Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Наблизьтесь до Єгови

 РОЗДІЛ 10

Застосовуючи силу, «будьте наслідувачами Богові»

Застосовуючи силу, «будьте наслідувачами Богові»

1. В яку підступну пастку легко потрапляють недосконалі люди?

«НЕМАЄ влади, яка не ховала б у собі підступної пастки». Цими словами певна поетеса XIX сторіччя звертає увагу на приховану небезпеку — зловживання владою. На жаль, недосконалі люди дуже легко потрапляють у цю пастку. І справді, упродовж цілої історії «людина панує над людиною — їй на шкоду» (Екклезіяста 8:9, Хом.). Сила, застосована без любові, завдавала й завдає людям невимовних страждань.

2, 3. а) Що дивовижного є в тому, як Єгова використовує свою силу? б) У чому виявляється багатогранність нашої сили і як нам слід її застосовувати?

2 Хіба ж не є дивовижним те, що Бог Єгова, володіючи необмеженою силою, ніколи не зловживає нею? З попередніх розділів ми вже довідалися, що він завжди використовує свою силу — чи то творчу, руйнівну, захисну, чи відновну — відповідно до своїх сповнених любові намірів. Коли роздумуємо над тим, як він застосовує силу, то відчуваємо бажання наближатись до нього. А це у свою чергу спонукує нас бути «наслідувачами Богові», коли застосовуємо власну силу (Ефесян 5:1). Але яку ж силу маємо ми, немічні люди?

3 Пам’ятаймо, що людина створена на образ і подобу Бога (Буття 1:26, 27). Отже, ми теж до певної міри володіємо силою. Вона багатогранна. Це може бути спроможність виконувати щось або працювати; контроль чи влада над іншими; здатність впливати на людей, особливо на тих, хто нас любить; фізична сила (міць); матеріальні засоби. Псалмоспівець сказав про Єгову: «В Тебе джерело життя» (Псалом 36:10). Тому Бог прямо чи посередньо є джерелом будь-якої законної сили,  якою ми, можливо, володіємо. Отже, нам слід застосовувати її так, аби це подобалося йому. Як саме?

Головний чинник — любов

4, 5. а) Що є головним чинником, який допомагає правильно застосовувати силу, і як про це свідчить приклад самого Бога? б) Як любов допоможе нам виявляти свою силу в належний спосіб?

4 Любов — головний чинник, що допомагає правильно використовувати силу. Хіба ж не про це свідчить приклад самого Бога? Пригадайте інформацію з 1-го розділу про чотири головні Божі риси: силу, справедливість, мудрість і любов. Котра з них переважає? Любов. «Бог є любов»,— говориться в 1 Івана 4:8. Дійсно, любов — це сама сутність Єгови, він керується нею в усьому, що чинить. Отже, Бог завжди застосовує свою силу з любові, і щоразу в кінцевому підсумку це йде на благо тим, хто його любить.

5 Любов і нам допоможе застосовувати свою силу в належний спосіб. Біблія говорить, що любов — «милосердствує [«добра», СМ]» і «не шукає тільки свого» (1 Коринтян 13:4, 5). Тому ця риса стримуватиме нас від жорстокого чи суворого поводження з тими, над ким маємо певну владу. Натомість ми будемо виявляти до інших повагу та ставити їхні потреби й почуття вище від своїх власних (Филип’ян 2:3, 4).

6, 7. а) Що таке побожний страх і чому ця риса спонукуватиме нас не зловживати своєю силою? б) Покажіть на прикладі, як пов’язані між собою страх не сподобатися Богові та любов до нього.

6 Любов пов’язана з іще однією рисою, яка спонукуватиме нас не зловживати силою. Ця риса — побожний страх. Наскільки вона важлива? У Приповістей 16:6 (Дерк.) говориться: «Страх Господній відхиляє від злого». Зловживання силою, безумовно, належить до тих злих доріг, від яких слід відхилятися. Страх Божий не дозволить погано обходитися з підвладними нам людьми. Чому? Насамперед ми знаємо: за те, як поводимося з такими людьми, відповідаємо перед Богом (Неемії  5:1—7, 15). Але побожний страх полягає не тільки в цьому. Мовою оригіналу слова, перекладені як «страх», часто передають думку про глибоку пошану до Бога й благоговіння перед ним. Отож, у Біблії страх пов’язується з любов’ю до Бога (Повторення Закону 10:12, 13). Виявляти такий благоговійний страх — означає мати здорову боязнь не сподобатися Богові, причому не лише тому, що нас лякають наслідки непослуху Єгові, а тому що по-справжньому любимо його.

7 Візьмімо для прикладу благотворні стосунки між маленьким сином і батьком. Дитя відчуває татову теплу й сердечну турботу. Але хлопчик також знає, що́ тато вимагає від нього, й усвідомлює: батько картатиме його за неслухняність. Але він не живе в хворобливому страху перед татом. Навпаки, син ніжно любить його. Йому приємно робити те, що батькові сподобається. Цю ілюстрацію можна застосувати і до побожного страху. Оскільки ми любимо Єгову, нашого небесного Батька, то боїмося зробити те, через що він би «засмутився... у серці Своїм» (Буття 6:6). Ми прагнемо тішити його серце (Приповістей 27:11). Ось чому слід використовувати свою силу в належний спосіб. Довідаймося більше, як це робити.

У сімейному колі

8. а) Яку владу має у сім’ї чоловік і як цю владу належить застосовувати? б) Як чоловік може показати, що шанує дружину?

8 Поміркуймо спершу про сім’ю. В Ефесян 5:23 говориться: «Чоловік — голова дружини». Як чоловікам належить застосовувати цю дану Богом владу? Біблія наказує їм жити з дружинами ‘за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляти їм честь’ (1 Петра 3:7). Грецький іменник, перекладений як «честь», означає «вартість, цінність... пошана». Певні форми цього іменника передано словами «подарунки» і «цінний» (Дії 28:10НС; 1 Петра 2:7СМ). Чоловік, який виявляє честь своїй дружині, ніколи не завдасть їй фізичної шкоди і  не буде принижувати або ображати її, змушуючи таким чином почуватися нікчемною. Навпаки, він визнає́, наскільки вона цінна, та ставиться до неї з повагою. Своїми словами й учинками — наодинці з дружиною та прилюдно — він показує, що дорожить нею (Приповістей 31:28). Такий чоловік матиме не лише любов і повагу дружини, але й, що важливіше,— схвалення від Бога.

Чоловіки і дружини використовують свою силу належно, якщо ставляться одне до одного з любов’ю та повагою.

9. а) Яку силу має у сім’ї дружина? б) Що допоможе дружині використовувати свої вміння, аби підтримувати чоловіка, і який це принесе результат?

9 Дружина теж має в сім’ї певну силу. Біблія розповідає про побожних жінок, котрі, не порушуючи принципу належного головування, з власної ініціативи дали своїм чоловікам добру пораду або ж допомогли їм уникнути помилкових суджень (Буття 21:9—12; 27:46—28:2). Дружина може бути проникливішою, ніж чоловік, чи володіти здібностями, яких немає в нього. Однак вона повинна «глибоко поважати» свого чоловіка і ‘коритися’ йому, «як Господеві» (Ефесян 5:22; 5:33НС). Бажання догодити Богові допоможе дружині використовувати свої вміння, щоб підтримувати чоловіка, а не принижувати його чи намагатись панувати над ним. Така «мудра жінка» тісно співпрацює з чоловіком, щоб зміцнялась їхня сім’я. Завдяки цьому дружина зберігає мир із Богом (Приповістей 14:1).

10. а) Яку владу Бог довірив батькам? б) Що означає слово, перекладене висловом ‘виховувати у послусі’, і, з огляду на це, як слід виховувати дітей? (Дивіться також  примітку).

10 Батьки також мають владу, яку довірив їм Бог. Біблія напучує: «Батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хом.). В оригінальних текстах Біблії слово, перекладене тут висловом ‘виховувати у послусі’, може означати «виховання, тренування, навчання». Діти потребують, щоб їх виховували у послусі. Вони почуваються щасливими, коли отримують зрозумілі настанови та мають чіткі обмеження й рамки дозволеного. Таке  виховання у послусі, або навчання, Біблія пов’язує з любов’ю (Приповістей 13:24). Тому «навчальною різкою» ніколи не слід зловживати — ні в емоційному, ні у фізичному плані * (Приповістей 22:15, Хом.; 29:15). Суворі чи жорстокі виховні заходи, в яких немає місця любові,— це зловживання батьківською владою, вони можуть прибити дух дитини (Колосян 3:21). Натомість зрівноважене, належне виховання у послусі запевняє дитину, що батьки люблять її і турбуються про те, якою людиною вона стане, коли виросте.

11. Яким чином діти можуть використовувати свою силу в належний спосіб?

11 А як щодо дітей? Яким чином вони можуть використовувати свою силу в належний спосіб? «Окраса юнацтва — їхня сила»,— говориться в Приповістей 20:29. Безперечно, найліпше з усього, на що молоді люди можуть віддавати свою силу й енергію,— це служіння нашому «Величному Творцю» (Екклезіяста 12:1НС). Дітям треба пам’ятати, що їхні вчинки впливають на почуття батька й матері (Приповістей 23:24, 25). Коли діти слухаються своїх богобоязливих батьків і тримаються правильного шляху, то тішать їхні серця (Ефесян 6:1). Така поведінка ‘Господеві приємна’ (Колосян 3:20).

У зборі

12, 13. а) Який погляд на владу в зборі повинні мати старійшини? б) Проілюструйте, чому старійшинам належить ніжно поводитися з отарою.

12 Єгова дав наглядачів, аби вони брали провід у християнському зборі (Євреїв 13:17НС). Ці кваліфіковані чоловіки повинні використовувати свою владу від Бога, щоб допомагати отарі й поліпшувати її духовний добробут. Чи таке становище дає старійшинам право панувати  над співвіруючими? Звичайно, що ні! Їм слід мати зрівноважений, смиренний погляд на ту роль, яку вони відіграють у зборі (1 Петра 5:2, 3). Біблія, звертаючись до наглядачів, говорить, щоб вони «пасли Церкву [«збір», НС] Божу, яку Він купив кров’ю Свого власного Сина» (Дії 20:28СМ). Це є вагомою підставою для того, аби поводитися ніжно з кожним членом отари.

13 Щодо цього можна застосувати таку ілюстрацію. Близький друг просить вас доглянути те, чим він дуже дорожить. Ви знаєте, що він заплатив за цю річ великі гроші. Хіба ви не будете поводитись з нею дуже обережно і дбайливо? Подібно й Бог довірив старійшинам відповідальність піклуватися про надзвичайно велику цінність — збір, члени якого прирівнюються до овець (Івана 21:16, 17). Вівці Єгови дуже близькі його серцю — настільки любі, що він викупив їх дорогоцінною кров’ю свого єдинородного Сина Ісуса Христа. Єгова заплатив за своїх овець найвищу ціну. Смиренні старійшини пам’ятають про це і поводяться з вівцями Єгови належним чином.

«Влада язика»

14. Яку владу має язик?

14 «Смерть та життя — у владі язика»,— сказано в Біблії (Приповістей 18:21). Справді, язик може завдати багато шкоди. Кого з нас не жалила бездумна чи навіть зневажлива репліка? Але язик має силу і зцілювати. «Язик же премудрих — то ліки»,— говориться в Приповістей 12:18. Вплив підбадьорливих, благотворних слів можна прирівняти до дії заспокійливого, цілющого бальзаму для серця. Розгляньмо декілька прикладів.

15, 16. Як ми можемо використовувати свій язик, щоб підбадьорювати інших?

15 «Утішайте пригнічені душі»,— заохочено нас у 1 Солунян 5:14 (НС). Навіть вірні слуги Єгови іноді можуть страждати від пригнічення. Як їм допомогти? Щиро похваліть  їх за щось конкретне, аби вони побачили, наскільки є цінними в очах Єгови. Підкріпіть їх біблійними словами, які мають велику силу, покажіть їм, що Єгова дійсно любить «прибитих духом» і тих, у кого «розбите серце», та піклується про них (Псалом 34:19, Хом.). Коли ми використовуємо владу свого язика, аби потішати інших, то показуємо, що наслідуємо нашого співчутливого Бога, який «потішає пригнічених» (2 Коринтян 7:6, «Нова американська стандартна Біблія», англ.).

16 Ми також можемо використовувати владу язика, щоб підбадьорювати. Може, у когось із наших співпоклонників смерть забрала дорогу людину? Слова співчуття, в яких виражатиметься наша турбота й зацікавлення, заспокоять згорьоване серце. А може, похилі віком брат або сестра почуваються непотрібними? Чуле й підбадьорливе слово запевнить старших, що їх цінують і дорожать ними. А якщо хтось страждає від хронічної недуги? Кілька сердечних слів, сказаних по телефону або особисто, ймовірно, поліпшать настрій хворого. Як же, мабуть, приємно нашому Творцю, коли ми  використовуємо силу слова для того, що «добре на... збудування»! (Ефесян 4:29).

Чудовий спосіб, в який можна використати свою силу,— це розповідати іншим добру новину.

17. Для якого важливого діла, що принесе пожиток іншим, ми можемо використовувати свій язик і чому це слід робити?

17 Найважливіше діло, задля якого ми можемо застосовувати владу язика,— це ділитися з іншими доброю новиною про Боже Царство. У Приповістей 3:27 (Хом.) говориться: «Не затримуй добра від того, кому воно належить, коли рука твоя здоліє це зробити». Розповідати людям цю рятівну добру звістку — наш обов’язок. Було б неправильно, якби лише ми самі втішалися тією невідкладною новиною, яку так великодушно довірив нам Єгова (1 Коринтян 9:16, 22). А якої участі у цій праці очікує від нас Бог?

 Служімо Єгові з «цілої сили своєї»

18. Чого Єгова очікує від нас?

18 Любов до Єгови спонукує нас брати якнайповнішу участь у християнському служінні. Чого очікує від нас Єгова? Того, що може дати кожен, хоч би як складалося його життя: «Все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям» (Колосян 3:23). Ісус, даючи найбільшу заповідь, сказав: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї» (Марка 12:30). Отже, Єгова сподівається, що кожен із нас буде любити його та служити йому від усієї душі.

19, 20. а) Оскільки поняття «душа» охоплює серце, розум і силу, чому в Марка 12:30 згадується про них? б) Що означає служити Єгові від усієї душі?

19 Що значить служити Єгові від усієї душі? У цьому вірші слово душа стосується особи в цілому з усіма її фізичними й розумовими здібностями. Оскільки поняття «душа» охоплює серце, розум і силу, то чому ж у Марка 12:30 згадується про них? Розгляньмо ілюстрацію. У біблійні часи людина могла продати себе (свою душу) в рабство. Але раб міг служити господареві не від щирого серця, тобто не до кінця використовувати свою силу чи розумові здібності на користь пана (Колосян 3:22). Отож, Ісус згадав про серце, розум і силу, очевидно, для того, аби підкреслити, що служінню Єгові ми повинні присвячувати все, нічого не шкодуючи. Служити Богові з усієї душі — означає віддавати цілого себе, якомога повніше використовуючи свою силу й енергію для служіння йому.

20 Чи під служінням від усієї душі слід розуміти те, що кожен з нас мусить присвячувати однакову кількість часу й сил для проповідування або іншого виду служіння? Навряд чи це було б можливо, бо наші обставини й здібності різняться. Скажімо, здорова, фізично сильна молода людина, мабуть, зможе проповідувати більше,  ніж особа похилого віку, яку вже покидають сили. Неодружені християни, вільні від сімейних обов’язків, напевно, в стані робити більше, ніж ті, хто зобов’язаний піклуватися про потреби родини. Наскільки ж ми повинні бути вдячними Богові, якщо маємо сили і, крім того, обставини дозволяють нам брати якнайповнішу участь у служінні! Звичайно, ніколи не слід проявляти критиканський дух, порівнюючи своє служіння зі служінням інших (Римлян 14:10—12). Навпаки, нам треба використовувати свою силу, аби підбадьорювати людей.

21. Що є найліпшим і найважливішим з усього того, задля чого можна використовувати свою силу?

21 Єгова дав досконалий приклад, як використовувати силу належним чином. Ми повинні наслідувати його, наскільки це можливо для недосконалої людини. Християни належно застосовують свою силу, якщо з повагою ставляться до тих, над ким мають певну владу. Окрім того, потрібно від усієї душі сповняти рятівну працю проповідування, яку нам доручив Єгова (Римлян 10:13, 14). Пам’ятай, він радіє, коли ти — твоя душа — віддаєш йому найліпше з усього, що можеш дати. Хіба серце не спонукує тебе з усіх сил служити такому чуйному й ніжному Богу? Це найліпше і найважливіше, для чого можна використовувати свою силу.

^ абз. 10  У біблійні часи єврейське слово, перекладене як «різка», означало прут чи посох, за допомогою якого пастух вів отару (Псалом 23:4). Подібно й «різка» батьківської влади — це сповнене любов’ю керівництво, а не суворе чи жорстоке покарання.

Довідатися більше

Чи ти готовий іти на жертви заради Царства?

Довідайтесь, як ми можемо використовувати свій час, гроші, сили й здібності, щоб підтримувати Боже Царство.