Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Вартова башта (видання для вивчення)  |  вересень 2015

«Міцно стійте у вірі»

«Міцно стійте у вірі»

«Міцно стійте у вірі... зміцнюйтесь» (1 КОР. 16:13).

ПІСНІ: 60, 64

1. а) Що сталося з Петром під час бурі на Галілейському морі? (Дивіться малюнок на початку статті). б) Чому Петро почав тонути?

НІЧ. Апостол Петро разом з іншими учнями перепливають на човні Галілейське море. Через шторм їм тяжко веслувати. Раптом вони бачать Ісуса, який іде по морю. Петро звертається до свого Пана і схвильовано питає, чи може піти до нього по воді. Ісус каже йому йти, і Петро виходить з човна та йде до Ісуса по розбурханих водах. Але за кілька хвилин Петро починає тонути. Чому? Він подивився на бурю і злякався. Петро кричить до Ісуса, і той відразу підхоплює його і говорить: «Маловіре, чому ти засумнівався?» (Матв. 14:24—32).

2. Що ми розглянемо в цій статті?

2 Чого ми вчимося про віру з випадку Петра? Розгляньмо такі три питання: 1) як Петро спочатку виявив віру в Божу підтримку, 2) чому Петро почав втрачати віру і 3) що допомогло Петру відновити свою віру. Дослідження цих питань допоможе нам побачити, завдяки чому ми можемо міцно стояти у вірі (1 Кор. 16:13).

 ВІРА В БОЖУ ПІДТРИМКУ

3. Чому Петро пішов по воді і що подібне зробили ми?

3 Петро вийшов з човна і пішов по воді, бо мав віру. Ісус покликав Петра, і цей апостол довіряв, що Божа сила буде пітримувати його так само, як підтримувала Ісуса. Щось подібне можна сказати і про нас. Ми присвятилися Єгові й охрестилися, тому що мали віру. Ісус покликав нас, щоб ми були його учнями і йшли його слідами. Ми повинні були вірити і в Ісуса, і в Єгову, а також довіряти, що вони будуть усіляко нас підтримувати (Ів. 14:1; прочитайте 1 Петра 2:21).

4, 5. Чому віра є дуже цінною рисою?

4 Віра є дуже цінною рисою. Завдяки вірі Петро йшов по воді. Так само ми завдяки своїй вірі можемо робити те, що з людського погляду здається неможливим (Матв. 21:21, 22). Наприклад, багато з нас змінили своє мислення і поведінку настільки, що люди, які знали нас колись, тепер нас не впізнають. Єгова підтримував нас, тому що ми зробили ці кроки, керуючись вірою. (Прочитайте Колоссян 3:5—10). Коли наша віра спонукала нас присвятитися Єгові, ми стали його друзями, а це було б неможливе завдяки власній силі (Еф. 2:8).

5 Наша віра і далі додає нам сил. Вона допомагає протистояти нападам могутнього ворога, Диявола (Еф. 6:16). Крім того, довіра до Єгови допомагає нам менше тривожитись, коли ми переживаємо тяжкі часи. Єгова каже, що дбатиме про наші матеріальні потреби, якщо ми, спонукані вірою, ставимо справи Царства на перше місце (Матв. 6:30—34). Більш того, завдяки вірі ми отримаємо вічне життя — дар, який не зможе отримати своїми силами жодна людина (Ів. 3:16).

ЩО МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ВТРАТИ ВІРИ

6, 7. а) До чого можна прирівняти бурю і хвилі довкола Петра? б) Чому не слід нехтувати тим, що наша віра може ослабнути?

6 Вітер і хвилі довкола Петра, коли він ішов по воді, можна прирівняти до випробувань і спокус, з якими стикаємося ми, як присвячені Богові християни. Навіть коли випробування і спокуси дуже суворі, ми можемо вистояти завдяки підтримці Єгови. Пригадайте, що Петро не почав тонути через порив вітру чи велику хвилю. Ось що в Біблії говориться про послідовність подій: «Дивлячись на бурю, він злякався» (Матв. 14:30). Петро перевів свій погляд з Ісуса на розбурхане море, і його віра похитнулася. Ми станемо «тонути», якщо почнемо «дивитися на бурю», зосереджуючись на її силі і сумніваючись у підтримці Єгови.

7 Наша віра може ослабнути, і цим не слід нехтувати, адже Біблія говорить, що ослаблення віри чи її втрата — це «гріх, який легко нас обплутує» (Євр. 12:1). Як видно з випадку Петра, наша віра швидко ослабне, якщо ми зосередимося не на тому, що треба. По чому можна побачити, що наша віра починає слабнути? Розгляньмо кілька запитань, які допоможуть нам перевірити себе.

8. Через що Божі обіцянки можуть стати для нас не такими реальними, як колись?

8 Чи Божі обіцянки настільки ж реальні для мене, як колись? Приміром, Бог пообіцяв знищити теперішню систему. Але чи нашу увагу не відвертають різні розваги, які пропонує цей світ? Через це може послабитись наша віра в Божі обіцянки  і ми можемо засумніватися в тому, що кінець близько (Ав. 2:3). Подумаймо над іншим прикладом. Бог обіцяє, що простить наші гріхи на підставі викупу. Однак якщо нас дуже обтяжує почуття вини за колишні помилки, ми можемо почати сумніватися в тому, що Єгова дійсно «стирає» усі наші гріхи (Дії 3:19). Як наслідок, ми могли б втратити радість у служінні Богові і стати неактивними.

9. Що могло б статися, якби ми зосередилися на власних цілях?

9 Чи я такий же запопадливий у служінні, як раніше? Апостол Павло показав, що наполегливе служіння для Єгови допомагає мати «до самого кінця... цілковиту впевненість у надії». Але що станеться, якщо ми почнемо зосереджуватися на власних цілях? Наприклад, влаштуємось на добре оплачувану роботу, яка перешкоджатиме нам поклонятися Єгові. У такому разі наша віра може ослабнути і ми можемо стати ледачими та робити для Єгови менше, ніж дозволяють наші обставини (Євр. 6:10—12).

10. Як ми виявляємо віру в Єгову, коли прощаємо іншим?

10 Чи мені важко прощати образи? Коли нас ображають чи завдають нам шкоди, в нас може виникати спокуса зосередитися на своїх почуттях і відтак посваритися або перестати розмовляти з кривдником. Проте якщо ми пробачаємо, то виявляємо свою віру в Єгову. Як саме? Ті, хто грішить проти нас, заборгували нам, подібно як ми заборгували Богові (Луки 11:4). Коли ми прощаємо таким людям, то маємо вірити, що набагато важливіше простити й отримати Боже схвалення, ніж домогтися від них  відшкодування. Учні Ісуса усвідомлювали, що для прощення необхідна віра. Він сказав їм прощати навіть тих, хто неодноразово грішить проти них. Тоді учні попросили: «Додай нам віри» (Луки 17:1—5).

11. Через що ми могли б не отримати користі з біблійної поради?

11 Чи я дратуюсь, коли мені дають біблійні поради? Замість того щоб намагатися застосувати пораду, ми могли б зосередитися на якихось недоліках самої поради чи того, хто її дає (Присл. 19:20). Так ми втратили б нагоду узгодити своє мислення з мисленням Бога.

12. Про що свідчить постійне нарікання людини на тих, ким послуговується Єгова, аби вести свій народ?

12 Чи я нарікаю на призначених братів у зборі? Коли десять невірних розвідників принесли погану звістку, ізраїльтяни зосередились на ній і почали нарікати на Мойсея та Аарона. Тож Єгова запитав Мойсея: «Доки вони не віритимуть мені?» (Чис. 14:2—4, 11). Нарікання ізраїльтян насправді показувало, що вони не довіряють Богові, який призначив Мойсея та Аарона. Подібно й наше постійне нарікання на тих, ким послуговується Бог, аби вести свій народ, свідчитиме, що наша віра в Бога ослабла.

13. Чому ми не повинні знеохочуватися, якщо виявимо, що наша віра ослабла?

13 Але не знеохочуйся, якщо під час самоперевірки бачиш, що твоя віра ослабла. Навіть Петро, апостол, мав страх і сумніви. Іноді Ісус докоряв усім своїм апостолам за те, що їм бракувало віри (Матв. 16:8). Пам’ятай важливий урок, який можна взяти з випадку Петра. Що зробив цей апостол після того, як похитнулась його віра і він почав тонути?

ЗОСЕРЕДЖУЙСЯ НА ІСУСІ, ЩОБ ЗМІЦНИТИ СВОЮ ВІРУ

14, 15. а) Що зробив Петро, коли почав тонути? б) Як ми можемо пильно придивлятися до Ісуса, хоч і не бачимо його буквально?

14 Коли Петро подивився на бурю і почав тонути, то міг спробувати сам повернутися у човен, бо вмів добре плавати. Це могло бути природною для нього реакцією (Ів. 21:7). Все ж Петро не покладався на себе, а знову зосередився на Ісусі і прийняв його допомогу. Якщо ми відчуваємо, що наша віра слабне, то повинні наслідувати Петра. Як це робити?

15 Так само як Петро знову зосередився на Ісусі, нам теж треба пильно придивлятися до Ісуса — Керівника і Вдосконалювача нашої віри. (Прочитайте Євреїв 12:2, 3). Звичайно, ми не можемо бачити Ісуса, як Петро. Ми пильно придивляємося до Ісуса, коли досліджуємо його вчення й діла та намагаємось точно йти його слідами. Розгляньмо, що ми можемо робити, наслідуючи Ісусів приклад. Це допоможе нам зміцнити свою віру.

Зосереджуючись на прикладі Ісуса і точно йдучи його слідами, ми зможемо міцно стояти у вірі. (Дивіться абзац 15)

16. Як можна вивчати Біблію, щоб зміцнити свою віру?

16 Зміцнюй свою довіру до Біблії. Ісус не сумнівався, що Біблія — це Боже Слово, яке дає найліпше керівництво в житті (Ів. 17:17). Щоб наслідувати Ісусів приклад, необхідно щодня читати Біблію, вивчати її та роздумувати над прочитаним. Окрім звичного вивчення Біблії, глибоко досліджуй теми, щодо яких маєш запитання. Приміром, детально досліджуючи біблійні докази того, що ми живемо в останні дні, ти можеш поглибити свою впевненість, що кінець цієї системи справді дуже близько. Зміцнюй свою віру в біблійні обіцянки щодо майбутнього завдяки  дослідженню пророцтв, багато з яких уже сповнилися. Щоб не сумніватися в практичній цінності Біблії, розглядай приклади того, як ця книга поліпшує життя людей * (1 Фес. 2:13).

17. Завдяки чому Ісус зміг залишитися вірним попри важкі випробування і як нам його наслідувати?

17 Зосереджуйся на обіцянках Єгови. Ісус зміг залишитися вірним попри важкі випробування, бо зосереджувався на «радості, яка очікувала його» (Євр. 12:2). Його увагу ніколи не відвертали принади цього світу (Матв. 4:8—10). Ти можеш наслідувати Ісуса, роздумуючи над чудовими обіцянками Єгови, які стосуються тебе особисто. Уявляй себе в новому світі. Записуй або малюй те, що сподіваєшся робити після знищення цієї злої системи. Склади список людей, яких прагнеш зустріти, коли вони воскреснуть, і запиши, про що хочеш з ними поговорити. Вважай, що Бог пообіцяв усе це не просто людству загалом, а тобі особисто.

18. Як молитва може допомогти тобі зміцнювати віру?

18 Проси Бога додати тобі віри. Ісус вчив своїх учнів просити в Єгови святого духу (Луки 11:9, 13). Тож, молячись про святий дух, також проси Бога додати тобі віри, бо вона є однією з граней плоду духу. Нехай твої молитви будуть конкретними. Приміром, ти помітив, що тобі важко прощати. Благай Бога допомогти тобі подолати будь-які схильності, котрі свідчать про те, що твоя віра слабне.

19. Як знайти хороших друзів?

19 Товаришуй з тими, хто має віру. Ісус обачно вибирав друзів, особливо близьких. Його найближчі друзі, апостоли, довели свою віру та відданість, виконуючи його накази. (Прочитайте Івана 15:14, 15). Тому, вибираючи друзів, шукай людей, які мають сильну віру і слухняні Ісусу. І пам’ятай: справжні друзі відверті один з одним, навіть коли треба дати або прийняти пораду (Присл. 27:9).

20. Яку користь ми отримуємо, коли допомагаємо іншим зміцнювати їхню віру?

20 Зміцнюй віру інших. Як словом, так і ділом Ісус зміцнював віру своїх апостолів (Марка 11:20—24). Ми маємо наслідувати його приклад, оскільки, зміцнюючи віру інших, ми зміцнюємо власну віру (Присл. 11:25). Під час проповідування і навчання наголошуй на доказах того, що Бог існує, дбає про нас і що Біблія — його натхнене Слово. Крім того, допомагай братам і сестрам поглиблювати їхню віру. Якщо хтось має сумніви, скажімо починає нарікати на призначених братів, не спіши його відкидати. Радше тактовно допоможи йому відновити віру (Юди 22, 23). Якщо ти вчишся у школі і на уроках обговорюється теорія еволюції, сміливо обстоюй свою віру в створення. Ти будеш здивований, який вплив матимуть твої слова на інших.

21. Яку обіцянку щодо віри Єгова дав кожному з нас?

21 Завдяки Божій допомозі, яку Петро отримав через Ісуса, він подолав свої страхи та сумніви і став стовпом віри раннього християнського збору. Єгова допомагає кожному з нас міцно стояти у вірі. (Прочитайте 1 Петра 5:9, 10). Зміцнення віри варте будь-яких зусиль, адже тих, хто має віру, чекає незрівнянна нагорода.

^ абз. 16 Наприклад, можна читати статті з рубрики «Біблія змінює життя» у виданні «Вартової башти» для розповсюдження.