Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА ЧЕРВЕНЬ 2013

Чи слід молитися до святих?

Чи слід молитися до святих?

НАПЕВНО, не знайдеш людини, яка б у хвилини тривоги не потребувала чиєїсь допомоги. У складних обставинах ми, скоріш за все, звертаємося до друга, який зможе нам поспівчувати і має досвід у вирішенні подібних проблем. Ми дуже цінуємо досвідчених і водночас співчутливих друзів.

Дещо схоже стається і тоді, коли люди роздумують, до кого звертатися в молитвах. Вони воліють молитися швидше до когось зі святих, аніж до Бога, оскільки він здається їм надто величним і вселяє страх. На їхню думку, святі більш співчутливі, адже їм, як і всім людям, доводилося зносити різні випробування і труднощі. Приміром, багато хто вважає, що, загубивши цінну річ, треба звертатися до святого Антонія Падуанського — покровителя, який повертає загублені і вкрадені речі; молитися за хворих тварин потрібно до святого Франциска Ассизького, а благати про допомогу в хвилини розпачу — святого Юду-Тадея.

А втім, чи правильно молитися до святих? Чи це не суперечить Святому Письму? Наші молитви — це звертання до Бога, тому потрібно знати, чи він їх вислуховує. Також нам слід дізнатися, що́ Бог думає про молитви до святих.

ЩО ГОВОРИТЬ БІБЛІЯ ПРО МОЛИТВИ ДО СВЯТИХ

Звичай молитися до святих ґрунтується на доктрині католицької церкви про заступництво святих перед Богом. Як сказано в «Новій католицькій енциклопедії» (англ.), «з Божого погляду, [заступник] має право благати Бога про милість для людей, які цього потребують». Отже, той, хто молиться до святих, сподівається на особливу прихильність, тому що святі посідають перед Богом виняткове становище.

Чи ця доктрина узгоджується з Біблією? Як стверджує дехто, в листах апостола Павла можна знайти підґрунтя для молитов до святих. Наприклад, християнам у Римі він написав: «Брати, з огляду на єдність з нашим Господом Ісусом Христом і на любов, до якої спонукує дух, настійно заохочую вас: безупинно моліться за мене до Бога, що я і сам роблю» (Римлян 15:30). Чи просив Павло одновірців заступатися за нього перед Богом? Зовсім ні. Швидше б вони мали просити Павла про заступництво, адже він був апостолом Христа. Натомість слова Павла вказують, що ми можемо просити одновірців молитися до Бога за нас. Але зовсім інша річ молитися до когось, хто, як вважають, перебуває на небі, і просити його переказати наші прохання Богу. Чому?

 В Євангелії апостола Івана наводяться слова Ісуса: «Я — дорога, і правда, і життя. Ніхто не приходить до Батька, якщо не через мене» (Івана 14:6). Він також сказав: «Хоч би що ви попросили Батька в моє ім’я, він дасть вам» (Івана 15:16). Ісус не казав, що ми повинні звертатися до нього в молитві, а він потім благатиме за нас перед Богом. Проте, якщо ми хочемо, щоб наші молитви були вислухані, то повинні молитися до Бога лише через Ісуса.

Одного разу учні попросили Ісуса навчити їх молитися. Він промовив: «Коли молитеся, кажіть: “Батьку, нехай освячується ім’я твоє”» (Луки 11:2). Справді, нам слід молитися лише до Бога, а не до Ісуса чи до якоїсь іншої особи. Хіба ці вчення Ісуса не вказують чітко на те, що ми повинні молитися до Бога через Ісуса Христа, а не скеровувати свої молитви до заступників чи святих?

Молитва — дуже важлива частина нашого поклоніння Богу, а поклоніння будь-кому іншому, окрім нього, явно суперечить біблійним вченням (Івана 4:23, 24; Об’явлення 19:9, 10). Ось чому нам необхідно звертати свої молитви тільки до Бога.

ЧОМУ НЕ ТРЕБА БОЯТИСЯ НАБЛИЖАТИСЬ ДО БОГА?

У своїй Нагірній проповіді Ісус навів приклад про дитину, яка просить у батька їсти. Невже батько дасть своїй дитині замість хліба камінь? Або замість риби — отруйну змію? (Матвія 7:9, 10). Неможливо, щоб люблячий батько міг так вчинити!

Подібно до люблячого батька, Бог хоче, щоб ми спілкувалися з ним

Поміркуйте над подібним прикладом. Уявіть, що ваша дитина дуже хоче вас про щось попросити. Ви маєте з нею чудові стосунки і завжди поводитесь так, що вона може вільно звертатися до вас з будь-якими проханнями. Однак тепер вона просить сторонню людину переказати вам своє прохання, тому що безпідставно боїться вашої реакції. Як ви будете почуватись? А що, коли дитина почала спілкуватися з вами через цю людину, і все вказує на те, що вона збирається це робити й далі? Чи вам сподобається така поведінка? Безумовно, що ні! Батьки, які люблять своїх дітей, хочуть, щоб ті зверталися безпосередньо до них і не боялись розповідати про власні потреби.

Ісус пояснив своїм слухачам значення наведеного ним прикладу про дитину. Він сказав: «Якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари своїм дітям, наскільки ж більше ваш небесний Батько дасть усього доброго тим, хто просить у нього» (Матвія 7:11). Без сумніву, кожен батько має сильне бажання зробити щось добре для дитини. Але небесний Батько має набагато сильніше бажання вислуховувати наші молитви і відповідати на них.

Бог хоче, щоб ми зверталися безпосередньо до нього, навіть коли нас гнітять власні провини. Він нікому не доручив вислуховувати наші молитви. Біблія заохочує нас: «Свого тягара поклади ти на Господа,— і тебе Він підтримає» (Псалом 55:23). Замість того щоб шукати заступництва святих чи будь-кого іншого, варто розвинути правильний погляд на Бога Єгову.

Наш небесний Батько піклується про кожного з нас зокрема. Він хоче допомогти нам долати проблеми і запрошує наблизитися до нього (Якова 4:8). Наскільки ж ми щасливі, що можемо звертатися до нашого Бога і Батька, який молитви вислуховує! (Псалом 65:3).