Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Вартова башта (видання для вивчення)  |  листопад 2015

Сто років правління Царства!

Сто років правління Царства!

«Нехай Бог миру... спорядить вас усім необхідним для виконання його волі» (ЄВР. 13:20, 21).

ПІСНІ: 136, 14

1. Наскільки важливою була проповідницька праця для Ісуса? Поясніть.

ІСУС любив розповідати про Боже Царство. Він говорив про Царство більше, ніж про будь-що інше. Згідно з Біблією, Ісус протягом свого служіння згадував про Царство понад 100 разів. Ця тема була справді близька його серцю. (Прочитайте Матвія 12:34).

2. Скільки людей, напевно, чуло наказ, записаний в Матвія 28:19, 20, і чому можна зробити такий висновок?

2 Невдовзі після свого воскресіння Ісус з’явився понад 500 майбутнім вісникам Царства (1 Кор. 15:6). Мабуть, саме тоді він дав доручення доносити звістку про Царство до «людей з усіх народів» — на той час дуже складне завдання *. Як передрікав Ісус, ця величезна праця мала виконуватися аж «до закінчення цього віку». І ці слова справдилися. Цілком імовірно, що ти береш участь у сповненні цього пророцтва, виконуючи  Ісусове доручення (Матв. 28:19, 20).

3. Чим споряджає нас Бог для виконання наказу проповідувати добру новину?

3 Давши своїм послідовникам доручення проповідувати, Ісус запевнив їх: «Я буду з вами» (Матв. 28:20). Тож ця колосальна проповідницька праця мала виконуватись під його керівництвом. І наш Бог споряджає нас «усім необхідним» для виконання того доручення (Євр. 13:20, 21). У цій статті ми розглянемо дещо з «усього необхідного»: 1) знаряддя для проповідування, 2) різні методи свідчення і 3) навчання для проповідників. Спершу поговорімо про деякі знаряддя, що використовувалися за останні 100 років.

ЦАР СПОРЯДЖАЄ СВОЇХ СЛУГ ДЛЯ ПРОПОВІДУВАННЯ

4. Чому у проповідницькій праці ми послуговуємось різними знаряддями?

4 Ісус прирівняв «слово про Царство» до насіння, яке падає в різні види ґрунту (Матв. 13:18, 19). Рільник користується різними знаряддями, щоб підготувати ґрунт до сівби. Подібно і ми маємо знаряддя, котрі допомагають підготувати серця мільйонів людей до сприйняття звістки про Царство. Протягом років наш Цар давав нам такі знаряддя. Деякі з них використовувались одне-два десятиліття, інші відіграють важливу роль аж донині. Але всі ці знаряддя так чи інакше допомагають нам ставати вмілими проповідниками.

5. Що таке картки зі свідченням і як їх використовували?

5 Одне зі знарядь, з яким багато хто розпочинав своє служіння,— це картки зі свідченням. Вісники Царства почали використовувати їх у 1933 році. Картки були розміром приблизно 8 на 13 сантиметрів і містили коротку біблійну звістку. Час від часу картки оновлювались. Вступ був дуже простий. Чарлзу Ерленмейєру було 10 років, коли він вперше взяв участь у цьому виді служіння. Він пригадував: «Зазвичай вступ був таким: “Будь ласка, прочитайте цю картку”. Після того як людина прочитала картку, ми пропонували їй літературу і йшли далі».

6. Якій практичній меті служили картки зі свідченням?

6 Картки зі свідченням по-різному допомагали вісникам. Наприклад, дехто мав велике бажання проповідувати, але був сором’язливий і не знав, що говорити. Інші могли багато чого сказати. Вони розповідали людині все, що знали, причому за кілька хвилин і не завжди тактовно. А картки зі свідченням, які містили стислу звістку, викладену добре підібраними словами, «говорили» за вісників.

7. З якими труднощами стикався дехто, проповідуючи з картками?

7 Звичайно, були й труднощі. Ось що розповіла Грейс Істеп, котра багато років служила Єгові: «Іноді нас просили: “Просто розкажіть, про що тут ідеться”». Більш того, дехто не міг прочитати текст на картці. Ще інші думали, що їм пропонують картку, тож забирали її і закривали двері. А якщо людина дуже противилася, вона могла порвати картку на шматки. Все ж наші брати вчилися йти до людей і відкрито визнавати себе представниками Царства.

8. Розкажіть, як використовувались патефони. (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

8 Ще одним знаряддям, яким користувалися у 1930-х і на початку  1940-х, був патефон. Дехто з братів називав цей пристрій Аароном, бо переважно він говорив замість них. (Прочитайте Вихід 4:14—16). З дозволу людини вісник програвав запис біблійної промови тривалістю чотири з половиною хвилини і пропонував літературу. Бувало, що цілі сім’ї збиралися послухати біблійну звістку. У 1934 році Товариство «Вартова башта» почало виготовляти патефони, спеціально пристосовані для використання у служінні. З часом були випущені записи 92 промов.

9. Наскільки ефективним було служіння з патефоном?

9 Гілларі Гослін, прослухавши запис біблійної промови, попросила на тиждень у вісника патефон, щоб ознайомити зі звісткою про Царство своїх сусідів. Коли вісник повернувся, на нього вже чекало кілька зацікавлених. Згодом чимало з них присвятились Єгові, а дві доньки Гілларі згодом закінчили школу «Гілеад», і їх призначили служити за кордоном. Як і картки зі свідченням, патефон допоміг багатьом вісникам почати проповідницьку працю. Пізніше Цар вклав слова в їхні уста завдяки Школі теократичного служіння.

РІЗНІ МЕТОДИ ПРОПОВІДУВАННЯ

10, 11. Як використовувались газети і радіо в поширенні біблійної правди і чому ці методи були ефективними?

10 Під керівництвом Царя Божий народ використовує різні методи, аби доносити добру новину до якомога більшої кількості людей. Особливо це було важливо в той час, коли робітників було мало. (Прочитайте Матвія 9:37). На початку XX сторіччя правду поширювали через газети, і про неї могло дізнаватися багато людей у територіях, де жило мало служителів Єгови. Щотижня Чарлз Рассел висилав телеграфом проповідь у видавниче агентство, яке у свою чергу пересилало її телеграфом в газети США, Канади і Європи. За підрахунками, у 1913 році проповіді Рассела друкувалися у 2000 газетах і їх читало 15 мільйонів людей.

11 Після смерті Рассела брати почали використовувати ще один ефективний метод поширення доброї новини. Шістнадцятого квітня 1922 року Джозеф Рутерфорд виступив по радіо. Його слухало 50 тисяч людей. Пізніше, 24 лютого 1924 року, почала працювати перша радіостанція нашої організації за назвою WBBR. Про цей новий метод свідчення у «Вартовій башті» за 1 грудня 1924 року говорилось: «Ми переконані, що ця радіостанція на наш час є найвигіднішим та найефективнішим способом поширення правди». Так само як і газети, радіо допомагало поширювати добру новину у території, де було небагато вісників Царства.

Чимало вісників Царства беруть участь у свідченні в громадських місцях і залюбки скеровують людей до нашого веб-сайту jw.org. (Дивіться абзаци 12, 13)

12. а) Які види служіння в громадських місцях тобі найбільше подобаються? б) Що допоможе нам подолати будь-які страхи, пов’язані зі служінням у громадських місцях?

12 Сьогодні велика увага приділяється свідченню в громадських місцях: на автобусних зупинках, залізничних вокзалах, автостоянках, у скверах і на ринках. А що, коли ти боїшся брати участь у якомусь з цих видів служіння? Серйозно подумай над словами Анджело Манери, який довгий час служив районним наглядачем: «Кожен новий вид служіння ми вважали ще одним способом служити Єгові, ще одним способом доводити  йому свою відданість, ще однією перевіркою нашої непорочності. Ми з радістю показували свою готовність служити Богові так, як він нас просив». Коли ми переборюємо свої страхи і беремо участь у нових видах служіння, зміцнюється наша віра в Єгову і довіра до нього та зростає наша духовність. (Прочитайте 2 Коринфян 12:9, 10).

13. а) Яку потребу задовольняє наш сайт jw.org? б) Розкажіть випадки, які ви мали, коли скеровували людей до нашого сайту.

13 Чимало вісників залюбки скеровують людей до нашого веб-сайту jw.org. Цей сайт дає змогу читати і завантажувати біблійну літературу понад 700 мовами. Кожного дня наш сайт відвідує понад 1,6 мільйона осіб. Подібно як це було з радіо, завдяки нашому сайту добра новина досягає людей навіть у найвіддаленіших куточках землі.

НАВЧАННЯ СЛУЖИТЕЛІВ ДОБРОЇ НОВИНИ

14. Якого навчання потребували вісники Царства і яка школа допомагає їм ставати вмілими вчителями?

14 Ми розглянули декілька знарядь і методів для поширенні доброї новини. А яке навчання ми отримуємо? Уявімо, що людина заперечила те, що почула із запису на патефонній платівці. Або вона виявила зацікавлення звісткою, яку прочитала на картці зі свідченням. Вісникам необхідно було знати, як тактовно спростовувати заперечення і як уміло навчати щирих людей. Натан Норр,— безсумнівно, спонуканий Божим духом,— побачив, що вісників треба навчати послуговуватися у служінні даром мови. Тому з 1943 року у зборах почали проводити Школу теократичного служіння. Ця школа допомагає нам ставати вмілими вчителями.

15. а) Що пережили деякі учні Школи теократичного служіння? б) Як виконалась на тобі обіцянка Єгови, записана в Псалмі 32:8?

15 Багато кому спочатку було нелегко говорити перед аудиторією. Хуліо Раму пригадував, як він 1944 року вперше виголошував промову в школі. Яка була тема промови? Доег, чоловік, згаданий лише в п’ятьох біблійних віршах! «Коліна в мене билися одне об одне, руки трусилися, а зуби цокотіли»,— розповідав Хуліо. Він мусив побудувати цілу промову на тих п’яти віршах. Хуліо додав:  «Я виголосив промову за три хвилини. Ось таким був перший раз, коли я говорив зі сцени. Але я не здався». У школі почали брати участь і діти, хоча не всім було легко виступати з промовою перед збором. Анджело Манера, слова якого цитувалися раніше, пригадує, як свою першу учнівську промову робив один хлопчина, котрий тільки-но став школярем: «Він так хвилювався, що від самого початку промови схлипував. Але він не збирався зупинятись і проговорив, схлипуючи, всю промову до кінця». Чи ти боїшся давати коментарі і брати участь у зібраннях через сором’язливість або інші причини? Проси Єгову допомогти тобі побороти свої страхи. І він допоможе тобі, як допомагав тим першим учням Школи теократичного служіння. (Прочитайте Псалом 32:8).

16. а) Якій меті служила школа «Гілеад» у минулому? б) Якій меті ця школа служить з 2011 року?

16 Народ Єгови навчається не лише у Школі теократичного служіння. Місіонери та інші служителі отримують великий пожиток зі школи «Гілеад». За словами одного з викладачів, мета школи — «прищепити студентам ще більше прагнення брати участь у проповідуванні доброї новини». Школу «Гілеад» запровадили 1943 року, і відтоді її закінчило понад 8500 осіб. Місіонерів, котрі пройшли навчання в «Гілеаді», призначили у приблизно 170 країн. З 2011 року в «Гілеад» почали запрошувати лише тих, хто вже перебуває у спеціальному повночасному служінні,— спеціальних піонерів, роз’їзних наглядачів, бетелівців або місіонерів, які ще не проходили навчання в цій школі.

17. Яку користь приносить навчання у школі «Гілеад»?

17 Яку користь приносить навчання у школі «Гілеад»? Ось приклад. У серпні 1949 року в Японії не було навіть десяти місцевих вісників. Але в кінці того ж року там активно проповідували 13 місіонерів, випускників школи «Гілеад». Нині в Японії коло 216 000 вісників, і майже 42 відсотки з них служить піонерами!

18. Назвіть деякі інші школи, що допомагають зростати духовно.

18 Інші школи, як-от Школа служіння Царству, Школа піонерського служіння, Школа для проповідників Царства, Школа для районних наглядачів та їхніх дружин, Школа для членів комітету філіалу та їхніх дружин, неабияк допомагають служителям Єгови зростати духовно і значно поліпшують їхнє вміння проповідувати. Поза всяким сумнівом, Цар продовжує навчати своїх підданих!

19. Яку проникливу думку щодо проповідницької праці висловив Чарлз Рассел і як справдились ці слова?

19 Від часу народження Божого Царства минуло понад 100 років. Наш Цар, Ісус Христос, продовжує нас навчати. Чарлз Рассел незадовго до своєї смерті у 1916 році виявив дивовижну передбачливість щодо масштабів майбутньої проповідницької праці. Він сказав своєму близькому співпрацівнику: «Праця зростає небувалими темпами і зростатиме далі, адже “Євангелія Царства” має бути проповідана по всій землі» (А. Х. Макміллан, «Віра на марші», сторінка 69, англ.). Якими ж правдивими виявилися його слова! Ми надзвичайно вдячні, що Бог миру продовжує споряджати нас для цієї захопливої праці! Справді, він дає нам «усе необхідне», щоб виконувати його волю!

^ абз. 2 Існує підстава вважати, що більшість присутніх на тій події стали християнами. У своєму листі до коринфян Павло назвав їх «500 братами». Варте уваги те, що він додав: «Більшість з яких досі з нами, а декотрі поснули смертним сном». Тож здається, що Павло та інші християни першого століття були знайомі з тими, хто чув цей наказ безпосередньо від Ісуса.