Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА КВІТЕНЬ 2014

Томас Емлін. Богозневажник чи оборонець правди?

Томас Емлін. Богозневажник чи оборонець правди?

КИМ був Томас Емлін і що спонукало його відстоювати правду? Чого нас вчить його приклад?

Щоб відповісти на ці запитання, перенесімося в Англію та Ірландію кінця XVII і початку XVIII століття. Це була доба, коли англіканська церква мала велику владу. Однак проти її вчень виступали як численні протестантські групи, так і окремі особи.

Саме в ті буремні часи жив Томас Емлін. Він народився 27 травня 1663 року в Стамфорді (графство Лінкольншир, Англія). Свою першу проповідь він виголосив у 19-річному віці. Пізніше він був духівником однієї графині в Лондоні, а потім переїхав до Белфаста (Ірландія). Там він почав проводити богослужіння в парафіяльній церкві і згодом служив пресвітеріанським священиком у різних місцевостях, у тому числі в Дубліні.

ЧОМУ ЙОГО ЗВИНУВАТИЛИ У БОГОЗНЕВАЗІ?

Томас Емлін ретельно досліджував Біблію. У результаті він почав сумніватися у вченні про Трійцю, в яке завжди вірив. Вивчення Євангелій ще більше підтвердило правильність його нового розуміння.

Емлін не відразу розповів іншим про свої висновки. Проте дехто з його церкви в місті Дубліні (Ірландія) помітив, що в проповідях він вже не говорить про Трійцю. Емлін розумів, що інші не схвалять його переконань, і тому написав: «Я не зможу залишитися на цій посаді, якщо почну відкрито говорити про свої погляди». У червні 1702 року двоє товаришів докорили йому за те, що в проповідях він не згадує про Трійцю. У відповідь Емлін сказав, що більше не вірить у Трійцю і відмовляється від посади пресвітера.

Праця Емліна, в якій він виклав біблійні докази того, що Ісус не Всевишній Бог

За кілька днів він поїхав з Дубліна в Англію, проте через десять тижнів повернувся, щоб залагодити деякі справи. Емлін хотів оселитися в Лондоні, тому не планував довго затримуватися в Дубліні. Але під час свого перебування в цьому місті він видав працю за назвою «Скромне дослідження біблійної оповіді про Ісуса Христа» («An Humble Inquiry Into the Scripture-Account of Jesus Christ»). Намагаючись довести правдивість своїх поглядів, він навів чіткі докази з Біблії, що Ісус не Всевишній Бог. Це розлютило членів його колишнього збору в Дубліні, і проти Емліна було висунуто офіційне звинувачення.

Томаса Емліна заарештували, і 14 червня 1703 року він постав перед Судом королівської лави в Дубліні. У своїй праці «Правдива хроніка судової справи» («True Narrative of the Proceedings») він розповідає, що його звинуватили «за написання і видання книжки, де він, як заявлялося, богохульно і злісно стверджував... що Ісус Христос не є рівним Богові-Отцю». Засідання нагадувало фарс, бо рішення було прийняте ще до початку суду. Сім єпископів Церкви Ірландії сиділи поряд із суддями.  Емліну не дозволили говорити на свій захист. Знаменитий юрист Річард Левінс сказав Емліну, що його зацькують «наче вовка без суду і слідства». А в кінці засідання Річард Пайн, лорд-головний суддя Ірландії, сказав присяжним, що очікує від них винесення певного присуду, і підкреслив, що «тут присутні преосвященні єпископи», можливо, натякаючи цим на суворе покарання присяжних.

«Я страждаю за правду про Бога і його славу» (Томас Емлін)

Коли Емліна визнали винним, замісник генерального прокурора запропонував йому зректися своїх поглядів. Він відмовився. На нього наклали штраф і засудили до одного року ув’язнення. Оскільки він не мав потрібної суми, то залишався в тюрмі два роки, аж поки його друг не переконав чиновників зменшити штраф. Томас Емлін звільнився 21 липня 1705 року. Про жахливі приниження, яких він зазнав під час ув’язнення, він написав: «Я страждаю за правду про Бога і його славу».

Емлін оселився в Лондоні, де затоваришував з Вільямом Уїстоном. Цей дослідник Біблії також зносив гоніння за те, що публікував свої праці, в яких, на його думку, висвітлював біблійну правду. Уїстон поважав Емліна і називав його «першим і головним поборником християнства давніх часів».

ЧОМУ ВІН ВІДКИНУВ ДОКТРИНУ ПРО ТРІЙЦЮ?

Подібно до Вільяма Уїстона та Ісаака Ньютона, також відомого дослідника Біблії, Томас Емлін зрозумів, що доктрина про Трійцю, яка викладена в Афанасіївському символі віри, суперечить Біблії. Емлін пояснив: «Після глибоких роздумів та вивчення Святого Письма... я знайшов вагому підставу... змінити свій погляд на Трійцю». Він прийшов до висновку, що «лише Бог і Отець Ісуса Христа є Всевишнім Богом».

Що спонукало Емліна дійти такої думки? Він знайшов багато біблійних віршів, що вказували на різницю між Ісусом та його Батьком. Тут наводяться деякі приклади (курсивом виділені коментарі Томаса Емліна):

  •  Івана 17:3. «Про Христа ніде не сказано, що він єдиний Бог або що він всевишній Бог, або що тільки він є Богом». Лише Батька названо «єдиним правдивим Богом».

  •  Івана 5:30. «Син виконує не власну волю, а волю свого Батька».

  •  Івана 5:26. «Життя йому [Синові] дав Батько».

  •  Ефесян 1:3. «У той час як про Ісуса Христа зазвичай говориться, що він Син Бога, про Батька жодного разу не сказано, що він Батько Бога; натомість про нього часто говориться як про Батька нашого Господа Ісуса».

Розглянувши всі доводи, Емлін твердо заявив: «У Святому Письмі нема жодного уривка, який би давав достатньо підстав вважати, що Отець, Син і Святий Дух — це одна й та сама особа».

ЧОГО МИ ВЧИМОСЯ?

Сьогодні чимало людей відмовляється обстоювати біблійні вчення. Але Емлін прагнув захищати біблійну правду. Він сказав: «Навіщо людині читати і досліджувати Святе Письмо, якщо вона не хоче відкрито говорити про найважливіші істини, які чітко і ясно бачить у Божому Слові?» Емлін не поступався біблійною правдою.

Приклад Томаса Емліна та інших дослідників Біблії спонукує нас поміркувати, чи ми готові обстоювати правду і терпіти за це зневагу. Крім того, запитаймо себе: «Що для мене важливіше: пошана і схвалення людей чи правда з Божого Слова?»