Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА ВЕРЕСЕНЬ 2012

В очах Бога жінка гідна поваги і честі

В очах Бога жінка гідна поваги і честі

БУДУЧИ на землі, Ісус досконало віддзеркалював риси свого небесного Батька і наслідував його в усіх своїх вчинках. Ісус сказав: «Я нічого не роблю від себе, а говорю все так, як навчив мене Батько... Я завжди роблю те, що йому до вподоби» (Івана 8:28, 29; Колосян 1:15). Тож, дослідивши, як Ісус спілкувався і поводився з жінками, ми можемо ліпше зрозуміти, як Бог ставиться до жінок і чого він очікує від них.

На підставі Євангелій чимало релігієзнавців дійшли висновку, що ставлення Ісуса до жінок було революційним для свого часу. Чому можна так сказати? І найважливіше: чи його вчення допомагають сучасним жінкам мати більше свободи?

Як Ісус ставився до жінок

Ісус не сприймав їх лише як сексуальний об’єкт. Деякі юдейські релігійні провідники дотримувались погляду, що спілкування з особою протилежної статі викликає тільки похіть. Оскільки жінок вважали джерелом спокуси, їм не дозволялося розмовляти  з чоловіками в громадських місцях чи ходити, не закривши покривалом обличчя. Проте Ісус радив чоловікам контролювати свої плотські бажання і ставитись до жінок шанобливо, а не позбавляти їх соціального життя (Матвія 5:28).

Ісус також сказав: «Хто зі своєю дружиною розводиться й бере шлюб з іншою жінкою, той чинить перелюб щодо дружини» (Марка 10:11, 12, «Новий Заповіт сучасною мовою»). Цими словами він заперечив поширене рабинське вчення, за яким чоловіки могли розлучатися з дружинами «з будь-якої причини» (Матвія 19:3, 9). Для більшості юдеїв поняття перелюбу щодо дружини взагалі було незнайомим. Юдейські рабини навчали, що чоловік не може бути винним у перелюбі щодо дружини — в невірності може бути винною лише жінка! Як написано в одному коментарі до Біблії, «Ісус, поклавши на чоловіка такі ж моральні обов’язки, що й на дружину, підвищив становище жінок і виявив їм честь».

Як це вчення діє в наш час. На християнських зібраннях Свідків Єгови жінки вільно спілкуються з чоловіками. Однак жінки можуть бути впевнені, що не помітять на собі непристойних поглядів і не зіткнуться з неналежною фамільярністю, адже християнські чоловіки ставляться «до літніх жінок — як до матерів, до молодших — як до сестер, з усією чистотою» (1 Тимофія 5:2).

Ісус приділяв час навчанню жінок. Всупереч поширеному рабинському погляду, згідно з яким жінки мали залишатись неосвіченими, Ісус навчав жінок і заохочував їх вільно висловлюватися. Коли Ісус не погодився позбавити Марію радості від навчання, то показав, що місце жінки не лише на кухні (Луки 10:38—42). Маріїна сестра Марта також вчилася в Ісуса; це видно з того, як розумно вона відповідала Ісусу після смерті Лазаря (Івана 11:21—27).

Ісус цікавився мисленням жінок. У ті часи більшість юдейських жінок вважала: щастя полягає в тому, щоб мати високошанованого сина, бажано пророка. Коли одна жінка вигукнула: «Щаслива та, яка носила тебе в утробі!» — Ісус використав цю ситуацію, аби показати, що існує ліпша можливість бути щасливим (Луки 11:27, 28). Сказавши, що набагато важливіше бути духовною людиною, Ісус виявив, що жінка має відігравати не тільки ту роль, яку відводило їй тогочасне суспільство (Івана 8:32).

Як це вчення діє в наш час. Чоловіки, які навчають у християнському зборі, схвально ставляться до коментарів жінок на  зібраннях. Вони поважають духовно зрілих християнок, тому що ті і на людях, і вдома «навчають добра» власним прикладом (Тита 2:3). Крім того, вони довіряють їм проголошення доброї новини про Боже Царство. (Псалом 68:12; дивіться також інформацію в рамці «Чи апостол Павло забороняв жінкам говорити?» на сторінці 9).

Ісус дбав про жінок. У біблійні часи доньки не цінувалися так, як сини. Ось якими словами цей погляд відображено в Талмуді: «Щасливий той, хто має синів, і горе тому, хто має дочок». Деякі батьки вважали дівчину більшим тягарем: їй треба знайти чоловіка, дати придане і до того ж вона не буде доглядати їх у старості.

Ісус виявив, що життя маленької дівчинки таке ж важливе, як життя хлопця: він воскресив і доньку Яіра, і сина вдови з Наїна (Марка 5:35, 41, 42; Луки 7:11—15). Коли Ісус зцілив жінку, яку «вісімнадцять років мучив дух немочі», то назвав її «Авраамовою дочкою», вживши вираз, що практично не використовувався в юдейських писаннях (Луки 13:10—16). Цим шанобливим і сердечним виразом Ісус не лише показав, що ця жінка — повноправний член суспільства, а й визнав її велику віру (Луки 19:9; Галатів 3:7).

Як це вчення діє в наш час. Одне азіатське прислів’я говорить: «Виховувати доньку — це все одно, що поливати садок сусіда». Християнські чоловіки не переймають такий спосіб мислення, натомість вони добре дбають про всіх своїх дітей: і синів, і дочок. Християни турбуються про те, щоб всі їхні діти отримали належну освіту і необхідне лікування.

Ісус виявив Марії Магдалині честь, доручивши повідомити апостолам про своє воскресіння

Ісус довіряв жінкам. В юдейських судах свідчення жінки прирівнювалося до свідчення раба. Йосиф Флавій, історик першого століття, писав: «Свідчення жінок, з огляду на їхню легковажність і стать, не слід брати до уваги».

На відміну від цього Ісус доручив жінкам свідчити про його воскресіння (Матвія 28:1, 8—10). Хоча ті вірні жінки на власні очі бачили страту і поховання свого Господа, все ж апостолам було важко повірити їхнім словам (Матвія 27:55, 56, 61; Луки 24:10, 11). Однак, з’явившись у першу чергу жінкам, воскреслий Христос визнав, що вони так само гідні нести свідчення, як і решта його учнів (Дії 1:8, 14).

Як це вчення діє в наш час. У зборі Свідків Єгови чоловіки, які займають відповідальне становище, виявляють повагу  жінкам, зважаючи на їхні зауваження. А християнські чоловіки «віддають... пошану» своїм дружинам, уважно їх вислуховуючи (1 Петра 3:7; Буття 21:12).

Біблійні принципи сприяють щастю жінок

Ті, хто дотримується біблійних принципів, виявляють жінкам повагу і честь

Якщо чоловіки наслідують Христа, жінки отримують повагу та свободу, як і задумав Бог (Буття 1:27, 28). Замість того щоб виявляти чоловічий шовінізм, християнські чоловіки керуються біблійними принципами, а це сприяє щастю їхніх дружин (Ефесян 5:28, 29).

Коли Олена почала вивчати Біблію, вона мовчки зносила жорстоке ставлення свого чоловіка. Він виріс у суворому середовищі, в якому викрадення наречених і фізичне насилля були чимось звичайним. «Біблійні знання, які я отримала, додали мені сил,— розповідає Олена.— Я усвідомила, що існує Той, хто мене дуже любить і цінує, а також дбає про мене. Крім того, я зрозуміла: якби мій чоловік почав вивчати Біблію, то змінив би своє ставлення до мене». Мрія Олени справдилася, коли її чоловік погодився вивчати Біблію і зрештою охрестився, ставши Свідком Єгови. «Тепер він взірець самовладання і стриманості,— каже жінка.— Ми навчились швидко прощати одне одному». Якого висновку вона дійшла? «Біблійні принципи дійсно допомогли мені відчути себе в сім’ї потрібною і захищеною» (Колосян 3:13, 18, 19).

Те, що сталося з Оленою,— не поодинокий випадок. Мільйони християнок відчувають себе щасливими, тому що разом зі своїми чоловіками намагаються застосовувати біблійні принципи у сімейному житті. У товаристві християн вони отримують повагу, розраду і свободу (Івана 13:34, 35).

Усі християни, як чоловіки, так і жінки, усвідомлюють, що вони грішні й недосконалі, що вони Боже створіння, «підкорене марноті». Однак, наближаючись до Єгови, сповненого любові Бога і Батька, вони мають надію стати вільними «від неволі тління» та отримати «славну свободу дітей Божих». Яку ж чудову надію дає Бог і чоловікам, і жінкам! (Римлян 8:20, 21).