Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ГРУДЕНЬ 2013

Коли втрачаєш супутника життя

Коли втрачаєш супутника життя

БІБЛІЯ чітко говорить, що чоловік має «любити свою дружину, як самого себе», а дружині слід «глибоко поважати свого чоловіка». Вони повинні співпрацювати, як «одне тіло» (Еф. 5:33; Бут. 2:23, 24). З плином часу зростає їхня любов і відданість одне одному. Подібно до коріння двох дерев, які ростуть поруч, життя щасливих чоловіка й дружини тісно переплітаються і їхні почуття стають глибшими.

А що, коли чоловік або дружина помирає? Тоді ці непорушні узи розриваються. Вдову чи вдівця нерідко переповнюють почуття душевного болю, самотності і навіть почуття гніву або вини. Даніела *, яка прожила зі своїм чоловіком 58 років, знала багатьох осіб, які втратили свою половинку. Але коли помер її чоловік, вона сказала: «Раніше я не розуміла, наскільки болісна така втрата. Це можна збагнути лише тоді, коли сам зазнаєш її».

БІЛЬ, ЯКИЙ ЗДАЄТЬСЯ НЕСКІНЧЕННИМ

Деякі дослідники вважають, що ніщо на завдає людині такого сильного болю, як смерть коханого супутника життя. Чимало зажурених осіб погодяться з цим. Чоловік Емілії помер багато років тому. Описуючи своє життя вдови, вона говорить: «Я почуваюся, наче каліка». Жінка має на увазі свій емоційний стан, зумовлений смертю її чоловіка, з яким вона прожила 25 років.

 Колись Тетяна думала, що вдови, які роками оплакують втрату своїх чоловіків, трохи перебільшують своє горе. Потім, після 38 років подружнього життя, помер її чоловік. Минуло вже понад 20 років, а вона зізнається, що думає про нього кожного дня. Тетяна часто плаче, бо дуже сумує за чоловіком.

Біблія підтверджує, що почуття втрати подружжя є надзвичайно болісним і довготривалим. Коли померла Сарра, її чоловік, Авраам, «голосив над Саррою та плакав за нею» (Бут. 23:1, 2). Хоча Авраам вірив у воскресіння, він відчував глибокий смуток, коли померла його люба дружина (Євр. 11:17—19). Яків також довго не міг забути своєї коханої дружини Рахіль, після того як вона померла. Він з ніжністю згадував її у розмовах з синами (Бут. 44:27; 48:7).

Чого нас вчать ці біблійні розповіді? Той, хто втратив чоловіка або дружину, нерідко роками відчуває невимовний біль. Не слід розцінювати сльози й смуток такої особи як слабкість, натомість треба розуміти, що вона переживає велике горе. Згорьовані люди можуть довгий час потребувати нашого співчуття і підтримки.

ДЕНЬ ЗА ДНЕМ

Коли помирає супутник життя, вдова чи вдівець не можуть просто почуватися так, як до одруження. Проживши з дружиною багато років, чоловік зазвичай знає, як потішити її і підтримати духовно, коли вона почувається засмученою чи пригніченою. Якщо чоловіка не стає, не стає і джерела любові та розради. Подібно з роками дружина розуміє, що робити, аби чоловік почувався впевненим і щасливим. Її ніжний дотик, лагідні слова, щирий інтерес до його справ і потреб не зрівняються ні з чим. Коли вона помирає, він може відчувати неймовірну порожнечу. Тому ті, хто втрачає чоловіка або дружину, дивляться в майбутнє зі страхом і непевністю. Які біблійні принципи допоможуть їм знайти почуття безпеки і душевного миру?

Бог допоможе тобі день за днем зносити біль втрати

«Ніколи не тривожтеся про завтра, бо завтрашній день принесе свої тривоги. Кожен день має досить своїх клопотів» (Матв. 6:34). Ці Ісусові слова стосуються здебільшого матеріальних потреб, все ж вони допомагають багатьом долати біль втрати коханої людини. Ось що написав удівець, на ім’я Микола, після кількох місяців, що минули з дня смерті його дружини: «Я й далі сильно скучаю за Марією. Іноді здається, що я цього не витримаю. Однак я розумію, що це нормально і що з часом біль зрештою стихне».

Дійсно, Миколі довелося якийсь час терпеливо зносити біль. Як йому це вдавалось? Микола говорить: «Я стійко витримував біль день за днем завдяки допомозі від Єгови». Він не дозволив, аби горе поглинуло його. Біль втрати не зник за одну ніч, але й не спустошив цього чоловіка. Якщо помер твій супутник життя, намагайся день за днем боротися з почуттям втрати. Ти не знаєш, яке благословення  чи підбадьорення принесе тобі завтра.

Смерть не входила в початковий намір Єгови. Вона належить до «діл Диявола» (1 Ів. 3:8; Рим. 6:23). Сатана використовує смерть і страх перед нею, щоб тримати багатьох людей у рабстві й позбавляти їх надії (Євр. 2:14, 15). Він злорадіє, коли хтось вважає, що не буде щасливим і задоволеним ні тепер, ні в Божому новому світі. Отже, біль, який відчуває зажурена людина через втрату свого подружжя, є наслідком Адамового гріха та підступних задумів Сатани (Рим. 5:12). Єгова повністю загоїть спричинені Сатаною рани, знищивши його жорстоку зброю — смерть. Серед тих, хто звільнився від страху, який поширює Сатана, є чимало осіб, які втратили чоловіка чи дружину. Можливо, до них належиш і ти.

Після воскресіння, яке відбудеться на землі, у людських стосунках, очевидно, буде чимало змін. Подумаймо про батьків, дідусів і бабусь та інших прародичів, котрі повернуться до життя і поступово ставатимуть досконалими разом зі своїми дітьми й онуками. Зникнуть наслідки старості. Чи зможе молодше покоління навчитись ставитися до своїх прародичів зовсім по-іншому, ніж ставиться тепер? І хіба ми не віримо, що такі зміни принесуть поліпшення в людську родину?

Існує безліч запитань щодо воскреслих, скажімо тих, хто втратив двох чи більше  супутників життя. Садукеї поставили запитання про жінку, в якої помер перший, другий і наступні чоловіки (Луки 20:27—33). Якими будуть їхні стосунки, коли настане воскресіння? Ми не знаємо, і немає змісту робити якісь припущення чи непокоїтися тим, що нам невідомо. Натомість варто довіряти Богові. Ми можемо не сумніватися: хоч би що Єгова зробив у майбутньому, це буде добре, і цього треба чекати, а не боятися.

НАДІЯ НА ВОСКРЕСІННЯ НЕСЕ ПОТІХУ

Одне з найчіткіших учень Божого Слова — це вчення про воскресіння дорогих нам людей. Біблійні розповіді про воскресіння в минулому є запорукою того, що «всі, хто перебуває в пам’ятних гробницях, почують [Ісусів] голос і вийдуть» (Ів. 5:28, 29). Люди, які будуть жити в той час, радітимуть, зустрічаючи тих, хто звільнився з пут смерті. А що стосується воскреслих, то ми навіть не можемо собі уявити, якими щасливими вони почуватимуться.

Тимчасом як будуть воскресати померлі, на землі пануватиме невимовна радість. Мільярди людей, котрі повернуться до життя, займуть своє місце в новому суспільстві (Марка 5:39—42; Об’яв. 20:13). Роздуми про це майбутнє чудо несуть потіху всім, у кого померли близькі люди.

Чи хтось матиме підставу сумувати, коли відбудеться таке грандіозне повернення людей до життя? Біблія каже, що ні. Згідно зі словами в Ісаї 25:8, «смерть знищена буде назавжди». Це означає, що повністю будуть усунені гіркі наслідки смерті, бо в цьому пророцтві далі говориться: «Витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого». Якщо ти сумуєш через смерть чоловіка чи дружини, воскресіння, неодмінно, стане для тебе причиною для радості.

Жодна людина не може повністю зрозуміти всього того, що Бог здійснить у новому світі. Єгова каже: «Наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої — за ваші думки» (Ісаї 55:9). Ісусова обіцянка стосовно прийдешнього воскресіння  допомагає нам довіряти Єгові, як довіряв Авраам. Тому кожному християнинові вкрай важливо робити те, що очікує від нас Бог, і тоді нас «буде визнано гідними отримати життя в прийдешній системі» разом з воскреслими (Луки 20:35).

ПІДСТАВА ДЛЯ НАДІЇ

Замість того щоб боятися майбутнього, в яке люди дивляться з острахом, плекаймо надію. Єгова дає нам надію на щось краще. Нам точно невідомо, як він задовольнить усі наші потреби й бажання. Все ж ми не повинні сумніватися, що він це зробить. Апостол Павло написав: «Видима надія — не надія, бо хіба людина може надіятись на те, що бачить? А якщо ми надіємось на те, чого не бачимо, то продовжуємо чекати цього з витривалістю» (Рим. 8:24, 25). Непохитна надія на Божі обіцянки допоможе тобі все витримати. Завдяки витривалості ти зможеш втішатися величним майбутнім, в якому Єгова «сповнить тобі твого серця бажання». Він задовольнить бажання «всього, що живе» (Пс. 37:4; 145:16; Луки 21:19).

Тверда віра в обіцянки Єгови, які стосуються майбутнього, сповнить тебе радістю

Коли наближався час смерті Ісуса, його апостоли стали тривожитися. Він потішив їх такими словами: «Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!» Потім Ісус сказав: «Я не кину вас сиротами,— Я прибуду до вас!» (Ів. 14:1—4, 18, 27). Упродовж століть слова Ісуса були для його помазаних послідовників джерелом надії та витривалості. Також ті, хто прагне побачити рідних під час воскресіння, не мають причин впадати в розпач. Єгова і його Син не кинуть їх сиротами. Не сумнівайся у цьому!

^ абз. 3 Імена змінено.

Довідатися більше

НАБЛИЗЬТЕСЬ ДО ЄГОВИ

Ніщо не може «відлучити нас від любови Божої»

Відкиньте брехню, що ви нічого не варті в очах Бога і що він не любить вас.