Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) БЕРЕЗЕНЬ 2014

Твої обіцянки. Чи твоє «так» означає «так»?

Твої обіцянки. Чи твоє «так» означає «так»?

Уявімо таку ситуацію: старійшина, який служить у комітеті зв’язку з лікарнями, домовився з юним братом піти у служіння в неділю зранку. Але того ранку він отримав терміновий дзвінок від брата, дружина якого потрапила в автокатастрофу, після чого була негайно відвезена в лікарню. Брат попросив старійшину допомогти йому знайти лікаря, котрий готовий зробити операцію без застосування крові. Тож старійшина скасував свою домовленість з молодим братом, аби підтримати сім’ю в такій критичній ситуації.

А тепер уявімо іншу ситуацію. Одиноку маму з двома дітками запросила в гості сім’я з її збору. Коли діти почули про це, їхні очі засяяли. Вони з нетерпінням чекали того вечора. Проте напередодні ця пара повідомила маму, що вони не зможуть зустрітися через несподівану зміну обставин. Пізніше мама довідалась про те, що сталось насправді. Запросивши її з дітьми, ця сім’я отримала запрошення від друзів і погодилась провести вечір з ними.

Звичайно, ми, як християни, маємо дотримуватися свого слова. Ми ніколи не повинні казати «“так”», маючи на увазі “ні”» (2 Кор. 1:18). Однак, як показують ці два приклади, не всі ситуації однакові. Іноді здається, що в нас немає вибору, і ми змушені порушити свою обіцянку. Якось апостол Павло опинився саме в такій ситуації.

ПАВЛА ЗВИНУВАЧУВАЛИ В НЕНАДІЙНОСТІ

У 55 році н. е., коли Павло перебував в Ефесі під час третьої місіонерської подорожі, він планував дістатися через Егейське море до Коринфа і звідти вирушити до Македонії. А на зворотному шляху в Єрусалим Павло мав намір удруге відвідати коринфський збір, очевидно, щоб взяти їхній щедрий дар для єрусалимських братів (1 Кор. 16:3). Це чітко видно з 2 Коринфян 1:15, 16, де ми читаємо: «Будучи в цьому впевнений, я вже давно хотів до вас прийти, аби ви знову відчули радість. Я збирався відвідати вас по дорозі в Македонію, а повертаючись звідти, зупинитись у вас ще раз. Потім, можливо, ви б мене трохи провели до Юдеї».

Здається, в попередньому листі Павло повідомив коринфських братів про свої плани (1 Кор. 5:9). Але через деякий час після написання цього листа він почув від Хлоїних домашніх, що  у зборі існують серйозні незгоди (1 Кор. 1:10, 11). Павло вирішив змінити свій початковий план і написав листа, відомого як Перший лист до коринфян. У ньому він дав сердечні поради й настанови. Крім того, апостол згадав, що змінив свій маршрут, і повідомив, що спершу піде до Македонії, а потім до Коринфа (1 Кор. 16:5, 6) *.

Мабуть, коли коринфські брати отримали його листа, деякі «преславні апостоли» в тому зборі звинувачували його в ненадійності, в недотриманні своїх обіцянок. Захищаючи себе, Павло запитав: «Хіба такий намір можна назвати легковажністю? Хіба я намагаюсь здійснити свої плани, керуючись бажаннями грішної плоті, коли говорю “так, звичайно”, а потім “ні, ніколи”?» (2 Кор. 1:17; 11:5).

Можливо, вас цікавить, чи за таких обставин апостол вважав свій намір легковажним. Звісно, що ні. Слово, перекладене як «легковажність», вказує на ненадійність, і його можна вжити для опису людини, яка порушує свої обіцянки. Риторичне запитання Павла: «Хіба я намагаюсь здійснити свої плани, керуючись бажаннями грішної плоті?» — мало допомогти коринфським братам зрозуміти, що його рішення змінити свої плани не свідчило про його ненадійність.

Павло рішуче спростував це звинувачення, написавши: «Бо так само як можна покладатися на Бога, можете довіряти в цьому і нам, адже ми не кажемо вам “так”, маючи на увазі “ні”» (2 Кор. 1:18). Поза всяким сумнівом, Павло змінив свої плани заради добра братів і сестер у Коринфі. З 2 Коринфян 1:23 ми довідуємось, що апостол змінив своє початкове рішення прийти в Коринф «тільки тому, що не хотів зробити [їм] гірше». Він дав їм нагоду виправитись, перш ніж прийти до них. Павлові очікування здійснилися. Перебуваючи в Македонії, він почув від Тита, що його лист спонукав коринфських братів зажуритися та розкаятись, і це його дуже потішило (2 Кор. 6:11; 7:5—7).

«АМІНЬ» ГОВОРИМО БОГОВІ

Звинувачення в ненадійності могло бути натяком на те, що, оскільки Павло не дотримувався свого слова в щоденному житті, то йому не можна довіряти в праці проповідування. Однак Павло нагадав коринфянам, що він проповідував їм про Ісуса Христа. «Син Божий, Христос Ісус, про якого ми, тобто я, Силуан і Тимофій, проповідували вам, не був “так” і при цьому “ні”. В його випадку “так” було “так”» (2 Кор. 1:19). Чи Павлів взірець, Ісус Христос, був ненадійним? Ні. Впродовж усього свого життя і служіння Ісус завжди говорив правду (Ів. 14:6; 18:37). Якщо звістка, яку проповідував Ісус, була цілком правдива й надійна, і Павло проповідував ту саму звістку, то вона теж була надійною.

Звичайно, Єгова є «Богом правди» (Пс. 31:6). Це видно з наступних слів Павла: «Хоч би скільки було Божих обітниць, саме завдяки йому [Христу] вони стали “так”». На землі Ісус виявляв бездоганну відданість і так довів, що всі обіцянки Єгови надійні. Павло веде далі: «Тому й “амінь” ми говоримо на славу Богові власне через нього [Ісуса]» (2 Кор. 1:20). Ісус є гарантією, або «амінь», того, що кожна обіцянка Бога Єгови виконається.

Подібно як Єгова та Ісус завжди говорять правду, Павло теж завжди говорив те, що мав на увазі (2 Кор. 1:19). Він не був ненадійною людиною, яка давала обіцянки, «керуючись бажаннями грішної плоті» (2 Кор. 1:17). Натомість  Павло «ходив згідно з духом» (Гал. 5:16). У стосунках з іншими він з усього серця намагався робити їм добро. Його «так» означало «так».

ЧИ ТВОЄ «ТАК» ОЗНАЧАЄ «ТАК»?

У наш час люди, які не живуть за біблійними принципами, зазвичай дають обіцянки, а потім, якщо виникають найменші труднощі або з’являється якась заманливіша пропозиція, не дотримуються їх. У ділових справах «так» не завжди означає «так», навіть коли угоди укладені письмово. Багато хто не вважає шлюб, який є угодою між двома людьми, зобов’язанням на все життя. Стрімкий ріст кількості розлучень показує, що чимало людей ставляться до шлюбу як до випадкового союзу, який можна легко розірвати (2 Тим. 3:1, 2).

А що сказати про тебе? Чи твоє «так» означає «так»? Безперечно, як згадувалось на початку цієї статті, може статися, що тобі доведеться скасувати свою домовленість не тому, що ти ненадійний, а через обставини, якими ти не в стані керувати. Але якщо ти, як християнин, дав обіцянку, то маєш зробити все можливе, аби виконати її (Пс. 15:4; Матв. 5:37). Тоді тебе знатимуть як надійну людину, людину слова, котра постійно говорить правду (Еф. 4:15, 25; Як. 5:12). Якщо люди розуміють, що тобі можна довіряти в щоденних справах, вони будуть охочіше слухати тебе, коли ти ділитимешся з ними правдою про Боже Царство. Тож докладаймо всіх зусиль, аби наше «так» завжди означало «так»!

^ абз. 7 Невдовзі після написання Першого листа до коринфян Павло справді вирушив через Троаду до Македонії, де написав Другого листа до коринфян (2 Кор. 2:12; 7:5). Пізніше він відвідав Коринф.