищій мірі (Об’явлення 4:8). Ціла Біблія наголошує на святості Єгови. У сотнях біблійних віршів слова «святий» і «святість» пов’язані з його ім’ям.

3. Чому через помилкове розуміння святості Єгови багато людей, замість наближатися, відвертаються від нього?

3 Як бачимо, Єгова хоче, аби ми зрозуміли про нього одну надзвичайно важливу істину — він святий. Однак нині сама лиш думка про це бентежить багатьох людей. Дехто помилково поєднує святість з лицемірною праведністю чи удаваною побожністю. Людей із заниженим почуттям власної гідності святість Бога може швидше лякати, ніж приваблювати. Вони, мабуть, бояться, що ніколи не стануть гідними того, аби наблизитися до такого святого Бога. Тому багато хто відвертається від Бога через його святість. Як шкода, адже вона є справді вагомою підставою для того, аби наближатися  до нього. Чому? Перш ніж відповісти на це запитання, дізнаймося, що таке справжня святість.

Що таке святість?

4, 5. а) Що таке святість і що не входить у це поняття? б) У якому значенні Єгова «відокремлений»?

4 Бог — святий, але це не значить, що він самовдоволений, зарозумілий або зневажливо ставиться до інших. Навпаки, він ненавидить такі риси (Приповістей 16:5; Якова 4:6). Що ж тоді входить у поняття «святий»? У біблійній єврейській мові слово, перекладене як «святий», походить від слова, що означає «відокремлений». У поклонінні «святе» — це щось відокремлене від загальновживаного, тобто те, що вважається священним. Святість теж тісно пов’язана з чистотою і непорочністю. Як слово «святий» стосується Єгови? Чи це значить, що він «відокремлений» від недосконалих людей і тримається від них на віддалі?

5 Зовсім ні. Єгова, будучи «Святим Ізраїлевим», сказав, що живе «серед» свого народу, хоч той і грішний (Ісаї 12:6; Осії 11:9). Отож, святість не робить Бога відчуженим. Тоді в якому значенні він «відокремлений»? По-перше, Бог відокремлений від усього створіння в тому розумінні, що лише він посідає становище Всевишнього. Бог цілковито чистий і непорочний (Псалом 40:6; 83:19). По-друге, Єгова зовсім відокремлений від гріха, і це дуже потішає. Чому?

6. Чому те, що Єгова цілковито відокремлений від гріха, може потішати нас?

6 Нині справжня святість трапляється дуже рідко. У людському суспільстві, відчуженому від Бога, усе якимось чином занечищене, заплямоване гріхом і недосконалістю. Кожній людині доводиться боротися з гріхом, що живе в ній. На всіх чигає небезпека: якщо втратимо пильність, гріх переможе нас (Римлян 7:15—25; 1 Коринтян 10:12). Єгові ж це не загрожує. Він  зовсім не схильний до гріха і тому ні на йоту не оскверниться чимось гріховним. Це ще раз запевняє нас, що Єгова — абсолютно надійна особа і тому є досконалим Батьком. На відміну від багатьох грішних земних батьків, Єгова ніколи не стане нечесним, розбещеним і ніколи не завдасть шкоди. Оскільки він святий, таке просто неможливе. Інколи Єгова навіть присягав своєю святістю, бо вона — найпевніша запорука (Амоса 4:2). Хіба ж це не підбадьорює?

7. Чому можна сказати, що святість є сутністю Єгови?

7 Святість є сутністю Єгови. Як це розуміти? Візьмімо для прикладу слова «людина» і «недосконала». Ви не зможете пояснити природу людини, оминаючи слово «недосконала». Нам у всьому притаманна недосконалість, і вона таврує кожен наш крок. А тепер поміркуймо над двома зовсім іншими словами — «Єгова» і «святий». Єгові у всьому притаманна святість. Усе, що стосується його,— чисте, непорочне і праведне. Ми не зможемо по-справжньому пізнати Єгову, не збагнувши суті цього непростого слова — «святий».

«Святість належить Єгові»

8, 9. З чого видно, що Єгова допомагає недосконалим людям ставати до певної міри святими?

8 Оскільки Єгова уособлює святість, можна сміливо сказати, що він — джерело всієї святості. Він не самолюб і не бажає лише сам володіти такою цінною рисою, а щедро наділяє нею інших. Коли біля палаючого куща Бог через ангела розмовляв з Мойсеєм, навіть земля навколо стала святою, оскільки те, що відбувалося на ній, було пов’язане з Єговою! (Вихід 3:5).

9 Чи з допомогою Єгови недосконалі люди можуть стати святими? До певної міри так. Бог сказав ізраїльтянам, своєму люду, що вони можуть стати «народом святим» (Вихід 19:6). Він поблагословив їх, давши їм святу, чисту й непорочну систему поклоніння. Тому  в Мойсеєвому Законі багаторазово зверталось увагу на святість. Навіть первосвященик носив на переді завою золоту пластинку, так що всі могли бачити, як вона виблискує на сонці. На ній було вигравіювано: «Святість належить Єгові» (Вихід 28:36НС). Отож, поклоніння ізраїльтян і взагалі спосіб їхнього життя мали вирізнятися високими нормами чистоти і цілковитою непорочністю. Єгова сказав їм: «Будьте святі, бо святий Я,— Господь, Бог ваш» (Левит 19:2). Доки ізраїльтяни дотримувалися Божих настанов, роблячи все, що під силу недосконалим людям, вони до певної міри були святими.

10. Чим відрізнялися погляди ізраїльтян і довколишніх народів стосовно питання про святість?

10 Ізраїльтяни надавали святості великої ваги, і цим їхнє поклоніння докорінно відрізнялось від поклоніння довколишніх народів. Ці язичницькі народи поклонялися богам, які насправді були вигаданими. Вони зображались як насильники, жаднюги і розпусники. Вони були порочні у всьому. Їхні поклонники теж ставали такими. Тому Єгова застеріг своїх слуг, аби вони трималися осторонь від язичників і не втягувалися в їхні огидні релігійні обряди (Левит 18:24—28; 1 Царів 11:1, 2).

11. Як святість небесної організації Єгови виявляється через а) ангелів? б) серафимів? в) Ісуса?

11 Навіть за найліпших обставин вибраний Єговою стародавній Ізраїль міг лише слабо відображати святість Божої небесної організації. Величезну кількість духовних створінь, що віддано служать Богу, названо «тьмами святих» (Повторення Закону 33:2, ЦСТ; Юди 14, ЦСТ). Вони чудово віддзеркалюють світлу й непорочну красу Божої святості. Пригадайте також могутніх серафимів, яких Ісая бачив у видінні. Зміст їхньої пісні показує, яку велику роль вони відіграють у сповіщенні цілому Всесвіту про святість Єгови. Проте одне  духовне створіння займає серед них найвище становище — це єдинородний Божий Син. Ісус у найвищій мірі віддзеркалює святість Єгови. Тому його слушно названо «Божим Святим» (Івана 6:68, 69, Хом.).

Святе ім’я, святий дух

12, 13. а) Чому доречними є слова Біблії про те, що Боже ім’я святе? б) Чому Боже ім’я потрібно освячувати?

12 А що сказати про Боже ім’я? Як ми вже довідалися з першого розділу, воно є не просто титулом чи назвою. Це ім’я представляє Бога Єгову, і його значення охоплює всі Божі риси. Тому в Біблії говориться, що Боже ім’я «святе» (Ісаї 57:15НС). Згідно з Мойсеєвим Законом, за зневагу Божого імені карали смертю (Левит 24:16). Також зверніть увагу, що́ Ісус поставив на першому місці у своїй молитві: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє» (Матвія 6:9). Святити — значить вирізняти щось як священне, глибоко шанувати його, ставитись як до святого. Але чому Боже ім’я, якому притаманна непорочність, потрібно освячувати?

13 Боже святе ім’я лихословили та зводили на нього наклепи. В Едемі Сатана сказав про Єгову неправду, закинувши, наче Бог — несправедливий Владика (Буття 3:1—5). Відтоді Сатана, князь цього нечестивого світу, докладає всіх зусиль, щоб обман про Бога поширювався (Івана 8:44; 12:31; Об’явлення 12:9). Багато релігій змальовують Бога деспотичним, далеким чи жорстоким. Вони стверджують, що він підтримує їх у кровопролитних війнах. Шана за чудове творіння головно віддається не Богові, а сліпому випадку — еволюції. Справді, Боже ім’я злісно ганьбили. Це ім’я необхідно освячувати, а слава, що належить йому по праву, мусить бути відроджена. Ми прагнемо освячувати ім’я Бога й доводити правомірність його верховної влади, а також дуже радіємо, коли вносимо  хоч якусь частку у сповнення цього величного наміру.

14. Чому Божий дух названо святим і чому зневага святого духу є дуже тяжким гріхом?

14 Існує ще щось тісно пов’язане з Єговою, що майже завжди називається святим,— його дух, тобто діюча сила (Буття 1:2НС). Єгова використовує цю незрівнянну силу, щоб виконувати свої задуми. В усіх його вчинках виявляється святість, чистота і непорочність, тому його діючу силу доречно названо святим духом чи духом святості (Луки 11:13; Римлян 1:4). Зневага святого духу, скажімо свідомі дії всупереч Божій волі, є непростимим гріхом (Марка 3:29).

Чому святість Єгови притягує нас до нього

15. Чому природно відчувати побожний страх, викликаний думками про святість Єгови, і яким цей страх має бути?

15 Тож неважко зрозуміти, чому Біблія пов’язує між собою святість Бога і побожний страх з боку людей. Наприклад, у Псалмі 99:3 (Хом.) сказано: «Хай славлять твоє велике й страшне ім’я; святе — воно». Проте такий страх не є хворобливим. Це глибоке почуття благоговіння, найбільшої шани. Відчувати подібне — природно, адже Божа святість настільки вища від нас. Вона кришталево чиста і прекрасна. Однак думка про неї не повинна нас відштовхувати. Навпаки, належне розуміння святості Єгови допомагатиме нам наближатися до нього. Чому?

Святість, подібно до краси, повинна приваблювати нас.

16. а) Як святість пов’язана з красою? Наведіть приклад. б) Як описи, в яких бачили Єгову, наголошують на чистоті, непорочності та світлі?

16 По-перше, у Біблії святість пов’язана з красою. В Ісаї 63:15 говориться, що небеса — це Боже «мешкання святині... та слави [«краси», НС]» (Ісаї 63:15). Нас вабить краса. Гляньте, приміром, на сторінку 33. Хіба ж вам не подобається цей пейзаж? Чому він так тішить око? Придивіться, яка чиста вода. Мабуть, повітря теж  чисте, бо вгорі — голубе небо, і все, здається, аж іскриться під сонячними променями. А якби цей малюнок дещо змінити: струмок зробити засміченим, дерева і скелі спотворити якимись написами, а повітря наповнити кіптявою. Ми більше не милувалися б цією картинкою, на неї було б неприємно дивитися. Люди природно поєднують красу з чистотою, непорочністю і світлом. Такими ж словами можна змалювати і святість Єгови. Тож не дивно, що описи видінь, в яких бачили Єгову, надзвичайно захоплюють нас. Сяюча, мов сонце; блискуча, як коштовні камені; яскрава, наче полум’я чи найщиріші та найяскравіші дорогоцінні метали,— ось така краса нашого святого Бога (Єзекіїля 1:25—28; Об’явлення 4:2, 3).

17, 18. а) Яка була перша реакція Ісаї на видіння? б) Як Єгова через серафима підбадьорив Ісаю і що означали дії серафима?

17 Втім, порівнюючи себе з Єговою, чи ми повинні через його святість вважати себе нижчими від нього? Звісна річ, що так. Зрештою, ми справді нижчі від Єгови, і це ще дуже слабо сказано. А чи усвідомлення цього мусить відштовхувати нас від Бога? Звернімо увагу на реакцію Ісаї, коли він почув, як серафими проголошували про святість Єгови. «Тоді я сказав: «Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!» (Ісаї 6:5). Безмежна святість Єгови нагадала Ісаї про його власну гріховність і недосконалість. Спершу цей вірний чоловік дуже засмутився. Але Єгова не полишив його в такому стані.

18 Один із серафимів відразу ж потішив пророка. Як? Це могутнє духовне створіння підлетіло до жертовника, взяло звідти вуглину й доторкнулося нею до вуст Ісаї. Хтось може подумати, що це мало б завдати болю, а не принести полегшення. Проте не забувайте: то було видіння, в якому все мало символічне значення. Ісая, вірний єврей, чудово знав, що у храмі щодня  на жертовнику приносились жертви для окуплення гріхів. І серафим з любов’ю нагадав пророку, що, хоча він і справді був недосконалий, «нечистоустий», то все ж міг бути чистим в очах Бога *. Єгова виражав готовність прийняти недосконалу, грішну людину за святу, принаймні до певної міри (Ісаї 6:6, 7).

19. Як ми, хоч і недосконалі, можемо до певної міри бути святими?

19 Те саме можна сказати і про наш час. Усі жертви, які складалися на жертовнику в Єрусалимі, були лише тінню чогось більшого — однієї досконалої жертви, принесеної Ісусом Христом у 33 році н. е. (Євреїв 9:11—14). Якщо ми щиро каємося у своїх гріхах, виправляємось і віримо в цю жертву, тоді отримуємо прощення (1 Івана 2:2). Ми також можемо бути чистими в очах Єгови. Тому апостол Петро нагадує: «Написано: «Будьте святі,— Я бо святий» (1 Петра 1:16). Зверніть увагу, Єгова не сказав, що ми маємо бути такими ж святими, як він. Бог не сподівається від нас неможливого (Псалом  103:13, 14). Єгова заохочує людей бути святими тому, що він святий. «Як улюблені діти», ми хочемо наслідувати його настільки, наскільки це можливо для недосконалої людини (Ефесян 5:1). Отже, поступ до святості — це безперервний процес. Зростаючи духовно, ми день у день ‘вдосконалюємо святість’ (2 Коринтян 7:1НС).

20. а) Чому важливо усвідомити, що ми можемо бути чистими в очах нашого святого Бога? б) Як вплинуло на Ісаю те, що його гріхи було окуплено?

20 Єгова любить те, що праведне і чисте. Він ненавидить гріх (Авакума 1:13). Але він не відчуває ненависті до людей. Доки ми дивимося на гріх так, як він,— ненавидимо зло й кохаємо добро,— а також намагаємося наслідувати досконалий приклад Ісуса Христа, Єгова прощає нам гріхи (Амоса 5:15; 1 Петра 2:21). На нас може дуже сильно вплинути усвідомлення того, що ми маємо можливість бути чистими в очах нашого святого Бога. Не забувайте, що святість Єгови спершу спонукала Ісаю задуматися над власною недосконалістю. Він вигукнув: «Горе мені!» Але Ісая, зрозумівши, що його гріхи було окуплено, змінив свій погляд. Коли Єгова запитав, хто хоче виконати його доручення, пророк відразу погодився, хоч і не відав, що́ йому доведеться робити. Він вигукнув: «Ось я,— пошли Ти мене!» (Ісаї 6:5—8).

21. Що запевняє нас у тому, що ми можемо вдосконалювати святість?

21 Ми створені на образ нашого святого Бога і наділені позитивними моральними рисами і здатністю сприймати духовне (Буття 1:26). В нас усіх закладено можливість бути святими. Якщо безупинно розвиватимемо святість, Єгова з радістю допоможе нам. Роблячи це, ми все більше й більше наближатимемось до нашого святого Бога. Дізнаючись з подальших розділів про риси Єгови, ми побачимо, що існує багато вагомих причин, аби наближатися до нього!

^ абз. 18 Вислів «нечистоустий» тут влучний, бо в Біблії вуста часто символізують мову або манеру говорити. Чимало гріхів усіх недосконалих людей пов’язано з тим, як вони використовують дар мови (Приповістей 10:19; Якова 3:2, 6).