Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) БЕРЕЗЕНЬ 2014

Дбайте про літніх батьків

Дбайте про літніх батьків

«Дітоньки, любімо не словом і не язиком, а ділом і правдою» (1 ІВ. 3:18).

1, 2. а) Які труднощі й питання постають перед багатьма сім’ями? б) Як батьки і діти можуть долати труднощі, пов’язані зі зміною обставин?

СЕРЦЕ крається, коли бачиш, як твої колись сильні та самостійні батьки вже не в змозі дбати про себе. Можливо, хтось із них упав і зламав стегно, почав втрачати орієнтацію і заблукав або йому поставили серйозний діагноз. Але є ще інший бік медалі. Літнім особам важко змиритися з фізичними змінами чи іншими обставинами, які тепер обмежують їхню самостійність (Йова 14:1). Що можна зробити? Як дбати про них?

2 В одній статті стосовно піклування про стареньких сказано: «Хоча важко говорити з ними про питання, пов’язані зі старінням, сім’ям, які обговорюють різні варіанти рішень та узгоджують плани, легше долати непередбачувані ситуації». Такі обговорення є неоціненними, якщо ми розуміємо, що труднощів, які приходять із похилим віком, не уникнути. Все ж можна зробити певні приготування і продумати рішення. Розгляньмо, як сім’ям злагоджено співпрацювати, складаючи плани щодо подолання деяких із цих труднощів.

ПІДГОТОВКА ДО «ЗЛИХ ДНІВ»

3. Що варто робити сім’ям, коли постарілі батьки потребують більше допомоги? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

3 У житті більшості літніх людей настає час, коли вони вже не можуть належно дбати про себе і потребують  допомоги. (Прочитайте Екклезіяста 12:1—7). Коли постарілі батьки вже не в стані піклуватися про себе, вони і їхні дорослі діти мають обговорити, який догляд буде найліпшим для них і що вони можуть собі дозволити. Було б мудро зібратись цілою сім’єю і поговорити про співпрацю, потреби та подальші дії. Як батьки, так і діти повинні вільно висловлювати свої почуття й реалістично оцінювати ситуацію. Можна обговорити, чи безпечно батькам залишатись у своєму домі, якщо їм надавати певну допомогу *. Також варто визначити, що́ може робити кожен, аби належно доглядати за батьками (Прип. 24:6). Наприклад, хтось у стані кожного дня дбати про потреби батьків, а інші — лише підтримувати їх фінансово. Проте всі мають знати свої обов’язки і розуміти, що ці обов’язки з часом можуть змінитись або члени сім’ї можуть виконувати їх почергово.

4. Де члени сім’ї можуть шукати допомоги?

4 Перш ніж почати доглядати за батьками, якомога більше довідайтесь про їхній стан. Якщо хтось із них потерпає від дегенеративного захворювання, з’ясуйте, чого можна сподіватися в майбутньому (Прип. 1:5). Зв’яжіться з державними установами, які дбають про людей похилого віку. Дізнайтесь про наявні соціальні програми, завдяки яким батьки отримають ліпший догляд і вам буде легше піклуватися про них. З наближенням змін у сімейних обставинах ви можете зазнавати тривожних почуттів: страху перед втратою, безпорадності і збентеження. Порозмовляйте про це з надійним другом. А над усе виливайте своє серце в молитві до Єгови. Він може дати душевний спокій, який допоможе вам упоратись з будь-якою ситуацією (Пс. 55:23; Прип. 24:10; Фил. 4:6, 7).

5. Чому мудро заздалегідь розглядати різні варіанти догляду за літніми батьками?

5 Деякі літні особи та їхні рідні, керуючись мудрістю, заздалегідь розглядають різні варіанти догляду. Вони мають вирішити, що для тата чи мами буде ліпшим: жити з сином або донькою, переїхати в будинок для людей похилого віку чи використати якусь іншу можливість. Так вони заздалегідь готуються до «горя і страждання», які приходять зі старістю (Пс. 90:10, «Переклад нового світу», англ.). Переважна більшість сімей не складає таких планів, і, коли стається біда, вони змушені поспішно приймати важкі рішення. Це «майже завжди найбільш невідповідний момент для прийняття такого рішення»,— каже один фахівець. У поспіху члени сім’ї відчувають напруження, через що можуть виникати конфлікти. Натомість завдяки заздалегідному плануванню буде легше пристосуватися до змін (Прип. 20:18).

Рідні можуть зустрітися, щоб обговорити потреби батьків. (Дивіться абзаци 6—8)

6. Чому літнім батьками та їхнім дітям мудро обговорити питання про зміни в укладі життя?

6 Мабуть, нелегко розмовляти з батьками про те, що їм доведеться зробити певні зміни в їхньому звичному укладі життя. Але багато хто говорить, що такі розмови принесли хороші результати. Чому? Тому що завдяки цим розмовам вдається складати практичні плани в дусі взаємної довіри й розуміння. Набагато легше прийняти важливі рішення, якщо члени сім’ї наперед з любов’ю і добротою обмінюються думками. Навіть коли старші батьки хочуть якомога довше жити самі та самостійно  давати собі раду, їм було б мудро обговорити зі своїми дітьми, якої допомоги вони сподіватимуться в разі потреби.

7, 8. Що варто обговорити сім’ям і чому?

7 Батьки, під час такої розмови повідомте сім’ю про свої побажання, фінансові можливості та варіанти піклування, яким ви надаєте перевагу. Це допоможе дітям прийняти належні рішення, якщо одного дня ви не зможете зробити цього самі. Скоріш за все, вони візьмуть до уваги ваші побажання і зроблять усе можливе, аби ви якомога довше залишались самостійними (Еф. 6:2—4). Скажімо, ви сподіваєтесь, що хтось із ваших дітей попросить вас переїхати до себе чи очікуєте чогось іншого? Будьте реалістичними і пам’ятайте, що інші можуть мати думку, відмінну від вашої, і що вам та вашим дітям необхідний час, аби змінити своє мислення.

8 Усі повинні розуміти, що завдяки плануванню і доброму обміну думками можна уникнути багатьох проблем (Прип. 15:22). Варто поговорити про те, яким методам лікування ви віддаєте перевагу. Обговоріть пункти з документа «Волевиявлення щодо медичного втручання». Кожен має право бути поінформованим про доступне лікування і має право погодитись чи не погодитись на нього. У документі «Волевиявлення» особа вказує, яке лікування для неї є прийнятним. Можна призначити своїм медичним представником (якщо це дозволяє закон) людину, котрій ви довіряєте і котра в разі потреби прийме відповідні рішення. Усі залучені в цю справу повинні про всяк випадок мати копію такого документа. Дехто зберігає такі копії разом із заповітом та іншими важливими паперами, як-от страховими й фінансовими документами, а також контактними даними державних установ тощо.

ЯК ПРИСТОСУВАТИСЯ ДО ЗМІН У ЖИТТІ

9, 10. Коли старенькі батьки можуть потребувати більшої допомоги?

9 Зазвичай уся сім’я хоче, щоб літні батьки залишались самостійними, якщо це дозволяють їхні обставини. Доти, доки вони можуть самі готувати, прибирати, приймати ліки і спілкуватися з іншими, дітям не потрібно контролювати кожен їхній крок. Але якщо з бігом часу батькам стає важче ходити, робити покупки чи вони різко втрачають пам’ять, діти мають зробити відповідні зміни.

10 Нерідко старенькі особи почуваються збентеженими або пригніченими. Вони можуть мати такі проблеми зі здоров’ям, як нетримання, втрата слуху, зору чи пам’яті. Деякі з цих недуг можна успішно лікувати. Тож як тільки вони виникають, звертайтеся за допомогою до лікарів. Можливо,  дітям необхідно виявити в цьому ініціативу. З часом їм, мабуть, доведеться вирішувати інші особисті справи батьків. Якщо діти хочуть добре доглядати за батьками, їм потрібно стати їхніми адвокатами, секретарями, водіями тощо (Прип. 3:27).

11. Як можна зменшити тривогу батьків, зумовлену необхідними змінами?

11 Коли проблеми батьків неможливо розв’язати, потрібно дещо змінити у догляді за ними чи в їхньому помешканні. Чим менші зміни, тим легше до них пристосуватись. Якщо ви живете далеко від батьків, можна попросити, щоб одновірець або сусід регулярно навідувався до них і повідомляв вас, як у них справи. Чи їм потрібна допомога лише в приготуванні їжі та прибиранні? Чи потрібно зробити незначні зміни в помешканні, щоб їм було легше та безпечніше пересуватися, купатися та займатись іншими справами? Можливо, все, що потрібно літнім батькам, аби вони давали собі раду, це допомога піклувальниці, яка час від часу приходитиме до них. А втім, якщо небезпечно залишати їх самих, то потрібно подбати про постійний догляд. Хоч би як там було, довідайтесь, які служби існують у вашій місцевості *. (Прочитайте Приповістей 21:5).

ЯК ДЕХТО ДОЛАЄ ТРУДНОЩІ

12, 13. Як дорослі діти, які живуть далеко від батьків, продовжують шанувати їх і дбати про них?

12 Діти, які люблять своїх батьків, хочуть, щоб вони почувалися захищеними і задоволеними. Коли батьки доглянуті, діти відчувають душевний спокій. Але чимало дорослих дітей не живуть поблизу батьків, бо мають інші обов’язки. У такому разі дехто проводить відпустку в батьків і дбає про їхні потреби, виконуючи хатню роботу, яку вони вже не в стані робити. Регулярні розмови по телефону — якщо можливо, навіть щодня,— листи, електронні повідомлення запевняють батьків у тому, що їх люблять (Прип. 23:24, 25).

13 Як би там не було, подумайте, що́ необхідно зробити, аби батьки щодня мали потрібний догляд. Якщо ви живете далеко від батьків, котрі є Свідками, то можна порозмовляти зі старійшинами їхнього збору і порадитися з ними. Не забувайте молитись про своїх батьків. (Прочитайте Приповістей 11:14). Навіть коли ваші батьки не є Свідками, вам треба шанувати «свого батька та матір свою» (Вих. 20:12; Прип. 23:22). Звичайно, не всі сім’ї приймають однакові рішення. Декотрі вирішують, щоб постарілі батьки переїхали до них або поселилися неподалік. Однак це не завжди можливо. Деякі батьки не хочуть жити з дорослими дітьми та їхніми сім’ями; вони дорожать своєю незалежністю і бояться стати тягарем. Ще інші батьки мають гроші й воліють платити за догляд та жити у своєму домі (Еккл. 7:12).

14. З якими проблемами іноді стикається той, хто дбає про батьків?

14 У багатьох сім’ях обов’язок дбати про батьків передусім лягає на плечі сина або доньки, які живуть найближче до них. Але дітям важливо зрівноважувати піклування про потреби батьків зі своїми сімейними обов’язками. Крім того, їм може не вистачати часу і в них можуть вичерпуватися сили. Якщо обставини того, хто піклується про батьків, змінюються, сім’ї необхідно розглянути дану ситуацію. Чи не забагато обов’язків виконує хтось один? Чи могли б інші  діти робити більше, скажімо, доглядати за батьками по черзі?

15. Завдяки чому піклувальник зможе уникнути виснаження?

15 Той, хто постійно доглядає старенького батька або матір, може вкрай виснажитися (Еккл. 4:6). Дбайливі діти бажають робити все можливе для батьків, але постійний догляд за ними може стати тягарем. Особі, яка опинилась у такій ситуації, треба реалістично дивитись на себе і не вагатися просити допомоги. Отримуючи час від часу таку допомогу, піклувальник матиме сили й далі доглядати за батьками і не буде змушений віддати їх у будинок для людей похилого віку.

16, 17. З якими труднощами можуть стикатися діти, коли дбають про стареньких батьків, і як їх долати? (Дивіться також супровідну інформацію «Цінність догляду»).

16 Дуже сумно бачити, як старіють наші любі батьки. Чимало дітей відчуває смуток, тривогу, розчарування, гнів, вину, а навіть образу. Інколи старенькі батьки кажуть щось неприємне або не виявляють вдячності. Не ображайтесь, якщо так стається. Один експерт у галузі психічного здоров’я зазначає: «Найліпший спосіб долати будь-які почуття, особливо гнітючі, це визнати, що ви їх маєте. Не заперечуйте цих почуттів і не картайте себе за них суворо». Поговоріть про свої почуття з чоловіком або дружиною, родичем чи близьким другом. Такі розмови допоможуть вам розібратись у своїх почуттях.

17 Може настати час, коли сім’я не матиме коштів і не знатиме, як далі доглядати за близькою людиною вдома. Тоді може виникнути необхідність у тому, щоб нею опікувалися в будинку для людей похилого віку. Одна наша сестра відвідувала свою маму, яка перебувала в такому будинку, майже щодня. Вона розповідає: «Наша сім’я не могла доглядати маму цілодобово. Рішення віддати її у піклувальний дім було нелегким. Нам було дуже-дуже важко. Але це було найліпшим, що ми могли зробити для неї в останні місяці її життя, і вона погодилась із цим рішенням».

18. У чому можуть бути впевненими ті, хто піклується про своїх батьків?

18 Відповідальність дбати про ваших літніх батьків може бути нелегкою та емоційно виснажливою. Не існує набору стандартних рішень, коли йдеться про догляд за людьми похилого віку. Однак мудре планування, продумана співпраця, хороший обмін думками і передусім щира молитва допоможуть вам виконувати свій обов’язок шанувати рідних. Добре піклуючись про них і надаючи їм необхідну допомогу, ви відчуватимете задоволення. (Прочитайте 1 Коринфян 13:4—8). А найважливіше, ви будете мати душевний спокій, яким Єгова обдаровує тих, хто шанує своїх батьків (Фил. 4:7).

^ абз. 3 На рішення батьків та дітей можуть впливати місцеві звичаї. У декотрих країнах є нормальним і навіть бажаним жити цілою родиною, яка складається з кількох поколінь, під одним дахом або постійно тісно спілкуватися.

^ абз. 11 Якщо ваші батьки досі живуть вдома, переконайтеся, що на випадок виникнення непередбачених ситуацій піклувальники мають ключі до помешкання батьків.