Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Вартова башта  |  січень 2014

Чи ви знаєте?

Чи ви знаєте?

Як робили пожертви в храмі за днів Ісуса?

Скарбниця в храмі була розташована на Подвір’ї жінок. В одній книжці сказано, що на подвір’ї, «обнесеному простими колонами, біля стіни стояло 13 скриньок, так званих сурем, [куди] кидали пожертви» («The Temple—Its Ministry and Services»).

Скриньки називали сурмами, оскільки в них було вузьке горло і широке дно. На скриньках були таблички з написом виду пожертви; зібрані гроші з кожної скриньки мали конкретне призначення. Перебуваючи на Подвір’ї жінок, Ісус бачив, як чимало людей, зокрема нужденна вдова, кидали свої пожертви (Луки 21:1, 2).

Перші дві скриньки були призначені для збору храмового податку: одна — за поточний рік, а інша — за минулий. Далі стояли скриньки від 3 до 7-ї для збирання коштів, за які купували відповідно горлиць, голубів, дрова, пахощі та золоті посудини, що мали визначену вартість. Якщо хтось відклав певну суму для принесення жертви і після купівлі всього необхідного в нього залишалися гроші, то він опускав їх в одну зі скриньок: у 8-му кидали решту грошей від жертви за гріх; у 9-ту — решту від жертви за провину; у 10-ту — решту від купівлі птахів; а в 11 і 12-ту — решту від придбання жертв, які приносили відповідно назореї і прокажені, котрих було визнано чистими. Для добровільних пожертв була відведена 13-та скринька.

Чи повідомлення письменника Біблії Луки були історично точними?

Лука написав Євангеліє, котре носить його ім’я, а також книгу Дії апостолів. Він каже, що «докладно дослідив усе», але деякі біблеїсти сумніваються в достовірності його повідомлень (Луки 1:3). Тож наскільки докладним і точним був Лука?

Цей письменник Біблії побіжно наводить історичні факти, правдивість яких можна встановити. Наприклад, він згадує декілька маловідомих титулів римських урядовців. Він вживає латинське слово «претор», коли розповідає про міського управителя у Филипах, а також грецькі слова «політарх» і «азіарх», коли говорить про начальника міста у Фессалоніках і організатора свят та ігор в Ефесі (Дії 16:20; 17:6; 19:31). Крім того, Лука повідомляє, що Ірод Антипа був тетрархом, або правителем області, а Сергій Павло — проконсулом Кіпру (Дії 13:1, 7).

Варто зауважити, що Лука точно вказує певні титули, хоча титули римських намісників змінювалися, коли змінювався статус їхньої провінції. За словами біблеїста Брюса Метцгера, «кожен титул, згаданий у книзі Дії, точний з огляду на місце і час, про які йдеться [у відповідному уривку]». Як сказав вчений Вільям Рамзі, Луку можна назвати «істориком з великої літери».