Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ЖОВТЕНЬ 2013

Живіть згідно з сердечною молитвою Ісуса

Живіть згідно з сердечною молитвою Ісуса

«Батьку... прослав свого сина, щоб і син прославив тебе» (ІВ. 17:1).

1, 2. Що Ісус зробив після того, як відсвяткував зі своїми вірними апостолами Пасху 33 року н. е.?

ВЖЕ пізній вечір 14 нісана 33 року н. е. Ісус і його учні відсвяткували Пасху, що нагадала їм про те, як Бог визволив їхніх прабатьків з єгипетського рабства. Однак Ісусові вірні учні мають отримати набагато ліпше визволення — «вічне визволення». Наступного дня вороги вб’ють їхнього безгрішного Провідника. Але такий огидний вчинок зрештою обернеться в благословення. Завдяки пролитій крові Ісуса людство звільниться від гріха і смерті (Євр. 9:12—14).

2 Щоб ми пам’ятали цей сповнений любові дар, Ісус запровадив щорічну урочистість, яка замінила Пасху. Він взяв прісний хліб, поламав його і, передавши одинадцятьом вірним апостолам, сказав: «Це означає моє тіло, яке буде віддане за вас. Чиніть це на спомин про мене». Також він передав чашу червоного вина і промовив: «Ця чаша означає нову угоду, укладену на підставі моєї крові, що проллється за вас» (Луки 22:19, 20).

3. а) Яка докорінна зміна відбулася після смерті Ісуса? б) Які питання треба розглянути стосовно Ісусової молитви, записаної в 17-му розділі Івана?

3 Дія старої Закон-угоди, укладеної між Богом та ізраїльтянами, повинна була невдовзі припинитись. На зміну їй мала прийти нова угода між Єговою та Ісусовими помазаними послідовниками. Ісус дуже турбувався про добробут цього нового духовного народу. Ізраїльтяни за народженням були безнадійно поділені в релігійних та соціальних питаннях, чим стягнули жахливу ганьбу на Боже святе ім’я (Ів. 7:45—49; Дії 23:6—9). Ісус прагнув, щоб його послідовники мали досконалу єдність і гармонійно  співпрацювали, аби нести славу Божому імені. Що ж зробив Ісус? Він звернувся до Бога найгарнішою молитвою, яку людям доводилось чути (Ів. 17:1—26; дивіться малюнок на початку статті). Мабуть, нас цікавить, чи Бог відповів на Ісусову молитву. Теж варто запитати себе: «Чи я живу згідно з цією молитвою?»

ЩО БУЛО НАЙВАЖЛИВІШИМ ДЛЯ ІСУСА

4, 5. а) Чого ми вчимося з початкових слів Ісусової молитви? б) Як Єгова відповів на особисте прохання Ісуса стосовно його майбутнього?

4 Ісус аж до пізньої ночі навчає своїх учнів, передаючи їм цінні знання від Бога. Тоді він підводить очі до неба і молиться: «Батьку, час настав; прослав свого сина, щоб і син прославив тебе, бо ти дав йому владу над кожним тілом, аби він дав вічне життя всім тим, кого ти йому дарував... Я прославив тебе на землі, бо завершив працю, яку ти мені доручив. Тож тепер, Батьку, прослав мене: дозволь мені бути біля тебе і мати ту славу, яку я мав, коли ще був з тобою — до створення світу» (Ів. 17:1—5).

5 Звернімо увагу на те, що́ Ісус найперше згадує у своїй молитві. Насамперед він хоче прославити свого небесного Батька, і це узгоджується з початковими словами Ісусової зразкової молитви: «Батьку, нехай освячується ім’я твоє» (Луки 11:2). Потім Ісус молиться за своїх учнів, аби він міг дати їм «вічне життя». Після цього Ісус висловлює особисте прохання: «Батьку, прослав мене: дозволь мені бути біля тебе і мати ту славу, яку я мав, коли ще був з тобою — до створення світу». Єгова винагороджує свого вірного Сина більшою славою ніж та, про яку він просить, бо дає Ісусові «ім’я славетніше» від імен усіх ангелів (Євр. 1:4).

ПІЗНАВАТИ «ЄДИНОГО ПРАВДИВОГО БОГА»

6. Що мали робити апостоли, аби отримати вічне життя, і звідки ми знаємо, що вони це робили?

6 Крім того, Ісус молиться про те, що́ ми, грішні люди, повинні робити, аби отримати незаслужений дар — вічне життя. (Прочитайте Івана 17:3). Він каже, що нам слід пізнавати Бога і Христа. Наприклад, нам треба докладати наполегливих зусиль, щоб більше дізнаватись про Єгову і його Сина. Ми пізнаємо Бога також і тоді, коли застосовуємо набуті знання у своєму житті і відчуваємо їхній позитивний вплив. Саме так робили апостоли, як видно з подальших слів Ісусової молитви: «Я передав їм слова, які ти мені дав, а вони прийняли їх» (Ів. 17:8). Але щоб отримати вічне життя, вони мали постійно роздумувати над Божими словами і застосовувати їх у щоденному житті. Чи вірні апостоли робили це до кінця свого земного життя? Так. Ми певні цього, оскільки імена кожного з них викарбувані на 12-ти каменях, з яких складається фундамент муру Нового Єрусалима (Об’яв. 21:14).

7. Що означає знати Бога і чому це дуже важливо?

7 За словами дослідників грецької мови, вислів, перекладений як «пізнавати», також можна перекласти як «повинні продовжувати пізнавати» і «далі повинні пізнавати». Ці два значення доповнюють одне одного і є важливими. У примітці до Івана 17:3 в «Біблії з примітками», англ., міститься ще один варіант перекладу вислову «пізнавати» —  «знати тебе». Тож «пізнавати» стосується безперервного процесу, завдяки якому можна «знати» Бога. Проте знати найвеличнішу Особу в Усесвіті означає набагато більше, ніж познайомитися з її рисами і наміром. Знати Єгову — це мати тісні узи любові з ним та з одновірцями. «Хто не любить,— сказано в Біблії,— той Бога не пізнав» (1 Ів. 4:8). Отже, знання Бога пов’язане зі слухняністю йому. (Прочитайте 1 Івана 2:3—5). Яка ж честь належати до тих, хто знає Єгову! Але такі дорогоцінні стосунки можна втратити, як це сталося у випадку Юди Іскаріота. З усіх сил намагаймося зберігати їх. Тоді ми зможемо отримати незаслужений дар — вічне життя (Матв. 24:13).

«ЗАРАДИ ТВОГО ІМЕНІ»

8, 9. Що насамперед цікавило Ісуса під час його земного служіння і яку релігійну традицію він відкидав?

8 Ісусова молитва, записана в 17-му розділі Івана, розвіює будь-які сумніви стосовно того, що Ісус глибоко любив не тільки апостолів, котрі чули цю молитву, а й своїх майбутніх послідовників (Ів. 17:20). Водночас ми маємо розуміти, що наше спасіння не є найголовнішим для Ісуса. Його головною метою впродовж усього земного служіння було освячення та прославлення імені Батька. Наприклад, у синагозі Назарета Ісус, звертаючи увагу на своє доручення, прочитав із сувою слова пророка Ісаї: «Дух Єгови на мені, бо Він помазав мене звіщати добру новину бідним». Безсумнівно, Ісус чітко вимовляв Боже ім’я, коли читав цей уривок (Луки 4:16—21).

9 Згідно з єврейською традицією, задовго до Ісусового приходу на землю релігійні провідники навчали людей не вживати Божого імені. Ми переконані, що Ісус рішуче відкидав таку небіблійну традицію. Своїм противникам він сказав: «Я прийшов від імені свого Батька, ви ж мене не приймаєте. Та якби хтось прийшов від свого імені, його би ви прийняли»  (Ів. 5:43). Потім, за кілька днів до своєї смерті, Ісус згадав у молитві те, що було найважливішим для нього: «Батьку, прослав своє ім’я» (Ів. 12:28). Тому нас не має дивувати, що в молитві, яку ми зараз розглядаємо, Ісус зосередився передусім на прославленні імені його Батька.

10, 11. а) Як Ісус виявив ім’я свого Батька? б) З якою метою Ісусові учні здійснюють проповідницьку працю?

10 Ісус молився: «Я виявив твоє ім’я людям, яких ти дав мені зі світу. Вони були твоїми, і ти дарував їх мені, а вони виконали твоє слово... Я вже не перебуваю у світі, та вони ще у світі, я ж іду до тебе. Святий Батьку, оберігай їх заради твого імені, яке ти мені дав, щоб вони, як і ми, були одне» (Ів. 17:6, 11).

11 Він виявляв ім’я Батька своїм учням не лише тим, що вимовляв його. Ісус також допомагав їм зрозуміти, що́ стоїть за цим іменем, а саме: чудові риси Бога і те, як він ставиться до нас (Вих. 34:5—7). Крім того, маючи піднесене становище в небі, Ісус продовжує допомагати своїм учням звіщати ім’я Єгови по всій землі. З якою метою здійснюється проповідницька праця? Щоб зібрати якомога більше учнів, перш ніж прийде кінець цій злій системі. Як же Єгова прославить своє ім’я, коли рятуватиме відданих йому свідків! (Єзек. 36:23).

«СВІТ ПОВІРИТЬ»

12. За яких трьох умов ми успішно виконуватимемо рятівну працю?

12 На землі Ісус старанно допомагав своїм учням долати слабкості. Це було необхідним для того, щоб вони завершили розпочату ним працю. У молитві Ісус просить: «Як ти послав у світ мене, так і я послав у світ їх». Ісус наголошує на трьох важливих умовах, за яких учні зможуть успішно виконати рятівну працю. По-перше, він молиться, щоб його учні не належали до нечестивого світу Сатани. По-друге, просить, щоб вони були освячені, або зберігали святість, особисто застосовуючи правду з Божого Слова. По-третє, Ісус неодноразово благає, щоб його учні були об’єднані тими ж узами любові, які є між ним та його Батьком. З огляду на все це нам треба здійснювати самоперевірку. Варто запитати себе: «Чи я живу відповідно до цих трьох прохань Ісуса?» Ісус висловив упевненість: якщо учні виконуватимуть ці умови, «світ повірить», що його послав Єгова. (Прочитайте Івана 17:15—21).

Перші християни діяли згідно зі святим духом, щоб зберігати єдність. (Дивіться абзац 13)

13. Як Бог відповів на Ісусову молитву в I столітті?

13 Те, що Бог відповів на Ісусову молитву, можна побачити, розглянувши біблійну книгу, яка поміщена після чотирьох Євангелій, Дії апостолів. Подумаймо, яке поділення могло існувати між першими християнами, серед котрих були юдеї і люди з інших народів, багаті і бідні, раби і пани. Все ж вони були настільки тісно поєднані, наче різні частини людського тіла, головою якого був Ісус (Еф. 4:15, 16). Це справжнє диво у поділеному світі Сатани. Усе це завдяки Єгові і дії його могутньої сили — святого духу (1 Кор. 3:5—7).

По всьому світі народ Єгови живе в єдності. (Дивіться абзац 14)

14. Яку відповідь на Ісусове прохання ми чітко бачимо в наші дні?

14 На жаль, ця дивовижна єдність похитнулась після смерті апостолів. Як і було передречено, почалося велике відступництво, внаслідок чого виникли різні секти  загальновизнаного християнства (Дії 20:29, 30). Але 1919 року Ісус визволив своїх помазаних послідовників з неволі фальшивої релігії і зібрав їх, об’єднавши «досконалими узами єдності» (Кол. 3:14). Як вплинула на світ їхня проповідницька праця? Понад сім мільйонів «інших овець», які походять з «усіх націй, племен, народів та мов», об’єднані в одну отару з Божими помазанцями (Ів. 10:16; Об’яв. 7:9). Це надзвичайно захоплива відповідь на Ісусове прохання, аби світ зрозумів, що Єгова послав Ісуса і полюбив учнів так само, як його (Ів. 17:23).

ДОРЕЧНЕ ЗАКІНЧЕННЯ

15. Яке особливе прохання за своїх помазаних учнів висловив Ісус?

15 Увечері 14 нісана Ісус обдарував славою, або шаною, своїх апостолів, уклавши з ними угоду, щоб вони правили з ним у його Царстві (Луки 22:28—30; Ів. 17:22). Ісус молиться про всіх, хто мав стати його помазаними послідовниками: «Батьку, хочу попросити тебе за тих, кого ти дав мені: хочу, щоб вони були там, де я. Тоді вони побачать славу, яку я отримав від тебе, бо ти полюбив мене ще перед заснуванням світу» (Ів. 17:24). Ісусові інші вівці радіють, а не заздрять помазанцям. Це ще раз засвідчує, що між усіма правдивими християнами на землі панує єдність.

16, 17. а) Яке запевнення Ісус висловив у кінці своєї молитви? б) Що ми маємо і далі робити?

16 Більшість людей у світі під впливом своїх релігійних провідників не звертають уваги на чіткий доказ того, що Єгова має об’єднаний народ, який справді його знає. Те саме було й за днів Ісуса. Тому він доречно закінчив свою молитву такими словами: «Праведний Батьку, світ тебе не пізнав, але я пізнав тебе, і вони зрозуміли, що мене послав ти. Я виявив їм твоє ім’я і далі виявлятиму, щоб вони мали любов, якою ти мене полюбив, і щоб я перебував в єдності з ними» (Ів. 17:25, 26).

17 Хто заперечить, що Ісус жив згідно зі своєю молитвою? Як Голова збору, він і далі допомагає нам звіщати ім’я Батька та його намір. Тож повсякчас підкоряймося його головуванню, ревно виконуючи його наказ проповідувати і робити учнями людей (Матв. 28:19, 20; Дії 10:42). З усіх сил зберігаймо нашу дорогоцінну єдність. Завдяки всьому цьому ми будемо жити відповідно до Ісусової молитви. Це принесе славу імені Єгови, а нам — вічне щастя.