Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) БЕРЕЗЕНЬ 2014

Шануйте осіб похилого віку

Шануйте осіб похилого віку

«Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого» (ЛЕВ. 19:32).

1. В якому жалюгідному становищі перебувають люди?

ЄГОВА ніколи не хотів, аби люди страждали від неприємних наслідків старості. Натомість його намір полягав у тому, щоб вони жили в Раю та мали досконале здоров’я. Але тепер «все створіння разом стогне й мучиться» (Рим. 8:22). Як, на вашу думку, може почуватися Бог, коли бачить страждання людей, що є наслідком руйнівного впливу гріха? На жаль, чимало літніх осіб стикаються зі зневажливим ставленням до себе в той час, коли найбільше потребують допомоги (Пс. 39:6; 2 Тим. 3:3).

2. Чому християни цінують стареньких братів і сестер?

2 Служителям Єгови приємно, що в їхніх зборах є брати і сестри похилого віку. Ми черпаємо пожиток з їхньої мудрості, і їхній приклад віри надихає нас. Можливо, хтось із них є нашими родичами. Та, незалежно від того, маємо ми з ними родинні стосунки чи ні, нам необхідно цікавитись їхнім благополуччям (Гал. 6:10; 1 Пет. 1:22). Кожному з нас варто більше довідатись про те, як Бог ставиться до літніх людей. Крім того, ми розглянемо, які обов’язки мають члени сім’ї та збору, коли йдеться про дорогих стареньких братів і сестер.

 «НЕ КИДАЙ МЕНЕ»

3, 4. а) З яким важливим проханням звернувся до Єгови письменник 71-го Псалма? б) Про що можуть благати Бога літні брати і сестри?

3 «Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене»,— просив під натхненням псалмописьменник (Пс. 71:9). Цей псалом є продовженням 70-го Псалма, який склав Давид. Тож, напевно, саме його прохання записане в Псалмі 71:9. Давид з юних літ і до старості служив Богові. Послуговуючись ним, Єгова виконував могутні діла (1 Сам. 17:33—37, 50; 1 Цар. 2:1—3, 10). Усе ж Давид відчував потребу просити Єгову, аби він і далі виявляв до нього прихильність. (Прочитайте Псалом 71:17, 18).

4 Нині чимало братів і сестер мають подібні почуття. Попри похилий вік і «злі дні» вони продовжують з усіх сил нести хвалу Єгові (Еккл. 12:1—7). Багато з них не в змозі робити стільки, скільки раніше, зокрема в служінні. Однак вони теж можуть благати Єгову, щоб він продовжував виявляти їм ласку і дбав про них. Такі вірні служителі можуть не сумніватися, що Бог відповість на їхні молитви. Адже ці молитви нагадують про виправдані побоювання, які під натхненням висловив Давид.

5. Як Єгова ставиться до вірних стареньких служителів?

5 У Святому Письмі чітко говориться, що Єгова надзвичайно цінує вірних стареньких осіб і сподівається, що його служителі шануватимуть їх (Пс. 22:25—27; Прип. 16:31; 20:29). «Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. Я — Господь!» — сказано в Левит 19:32. Шанувати похилих віком людей у зборі було серйозним обов’язком, коли писались ці слова, і так воно є аж донині. Але як дбати про них? На кому лежить така відповідальність?

ОБОВ’ЯЗОК СІМ’Ї

6. Який приклад піклування про батьків подав Ісус?

6 Боже Слово каже нам: «Шануй свого батька та матір свою» (Вих. 20:12; Еф. 6:2). Ісус наголосив на цій заповіді, коли засудив фарисеїв і книжників, які відмовлялися дбати про своїх батьків (Марка 7:5, 10—13). Сам Ісус подав у цьому гарний приклад. Приміром, помираючи на стовпі мук, він доручив своєму улюбленому учневі, Івану, піклуватися про свою матір, яка на той час, очевидно, була вдовою (Ів. 19:26, 27).

7. а) Який принцип щодо піклування про батьків згадав апостол Павло? б) Про що ще говорив Павло?

7 Апостол Павло під натхненням написав, що християни мають дбати про своїх домашніх. (Прочитайте 1 Тимофія 5:4, 8, 16). Проаналізуймо контекст Павлових слів, які були написані Тимофієві. Павло пояснив, хто може і хто не може отримувати фінансову підтримку збору. Він чітко сказав, що піклуватися про стареньких вдів повинні насамперед віруючі діти, внуки та інші родичі. Тоді збір не був би обтяжений непотрібними фінансовими тягарями. Сьогодні християни «виявляють побожну відданість», коли дбають про те, щоб їхні рідні, які опинились у скруті, мали все необхідне.

8. Чому в Біблії немає конкретних вказівок стосовно того, як піклуватися про стареньких батьків?

8 На дорослих християнах лежить обов’язок піклуватися про матеріальні потреби своїх батьків. Павло говорив про віруючих родичів, але не слід  нехтувати батьками, які не є членами християнського збору. Оскільки не існує двох однакових ситуацій, діти мають вирішити, яку допомогу надавати батькам. У кожної людини свої потреби, характер і стан здоров’я. Деякі літні особи мають багато дітей, інші — лише одну дитину. Дехто отримує допомогу від держави, інші ні. Ті, хто потребує догляду, також мають особисті вподобання. Тож було б нерозсудливо і безсердечно осуджувати те, як хтось вирішує дбати про своїх стареньких рідних. Зрештою Єгова поблагословить кожне узгоджене з Біблією рішення і допоможе втілити його в життя, як робив це за днів Мойсея (Чис. 11:23).

9—11. а) Які важкі рішення декому доводиться приймати? (Дивіться ілюстрацію на початку статті). б) Чому дорослим дітям не варто поспішно припиняти повночасне служіння? Наведіть приклад.

9 Якщо старенькі батьки живуть далеко, дітям може бути важко надавати їм необхідну допомогу. Можливо, діти будуть змушені навідатись до мами і тата через те, що в когось із них раптово погіршилось здоров’я, скажімо внаслідок падіння, перелому чи інших серйозних проблем. Тому вони можуть потребувати тимчасової чи тривалої допомоги *.

10 Перед повночасними служителями, які виконують теократичні доручення далеко від рідних, можуть постати особливо важкі рішення. Бетелівці, місіонери і роз’їзні наглядачі вважають своє служіння дорогоцінним благословенням від Єгови. Але перше, що їм може спасти на думку, коли їхні батьки захворіють,— це припинити своє служіння і повернутись додому, аби доглядати за ними. Все ж було б мудро з молитвою подумати, чого справді потребують чи хочуть батьки. Не варто поспішно припиняти служіння, і не завжди в цьому є потреба. Можливо, проблеми зі здоров’ям батьків тимчасові і хтось з їхнього збору охоче допоміг би їм (Прип. 21:5).

11 Розгляньмо приклад двох рідних братів, котрі служили далеко від дому. Один був місіонером у Південній Америці, інший служив у всесвітньому центрі в Брукліні (Нью-Йорк). Їхні старенькі батьки потребували допомоги. Сини зі своїми дружинами відвідали батьків, які жили на Далекому Сході, аби побачити, чим вони можуть допомогти їм. З часом подружжя, яке служило в Південній Америці, вирішило припинити служіння і повернутись додому. Але невдовзі їм зателефонував координатор ради старійшин збору, в якому служили їхні батьки. Старійшини обговорили ситуацію і хотіли, щоб це подружжя якомога довше залишалось у своєму служінні. Вони цінували служіння місіонерів і постановили робити все можливе, аби допомогти їм піклуватися про батьків. Вся сім’я була дуже вдячна старійшинам за таку сердечну допомогу.

12. У чому має переконатися християнська сім’я, коли йдеться про догляд за старенькими батьками?

12 Хоч би яке рішення прийняла християнська сім’я стосовно піклування про похилих віком батьків, усі, кого це стосується, мають переконатися, що їхнє рішення нестиме славу Божому імені. Ми не хочемо бути схожими на релігійних провідників, що жили за Ісусових днів (Матв. 15:3—6). Натомість ми прагнемо, щоб наші рішення звеличували Єгову і сприяли добрій репутації збору (2 Кор. 6:3).

 ОБОВ’ЯЗОК ЗБОРУ

13, 14. Як Біблія допомагає нам дійти висновку, що збори мають дбати про літніх братів і сестер?

13 Не всі можуть допомогти повночасним служителям так, як згадувалось вище. Проте, як чітко видно із ситуації, що виникла в I столітті, збори мають дбати про потреби зразкових стареньких братів і сестер. Біблія говорить, що ніхто в єрусалимському зборі «ні в чому не відчував нестачі». Це не означає, що всі були багатими. Мабуть, дехто жив у нужді, але «кожному давали стільки, скільки той потребував» (Дії 4:34, 35). Пізніше ситуація у зборі змінилась. Як згадується в Біблії, певних «вдів обділяли при щоденному розподілі їжі». Тоді апостоли призначили відповідальних чоловіків, котрі у свою чергу подбали, аби потреби вдів належно задовольняли (Дії 6:1—5). Щоправда, щоденний розподіл їжі був тимчасовим розпорядком, який впровадили з метою дбати про тих, хто став християнином у П’ятидесятницю 33 року н. е. і на певний час залишився в Єрусалимі, щоб зміцнитись духовно. Все ж рішення апостолів показує, що збір має допомагати піклуватися про потреби нужденних братів і сестер.

14 Як згадувалось раніше, Павло дав Тимофієві вказівки стосовно того, за яких умов вдови могли отримувати матеріальну допомогу від збору (1 Тим. 5:3—16). Яків під натхненням Бога написав, що християни мають обов’язок дбати про сиріт, вдів та інших осіб, котрі опинилися в скруті (Як. 1:27; 2:15—17). Апостол Іван зазначив: «Якщо хтось має все необхідне для життя і бачить свого брата в нужді, але відвертається від нього, не виявляючи сердечного співчуття, то хіба він має любов до Бога?» (1 Ів. 3:17). Якщо кожен християнин має обов’язок піклуватись про нужденних, значить збори також мають такий обов’язок.

Як може допомогти збір, коли стається нещасний випадок? (Дивіться абзаци 15, 16)

15. Які чинники можуть впливати на те, якої допомоги потребують літні брати і сестри?

15 У деяких країнах уряд виплачує людям похилого віку пенсію, створює програми соціального забезпечення і надає їм догляд удома (Рим. 13:6). В інших країнах цього немає. Тож те, якої допомоги потребуватимуть літні брати і сестри від родичів та збору, залежить від ситуації. Якщо віруючі діти живуть далеко від батьків, це позначається на тому, що́  вони можуть зробити для них. Дітям було б добре відверто поговорити зі старійшинами збору їхніх батьків, аби впевнитись, що всі добре розуміють обставини їхньої сім’ї. Наприклад, старійшини можуть допомогти батькам довідатись, яку допомогу надає уряд або які соціальні програми існують в їхній місцевості. Крім того, вони можуть наглядати за тим, чи батьки, скажімо, бачили несплачені рахунки і чи приймали ліки, та доводити до відома дорослих дітей. Такий відвертий обмін думками може запобігти погіршенню ситуації і допоможе знайти практичне розв’язання проблем. Без сумніву, якщо поряд є ті, хто може бути «очима» дітей, це зменшить тривоги сім’ї.

16. Як деякі християни допомагають літнім членам збору?

16 З любові до стареньких осіб деякі християни присвячують свій час і сили, аби в межах розумного дбати про них. Вони ставлять собі за мету більше цікавитися членами збору похилого віку. Дехто з них розділяє між собою обов’язки і по черзі надає літнім одновірцям свою допомогу. Обставини таких братів і сестер можуть не дозволяти їм служити повночасно, але вони з радістю допомагають дітям літніх християн якомога довше залишатись у спеціальному служінні. Який же чудовий дух виявляють такі брати і сестри! Звичайно, їхня великодушність не звільняє дітей від обов’язку піклуватися про своїх батьків.

ПІДБАДЬОРЮЙТЕ СТАРЕНЬКИХ БРАТІВ І СЕСТЕР

17, 18. Яку роль у догляді за літніми особами відіграє мислення?

17 І літні особи, і ті, хто за ними доглядає, можуть сприяти приємній атмосфері. Якщо ти залучений у догляд, з усіх сил намагайся зберігати позитивне мислення. У деяких випадках через вік людина може почуватись пригніченою або навіть бути в депресії. Тож необхідно докладати особливих зусиль, щоб шанувати і підбадьорювати літніх братів і сестер, ведучи з ними позитивні розмови. Ті, хто вже багато років вірно служить Єгові, гідні похвали. Єгова не забуває того, що вони роблять у служінні йому, і цього не повинні забувати ми. (Прочитайте Малахії 3:16; Євреїв 6:10).

18 Крім того, важкі щоденні завдання легше виконувати, якщо похилі віком особи і їхні піклувальники мають доречне почуття гумору (Еккл. 3:1, 4). Чимало літніх людей стараються бути не надто вимогливими, адже усвідомлюють, що від їхнього настрою залежить, яку увагу вони отримають і як часто їх будуть відвідувати. Ті, хто провідує їх, не раз кажуть: «Я прийшов підбадьорити старенького друга, а підбадьорився сам» (Прип. 15:13; 17:22).

19. Чого можуть сподіватися в майбутньому молоді та літні служителі Бога?

19 Ми з нетерпінням чекаємо дня, коли зникнуть страждання і наслідки недосконалості. А тим часом Божим служителям необхідно зосереджувати свою надію на тому, що вічне. Ми знаємо, що віра в Божі обіцянки є наче якір у час лиха й біди. Завдяки такій вірі «ми не падаємо духом. І навіть якщо наше фізичне тіло нищиться, наша внутрішня людина день у день обновлюється» (2 Кор. 4:16—18; Євр. 6:18, 19). А що ще допоможе вам виконувати свій обов’язок дбати про стареньких? У наступній статті ми обговоримо деякі практичні поради.

^ абз. 9 У наступній статті розглядатимуться деякі варіанти догляду, які можуть бути прийнятними як для літніх осіб, так і для їхніх дітей.