Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА ГРУДЕНЬ 2008

 Навчайте своїх дітей

Чому Давид не мав страху?

Чому Давид не мав страху?

ЧИ ТОБІ колись було страшно? (...) * Майже всі ми інколи відчуваємо страх. Що можна зробити, коли ти чогось боїшся? (...) Можна попросити допомоги в когось старшого і сильнішого, скажімо у тата чи мами. А можна зробити так, як Давид. Він звертався по допомогу до Бога, говорячи: «Я надію на Тебе кладу... на Бога надію кладу, й не боюся» (Псалом 56:4, 5).

Як ти думаєш, від кого Давид навчився долати страх? Від своїх батьків? (...) Очевидно, що так. Його батькові Єссею, який був вірним Богу, випала честь стати прародичем Ісуса Христа, Божого обіцяного «Князя миру» (Ісаї 9:5; 11:1—3, 10). А батьком Єссея, дідусем Давида, був Овед. У Біблії є книга, названа іменем Оведової мами. Чи ти знаєш її ім’я? (...) Її звали Рут. Вона була богобоязливою жінкою, дружиною Боаза (Рут 4:21, 22).

Звичайно, Рут і Боаз померли задовго до того, як народився Давид. Тобі, можливо, також відомо ім’я Боазової мами, прапрабабці Давида. Вона жила в Єрихоні і допомогла врятувати ізраїльських розвідників. Коли стіни Єрихона впали, вона з сім’єю не загинула, тому що вивісила червоний шнурок зі свого вікна. Чи пригадуєш, як її звали? (...) Її звали Рахав. Вона стала поклонницею Єгови і подала нам, християнам, гарний приклад мужності (Ісуса Навина 2:1—21; 6:22—25; Євреїв 11:30, 31).

Ми можемо бути впевнені, що Давидові батьки розповідали йому про всіх цих вірних слуг Єгови, адже Бог наказав батькам навчати своїх дітей (Повторення Закону 6:4—9). Коли Давид підріс, Бог послав пророка Самуїла помазати юнака на майбутнього царя Ізраїлю, хоча він був наймолодшим сином Єссея (1 Самуїла 16:4—13).

Якось Єссей попросив Давида занести їжу його трьом старшим братам, котрі в той час воювали з Божими ворогами, филистимлянами. Коли Давид підійшов до місця розташування війська, то почув, як велетень Ґоліят насміхається з «полків Живого Бога». Усі боялися прийняти виклик Ґоліята і вийти з ним на двобій. Цар Саул  почув, що Давид готовий виступити проти ворога, і покликав хлопця. Але побачивши Давида, Саул сказав, що той замалий для цього.

Давид пояснив Саулу, що він уже вбивав і лева, і ведмедя, які нападали на стадо його сім’ї. Юнак сміливо сказав, що Ґоліят «буде, як один із них». «Іди,— відповів Саул,— і нехай Господь буде з тобою!» Давид знайшов п’ять гладких камінців, поклав їх у пастушу торбу, взяв свою пращу і пішов на поєдинок з велетнем. Коли Ґоліят побачив, що до нього йде молодий хлопець, він крикнув: «Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам [птахам]». Давид йому відповів: «Я йду на тебе в Ім’я Господа»,— а тоді вигукнув:—«Я поб’ю тебе».

Після цього Давид побіг до Ґоліята. Витягнувши камінець зі своєї торби і поклавши у пращу, він метнув його прямо велетню в чоло. Коли филистимляни побачили, що Ґоліят мертвий, вони дуже злякались і почали втікати. Ізраїльтяни погналися за ними і перемогли в битві. Прочитай зі своєю сім’єю цю історію в 1 Самуїла 17:12—54.

Тебе іноді може охоплювати страх, коли треба виконувати якісь Божі накази. Єремія був юнаком і спершу теж боявся, але Бог сказав йому: «Не лякайсь... бо Я буду з тобою». Молодий пророк доклав зусиль, щоб перебороти свій страх, і зміг проповідувати, як йому наказав Бог. Якщо ти покладаєшся на Єгову, то, подібно до Давида та Єремії, навчишся долати страх (Єремії 1:6—8).

^ абз. 3 Три крапки в дужках означають, що запитання перед ними скероване до дітей. Якщо ви читаєте цю статтю з дитиною, зупиніться і дайте їй можливість відповісти.