Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА ВЕРЕСЕНЬ 2012

Чи Бог справді дбає про жінок?

Чи Бог справді дбає про жінок?

«Від жінки гріх почався — з-за неї й усі вмираємо» (ІСУС СИН СИРАХА, II СТОЛІТТЯ ДО Н. Е.).

«Ви ворота диявола, ви зазіхнули на заборонене дерево, ви перші зрадили божественний закон... Ви так легко зруйнували образ Божий — чоловіка» (ТЕРТУЛЛІАН, «ПРО ЖІНОЧІ ПРИКРАСИ», II СТОЛІТТЯ Н. Е.).

ЦІ СТАРОДАВНІ вислови не містяться в Біблії. Протягом багатьох століть вони використовувались для виправдання дискримінації жінок. Навіть сьогодні прихильники крайніх поглядів звинувачують жінок в усіх бідах людства і намагаються виправдати своє погане поводження з жінками, наводячи цитати з релігійних текстів. Чи дійсно Бог мав намір, щоб чоловіки зневажали жінок і знущалися над ними? Подивімось, що говорить про це Біблія.

Чи Бог прокляв жінок?

Ні. Бог прокляв «змія стародавнього, що називається Диявол» (Об’явлення 12:9; Буття 3:14). Коли Бог сказав Адаму, що той «буде панувати» над жінкою, це не означало, що Бог це схвалює (Буття 3:16). Він просто передбачив, які сумні наслідки буде мати гріх для першої пари.

Отже, наруга над жінками — це не Божа воля, а прямий наслідок гріховності людей. Біблія не підтримує думки, ніби жінка, спокутуючи первородний гріх, мусить підкорятися чоловіку (Римлян 5:12).

Чи Бог створив жінку нижчою за чоловіка?

Ні. У Буття 1:27 говориться: «Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх». Тож від самого початку люди — як чоловіки, так і жінки — мали здатність віддзеркалювати Божі риси. Хоча Адам і Єва відрізнялись одне від одного емоційно та фізично, вони отримали те саме завдання і мали однакові права перед своїм Творцем (Буття 1:28—31).

Перш ніж створити Єву, Бог сказав: «Створю йому [Адаму] помічницю, яка б його доповнювала» (Буття 2:18НС). Чи слово «доповнювала» вказує на те, що жінка була нижчою за чоловіка? Ні, тому що це єврейське слово можна також перекласти як «бути рівноцінним» або «бути відповідною поміччю». Подумайте, як хірург і анестезіолог доповнюють один одного,  співпрацюючи під час операції. Чи можуть вони обійтися один без одного? Навряд! Чи хірург більш важливий, тому що фактично всю операцію проводить він? Мабуть, ні. Подібно Бог створив чоловіка і жінку, щоб вони тісно співпрацювали, а не змагалися між собою (Буття 2:24).

З чого видно, що Бог турбується про жінок?

Передбачивши, як будуть поводитися грішні чоловіки, Бог віддавна виявив свій намір захищати жінок. Згадуючи Мойсеїв закон, встановлений у XVI столітті до н. е., письменниця Лаур Айнар у своїй книжці «Біблія в жіночому роді» («La Bible au féminin») написала: «Коли Закон-угода говорить про жінку, то переважно для того, щоб її захистити».

Наприклад, Закон наказував шанувати та поважати як батька, так і матір (Вихід 20:12; 21:15, 17). Також він вимагав належного ставлення до вагітних жінок (Вихід 21:22). Навіть сьогодні закони багатьох країн дають жінкам значно менше правового захисту, ніж давали ці Божі закони. Але не тільки з цього видно, що Бог турбується про жінок.

Закон, який відображає ставлення Бога до жінок

Закон, який Бог Єгова дав ізраїльському народу, приносив і чоловікам, і жінкам незчисленні фізичні, моральні та духовні блага. Доки народ слухався цього Закону і підкорявся йому, він був «найвищим над усі народи землі» (Повторення Закону 28:1, 2). Яке ж місце Закон відводив жінці? Подивімося.

1. Особиста свобода. На відміну від жінок багатьох стародавніх народів, ізраїльтянка була наділена чималою свободою. Хоча чоловік мав виконувати роль голови сім’ї, дружина користувалась його довірою — вона могла оглянути і купити поле та засадити виноградник. Якщо  вона вміла прясти і ткати, то могла навіть займатись підприємницькою діяльністю (Приповістей 31:11, 16—19). В Мойсеєвому законі жінка — це особистість з власними правами, а не лише додаток до чоловіка.

У стародавньому Ізраїлі жінки могли мати особисті стосунки з Богом. Біблія розповідає про Анну, яка зверталася в молитві до Бога з особистим проханням і таємно дала обітницю (1 Самуїла 1:11, 24—28). Жінка з міста Шунем приходила по суботах радитися з пророком Єлисеєм (2 Царів 4:22—25). Бог призначав жінок, таких, як Девора і Хулда, своїми представницями. Цікаво, що до них охоче зверталися за порадою священики, а також чоловіки, які обіймали високе становище (Суддів 4:4—8; 2 Царів 22:14—16, 20).

2. Доступ до освіти. Оскільки жінки були учасницями Закон-угоди, вони слухали читання Закону, і це давало їм можливість вчитися (Повторення Закону 31:12; Неемії 8:2, 8). До того ж вони могли отримати навчання, щоб виконувати певні види служіння Богу. Приміром, деякі жінки, очевидно, виконували службу при скинії, а інші співали в хорі, який складався з чоловіків і жінок (Вихід 38:8; 1 Хронік 25:5, 6).

Жінки в стародавньому Ізраїлі займались підприємницькою діяльністю

Чимало жінок мали знання і вміння, які дозволяли їм вести прибуткову справу (Приповістей 31:24). Згідно з тогочасними звичаями інших народів, хлопців мав навчати лише батько; на відміну від цього, в ізраїльських сім’ях матір брала участь в освіті своїх синів до їхнього повноліття (Приповістей 31:1). Жінки в стародавньому Ізраїлі, без сумніву, були освіченими.

3. Шана і повага. Одна з Десяти заповідей вимагала: «Шануй свого батька та матір свою» (Вихід 20:12). Прислів’я мудрого царя Соломона говорить: «Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї» (Приповістей 1:8).

 У детальних правилах Закону, які регулювали стосунки між особами протилежної статі, відображалася повага до жінок (Левит 18:6, 9; Повторення Закону 22:25, 26). Хороший чоловік мав зважати на фізичні і фізіологічні обмеження своєї дружини (Левит 18:19).

4. Захист прав. У своєму Слові Єгова каже, що він «сиротам батько й вдовицям суддя». Іншими словами, він називає себе Захисником тих, хто позбавлений захисту батька або чоловіка (Псалом 68:6; Повторення Закону 10:17, 18). Одного разу, коли вдова пророка зазнала несправедливого ставлення з боку позичальника, Єгова втрутився і зробив чудо, завдяки якому вона змогла вижити і не втратити власної гідності (2 Царів 4:1—7).

Перед тим як ізраїльтяни ввійшли в Обіцяну землю, голова однієї родини, Целофхад, помер, не залишивши по собі сина. П’ятеро його дочок попросили Мойсея дати їм «володіння» в Обіцяній землі. Єгова подбав про те, щоб з цими жінками повелися справедливо. Він сказав Мойсею: «Конче даси їм володіння спадкове серед братів їхнього батька, і зробиш, щоб перейшла їм спадщина їхнього батька». Відтоді жінки в Ізраїлі могли отримувати спадщину від свого батька і передавати її нащадкам (Числа 27:1—8).

Ставлення Бога до жінок зображено у фальшивому світлі

Під Мойсеєвим законом жінка займала в суспільстві почесне становище і до її прав ставилися з повагою. Однак з IV століття до н. е. на юдаїзм почала впливати грецька культура, в якій жінка розглядалась як нижча істота. (Дивіться інформацію в рамці «Дискримінація жінок у старожитніх писаннях»).

Наприклад, грецький поет Гесіод (VIII ст. до н. е.) звинувачував жінок в усіх бідах людства. У своєму творі «Теогонія» він писав: «Пагубна, склонна до зрад та порода і вдача жіноча, горе тяжке, що чіпляється мужа й жиє з ним довіку». На початку II століття до н. е. ця ідея стала популярною в юдаїзмі. Талмуд, який почав укладатись у II столітті н. е., застерігає чоловіків: «Не розмовляйте багато з жінками, бо це зрештою доведе вас до нечистоти».

Протягом віків таке ставлення великою мірою вплинуло на роль жінок в юдейському суспільстві. Вже за днів Ісуса вони, відвідуючи храм, могли заходити лише на Подвір’я жінок. Релігійну освіту мали право здобувати тільки чоловіки, а в синагогах жінки, очевидно, були відокремлені від чоловіків. У Талмуді наводяться  слова одного рабина: «Хто навчає свою доньку Тори, той навчає її непристойності». Зображаючи ставлення Бога до жінок у фальшивому світлі, юдейські релігійні провідники прищепили багатьом чоловікам зневагу до жінок.

Коли Ісус був на землі, він помітив упередження до жінок, яке глибоко коренилося в традиціях (Матвія 15:6, 9; 26:7—11). Чи таке упередження вплинуло на те, як він поводився з жінками? Чого ми можемо навчитися з його поведінки і ставлення до жінок? Чи вчення правдивого християнства принесли жінкам полегшення? Наступна стаття дасть відповіді на ці запитання.

 

 

Довідатися більше

Жінки. В очах Бога гідні поваги і честі

Чого ми можемо навчитися з поведінки і ставлення Ісуса до жінок?

Світ без упереджень. Чи це можливо?

Випадки з життя показують, як Біблія допомогла вже багатьом людям подолати упередження. Чи можливо назавжди знищити упередження?