Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ВЕРЕСЕНЬ 2014

Віддано служіть Богові попри численні страждання

Віддано служіть Богові попри численні страждання

«Ми маємо багато настраждатися, перш ніж ввійдемо в Боже царство» (ДІЇ 14:22).

1. Чому труднощі не дивують Божих служителів?

ЧИ ТИ здивований, що тобі доведеться «багато настраждатися», перш ніж отримати в нагороду вічне життя? Очевидно, ні. Чи новий ти в правді, чи вже довго служиш Єгові, тобі відомо, що у світі Сатани труднощів не уникнути (Об’яв. 12:12).

2. а) Якого лиха зазнають християни, окрім проблем, від котрих потерпає все недосконале людство? (Дивіться ілюстрацію на початку статті). б) Хто винен у наших стражданнях і звідки ми це знаємо?

2 Крім труднощів, з якими «стикаються й інші люди»,— проблем, від яких потерпає все недосконале людство,— християни зазнаю́ть ще іншого лиха (1 Кор. 10:13). Якого саме? Їх жорстоко переслідують за те, що вони непохитно дотримуються Божих законів. Ісус сказав своїм послідовникам: «Раб не більший від свого пана. Якщо переслідували мене, будуть переслідувати й вас» (Ів. 15:20). Хто винен у такому переслідуванні? Це Сатана, котрий зображений в Біблії як «рикаючий лев», який «шукає, кого б пожерти» серед Божих слуг (1 Пет. 5:8). Сатана з усіх сил намагається зламати непорочність Ісусових учнів. Розгляньмо, чого зазнав апостол Павло.

 СТРАЖДАННЯ В ЛІСТРІ

3—5. а) Яких страждань Павло зазнав у Лістрі? б) В якому розумінні звістка про майбутні страждання зміцнила учнів?

3 Павла не раз переслідували за його віру (2 Кор. 11:23—27). Згадаймо, що трапилось у Лістрі. Після того як Павло і його товариш, Варнава, зцілили кульгавого від народження чоловіка, їх прийняли за богів. Вони благали збуджений натовп не поклонятися їм. Проте невдовзі прибули вороже настроєні юдеї, які звели наклеп на Павла і Варнаву та підбурили проти них людей. Усе швидко змінилося. Тепер люди закидали Павла камінням і залишили його помирати (Дії 14:8—19).

4 Побувавши в Дервії, Павло і Варнава «повернулися в Лістру, а тоді в Іконію та Антіохію. Там вони зміцнювали душі учнів і заохочували їх триматися віри, кажучи: “Ми маємо багато настраждатися, перш ніж ввійдемо в Боже царство”» (Дії 14:21, 22). На перший погляд таке твердження може здаватися дивним. Адже думка про те, що доведеться «багато настраждатися», по суті, засмучує, а не підбадьорює. Тож як Павлові та Варнаві вдалося зміцнити учнів звісткою про те, що буде більше страждань?

5 Ми знайдемо відповідь на це запитання, якщо уважно розглянемо слова Павла. Він не просто сказав: «Ми маємо зазнати багато страждань». Натомість він сказав: «Ми маємо багато настраждатися, перш ніж ввійдемо в Боже царство». Отже, Павло зміцнив учнів, звернувши увагу на нагороду за вірність. Ця нагорода не є нездійсненною мрією. Сам Ісус сказав: «Хто витримає до кінця, той спасеться» (Матв. 10:22).

6. Яка нагорода чекає на тих, хто залишиться витривалим?

6 Ми отримаємо нагороду, якщо залишимося витривалими. Помазані християни матимуть безсмертне життя в небі як Ісусові співправителі. Для «інших овець» нагородою є вічне життя на землі, де «перебуватиме праведність» (Ів. 10:16; 2 Пет. 3:13). А поки, як зазначив Павло, нам доведеться багато настраждатись. Розгляньмо два види випробувань, яких ми можемо зазнати.

ПРЯМІ НАПАДИ

7. Яке переслідування можна назвати прямим нападом?

7 Ісус передрік: «Вас віддаватимуть місцевим судам і битимуть у синагогах, а також через мене ставитимуть перед намісниками й царями» (Марка 13:9). Як видно з цих слів, декотрі християни стикнуться з прямим нападом, як-от переслідуванням, до якого, ймовірно, підбурюватимуть релігійні та політичні провідники (Дії 5:27, 28). Знову згадаймо приклад Павла. Чи його лякала думка про таке переслідування? Ні. (Прочитайте Дії 20:22, 23).

8, 9. Як Павло показав, що рішуче настроєний залишатись витривалим, і як дехто в наш час виявляє подібну рішучість?

8 Павло відважно зносив прямі напади Сатани і зазначив: «Для мене головне — не зберегти свою душу, а докінчити свій шлях і виконати служіння, яке я отримав від Господа Ісуса, тобто дати ґрунтовне свідчення, звіщаючи добру новину про Божу незаслужену доброту» (Дії 20:24). Зрозуміло, Павло не боявся можливих переслідувань. Навпаки, він був рішуче настроєний за всяких обставин залишатись витривалим. Він передусім турбувався тим, щоб «дати  ґрунтовне свідчення», незважаючи на всі страждання.

9 Нині багато наших братів і сестер виявляють подібну рішучість. Наприклад, в одній країні деякі Свідки майже двадцять років сидять у в’язниці за християнський нейтралітет. Їхня справа навіть не розглядалася в суді, бо в тій країні не було альтернативи для тих, хто через своє сумління відмовляється від військової служби. Навіть родичам не дозволяли відвідувати цих Свідків у в’язниці, декого з них били і піддавали різним тортурам.

10. Чому нам не потрібно боятися страждань, які трапляються несподівано?

10 В інших країнах наші брати зносять страждання, які трапляються несподівано. Якщо це станеться з тобою, не піддавайся страху. Подумай про Йосипа, якого продали в рабство, але Єгова «визволив його з усіх лих» (Дії 7:9, 10). Те саме Бог може зробити і для тебе. Пам’ятай, що «Єгова знає, як визволити з випробування побожних людей» (2 Пет. 2:9). Чи ти будеш покладатися на Єгову, знаючи, що він може врятувати тебе від цієї злої системи й дасть тобі вічне життя під правлінням його Царства? Ти маєш усі підстави довіряти Єгові і бути готовим до переслідувань (1 Пет. 5:8, 9).

ПРИХОВАНІ НАПАДИ

11. Як приховані напади Сатани відрізняються від прямих?

11 Також ми можемо зазнавати страждань, зумовлених прихованими нападами. Як приховані напади відрізняються від прямого переслідування? Прямі напади можна прирівняти до смерчу, який налітає на місто і в одну мить знищує твій дім. Приховані напади можна порівняти з колонією термітів, які повільно проникають у дерев’яний будинок і підточують його, аж поки він не впаде. Людина може виявити цих шкідників, коли вже буде надто пізно.

12. а) Якою є одна з прихованих тактик Сатани і чому вона ефективна? б) Як знеохочення впливало на Павла?

12 Сатана хоче зруйнувати твої стосунки з Єговою, вдаючись як до прямого переслідування, так і до непрямих нападів, унаслідок яких повільно руйнується твоя віра. Одна з найефективніших прихованих тактик Сатани — це знеохочення. Апостол Павло визнав, що деколи почувався знеохоченим. (Прочитайте Римлян 7:21—24). Як же Павло — духовний «велетень», який, напевно, був членом керівного органу в першому столітті, міг називати себе нещасною людиною? Павло сказав, що він вважав себе таким через свою недосконалість. Він хотів робити те, що правильне, але відчував, що проти нього діє інша сила. Якщо тобі іноді доводиться боротися з такими почуттями, не забувай, що навіть апостол Павло мав подібні труднощі.

13, 14. а) Чому деякі Божі служителі знеохочуються? б) Хто хоче бачити крах нашої віри і чому?

13 Часами брати і сестри почуваються знеохоченими, стривоженими і навіть нічого не вартими. Приміром, ревна піонерка, яку ми назвемо Дарина, каже: «Я постійно думаю про свою помилку і щоразу почуваюся гірше. Коли я роздумую про все, що зробила неправильно, мені здається, що вже ніколи ніхто не буде мене любити, навіть Єгова».

14 Чому декотрі ревні служителі Єгови, як Дарина, знеохочуються? Існує кілька причин. Дехто просто схильний погано думати про себе і про свої життєві обставини (Прип.  15:15). Інші ж можуть мати негативні почуття через проблеми зі здоров’ям, які впливають на їхній емоційний стан. Хоч би як там було, нам треба пам’ятати, хто саме хоче використати такі почуття. І справді, хто хоче знеохотити нас настільки, щоб ми опустили руки? Хто хоче, аби ти почувався засудженим на смерть, так само як він? (Об’яв. 20:10). Поза всяким сумнівом, це Сатана. Використовуючи прямі чи більш приховані напади, він намагається викликати в тебе тривогу, хоче ослабити твою ревність і робить усе для того, щоб ти перестав служити Богові. Ніколи не забувай, що Божий народ веде духовну війну!

15. Як ми покажемо, що рішуче постановили не піддаватися знеохоченню?

15 Рішуче постанови не здаватися. Зосереджуйся на нагороді. Павло написав коринфським християнам: «Ми не падаємо духом. І навіть якщо наше фізичне тіло нищиться, наша внутрішня людина день у день обновлюється. Бо, хоча ми і зносимо страждання, вони короткочасні і легкі, а до того ж приносять нам дедалі більшу славу — славу, яка триватиме вічно» (2 Кор. 4:16, 17).

ВЖЕ ТЕПЕР ГОТУЙСЯ ДО СТРАЖДАНЬ

Християни тренуються обстоювати свої вірування. (Дивіться абзац 16)

16. Чому важливо вже тепер готуватися до страждань?

16 Як ми побачили, Сатана має у своєму арсеналі чимало хитрощів (Еф. 6:11). Кожному з нас необхідно виконувати вказівку з 1 Петра 5:9: «Протистійте йому, залишаючись міцними у вірі». Для цього треба приготувати свій розум і серце, вже тепер тренуватися робити те, що правильне. Розгляньмо приклад: воїни часто проходять комплекс виснажливих тренувань, перш  ніж виникне загроза війни. Подібно і в духовному війську Єгови. Ми не знаємо, якою буде наша битва в майбутньому. Тому було б мудро проводити важливі тренування в період відносного миру. Павло написав коринфянам: «Ви ж перевіряйте, чи ви у вірі, ретельно випробовуйте себе» (2 Кор. 13:5).

17—19. а) Як нам перевіряти себе? б) Як юні християни можуть готуватися до того, щоб обстоювати свої вірування в школі?

17 Ми слухаємося Павлової натхненої поради, коли, скажімо, робимо серйозну самоперевірку. Постав собі такі запитання: «Чи я перебуваю в молитві? Чи підкоряюся Богові, а не людям, коли стикаюся з тиском оточення? Чи регулярно приходжу на християнські зібрання? Чи не боюся розповідати про свої вірування? Чи я справді намагаюся терпеливо зносити недоліки одновірців, так само як вони зносять мої? Чи я підкоряюся тим, хто бере провід у моєму зборі, і тим, хто дбає про всесвітній збір?»

18 Зверніть увагу, що два запитання пов’язані з обстоюванням своїх вірувань і боротьбою з тиском оточення. Багатьом юним християнам доводиться робити це в школі. Вони знають, що немає причини соромитись чи ніяковіти через свої вірування. Тому вони говорять з відвагою. Великою допомогою для них є поради з наших журналів. Приміром, у журналі «Пробудись!» за липень 2009 року міститься приклад того, як можна відповідати на запитання однокласника: «Чому ти не віриш в еволюцію?» Ти міг би просто відповісти: «Чому я повинен вірити в еволюцію? Навіть не всі науковці підтримують цю теорію». Батьки, проводьте практичні заняття зі своїми дітьми, щоб вони були готові до тиску з боку однокласників.

19 Щоправда, не завжди легко виступати на захист своїх переконань чи робити те, що Єгова вимагає від нас. Після довгого робочого дня нам, можливо, треба змушувати себе йти на християнське зібрання. Щоб іти в служіння рано-вранці, буває важко відірвати голову від подушки. Але пам’ятай: ти зможеш знести більші випробування у майбутньому, якщо заздалегідь розвинеш добрі духовні звички.

20, 21. а) Як роздуми про викуп допоможуть нам долати негативні почуття? б) Що ми повинні постановити?

20 А що сказати про приховані напади? Приміром, як нам боротися зі знеохоченням? Один з найліпших способів полягає в тому, щоб роздумувати над викупом. Саме це робив апостол Павло. Інколи він почувався нещасним. Але він знав, що Христос помер не за досконалих людей, а за грішників. І Павло був одним з них. Тож він написав: «Я живу завдяки вірі в Божого Сина, який полюбив мене й віддав за мене самого себе» (Гал. 2:20). Авжеж, Павло цінував викупну жертву. Він визнавав, що викуп заплачений і за нього особисто.

21 Якщо ти теж вважаєш викуп даром, який Єгова дав особисто тобі, то отримаєш великий пожиток. Це не означає, що знеохочення відразу зникне. Можливо, дехто з нас буде боротися з ним аж до нового світу. Але не забуваймо: нагороду отримають ті, хто не здається. Ми наближаємося до славетного дня, коли Боже Царство встановить мир і поверне всіх вірних людей до досконалості. Постановімо ввійти в Боже Царство, навіть якщо нам доведеться багато настраждатися.