Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА ГРУДЕНЬ 2012

Чи ви вірите, що живете не вперше?

Чи ви вірите, що живете не вперше?

«Існує і оживання, і виникнення живих із мертвих. Існують і душі померлих» (ПЛАТОН, ГРЕЦЬКИЙ ФІЛОСОФ, V СТОЛІТТЯ ДО Н. Е., СЛОВА СОКРАТА З ДІАЛОГУ «ФЕДОН»).

«Оскільки душа не може перебувати без тіла, і все ж вона не тіло, то вона може перебувати як в одному, так і в іншому тілі, і переходити з одного тіла в інше» (ДЖОРДАНО БРУНО, ІТАЛІЙСЬКИЙ ФІЛОСОФ, XVI СТОЛІТТЯ Н. Е.).

«Ніщо не мертве: люди лише прикидаються мертвими... а тим часом — ось вони: стоять і дивляться у вікно, здорові і неушкоджені, в якійсь новій, незвичній для нас подобі» (РАЛФ-УОЛДО ЕМЕРСОН, АМЕРИКАНСЬКИЙ ЕСЕЇСТ І ПОЕТ, XIX СТОЛІТТЯ Н. Е.).

ЧИ ВИ колись запитували себе, ким ви є насправді? Чи вам здавалося, що ви живете не вперше? З давніх-давен над такими питаннями замислюються люди як у східних, так і в західних культурах. Шукаючи відповідей, дехто починає вірити у реінкарнацію. Згідно з цим віруванням, у час смерті людини невидима душа покидає її тіло і перевтілюється в іншу істоту: людину, тварину або навіть рослину, причому таких перевтілень може бути багато.

 Це вірування здається декому логічним поясненням того, що відбувається після смерті. Проте як дізнатись, чи воно правдиве? Що говорить про це Боже Слово, Біблія? З’ясуймо насамперед походження цього вчення.

Звідки походить вчення про реінкарнацію?

На думку істориків і науковців, вірування в безсмертя людської душі зародилося серед мешканців стародавнього міста Вавилона, заснованого у другій половині третього тисячоліття до н. е. Тема безсмертя «привертала особливу увагу вавилонських богословів»,— написав Морріс Ястров у своїй книжці «Релігія Вавилонії та Ассирії» (англ.). Він пояснює, що вавилоняни «вважали смерть переходом до іншого життя... Людина не здатна уявити, що може бути назавжди позбавлена свідомості, і це, без сумніву, лежить в основі примітивної теорії про вічність буття».

Вчення про переселення і перевтілення душі, яке зародилось у Вавилоні, поширилося на інших частинах стародавнього світу. Індійські філософи створили складне вчення про карму, згідно з яким від вчинків людини залежить, яке тіло вона отримає в наступному житті. Видатні грецькі філософи також перейняли і популяризували теорію реінкарнації.

У наші часи в західному світі відбувся сплеск цікавості до реінкарнації. Знаменитості та молодь почали захоплюватися східними релігіями і традиціями. Сьогодні існує безліч книжок і сайтів, які обговорюють значення уявних спогадів з минулого життя. У багатьох країнах чимраз більшої популярності набуває так звана терапія минулих життів. Вона полягає у використанні гіпнозу для дослідження «минулих життів» людини з метою виявити причини її теперішніх фізичних і психологічних проблем.

Чи вчення про реінкарнацію правдиве?

Хоча вчення про реінкарнацію сягає корінням у глибоку давнину, однак потрібно знайти відповідь на вкрай важливе питання: чи воно правдиве? Адже християнам необхідно знати, чи це вчення узгоджується з християнською вірою, яка ґрунтується на Біблії (Івана 17:17). Наш Творець, Єгова, є Джерелом життя і «Богом, що відкриває таємниці», тож він може виявити людям про життя і смерть те, що вони ніколи не могли б збагнути самі. Тому не сумніваймось, що знайдемо у його Слові, Біблії, правдиві відповіді (Даниїла 2:28; Дії 17:28).

Відповіді, які дає Бог, можна легко знайти, якщо дозволити Біблії пояснювати саму себе. Наприклад, в Буття 3:19 записані слова Бога, які він промовив після того, як Адам з Євою не послухалися його. Бог сказав Адаму: «У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох,— і до пороху вернешся». Бог чітко сказав, що Адам був створений з пороху і після смерті повернеться в порох. Отже, коли людина помирає, вона не перевтілюється в когось іншого, а перестає існувати *. Подібно як тепло і холод, сухість і вологість, світло і темрява — це протилежності, так само смерть — це протилежність життя. Мертві справді мертві! Хіба це не просто і логічно?

Тож спогади з минулих життів повинні мати інше пояснення. Досі до кінця не відомо, як працює людський мозок, зокрема підсвідомість, і як впливають на нього травми або медичні препарати. У пам’яті зберігається колосальний об’єм інформації, який є підґрунтям наших снів та фантазій. Деколи вони настільки яскраві, що можуть здаватися дійсністю. Крім того, злі духи інколи спричиняють загадкові  явища, і тоді уявне виглядає реальним (1 Самуїла 28:7—19).

Бажання жити і знати майбутнє цілком природне для людей. Але чому в нас є таке бажання? Зверніть увагу, що́ в Біблії говориться про Творця: «Він... вічність поклав їм у серце» (Екклезіяста 3:11). Ось чому люди прагнуть, щоб їхнє життя тривало без кінця.

Якщо наш Творець, Бог Єгова, поклав у серця людей бажання жити вічно, то, без сумніву, він також має пояснити, як задовольнити це бажання. Біблія розкриває величний намір Творця благословити слухняних людей, подарувавши їм вічне життя в раю на землі. «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній»,— сказав під Божим натхненням псалмоспівець, цар Давид (Псалом 37:29). З цим вічним наміром Бога нерозривно пов’язане одне з найважливіших біблійних вчень — вчення про воскресіння померлих (Дії 24:15; 1 Коринфян 15:16—19).

Воскресіння — обґрунтована надія для померлих

У Біблії міститься вісім розповідей очевидців про те, як померлі повернулися до життя на землі *. Це були випадки воскресіння, а не реінкарнації. Воскреслих відразу впізнавали рідні і друзі. Родичам не треба було розшукувати серед новонароджених те немовля, в яке нібито переселилась душа їхнього померлого члена сім’ї (Івана 11:43—45).

Як же потішає звістка з Божого Слова про те, що більшість померлих повернеться до життя на землі під час воскресіння в Божому новому світі, який невдовзі замінить цей злий світ! (2 Петра 3:13, 14). А поки що інформація про життєвий шлях мільярдів людей зберігається у безмежній і досконалій пам’яті Єгови — Бога, який пам’ятає навіть імена усіх зірок (Псалом 147:4; Об’явлення 20:13). Коли він у новому світі повертатиме до життя одне покоління за іншим, кожна людина взнає свій родовід і зможе познайомитися зі своїми предками. Яка ж чудова і дивовижна перспектива!

^ абз. 13 Більше інформації ви знайдете в книжці «Чого насправді вчить Біблія?», у 6-му розділі за назвою «Де перебувають померлі?». Книжка опублікована Свідками Єгови.

^ абз. 18 Ці вісім розповідей записані в 1 Царів 17:17—24; 2 Царів 4:32—37; 13:20, 21; Луки 7:11—17; 8:40—56; Івана 11:38—44; Дії 9:36—42; 20:7—12. Читаючи ці уривки, звертайте увагу на те, що очевидцями тих подій було багато людей. У дев’ятій розповіді йдеться про воскресіння Ісуса Христа (Івана 20:1—18).