Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Наблизьтесь до Єгови

 РОЗДІЛ 30

«Ходіть у любові»

«Ходіть у любові»

1—3. Що ми отримуємо, коли виявляємо любов так, як Єгова?

«БІЛЬШЕ щастя — давати, ніж брати» (Дії 20:35, Хом.). Ці слова Ісуса підкреслюють одну важливу істину: безкорислива любов винагороджується. Хоча відчувати на собі любов дуже приємно, однак ще приємніше її давати, тобто виявляти.

2 Найліпше про це знає наш небесний Батько. З попередніх розділів цієї частини ми побачили, що Єгова подає неперевершений приклад любові. Ніхто не виявляв любові більше чи довше, ніж він. Тож недарма Єгову названо «щасливим Богом» (1 Тимофія 1:11НС).

3 Наш велелюбний Бог хоче, аби ми намагалися бути подібними до нього, особливо у виявленні любові. В Ефесян 5:1, 2 говориться: «Будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти, і поводьтеся [«ходіть», Хом.] в любові». Коли ми виявляємо любов так, як Єгова, то зазнаємо́ найбільшого щастя, яке можна отримати від давання. Також ми задоволені, бо усвідомлюємо, що догоджаємо Єгові, оскільки його Слово заохочує «любити один одного» (Римлян 13:8). Але є ще інші причини того, чому слід ‘ходити в любові’.

Чому любов необхідна

4, 5. Чому важливо виявляти до співвіруючих саможертовну любов?

4 Чому важливо виявляти любов до співвіруючих? Просто кажучи, любов є самою суттю справжнього християнства. Без любові існування тісних узів між християнами не можливе. Більш того, без любові ми б не мали жодної цінності в очах Єгови. Розгляньмо, як підкреслює ці істини Боже Слово.

5 В останню ніч свого земного життя Ісус сказав учням:  «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:34, 35). «Як Я вас полюбив»... Авжеж, ми отримали наказ любити так, як любив Ісус. У 29-му розділі цієї книжки зазначалося, що Ісус подав найліпший приклад саможертовної любові, оскільки ставив потреби та інтереси інших вище своїх. Ми також повинні виявляти безкорисливу любов, причому так, щоб її помічали навіть люди поза християнським збором. Саможертовна братерська любов є ознакою, яка допомагає розпізнати правдивих послідовників Христа.

6, 7. а) Звідкіля ми знаємо, що Слово Єгови ставить наголос на необхідності виявляти любов? б) На якій любові зосереджується Павло в 1 Коринтян 13:4—8?

6 А що, коли нам не вистачає любові? «Коли я... любови не маю,— сказав апостол Павло,— то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий» (1 Коринтян 13:1). Гудячий бубон видає неприємний звук. А який звук походить від куска дзвінкої міді? Інші переклади вживають вислів «кімвал, що бринчить» або «брязкітливий кімвал». Які ж влучні порівняння! Той, хто не любить, подібний до музичного інструмента, який видає гучний, деренчливий звук. Такий звук швидше викликає відразу, аніж відчуття приємності. Хіба особа, яка не виявляє любові, може мати з кимось близькі стосунки? Павло також сказав: «Коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю,— то я ніщо» (1 Коринтян 13:2). Лишень уявіть: людина без любові є «ніщо», хоч би які діла вона чинила! Хіба це не свідчить про те, що у Слові Єгови ставиться наголос на необхідності виявляти любов?

7 Як же показувати любов у стосунках з ближніми? Аби відповісти на це запитання, розгляньмо Павлові слова з 1 Коринтян 13:4—8. У цих віршах не говориться  ані про Божу любов до нас, ані про нашу любов до Бога. Павло радше зосереджується на тому, як нам любити одні одних. Він коротко описав, якою любов є і якою вона не є.

Якою любов є

8. Як довготерпеливість допоможе нам підтримувати добрі стосунки з ближніми?

8 «Любов довготерпить». Довготерпіти — означає терпеливо зносити ближніх (Колосян 3:13). Хіба нам не потрібне таке терпіння? Оскільки ми, недосконалі люди, служимо пліч-о-пліч, немає нічого дивного в тому, що час від часу наші християнські брати дратують нас, а ми їх. Але терпеливість та стриманість допоможуть давати собі раду з невеликими «подряпинами», яких нам хтось завдає, і при цьому не порушувати миру в зборі.

9. Як можна виявляти доброту?

 9 «Любов добра» (СМ). Про доброту свідчать корисні вчинки та чуйні слова. Любов спонукує шукати можливостей, щоб виявляти доброту, особливо тим, хто її потребує найбільше. Наприклад, коли старенький співвіруючий почувається самотнім, його належить відвідати й підбадьорити. Допомоги може потребувати також одинока матір або сестра, яка живе в релігійно поділеному домі. А хворого або того, хто переживає якесь нещастя, потішить добре слово вірного друга (Приповістей 12:25; 17:17). Якщо ми з власної ініціативи виявляємо таку доброту, то цим засвідчуємо щирість нашої любові (2 Коринтян 8:8).

10. Як любов допомагає нам говорити правду та обстоювати її навіть тоді, коли це нелегко?

10 «Любов... тішиться правдою». В іншому перекладі говориться: «Любов... з радістю займає сторону правди». Любов спонукує нас ‘говорити правду один одному’ та обстоювати її (Захарія 8:16). Якщо, скажімо, людина, котру ми любимо, вчинила серйозний гріх, любов до Єгови й особи, яка провинилася, допоможе нам дотримуватися Божих норм, а не приховувати правопорушення, шукати йому виправдання чи навіть говорити неправду. Слід зазначити, що визнати всі факти не завжди легко. Але якщо ми бажаємо дорогій нам людині добра, то подбаємо, аби вона прийняла картання від нашого велелюбного Бога і зробила відповідні кроки (Приповістей 3:11, 12). Маючи любов, ми, християни, також «в усьому бажаємо поводитись чесно» (Євреїв 13:18, Дерк.).

11. Як належить ставитися до прогріхів співвіруючих з огляду на те, що любов «усе зносить»?

11 «Любов... усе зносить». Буквальне значення цього вислову — «усе покриває» («Підрядковий переклад Царства», англ.). У 1 Петра 4:8 говориться: «Любов покриває багато гріхів». Християнин, який керується  любов’ю, не прагне виставляти напоказ усі недосконалості та прогріхи своїх християнських братів. Дуже часто помилки співвіруючих незначні і їх можна покрити любов’ю (Приповістей 10:12; 17:9).

Любов спонукує нас довіряти братам.

12. Як апостол Павло показав, що вірив у найліпше стосовно Филимона і чого можна навчитися з прикладу Павла?

12 «Любов... вірить у все». В іншому перекладі говориться, що любов «завжди готова вірити в найліпше». Ми не виявляємо безпідставної підозрілості до співвіруючих, сумніваючись у всіх їхніх спонуках. Любов допомагає «вірити в найліпше» стосовно наших братів і довіряти їм *. Розгляньмо приклад, записаний у Посланні Павла до Филимона. У цьому листі Павло заохотив Филимона доброзичливо прийняти раба-втікача Онисима, який став християнином. Він не змушував Филимона, а з любов’ю просив. Павло виразив упевненість, що Филимон вчинить правильно: «Я пишу тобі, маючи впевненість, що ти послухаєшся, і знаю, що ти зробиш навіть більше, ніж я кажу» (вірш 21СМ). Коли ми, спонукані любов’ю, виявляємо братам таке довір’я, то заохочуємо їх робити все якнайліпше.

13. Як належить показувати, що ми сподіваємося від наших братів найліпшого?

13 «Любов... сподівається всього». Любов не тільки довіряє, вона ще й надіється. Оскільки ми любимо наших братів, то сподіваємося від них найліпшого. Коли, приміром, брат учинить «хибний крок перед тим, як усвідомить це», ми надіємось, що він позитивно зреагує на зусилля, які з любов’ю робляться для його виправлення (Галатів 6:1НС). Також ми сподіваємось, що ті, хто ослаб у вірі, видужають. До таких осіб ми ставимось терпеливо, роблячи все можливе, щоб допомогти їм зміцнитися у вірі (Римлян 15:1; 1 Солунян 5:14). Навіть  якщо дорога нам особа збивається з правильного шляху, ми не втрачаємо надії, що колись вона спам’ятається і, подібно до блудного сина з Ісусової притчі, повернеться до Єгови (Луки 15:17, 18).

14. Як може випробовуватись наша витривалість у зборі і як любов допоможе правильно ставитись до таких випробувань?

14 «Любов... усе терпить». Витривалість допомагає залишатися непохитними, коли стикаємось з розчаруваннями чи труднощами. Наша витривалість випробовується не тільки поза збором. Часами це стається і в зборі. Брати іноді розчаровують нас своїми недосконалостями. Нам може завдати болю необдумане зауваження (Приповістей 12:18). Можливо, якась справа у зборі вирішується не так, як ми хотіли б того. Або нас розстроює поведінка шанованого всіма брата і ми думаємо: «Невже християнин може так поводитись?» Чи через це ми відійдемо від збору і припинимо служити Єгові? Ні, якщо любимо! Авжеж, завдяки любові недоліки брата не стануть для нас такими великими, що не дадуть побачити добре в ньому чи у зборі. Любов допомагає залишатися вірними Богові та підтримувати збір, незважаючи на будь-які слова чи вчинки недосконалих людей (Псалом 119:165).

Якою любов не є

15. Що таке заздрість і як любов допомагає уникати цього руйнівного почуття?

15 «Любов... не заздрить». Причиною заздрості може бути те, що мають ближні,— багатство, благословення або здібності. Заздрість — себелюбне, руйнівне почуття. Коли дозволимо їй розвинутись, це може порушити мир у зборі. Що допоможе чинити опір притаманній нам схильності до «заздрощів»? (Якова 4:5, Хом.). Коротко кажучи, любов. Ця цінна риса допоможе нам радіти з тими, хто, як нам здається, має в житті те, чого не маємо ми (Римлян 12:15). Коли когось хвалять  за якусь незвичайну здібність або видатне досягнення, любов спонукує нас не сприймати це як особисту образу.

16. Чому ми не будемо вихвалятися тим, що робимо в служінні Єгові, якщо по-справжньому любимо братів?

16 «Любов не величається, не надимається». Любов не дозволяє хизуватися своїми талантами або досягненнями. Якщо по-справжньому любимо братів, то чи будемо постійно величатися, тобто вихвалятися, своїми успіхами в служінні або привілеями в зборі? Таке вихваляння знеохочує інших, змушуючи їх почуватися нижчими в порівнянні з нами. Любов не дозволить хвастати тими привілеями, які у служінні нам доручив Бог (1 Коринтян 3:5—9). Зрештою, любов «не надимається», або, як говорить один переклад, «не плекає пихатих думок про власну важливість». Любов стримує нас, щоб ми не розвивали високої думки про себе (Римлян 12:3).

17. Яку увагу ми виявлятимемо до інших, керуючись любов’ю, і якої поведінки слід уникати?

17 «Любов... не поводиться непристойно» (СМ). Якщо людина поводиться непристойно, її вчинки ганебні та образливі. Такій особі бракує любові, оскільки вона зовсім не дбає про почуття та благополуччя ближніх. Що ж нас спонукує бути уважними? Доброзичливість, одна з граней любові. Любов заохочує мати хороші манери, побожну поведінку та поважати співвіруючих. Вона не дозволить зайнятися «ганебною поведінкою», тобто всім тим, що шокувало б чи ображало християнських братів (Ефесян 5:3, 4НС).

18. Чому той, хто любить, не наполягатиме на своєму?

18 «Любов... не шукає тільки свого». В іншому перекладі говориться: «Любов не наполягає на своєму». Той, хто любить, не наполягає на своєму, начебто його думка завжди правильна. Така людина не буде маніпулювати ближніми, використовуючи свою здатність переконувати,  аби здобути перемогу над тими, хто думає по-іншому. Така впертість — це свого роду вияв гордості, а Біблія говорить: «Перед загибіллю гордість буває» (Приповістей 16:18). Якщо ми дійсно любимо своїх братів, то поважатимемо їхні погляди і, коли можливо, будемо готові поступитись. Це узгоджується зі словами Павла: «Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього» (1 Коринтян 10:24).

19. Як любов допомагає нам правильно реагувати, коли нас ображають?

19 «Любов... не рветься до гніву, не думає лихого [«не веде лічби кривді», НС]». Любов не піддається швидко гніву, коли хтось скаже чи зробить щось неналежне. Звичайно, якщо нас ображають, ми розстроюємось, і це нормально. Але навіть коли наш гнів виправданий, любов не дозволить залишатися розгніваними (Ефесян 4:26, 27). Ми не будемо лічити образливі слова або вчинки, немов записуючи їх у символічну реєстраційну книгу, аби не забути. Натомість любов спонукує наслідувати нашого люблячого Бога. З 26-го розділу ми побачили, що Єгова прощає, коли для цього є вагома підстава. Прощаючи, він забуває — не пригадуватиме нам гріхів у майбутньому. Які ж ми вдячні, що Єгова не веде лічби кривді!

20. Як слід реагувати, коли співвіруючий потрапив у пастку гріха і в результаті страждає?

20 «Любов... не радіє з неправди». В іншому перекладі говориться: «Любов... не злорадіє з приводу чужих гріхів». А ось що каже ще один переклад: «Любов ніколи не тішиться з чужих помилок». Любов не знаходить жодного задоволення в неправді, тобто неправедності, тому ми не применшуємо серйозності будь-якого аморального вчинку. Як ми реагуємо, коли співвіруючий потрапив у пастку гріха і в результаті страждає? Любов не дозволить радіти, кажучи: «Так йому й треба!» (Приповістей 17:5). Але коли брат, який провинився,  робить правильні кроки, щоб видужати після духовного падіння, ми тішимось.

«Найкращий шлях»

21—23. а) Що мав на увазі Павло, сказавши, що «ніколи любов не перестає»? б) Яке питання розглядатиметься в останньому розділі?

21 «Ніколи любов не перестає». Що Павло мав на увазі, коли писав ці слова? З контексту бачимо, що він обговорював дари духу, які мали ранні християни. Ті дари служили ознаками, що новосформований збір мав Боже схвалення. Не всі християни могли зціляти, пророкувати чи говорити іншими мовами. Але це не було так важливо, бо чудотворні дари з часом припинилися. Залишилося щось інше — те, що міг розвивати кожний християнин. Воно було набагато важливішим і стійкішим,  ніж будь-який чудотворний дар. Павло назвав це «найкращим шляхом» (1 Коринтян 12:31СМ). Що ж то за «найкращий шлях»? Шлях любові.

Людей Єгови можна розпізнати по тому, що вони люблять одні одних.

22 Християнська любов, описана Павлом, ‘ніколи не перестає’, а це означає, що вона ніколи не закінчиться. Правдивих Ісусових послідовників і до сьогодні можна розпізнати по саможертовній братерській любові. Хіба ми не бачимо доказів такої любові у зборах поклонників Єгови по цілому світові? Ця любов триватиме вічно, бо Єгова обіцяє дати своїм вірним слугам вічне життя (Псалом 37:9—11, 29). Тож і далі робімо все, аби ‘ходити в любові’. Завдяки цьому ми зазна́ємо більше щастя, яке походить від давання. Крім того, ми цілу вічність будемо жити, а значить, і любити, наслідуючи нашого велелюбного Бога Єгову.

23 Це останній розділ з частини, в якій обговорюється любов. У ньому ми розглянули, як виявляти любов одні до одних. Але з огляду на те, що ми отримуємо стільки благ завдяки любові Єгови, а також завдяки його силі, справедливості та мудрості, було б добре запитати себе: «Як мені показувати Єгові, що я дійсно люблю його?» Це питання розглядатиметься в останньому розділі.

^ абз. 12 Звичайно, християнська любов не може бути легковірною. Біблія заохочує: «Щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення... і уникайте їх» (Римлян 16:17).

Довідатися більше

Правдива релігія заохочує любити одновірців та інших людей

Яка релігія вчить своїх членів долати політичні, расові чи економічні бар’єри, які розділяють людей?