Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА БЕРЕЗЕНЬ 2014

Міжконфесійна співпраця. Чи це Божий шлях до справжньої єдності?

Міжконфесійна співпраця. Чи це Божий шлях до справжньої єдності?

«Чи релігія нас об’єднує, чи розділяє?» Це запитання поставили читачам газети «Сідні морнінг гералд». Абсолютна більшість, а саме 89 відсотків, відповіла, що релігія розділяє людей.

ОДНАК прихильники міжконфесійної співпраці мають протилежну думку. «Покажіть мені релігію, яка не закликає до співчуття... яка не вчить дбати про довкілля... яка не заохочує виявляти гостинність»,— сказав Ебу Пател, засновник молодіжної організації, що пропагує зміцнення міжконфесійних відносин («Interfaith Youth Core»).

Буддисти, католики, протестанти, індуси, мусульмани та представники інших релігій час від часу об’єднуються, щоб боротися з бідністю, захищати права людини, виступати проти використання наземних мін чи привернути увагу громадськості до екологічних проблем. Вони організовують міжконфесійні «круглі столи», намагаючись досягти порозуміння і заручитися взаємною підтримкою. Аби показати, що різноманітні конфесії можуть мирно співіснувати, влаштовуються спільні церемонії запалювання свічок, фестивалі, концерти, молебні тощо.

Чи співпраця різних конфесій — це шлях до розв’язання релігійних конфліктів? Чи завдяки їй Бог зробить світ кращим?

ЄДНІСТЬ. ЯКОЮ ЦІНОЮ?

Одна з найбільших міжконфесійних організацій пишається тим, що діє у 76 країнах і має представників понад 200 віросповідань. Мета цієї організації — «сприяти постійній, щоденній міжрелігійній співпраці». А втім, досягти цього не так легко, як здається. За словами засновників організації, під час написання статуту потрібно було ретельно добирати слова, щоб не зачепити почуттів представників багатьох конфесій та культур, які мали підписати цей документ. Чому? Тому що серед цих представників велися суперечки щодо питання: чи слід включати Бога в статут? Зрештою було вирішено взагалі не вживати слова «Бог».

Якщо про Бога взагалі не згадувати, то хіба є сенс говорити про віру, яка лежить в основі будь-якої конфесії? У такому разі подібні міжконфесійні рухи нічим не відрізняються від звичайних нерелігійних благодійних організацій. Саме тому вищезгадане міжконфесійне об’єднання називає себе не релігією, а «організацією, яка наводить мости взаєморозуміння».

НЕСТИ ДОБРО. ЧИ ЦЬОГО ДОСТАТНЬО?

«Здебільшого всі головні релігійні традиції мають єдину мету: навчити людей любові, співчуття і прощення»,— сказав далай-лама, відомий прихильник міжконфесійного єднання. Він додав: «Нам вкрай важливо виявляти ці чесноти в повсякденному житті».

 Безперечно, такі риси, як любов, співчуття і вміння прощати, надзвичайно цінні. Це співзвучно зі словами Ісуса, які називають Золотим правилом: «Усе, що тільки хочете, аби робили вам люди, те робіть їм і ви» (Матвія 7:12). Але чи головна мета справжньої віри полягає лише в тому, щоб нести добро своїм ближнім?

Ось що сказав апостол Павло про тих, хто в його дні стверджував, що служить Богові: «Свідчу їм, що вони намагаються ревно служити Богу, але їхня ревність не узгоджується з точним знанням про нього». Що мав на увазі Павло? За його словами, ці люди, «не знаючи Божої праведності... намагались встановити власну» (Римлян 10:2, 3). Оскільки їм бракувало точного знання про вимоги Бога, їхня ревність і віра, по суті, були марними (Матвія 7:21—23).

ПОГЛЯД БІБЛІЇ НА МІЖКОНФЕСІЙНУ СПІВПРАЦЮ

Ісус сказав: «Щасливі миротворці» (Матвія 5:9). Його слова ніколи не розходилися з ділами. Він заохочував уникати будь-якого насильства і ніс звістку миру людям, що належали до різних релігій (Матвія 26:52). Тих, хто відгукувався, об’єднували непорушні узи любові (Колосян 3:14). Але чи Ісус мав на меті просто «наводити мости взаєморозуміння» між представниками різних віросповідань і допомагати їм мирно співіснувати? Чи він брав участь в їхніх релігійних обрядах?

Релігійні провідники двох сект — фарисеїв та садукеїв — чинили Ісусові лютий опір і навіть шукали нагоди вбити його. Як до цього ставився Ісус? Він наказав своїм учням: «Полиште їх. Це сліпі провідники» (Матвія 15:14). Ісус не хотів мати з такими людьми нічого спільного.

Невдовзі в Коринфі утворився християнський збір. Це грецьке місто вирізнялося розмаїтістю релігій і культур. Як мали поводитися тамтешні християни? Апостол Павло ясно показав, що вони не повинні приймати участі в обрядах інших релігій. Він промовив: «Що може бути спільного між праведністю і беззаконням? Або що спільного між світлом і темрявою? Яка згода між Христом і Веліалом [тобто Сатаною]?» Далі апостол порадив: «Вийдіть з-поміж них та відділіться» (2 Коринфян 6:14, 15, 17).

Тож, очевидно, що Біблія засуджує міжконфесійну співпрацю. Але виникає запитання: як же досягти справжньої єдності?

ШЛЯХ ДО СПРАВЖНЬОЇ ЄДНОСТІ

Міжнародна космічна станція, що обертається довкола Землі, була створена завдяки співпраці 15 країн. Навряд чи це технічне диво могло б з’явитись, якби представники тих країн не дійшли згоди щодо кожної деталі проекту.

А що сказати про сучасні міжконфесійні організації? Вони закликають до співпраці і взаємоповаги, однак їхні члени не можуть дійти згоди щодо віровчень та поглядів на мораль. Внаслідок цього подібні розбіжності все більше розділяють представників різних релігій.

У Біблії викладені Божі вимоги, які, наче детальний проект, допомагають нам будувати своє життя. Люди, котрі дотримуються цих вимог, подолали расове і релігійне упередження. Вони навчилися співпрацювати в мирі та єдності. Це було здавна передречено Богом. Він сказав: «Я поверну народам мову чисту, щоб усі ім’я Господнє призивали та щоб служили йому однодушно» (Софонії 3:9, переклад І. Хоменка). Саме завдяки «мові чистій», тобто Божим вимогам щодо поклоніння, можна досягти справжньої єдності (Ісаї 2:2—4).

Свідки Єгови сердечно запрошують вас завітати до поблизького Залу Царства і самим переконатися, що між ними панує особливий мир та єдність (Псалом 133:1).