Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ЛИПЕНЬ 2015

Залишайтесь відданими Божому Царству

Залишайтесь відданими Божому Царству

«Вони... не належать до світу» (ІВ. 17:16).

ПІСНІ: 63, 129

1, 2. а) Чому християнам важливо залишатися відданими Богові і як це пов’язане з нейтралітетом? (Дивіться малюнок на початку статті). б) Яку відданість виявляє багато людей і до чого це може призвести?

ПРАВДИВІ християни зберігають відданість і нейтралітет завжди, а не тільки в час війни. Чому? Тому що всі, хто присвятився Єгові, пообіцяли любити його, бути йому відданими і слухняними (1 Ів. 5:3). Ми хочемо непохитно дотримуватися Божих праведних норм, незалежно від місця нашого проживання, походження, національності чи культури. Відданість Єгові і його Царству ми ставимо вище за будь-яку іншу відданість (Матв. 6:33). Щоб виявляти таку відданість, християни мають триматися осторонь усіх конфліктів і суперечок цього світу. (Ісаї 2:4; прочитайте Івана 17:11, 15, 16).

2 Люди, які не поділяють нашої віри, можуть виявляти особливу відданість своїй країні, регіону, культурі чи навіть національній спортивній команді. Якщо хтось зачіпає таке їхнє почуття, це веде до суперництва,  конкуренції, а в крайніх випадках до кровопролиття і геноциду. Те, як люди вирішують ці питання, так чи інакше може торкатися нас або наших сімей, адже ми невід’ємна частина людського суспільства. Оскільки Бог створив людей з почуттям справедливості, рішення людських урядів можуть обурювати нас, адже ми розуміємо, що є правильним і чесним (Бут. 1:27; Повт. 32:4). Як ми поводимось за таких обставин? Дуже легко стати на чийсь бік у світських справах і втягнутися в конфлікт.

3, 4. а) Чому християни залишаються нейтральними в конфліктах цього світу? б) Про що йтиметься у цій статті?

3 Організації, які керують людським суспільством, можуть тиснути на громадян, щоб вони приєдналися до певної сторони в конфлікті. Правдиві християни не поступаються перед таким тиском. Ми не втягуємося в політичні суперечки цього світу і не беремо зброї до рук (Матв. 26:52). Ми не піддаємося спробам схилити нас до думки, ніби одна частина світу Сатани ліпша за іншу (2 Кор. 2:11). Ми не належимо світу, тому не маємо нічого спільного з його конфліктами. (Прочитайте Івана 15:18, 19).

4 Однак через недосконалість дехто з нас, можливо, веде боротьбу з колишнім способом мислення, намагаючись позбутися поглядів, які призводять до поділення (Єрем. 17:9; Еф. 4:22—24). Тож у цій статті будуть розглянуті деякі принципи, що допоможуть нам подолати такі тенденції. Крім того, ми дослідимо, як можна підготовляти свій розум і навчати сумління, щоб бути відданими Божому Царству.

ЧОМУ МИ НЕ СТАЄМО НА ЧИЙСЬ БІК У СПРАВАХ СВІТУ

5, 6. Як Ісус реагував на різноманіття людей, серед яких жив, і чому?

5 Якщо ти не знаєш, як повестися в тій чи іншій ситуації, мудро було б запитати себе: «Що зробив би Ісус?» Він жив серед людей, які походили з різних областей: Юдеї, Галілеї, Самарії тощо. Біблійні розповіді показують, що між людьми з цих територій існували натягнуті стосунки (Ів. 4:9). Такі ж стосунки були між фарисеями і садукеями (Дії 23:6—9); між збирачами податків та іншими людьми (Матв. 9:11); між тими, хто отримав рабинську освіту і хто її не мав (Ів. 7:49). У першому столітті Ізраїлем правили римляни, чия присутність дуже дратувала місцеве населення. Хоча Ісус обстоював релігійну правду і визнавав, що спасіння походило від юдеїв, він ніколи не заохочував своїх учнів до суперництва (Ів. 4:22). Натомість він спонукував їх любити всіх людей як своїх ближніх (Луки 10:27).

6 Чому Ісус не схвалював упереджень, поширених серед юдеїв? Тому що ні він, ні його Батько не стають на чийсь бік у світових конфліктах. Коли Єгова через свого Сина створив чоловіка і жінку, він мав намір, щоб вони наповнили всю землю (Бут. 1:27, 28). Бог створив людей так, щоб вони могли народжувати людей різних рас. Ні Єгова, ні Ісус не вивищують одну расу, національність або мову над іншою (Дії 10:34, 35; Об’яв. 7:9, 13, 14). Ми повинні наслідувати їхній досконалий приклад (Матв. 5:43—48).

7, 8. а) В якому питанні християни повинні стати на бік Єгови? б) Що мають усвідомлювати християни, коли йдеться про вирішення соціальних і політичних проблем?

7 Але в одному питанні ми повинні стати на бік Єгови — підтримувати  його всесвітнє володарювання. Щодо цього питання спір виник ще в Едемі, коли Сатана поставив під сумнів правління Єгови. Тож усім треба вирішити, чи вірять вони, що спосіб дій Бога ліпший за спосіб дій Сатани або ж навпаки. А що сказати про тебе? Чи ти стоїш на боці Єгови, дотримуючись його законів і норм, замість того щоб робити все по-своєму? Чи ти вважаєш, що тільки його Царство вирішить проблеми людства? Чи, може, ти віриш, що людина в стані сама керувати собою? (Бут. 3:4, 5).

8 Від твоїх відповідей на ці запитання залежить, як ти будеш пояснювати людям свій погляд стосовно питань спірного характеру. Політики, активісти і реформатори вже довго б’ються над розв’язанням питань, які викликають поділення. Такі люди можуть бути щирими і мати добрі спонуки. Все ж християни переконані, що лише Боже Царство може вирішити проблеми людства й гарантувати справедливість. Потрібно залишити справи в руках Єгови. Зрештою, якби у наших зборах кожен обстоював рішення, котре він вважає найліпшим, невдовзі в них виникло б поділення.

9. Яка проблема існувала в першому столітті між коринфськими християнами і що їм порадив апостол Павло?

9 Зверніть увагу, як декотрі християни першого століття зреагували на одне питання, що виклика́ло поділення у зборі. Окремі коринфські християни казали: «“Я Павлів”, “А я Аполлосів”, “А я Кифин”, “А я Христів”». Хоч би чим було викликано це питання, апостола Павла обурювала така ситуація. «Невже Христос поділений?» — запитав він. Як було виправлено таке згубне мислення? Павло настійно заохочував християн: «Отже, брати, дуже прошу вас ім’ям нашого Господа Ісуса Христа: майте єдність у тому, що говорите. Хай не буде між вами розбрату, натомість майте цілковиту єдність у своїх думках і поглядах». Також у сучасному християнському зборі не повинен існувати жоден розбрат. (1 Кор. 1:10—13; прочитайте Римлян 16:17, 18).

10. На якому прикладі апостол Павло пояснив, що християнам необхідно залишатися нейтральними у конфліктах цього світу?

10 Павло радив помазаним християнам зосереджуватися не на земних речах, а на небесному громадянстві (Філ. 3:17—20) *. Вони мали поводитися як посли замість Христа. Посли не втручаються у справи держав, до яких їх призначено. Вони віддані чомусь іншому (2 Кор. 5:20). Християни із земною надією також є підданими Божого Царства, тому було б недоречно, якби вони ставали на чийсь бік у конфліктах цього світу.

ВЧІТЬСЯ БУТИ ВІДДАНИМИ ЄГОВІ

11, 12. а) Через яке оточення християнам іноді нелегко зберігати відданість Божому Царству? б) З якою трудністю стикнулася одна християнка і як вона її подолала?

11 У більшості частин світу люди згуртовані. Їх об’єднує спільна історія, культура та мова, чим вони дуже пишаються. В такому середовищі християни повинні підготовляти свій розум і навчати своє сумління, щоб правильно реагувати на питання, пов’язані з нейтралітетом. Як це робити?

12 Ось приклад Мір’єти * з колишньої  Югославії. З дитинства їй прищепили ненависть до сербів. Зрозумівши, що Єгова безсторонній і що саме Сатана підбурює до етнічної ворожнечі, вона намагалася викоренити свої націоналістичні почуття. Проте коли в її місцевості вибухнули етнічні заворушення, у Мір’єти почало пробуджуватися давнє почуття ненависті, через що їй було важко проповідувати сербам. Однак вона усвідомила, що не може просто сидіти і сподіватися, що такі неправильні почуття зникнуть самі по собі. Мір’єта благала Єгову допомогти їй не тільки подолати цю проблему, але й збільшити своє служіння і відповідати вимогам, щоб стати піонеркою. «Я зрозуміла, що найліпшою допомогою для мене є служіння,— каже вона.— У служінні я намагаюся наслідувати любов Єгови і бачу, як зникають мої негативні почуття».

13. а) В якій неприємній ситуації опинилася сестра на ім’я Сойла і як вона повелась? б) Чого ми вчимося з випадку Сойли?

13 Розгляньмо інший приклад. Сойла, яка походить з Мексики, тепер відвідує зібрання в Європі. Вона помітила, що дехто з братів у зборі, які походять з певних частин Латинської Америки, нетактовно і зневажливо висловлювалися про її батьківщину, тамтешні звичаї і навіть про музику. Як би ти реагував на це? Зрозуміло, що такі висловлювання були неприємні для Сойли. Але як добре, що вона шукала допомоги в Єгови, аби подолати у своєму серці негативні почуття. Слід визнати, що декому з нас усе ще доводиться долати подібні труднощі. Ні в якому разі ми не хочемо говорити чи робити того, що може призвести до поділень між нашими братами чи між іншими людьми або заохочувати когось до виявів неналежної відданості (Рим. 14:19; 2 Кор. 6:3).

14. Як християни можуть підготовляти свій розум і навчати сумління у питаннях, пов’язаних з відданістю?

14 Чи твоє виховання або оточення підштовхує тебе до національної чи релігійної відданості? Чи такі почуття все ще криються у твоєму серці? Християни не повинні дозволяти духу націоналізму викривляти їхній погляд на інших. А що робити, коли ти все-таки маєш негативну думку про людей іншої національності, культури, мови чи раси? Тоді вкрай важливо роздумувати над тим, як Єгова ставиться до націоналізму та упередження. Такі чи подібні теми було б добре дослідити під час особистого вивчення або сімейного поклоніння. Відтак проси Єгову допомогти тобі перейняти його погляд на ці справи. (Прочитайте Римлян 12:2).

Щоб бути відданими Єгові, нам треба залишатися непохитними, незважаючи на погрози. (Дивіться абзаци 15, 16)

15, 16. а) Чого ми можемо сподіватися від інших, через те що зберігаємо відданість Богові? б) Як батьки можуть допомогти своїм дітям залишатися відданими християнами?

15 Рано чи пізно всі служителі Єгови опиняться в ситуаціях, в яких з огляду на своє сумління мають показати, що відрізняються від оточення — співпрацівників, однокласників, сусідів, родичів та інших (1 Пет. 2:19). І ми повинні відрізнятися! Не дивно, що світ нас ненавидить за нашу позицію, і про це попереджав Ісус. Більшість противників не розуміє, наскільки важливі питання, пов’язані з християнським нейтралітетом. Для нас же ці питання надзвичайно важливі.

16 Щоб бути відданими Єгові, нам треба залишатися непохитними, незважаючи на погрози (Дан. 3:16—18). Страх перед людиною може впливати на осіб усілякого віку, але мо́лоді може  бути особливо важко йти проти течії. Якщо ваших дітей змушують салютувати прапору чи відзначати націоналістичні свята, не вагайтесь надати їм допомогу. На сімейному поклонінні пояснюйте своїм дітям, з чим пов’язані ці питання, аби вони могли відважно знести це випробування. Допомагайте їм висловлювати свої переконання чітко і з повагою (Рим. 1:16). Щоб підтримати своїх дітей, поговоріть про ці питання, якщо потрібно, з їхніми вчителями.

ЦІНУЙТЕ ВСІ ТВОРІННЯ ЄГОВИ

17. Якого погляду нам необхідно уникати і чому?

17 Зрозуміло, що ми любимо місцевість, де виросли, з її культурою, мовою та їжею. А втім, необхідно уникати погляду «моє найліпше». Єгова створив велике розмаїття всього для нашого задоволення (Пс. 104:24; Об’яв. 4:11). Тож навіщо наполягати на тому, що якийсь спосіб дій є ліпший за інший?

18. Які благословення у нас будуть, коли ми переймаємо погляд Єгови?

18 Бог хоче, щоб усілякі люди набули точного знання правди та отримали вічне життя (Ів. 3:16; 1 Тим. 2:3, 4). Якщо ми неупереджено ставимось до різних прийнятних поглядів, це збагачує нас та оберігає нашу християнську єдність. Залишаючись відданими Єгові, ми не повинні втягуватися в конфлікти світу. Ми не стоїмо на жодному боці. Які ж ми вдячні Єгові за те, що він звільнив нас від поділення, гордощів і суперництва, котрі панують у світі Сатани! Тому намагаймось розвивати мирний склад розуму, про який говорив псалмописьменник: «Як же добре й приємно, коли брати живуть разом у єдності!» (Пс. 133:1).

^ абз. 10 Місто Філіппи було римською колонією. Деякі члени тамтешнього збору, мабуть, мали римське громадянство, що надавало їм певні привілеї, яких не мали інші брати.

^ абз. 12 Деякі імена змінено.