Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ЛИСТОПАД 2013

Служіння Богові — це його ліки!

Служіння Богові — це його ліки!

Двоє піонерів у Кенії були надзвичайно здивовані, коли зайшли до хатини й побачили маленького чоловіка, який лежав у ліжку. Він мав дуже малий тулуб і короткі руки. Почувши Божу обіцянку про те, що «буде скакати кривий, немов олень», чоловік щиро усміхнувся (Ісаї 35:6).

Піонери довідалися, що Онесмус, якому зараз приблизно 40, народився з недосконалим остеогенезом, тобто вродженою ламкістю кісток. Його кістки були такими крихкими, що ламалися від найменшого стискання. Оскільки ця хвороба невиліковна, Онесмус сподівався провести решту свого життя в муках і прикутим до інвалідного візка.

Цей чоловік погодився вивчати Біблію. Але мама забороняла йому відвідувати зібрання, думаючи, що там він може отримати ушкодження і зазнати ще більшого болю. Тому брати робили запис програми зібрань, і Онесмус слухав її вдома. Через п’ять місяців з початку вивчення він вирішив відвідати зібрання попри ризик.

Чи на християнських зібраннях Онесмусу ставало гірше? Зовсім ні. «Під час зібрань мій постійний біль стихав»,— пригадує Онесмус. На його думку, він почувався краще завдяки надії, про яку недавно дізнався. Мама Онесмуса помітила зміну в настрої свого сина і була настільки втішеною, що теж погодилась вивчати Біблію. «Служіння Богові — це ліки для мого сина»,— любила казати вона.

Невдовзі Онесмус став неохрещеним вісником. Через деякий час він охрестився і тепер є служителем збору. Хоча цей брат не може рухати ногами і однією рукою, він мав бажання робити в служінні Єгові все, що в його силах. Онесмус хотів служити допоміжним піонером, але вагався заповнити заяву. Він розумів, що йому не обійтися без допомоги інших, які возили б його у візку. Коли він розповів про свої тривоги одновірцям, вони пообіцяли підтримувати його. Брати й сестри дотримались своєї обіцянки, і завдяки цьому Онесмус міг служити допоміжним піонером.

Ті самі переживання стримували Онесмуса розпочати стале піонерське служіння. Та одного дня, читаючи щоденний вірш, він знайшов необхідне підбадьорення. Воно записане у Псалмі 34:9: «Скуштуйте й побачте, який добрий Господь». Поміркувавши над цим віршем, Онесмус вирішив служити сталим піонером. Тепер він проповідує чотири дні в тиждень і проводить біблійні вивчення з кількома людьми, які роблять хороший духовний поступ. У 2010 році цей брат відвідав Школу піонерського служіння. Як же втішився Онесмус, коли почув, що викладачем буде один з двох братів, які познайомили його з правдою.

Батьки Онесмуса померли, тому про його щоденні потреби дбають брати і сестри зі збору. Він вдячний за всі свої благословення і з нетерпінням чекає дня, коли «не скаже мешканець “Я хворий”» (Ісаї 33:24).