Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ВЕРЕСЕНЬ 2014

З останнім ворогом, смертю, покінчено

З останнім ворогом, смертю, покінчено

«Останній ворог, з яким буде покінчено,— це смерть» (1 КОР. 15:26).

1, 2. В яких умовах жили спочатку Адам і Єва і які запитання виникають?

КОЛИ Адам і Єва були створені, то не мали ніяких ворогів. Вони були досконалими, жили в раю і мали близькі стосунки зі своїм Творцем як його син і дочка (Бут. 2:7—9; Луки 3:38). Адам і Єва отримали від Бога важливе завдання. (Прочитайте Буття 1:28). Аби «наповнити землю [й] оволодіти нею», необхідний був певний час. Але щоб і далі панувати «над кожним плазуючим живим на землі», вони повинні були жити вічно. Адам мав вічно виконувати своє завдання і ніколи не вмирати.

2 Тож чому тепер усе настільки змінилося? Чому щастю людей загрожує так багато ворогів, зокрема найбільший ворог, смерть? Як Бог покінчить з цими ворогами? Відповіді на ці та пов’язані з ними запитання містяться в Біблії. Розгляньмо деякі з них.

 СПОВНЕНА ЛЮБОВІ ПЕРЕСТОРОГА

3, 4. а) Який наказ Бог дав Адамові та Єві? б) Наскільки важливо було слухатися цього наказу?

3 Хоча Адам і Єва могли жити вічно, вони не були безсмертними. Щоб залишатися живими, вони мали дихати, пити, спати і їсти. А найважливіше те, що життя цих людей залежало від стосунків з їхнім Життєдавцем (Повт. 8:3). Для того щоб і далі насолоджуватися життям, вкрай необхідно було підкорятися Божому керівництву. Єгова чітко пояснив це Адамові ще до того, як була створена Єва. Ми читаємо: «І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: “Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш”» (Бут. 2:16, 17).

4 «Дерево знання добра й зла» вказувало на право Бога визначати, що таке добро і що таке зло. Звичайно, Адам уже розумів, що є добром, а що злом, адже був створений на Божий образ і мав сумління. Дерево мало нагадувати Адаму і Єві, що вони завжди потребуватимуть вказівок Єгови. З’ївши плід з цього дерева, вони заявили б про своє прагнення встановлювати власні норми моралі, що завдало б їм і їхнім нащадкам величезної шкоди. Божий наказ і пересторога про покарання свідчили про згубні наслідки такої поведінки.

ЯК СМЕРТЬ СТАЛА ПОСТІЙНИМ СУПУТНИКОМ ЛЮДСТВА

5. Як Адам і Єва стали неслухняними?

5 Після того як була створена Єва, Адам повідомив їй про Божий наказ. Єва добре знала цей наказ і майже слово в слово повторила його (Бут. 3:1—3). Вона повторила його в розмові з тим, хто видавав себе за змія, обережну істоту. За змієм приховувався духовний Божий син, Сатана Диявол, який виношував у собі бажання отримати владу і незалежність. (Порівняйте Якова 1:14, 15). Щоб домогтися свого, він звинуватив Бога в брехні. Це духовне створіння запевнило Єву, що, здобувши незалежність, вона не помре, а стане наче Бог (Бут. 3:4, 5). Єва повірила йому, повелась незалежно, з’ївши плід, і переконала Адама зробити те саме (Бут. 3:6, 17). Диявол збрехав. (Прочитайте 1 Тимофія 2:14). Все ж Адам «послухав голосу жінки своєї». Хоча змій міг здаватися другом, Сатана Диявол, який приховувався за ним, був насправді жорстоким ворогом, котрому були добре відомі смертельні наслідки пропозиції, яку він дав Єві.

6, 7. Як Єгова виконав суд над грішниками?

6 Адам і Єва, керуючись егоїстичними спонуками, збунтувались проти Того, хто дав їм життя і все інше. Звісно, Єгова знав про те, що сталося. (1 Хр. 28:9; прочитайте Приповістей 15:3). Він дозволив цим трьом особам виявити своє ставлення до нього. Як Батько, Єгова, поза всяким сумнівом, відчув невимовний біль. (Порівняйте Буття 6:6). Але Бог мав виступити в ролі Судді, підтвердивши справедливість свого вироку і виконавши його.

7 Раніше Бог сказав Адамові: «В день їди твоєї від нього [дерева знання добра й зла] ти напевно помреш». Можливо, Адам вважав, що йдеться про «день», який триватиме одну добу. Порушивши Божий наказ, він, мабуть, сподівався, що Єгова виконає вирок ще до заходу  сонця. «В ту пору дня, коли віяв легкий вітерець», Єгова наблизився до цього подружжя (Бут. 3:8). Він провів, так би мовити, судове слухання, встановивши вину на основі відповідей Адама та Єви (Бут. 3:9—13). Відтак Бог виніс грішникам вирок (Бут. 3:14—19). Якби він негайно стратив Адама і Єву, то не здійснився б його намір щодо них та їхніх нащадків (Ісаї 55:11). Творець підтвердив смертну кару, і вони відразу почали відчувати наслідки гріха. Проте він дозволив Адаму і Єві народжувати дітей, які могли б отримувати блага з інших його дарів. Отож, з Божого погляду Адам і Єва померли того дня, коли згрішили. Вони, по суті, повмирали, не доживши до кінця одного «дня», тривалість якого 1000 років (2 Пет. 3:8).

8, 9. Як гріх Адама вплинув на його нащадків? (Дивіться малюнок на початку статті).

8 Чи вчинок Адама і Єви вплинув на їхніх дітей? Так. У Римлян 5:12 пояснюється: «Як через одного чоловіка у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть, так і смерть поширилась на всіх людей, бо всі згрішили». Перший, хто помер, був вірний Авель (Бут. 4:8). Згодом інші нащадки Адама старіли і помирали. Чи вони успадкували гріх і смерть? Апостол Павло відповідає: «Через непослух одного багато стало грішниками» (Рим. 5:19). Тож успадковані від Адама гріх і смерть стали непримиренними ворогами людства, яких недосконалим людям неможливо позбутися. Ми точно не знаємо, як саме весь той гіркий спадок перейшов від Адама до його нащадків, але він досі дається взнаки.

9 Біблія влучно називає успадкований гріх і смерть «заслоною над усіма народами, та покриттям, що розтягнене над усіма людами» (Ісаї 25:7). Це удушливе покривало, або заслона, немов густе плетиво осуду, поневолює всіх людей. Незаперечним фактом є те, що «через Адама всі помирають» (1 Кор. 15:22). Тож логічно, що виникає запитання, яке висловив Павло: «Хто врятує мене від тіла, яке веде мене до такої смерті?». Чи це комусь під силу? * (Рим. 7:24).

З АДАМОВИМ ГРІХОМ І СМЕРТЮ БУДЕ ПОКІНЧЕНО

10. а) Які біблійні вірші вказують на те, що Єгова покінчить зі смертю, успадкованою від Адама? б) Що ці вірші говорять нам про Єгову та його Сина?

10 Авжеж, Єгова міг врятувати Павла. Після того як Ісая згадав «заслону», він написав: «Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого» (Ісаї 25:8). Подібно до батька, який усуває те, що завдає його дітям страждання, і витирає їхні сльози, Єгова радо покінчить зі смертю, успадкованою від Адама. Він це зробить не сам. У 1 Коринфян 15:22 ми читаємо: «Як через Адама всі помирають, так завдяки Христу всі оживуть». Павло, запитавши: «Хто врятує мене?» — продовжив: «Нехай линуть подяки Богові через Ісуса Христа, нашого Господа!» (Рим. 7:25). Щиро кажучи, любов, яка спонукала Єгову створити людей, не охолола через бунт Адама і Єви. І той, хто разом з Єговою створив першого чоловіка  та жінку, не втратив особливої прихильності до їхніх нащадків (Прип. 8:30, 31). А як людство мало бути врятоване від гріха і смерті?

11. Що зробив Єгова, аби допомогти людству?

11 Людська недосконалість і смерть пов’язані як з Адамовим гріхом, так і зі справедливим судом Єгови (Рим. 5:12, 16). У Біблії сказано: «Через один проступок усілякі люди отримали осуд» (Рим. 5:18). Як Єгова мав скасувати свій обвинувальний вирок, не порушуючи власних норм? Відповідь міститься в Ісусових словах: «Син людський прийшов... щоб... дати душу свою як викуп за багатьох» (Матв. 20:28). Той, хто став першим духовним сином Єгови, чітко пояснив, що він мав народитися на землі як досконала людина і заплатити викуп. Як цей викуп міг задовольнити вимоги справедливості? (1 Тим. 2:5, 6).

12. Що таке відповідний викуп, який мав задовольнити вимоги справедливості?

12 Будучи досконалим чоловіком, Ісус мав таку саму перспективу, як Адам перед гріхопадінням. Намір Єгови полягав у тому, щоб наповнити землю досконалими нащадками Адама. Тож з глибокої любові до свого Батька та Адамових нащадків Ісус віддав у жертву своє людське життя. Він віддав досконале життя, рівноцінне життю, яке втратив Адам. Опісля Єгова воскресив свого Сина як духовну особу (1 Пет. 3:18). Єгова міг законно прийняти жертву досконалого Ісуса як викуп, або відповідну ціну, щоб викупити Адамову родину й дати їй надію на життя, яке колись втратив перший чоловік. У певному розумінні Ісус замінив Адама. Павло пояснює: «Так і написано: “Перший чоловік, Адам, став живою душею”. Останній Адам став життєдайним духом» (1 Кор. 15:45).

Авель, який помер перший, отримає пожиток з Ісусового викупу. (Дивіться абзац 13)

13. Як «останній Адам» буде діяти на благо померлим?

13 Зрештою прийде час, коли «останній Адам» почне діяти як «життєдайний дух» на благо всього людства. Більшість Адамових нащадків повернуться до життя. Чому? Тому що вони вже жили і померли. Цих людей необхідно буде воскресити, повернувши до життя на землі (Ів. 5:28, 29).

14. Завдяки чому Єгова усуне недосконалість, яку Адам передав своїм нащадкам?

14 Як людство звільниться від боротьби з успадкованою недосконалістю? Єгова встановив небесний уряд, який складається з «останнього Адама» і вибраних співправителів з-поміж людей. (Прочитайте Об’явлення 5:9, 10). Ті, хто правитиме з Ісусом у небі, знають, що́ означає бути недосконалими. Упродовж тисячі років вони допомагатимуть людям на землі подолати недосконалість, яку не здолали б самотужки (Об’яв. 20:6).

15, 16. а) Що таке «останній ворог», смерть, і коли з ним буде покінчено? б) Що, згідно з 1 Коринфян 15:28, пізніше зробить Ісус?

15 Під кінець тисячолітнього правління Царства слухняне людство звільниться від усіх ворогів, які з’явилися внаслідок Адамового непослуху. Біблія каже: «Як через Адама всі помирають, так завдяки Христу всі оживуть. Але кожен у свою чергу: Христос — перший плід, потім, під час його присутності, ті, що йому належать. А тоді, в кінці, він, покінчивши з усіма урядами та всією владою і силою, передасть царство своєму  Богові й Батькові. Адже він має царювати, аж поки Бог покладе всіх ворогів йому під ноги. І останній ворог, з яким буде покінчено,— це смерть» (1 Кор. 15:22—26). Справді, успадкована від Адама смерть зрештою буде знищена. «Заслона», яка нависла над людським родом, буде назавжди усунена (Ісаї 25:7, 8).

16 Апостол Павло закінчує свій натхнений короткий виклад такими словами: «Коли ж усе буде підкорене Сину, тоді й сам Син підкориться Тому, хто все йому підкорив, аби Бог був усе для всіх» (1 Кор. 15:28). Намір щодо правління Сина виконається. Потім він з великим задоволенням передасть свою владу Єгові та представить йому досконале людство.

17. Що зрештою станеться з Сатаною?

17 А що буде з Сатаною, винуватцем усіх бід, яких зазнає́ людство? Відповідь міститься в Об’явлення 20:7—15. Під час остаточного випробування Сатана постарається ввести в оману всіх досконалих людей. Диявол, а також ті, хто піде за ним, будуть назавжди знищені, зазнавши «другої смерті» (Об’яв. 21:8). Оскільки ті, хто зазнає такої смерті, навіки перестануть існувати, з цією смертю ніколи не буде покінчено. Але «друга смерть» не є ворогом для людей, які люблять свого Творця і служать йому.

18. Як буде виконано завдання, яке Бог дав Адамові?

18 Після цього досконалі люди стануть перед Єговою, будуть цілковито схвалені, щоб жити вічно, і не матимуть жодних ворогів. Завдання, яке Бог дав Адамові, вже виконається без нього. Землю населятимуть його нащадки, які з радістю дбатимуть про неї і будуть насолоджуватися розмаїттям живої природи. Тож завжди цінуймо все, що робить Єгова, аби покінчити з останнім ворогом, смертю!

^ абз. 9 Про намагання науковців пояснити причину старіння і смерті в одній праці говориться: «Вони не беруть до уваги того, що першій людській парі виніс вирок сам Творець, виконавши його у незрозумілий для людини спосіб» («Проникливість у суть Святого Письма», том 2, сторінка 247, англ.).