Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Чого насправді вчить Біблія?

 ДОДАТОК

1914 рік — визначна дата у біблійному пророцтві

1914 рік — визначна дата у біблійному пророцтві

ЩЕ ДО 1914 року, впродовж кількох десятиліть, Дослідники Біблії проголошували, що в той рік мають статися визначні події. Що це за події і які докази вказують на те, що 1914 рік є особливим?

Як записано в Луки 21:24, Ісус сказав: «Народи [«язичники», примітка] топтатимуть Єрусалим, аж поки не закінчаться визначені для народів часи». Єрусалим був столицею єврейського народу — місцем, звідки правили царі з династії Давида (Псалом 48:1, 2). Ті царі відрізнялися від провідників інших народів, бо сиділи на «троні Єгови» як представники самого Бога (1 Хронік 29:23). Тому Єрусалим був символом правління Єгови.

 Але як і коли народи почали «топтати» Боже правління? Це сталося в 607 році до н. е., коли Єрусалим завоювали вавилоняни. Відтоді на «троні Єгови» вже ніхто не сидів, і династія царя Давида перервалась (2 Царів 25:1—26). Чи таке «топтання» мало продовжуватись вічно? Ні, адже Седекії, останньому царю Єрусалима, через пророка Єзекіїля було сказано: «Зніми тюрбан і скинь корону. ...Вона нікому не буде належати, поки не прийде той, хто має на неї законне право, і йому я дам її» (Єзекіїля 21:26, 27). Той, «хто має... законне право» на Давидову корону,— це Ісус Христос (Луки 1:32, 33). Отже, «топтання» мало закінчитися з приходом Ісуса до царської влади.

Коли мала відбутись ця важлива подія? Ісус показав, що язичники правитимуть протягом визначеного часу. Про тривалість цього періоду можна довідатися з 4-го розділу книги Даниїла, де описано пророчий сон вавилонського царя Навуходоносора. Він бачив надзвичайно високе дерево, яке зрубали. Його пень не міг рости, бо був у залізних та мідних путах. Ангел проголосив: «Так нехай пройде сім часів» (Даниїла 4:10—16).

У Біблії дерева інколи зображають правління (Єзекіїля 17:22—24; 31:2—5). Отже, зрубання цього символічного дерева зображає те, як мало перерватися Боже правління, представниками якого були царі в Єрусалимі. Однак, згідно з видінням, «топтання» Єрусалима буде тимчасовим — продовжуватиметься «сім часів». Скільки часу мав тривати цей період?

Об’явлення 12:6, 14 вказує, що три з половиною часи становлять «1260 днів». Отже, «сім часів» тривають вдвічі довше, тобто 2520 днів. Але всього через 2520 днів після падіння Єрусалима язичницькі народи не перестали «топтати» Боже правління. Тож очевидно, що це пророцтво охоплює набагато довший період. Якщо взяти до уваги Числа 14:34 та Єзекіїля 4:6, де згадується принцип «день за рік», то «сім часів» мають охоплювати 2520 років.

Ті 2520 років почалися в жовтні 607 року до н. е., коли Єрусалим зазнав поразки від вавилонян і коли царя  з Давидової династії було скинено з трону. Цей період закінчився у жовтні 1914 року. Саме тоді закінчилися «визначені для народів часи» та Ісус Христос сів на престол як Божий небесний Цар * (Псалом 2:1—6; Даниїла 7:13, 14).

Як і передрік Ісус, його «присутність» як небесного Царя позначили приголомшливі світові події: війни, голод, землетруси, епідемії (Матвія 24:3—8; Луки 21:11). Ці події є незаперечним підтвердженням того, що 1914 рік справді ознаменував народження Божого небесного Царства і початок «останніх днів» теперішнього злого світу (2 Тимофія 3:1—5).

^ абз. 5 Від жовтня 607 року до н. е. до жовтня 1 року до н. е. — 606 років. Оскільки нульового року немає, то від жовтня 1 року до н. е. до жовтня 1914 року н. е. — 1914 років. Додавши 606 років і 1914 років, одержуємо 2520 років. Більше про те, що Єрусалим був завойований 607 року до н. е., розповідається у статті «Хронологія» в праці «Проникливість у суть Святого Письма» (англ.), опублікованій Свідками Єгови.