Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ЛИПЕНЬ 2014

«Ви... будете моїми свідками»

«Ви... будете моїми свідками»

«[Ісус] їм відповів: “Ви... будете моїми свідками... навіть у найвіддаленіших куточках землі”» (ДІЇ 1:7, 8).

1, 2. а) Хто є найвидатнішим свідком Єгови? б) Що означає ім’я Ісуса і чому можна сказати, що Божий Син жив відповідно до свого імені?

«Я ДЛЯ того народився і прийшов у світ, щоб свідчити про правду». (Прочитайте Івана 18:33—37). Ісус Христос сказав ці слова римському намісникові Юдеї під час суду, від якого залежало його життя. Ісус щойно назвав себе царем. Пізніше апостол Павло згадав про цей приклад відваги Ісуса, «котрий дав чудове свідчення перед Понтієм Пилатом» (1 Тим. 6:13). Авжеж, інколи потрібно неабиякої відваги, щоб бути «свідком вірним і правдивим» у сповненому ненависті світі Сатани (Об’яв. 3:14).

2 Ісус належав до єврейського народу, тому був свідком Єгови від народження (Ісаї 43:10). Він став найвизначнішим свідком, якого вибрав Бог задля свого імені. Ісус глибоко усвідомлював значення свого імені, яке отримав від Бога. Ангел сказав Ісусовому названому батькові, Йосипу, що дитя Марії зачате від святого духу, і додав: «Вона народить сина, і ти назвеш його Ісусом, бо він спасе свій народ від гріхів» (Матв. 1:20, 21; прим.).  Біблеїсти загалом погоджуються, що ім’я Ісуса походить від єврейського імені «Єшуа» і містить скорочену форму Божого імені; воно означає «Єгова є спасіння». Ісус діяв відповідно до значення свого імені, коли допомагав «загубленим вівцям дому Ізраїля» покаятися у гріхах, щоб знову отримати схвалення Єгови (Матв. 10:6; 15:24; Луки 19:10). Для цього Ісус ревно свідчив про Боже Царство. Письменник Євангелії Марко розповідає: «Ісус вирушив до Галілеї, проповідуючи добру новину від Бога й говорячи: “Визначений час минув, і Боже царство наблизилось. Покайтеся та вірте в добру новину”» (Марка 1:14, 15). Ісус також відважно викривав юдейських релігійних провідників, через що вони домоглися його страти на стовпі (Марка 11:17, 18; 15:1—15).

«ВЕЛИЧНІ БОЖІ ДІЛА»

3. Що сталося на третій день після Ісусової смерті?

3 Але сталося диво! На третій день після болісної смерті Ісуса Єгова воскресив його, проте не в людському тілі, а як безсмертну духовну істоту (1 Пет. 3:18). На доказ цього Господь Ісус брав собі людські тіла й показував, що він повернувся до життя. У день свого воскресіння він з’являвся різним учням щонайменше п’ять разів (Матв. 28:8—10; Луки 24:13—16, 30—36; Ів. 20:11—18).

4. На якій зустрічі головував Ісус і про який обов’язок він чітко сказав своїм учням?

4 На п’ятий раз Ісус з’явився своїм апостолам, які були з іншими учнями. Під час цієї незабутньої зустрічі він провів, так би мовити, вивчення Божого Слова. «Він відкрив їм на все це очі, аби вони могли повністю зрозуміти Писання». Тож усі присутні зрозуміли, що його смерть від рук Божих ворогів і чудесне воскресіння були передречені в Писаннях. У кінці цієї зустрічі, яка відбулась у день Ісусового воскресіння, Божий Син чітко пояснив присутнім їхні обов’язки. Він сказав їм, що «в його ім’я серед усіх народів, починаючи з Єрусалима, буде проповідуватись каяття, яке дає можливість отримати прощення гріхів». І додав: «А ви станете свідками цього» (Луки 24:44—48).

5, 6. а) Чому Ісус сказав: «Будете моїми свідками»? б) Про яку нову грань наміру Єгови мали розповідати Ісусові учні?

5 Через 40 днів, коли Ісус востаннє з’явився своїм апостолам, вони зрозуміли значення його простого, але чіткого наказу: «Будете моїми свідками в Єрусалимі, в усій Юдеї, Самарії і навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8). Чому Ісус сказав: «Будете моїми свідками», а не свідками Єгови? Ісус міг би назвати їх свідками Єгови, але він звертався до ізраїльтян, які вже ними були.

Як Ісусові учні, ми продовжуємо розповідати про намір Єгови щодо майбутнього. (Дивіться абзаци 5, 6)

6 Тепер Ісусові учні мали розповідати про нову грань наміру Єгови — щось значно величніше, ніж визволення ізраїльтян з єгипетського рабства і з полону у Вавилоні, в який вони потрапили пізніше. Смерть і воскресіння Ісуса Христа відкрили шлях до свободи від найгіршого рабства — рабства гріха і смерті. У П’ятидесятницю 33 року н. е. Ісусові учні були помазані святим духом і почали розказувати людям про «величні Божі діла», і багато з тих, хто чув це, відгукнулися. Отже, перебуваючи праворуч від свого Батька в небі, Ісус побачив, що його ім’я набуває глибшого значення, тимчасом як тисячі каялись і починали вірити, що через  нього Єгова дає спасіння (Дії 2:5, 11, 37—41).

«ВИКУП ЗА БАГАТЬОХ»

7. Що довели події, які відбулися в день П’ятидесятниці 33 року н. е.?

7 Події, які відбулися в день П’ятидесятниці 33 року н. е., довели, що Єгова прийняв цінність досконалої людської жертви Ісуса, завдяки якій прощаються гріхи (Євр. 9:11, 12, 24). Ісус пояснив, що він «прийшов не для того, щоб йому служили, а щоб послужити і дати душу свою як викуп за багатьох» (Матв. 20:28). До «багатьох», котрі повинні були отримати пожиток з Ісусового викупу, мали належати не тільки розкаяні євреї. Адже Божа воля полягає в тому, щоб «усілякі люди спаслися», оскільки викуп «покінчить з гріхом світу» (1 Тим. 2:4—6; Ів. 1:29).

8. Якого розмаху набуло проповідування Ісусових учнів і завдяки чому вони досягнули цих результатів?

8 Чи ранні учні Ісуса мали необхідну відвагу й далі свідчити про нього? Так, але вони робили це не власною силою. Могутній святий дух Єгови зміцнював їх і спонукував постійно проповідувати. (Прочитайте Дії 5:30—32). Приблизно через 27 років після П’ятидесятниці 33 року н. е. вже можна було сказати, що «добра новина» досягнула євреїв та язичників, «усього створіння під небом» (Кол. 1:5, 23).

9. Що, згідно з передреченням, сталося з раннім християнським збором?

9 Але ранній християнський збір, на жаль, поступово зіпсувався (Дії 20:29, 30; 2 Пет. 2:2, 3; Юди 3, 4). Згідно з Ісусовими словами, відступництво, яке поширює злий Сатана, мало розростатися і затьмарювати правдиве християнство аж до часу «закінчення цієї системи» (Матв. 13:37—43). Тоді Єгова мав посадити на престол Ісуса як Царя над усім людством. Ця подія, що відбулась у жовтні 1914 року, позначила початок «останніх днів» злої системи Сатани (2 Тим. 3:1).

10. а) На яку важливу дату вказували помазані християни? б) Що відбулось у жовтні 1914 року і як це стало очевидним?

10 Ще до жовтня 1914 року помазані християни вказували на цю важливу дату. Вони вирахували її  на основі Даниїлового пророцтва про велике дерево, яке було зрубане й мало знову рости після «семи часів» (Дан. 4:13). У пророцтві про свою майбутню присутність і «закінчення цієї системи» Ісус назвав той самий період «визначеними часами для народів». Починаючи з того особливого 1914 року, ознака присутності Христа як нового Царя землі стала очевидною для всіх (Матв. 24:3, 7, 14; Луки 21:24). Відтоді до «величних Божих діл» належить зведення Ісуса на трон як Царя над усім людством.

11, 12. а) Що почав робити новий Цар землі у післявоєнний 1919 рік? б) Що стало очевидним з 1935 року? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

11 Ісус Христос, як новий Цар землі, згодом розпочав визволяти своїх помазаних послідовників з полону «Вавилона Великого» (Об’яв. 18:2, 4). У післявоєнний 1919 рік з’явилась нагода для всесвітнього проповідування про те, що́ Бог зробив для спасіння, і поширення доброї новини про встановлене Царство. Помазані християни використали цю нагоду, і завдяки цьому було зібрано ще тисячі помазанців, які мали стати Христовими співспадкоємцями.

12 З 1935 року стало зрозумілим, що Христос почав збирати мільйони «інших овець», з яких мав складатися багатонаціональний «великий натовп». Під керівництвом помазаних християн цей великий натовп також наслідує приклад відваги Ісуса і привселюдно проголошує, що своїм спасінням завдячує Богові та Христу. Залишаючись витривалими у цій праці свідчення і продовжуючи виявляти віру у Христову викупну жертву, «інші вівці» зможуть пережити «велике лихо», яке покладе край світу Сатани (Ів. 10:16; Об’яв. 7:9, 10, 14).

ВІДВАЖНО ЗВІЩАЙМО ДОБРУ НОВИНУ

13. Що ми, як Свідки Єгови, повинні постановити і як у цьому досягнути успіху?

13 Продовжуймо дорожити честю свідчити про «величні... діла» Бога Єгови і про його обіцянки стосовно майбутнього. Щоправда, виконувати таку працю не завжди легко. Чимало наших одновірців проповідують у територіях, в яких стикаються з байдужістю, глузуванням і прямим переслідуванням. За таких обставин варто наслідувати апостола Павла і його співпрацівників. Він сказав: «Ми... з допомогою нашого Бога відважились звіщати вам Божу добру новину, ведучи при цьому велику боротьбу» (1 Фес. 2:2). Тож ніколи не здаваймося.  Натомість постановімо жити відповідно до свого присвячення, у той час як система Сатани обертається в руїни (Ісаї 6:11). Нам не обійтися без Божої підтримки. Як і перші християни, ми повинні молитись до Єгови, щоб він через святий дух дав нам «силу, яка перевершує людську». (Прочитайте 2 Коринфян 4:1, 7; Луки 11:13).

14, 15. а) Як ставилися до християн у I сторіччі н. е. і що про них сказав апостол Петро? б) Про що треба пам’ятати, коли нас зневажають за те, що ми Свідки Єгови?

14 У наш час мільйони людей називають себе християнами, «але своїми вчинками зрікаються [Бога], бо є мерзотними, неслухняними та непридатними для жодного доброго вчинку» (Тита 1:16). Потрібно пам’ятати, що в I сторіччі правдивих християн ненавиділо багато їхніх сучасників, якщо не більшість. Ось чому апостол Петро написав: «Якщо вам докоряють за Христове ім’я, то ви щасливі, бо на вас перебуває... дух Божий» (1 Пет. 4:14).

15 Чи можна застосувати ці натхнені слова до сучасних Свідків Єгови? Так, бо ми свідчимо про Ісусове царювання. Отже, те, що нас ненавидять за ім’я Єгови,— це те саме, що нам «докоряють за Христове ім’я». Ісус Христос сказав своїм противникам: «Я прийшов від імені свого Батька, ви ж мене не приймаєте» (Ів. 5:43). Тож наступного разу, коли ти зіткнешся з ворожістю у проповідуванні, будь відважний. Така протидія доводить, що Бог схвалює тебе і що на тобі перебуває його дух.

16, 17. а) Що відбувається в багатьох частинах світу? б) Що ти постановив?

16 Водночас не забуваймо, що в багатьох частинах світу відбувається надзвичайний ріст. Навіть у добре опрацьованих територіях ми все ще знаходимо людей, котрі охоче слухають чудову звістку про спасіння. Старанно робімо повторні відвідини до зацікавлених і, якщо можливо, проводьмо з ними біблійні вивчення. Так ми допоможемо їм зростати духовно, присвятитись Богові та охреститися. Ви, мабуть, поділяєте почуття Сарі з ПАР, яка вже понад 60 років бере активну участь у праці свідчення. Вона каже: «Я дуже ціную те, що завдяки Ісусовій викупній жертві можу мати хороші стосунки з Єговою, Володарем усесвіту, і радію, що можу розповідати про його славне ім’я». Вона і її чоловік, Мартінус, допомогли багатьом, у тому числі їхнім трьом дітям, стати служителями Єгови. «Жодна інша діяльність,— додає Сарі,— не приносить більшого задоволення, і через свій святий дух Єгова дає всім нам необхідну силу, щоб безупинно виконувати цю рятівну працю».

17 Усі ми — охрещені християни і ті, хто хоче охреститися,— маємо вагомі підстави бути вдячними за честь належати до всесвітнього збору Свідків Єгови. Тож продовжуймо давати ґрунтовне свідчення і намагаймося залишатись незаплямованими нечестивим світом Сатани. Тоді ми будемо нести шану нашому доброму небесному Батькові, славетним ім’ям якого ми маємо честь називатися.