Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА БЕРЕЗЕНЬ 2015

 ТЕМА НОМЕРА | ВІД ЧОГО РЯТУЄ ІСУС?

Смерть і воскресіння Ісуса. Що вони можуть означати для вас

Смерть і воскресіння Ісуса. Що вони можуть означати для вас

«Вір у Господа Ісуса, і спасешся ти й твої домашні» (Дії 16:31).

Ці незабутні слова апостол Павло і Сила промовили до тюремного наглядача в македонському місті Філіппи. Що вони мали на увазі? Аби зрозуміти, як віра в Ісуса пов’язана зі звільненням від смерті, спершу треба дізнатись, чому ми помираємо. Подивімося, що про це говорить Біблія.

Люди не повинні були помирати

«Бог Єгова поселив людину в Едемському саду, щоб вона обробляла та доглядала його. Також Бог Єгова дав людині такий наказ: “Плоди з усіх дерев у саду можеш їсти досхочу, але плоди з дерева знання добра і зла не їж, бо якщо з’їси, то в той самий день обов’язково помреш”» (Буття 2:15—17).

Бог поселив першого чоловіка, Адама, в Едемському саду — земному раю, що вражав безліччю тварин і багатою рослинністю. Там росло чимало дерев, плоди яких Адам міг споживати вдосталь. Однак плоди з певного дерева Єгова заборонив йому їсти. Бог попередив Адама, що, скуштувавши їх, він помре.

Чи Адам зрозумів цю заборону? Він добре знав, що таке смерть, адже бачив, як помирають тварини. Якби Адам був створений, щоб теж зрештою померти, то пересторога Єгови не мала б змісту. Натомість Адам усвідомлював: якщо послухається Бога і не скуштує плоду, то житиме вічно й не помре.

Дехто вважає, що те дерево символізувало статеві стосунки, але це не так. Єгова хотів, щоб Адам і його дружина, Єва, «народжували дітей, розмножувались і наповнювали землю» та оволодівали нею (Буття 1:28). Заборона стосувалась буквального дерева. Єгова назвав його «деревом знання добра і зла», оскільки воно вказувало на його право визначати, що таке добро і зло для людей. Не куштуючи плоду того дерева, Адам міг виявити не лише послух, але й вдячність тому, хто дарував йому життя і щедро благословив.

 Адам помер через непослух Богові

«Адаму ж [Бог] сказав: “За те, що ти... з’їв плід з дерева, про яке я наказав... у поті чола ти здобуватимеш хліб, аж поки не повернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох і до пороху вернешся”» (Буття 3:17, 19).

Адам з’їв плід із забороненого дерева. На такий проступок не можна було закрити очі. Адже це була повна зневага всього, що зробив для нього Єгова, бунт проти нього. Скуштувавши той плід, Адам відкинув Єгову і вибрав шлях незалежності, який привів до трагічних наслідків.

Як і передрік Єгова, Адам зрештою помер. Бог створив його «із земного пороху» і сказав, що він вернеться «до пороху». Адам не продовжував жити в іншій формі або сфері. Коли він помер, то став неживим, як порох, з якого був створений (Буття 2:7; Екклезіаста 9:5, 10).

Ми помираємо, бо є нащадками Адама

«Через одного чоловіка у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть, і так смерть поширилась на всіх людей, бо всі згрішили» (Римлян 5:12).

Непослух, або гріх, Адама мав далекосяжні наслідки. Адам втратив не просто звичайне життя, яке триває 70 чи 80 років, а можливість жити вічно. Більш того, коли він згрішив, то втратив досконалість і передав недосконалість усім своїм нащадкам.

Усі ми походимо від Адама. Від нього ми, не маючи вибору, успадкували недосконале тіло, підвладне гріху та смерті. Павло влучно описав наше жалюгідне становище. Він сказав: «Я плотський, проданий у рабство гріха. Нещасна я людина! Хто врятує мене від тіла, яке веде мене до такої смерті?» Далі Павло сам відповідає на своє запитання: «Нехай лине подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа!» (Римлян 7:14, 24, 25).

 Ісус віддав своє життя, щоб ми могли жити вічно

«Батько послав свого Сина як Спасителя світу» (1 Івана 4:14).

Бог Єгова подбав про те, щоб усунути наслідки гріха і звільнити нас від покарання вічною смертю. Що він для цього зробив? Він послав з неба свого улюбленого Сина, аби той народився досконалою людиною, подібною до Адама. На відміну від Адама, Ісус «не вчинив жодного гріха» (1 Петра 2:22). Оскільки він був досконалим, то не підлягав покаранню смертю і міг жити вічно як досконала людина.

Однак Єгова допустив, щоб Ісуса вбили вороги. Через три дні Єгова воскресив його як духовну особу, і він зміг повернутися до неба. Там Ісус представив Богові цінність свого досконалого людського життя, аби викупити те, що Адам втратив для себе і своїх нащадків. Єгова прийняв цю жертву, завдяки чому всі, хто виявляє віру в Ісуса, можуть отримати вічне життя (Римлян 3:23, 24; 1 Івана 2:2).

Так Ісус повернув втрачене Адамом. Він помер мученицькою смертю, щоб ми мали можливість жити вічно. Біблія каже: «Ісус... зазнав смерті, аби згідно з Божою незаслуженою добротою скуштувати її заради кожної людини» (Євреїв 2:9).

Викуп багато чого вчить нас про Єгову. З огляду на його неперевершені норми справедливості недосконалі люди не могли викупити самі себе. Керуючись любов’ю і милосердям, Єгова заплатив надзвичайно високу ціну за дотримання своїх норм — віддав свого Сина як викуп (Римлян 5:6—8).

Ісус воскрес, воскреснуть й інші

«Христос дійсно воскрес з мертвих. Він перший плід з тих, хто заснув смертним сном. Бо, оскільки смерть прийшла через одного чоловіка, воскресіння з мертвих теж прийде через одного чоловіка. Бо, як через Адама всі помирають, так завдяки Христу всі оживуть» (1 Коринфян 15:20—22).

Немає жодних сумнівів, що Ісус жив і помер. Але чи є докази, що він воскрес? Одним з найвагоміших доказів є те, що воскреслого Ісуса бачило чимало людей за різних обставин і в різних місцях. Якось він з’явився одразу понад 500 учням. Апостол Павло написав про це у своєму листі до коринфян і зазначив, що деякі з тих учнів ще жили, а отже могли засвідчити те, що бачили й чули (1 Коринфян 15:3—8).

Павло написав, що Христос — це «перший плід» з тих, хто воскрес, вказавши цим, що пізніше й інші отримають воскресіння. Сам Ісус сказав, що прийде час, коли «всі, хто перебуває в пам’ятних гробницях... вийдуть» (Івана 5:28, 29).

 Щоб жити вічно, необхідно виявляти віру в Ісуса

«Бог настільки любить світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не загинув, а отримав вічне життя» (Івана 3:16).

На перших сторінках Біблії розповідається про час, коли у світ прийшла смерть і люди втратили рай. А на останніх сторінках вона говорить про час, коли зі смертю буде покінчено і Бог відновить на землі рай. Тоді люди втішатимуться щасливим та повноцінним життям. Об’явлення 21:4 каже: «Вже не буде... смерті». У наступному вірші говориться: «Ці слова надійні і правдиві», що додає впевненості у сповненні цієї обіцянки. Єгова має силу виконати все, що пообіцяв.

А ви вірите, що «ці слова надійні і правдиві»? Дізнавайтеся більше про Ісуса Христа і виявляйте віру в нього. Роблячи так, ви здобудете схвалення Єгови. Вже сьогодні ви матимете рясні благословення, а також міцну надію на вічне життя в земному раю, де більше не буде смерті, «ні жалоби, ні голосіння, ні болю».

Довідатися більше

Викуп — найбільший Божий дар

Що таке викуп? Який пожиток він може принести вам?