Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ВЕРЕСЕНЬ 2013

Нехай нагадування Єгови будуть радістю твого серця

Нехай нагадування Єгови будуть радістю твого серця

«Я навіки свідоцтва [«нагадування», НС] Твої вспадкував, бо вони — радість серця мого» (ПС. 119:111).

1. а) Як люди реагують на нагадування і чому? б) Як гордість може впливати на чиєсь ставлення до порад?

ЛЮДИ по-різному відгукуються на вказівки. Наприклад, вони можуть із вдячністю приймати нагадування впливових осіб, а поради ровесників і підлеглих одразу відкидати. Дехто, отримуючи напучення і поради, може почуватися засмученим або присоромленим, а хтось відчуває спонуку до дій, стає впевненим і прагне поліпшуватись. Чому реакція людей буває такою різною? Зокрема через гордість. Гордість може затьмарити здоровий глузд людини, тому вона відкидає поради і не отримує користі з цінних настанов (Прип. 16:18).

2. Чому правдиві християни цінують поради з Божого Слова?

2 Однак правдиві християни цінують корисні поради, особливо ті, що ґрунтуються на Божому Слові. Нагадування Єгови роблять нас проникливими, навчають нас і допомагають уникати таких пасток, як матеріалізм, статева неморальність, зловживання алкоголем і наркотики (Прип. 20:1; 2 Кор. 7:1; 1 Фес. 4:3—5; 1 Тим. 6:6—11). Крім того, ми співаємо з «радости серця свого», бо слухаємось Божих нагадувань (Ісаї 65:14).

3. Який погляд псалмописьменника нам варто наслідувати?

3 Щоб зберегти дорогоцінну дружбу з нашим небесним Батьком, нам слід і далі застосовувати його мудрі настанови у своєму житті. Нам варто мати такий же погляд, як у псалмописьменника, котрий сказав: «Я навіки свідоцтва [«нагадування», «Переклад нового світу», англ.] Твої вспадкував, бо вони — радість серця мого» (Пс. 119:111). Чи ми так само знаходимо насолоду в законах  Єгови, чи іноді вважаємо їх обтяжливими? Навіть якщо час від часу нас дратують певні поради, ми не повинні розчаровуватися. Ми маємо повністю покладатися на Божу неперевершену мудрість. Розгляньмо три способи, як розвивати своє довір’я до Єгови і впевненість у тому, що його накази йдуть нам на добро.

ЗМІЦНЮЙТЕ СВОЄ ДОВІР’Я ЧЕРЕЗ МОЛИТВУ

4. Що залишалось незмінним у житті Давида?

4 Цар Давид пережив багато злетів і падінь, але одне в його житті залишалось незмінним — він цілковито довіряв Творцеві. Давид сказав: «До Тебе підношу я, Господи, душу свою, Боже мій, я на Тебе надіюсь» (Пс. 25:1, 2). Що допомогло Давидові розвинути таке довір’я до свого небесного Батька?

5, 6. Що ми дізнаємось з Божого Слова про стосунки Давида з Єговою?

5 Багато людей моляться до Бога, лише коли потрапляють у скруту. Вони нагадують друга або родича, про якого ви чуєте тільки тоді, коли йому потрібні гроші чи допомога. З часом ви можете почати сумніватися у його спонуках. Але Давид не був такою людиною. Впродовж усього свого життя — в час радості і в час смутку — він виявляв віру в Єгову і любов до нього (Пс. 40:9).

6 Зверніть увагу, як Давид висловив хвалу і вдячність Єгові: «Господи, Владико наш,— яке то величне на цілій землі Твоє Ймення,— Слава Твоя понад небесами!» (Пс. 8:2). Чи ви відчуваєте, наскільки близькими були стосунки Давида з його небесним Батьком? Давид був настільки вражений величністю і славою Бога, що відчув спонуку нести йому хвалу «кожен день» (Пс. 35:28).

7. Який пожиток ми отримуємо, наближаючись до Єгови в молитві?

7 Подібно до Давида, нам необхідно регулярно спілкуватися з Єговою, щоб зміцнювати своє довір’я до нього. У Біблії сказано: «Наблизьтесь до Бога — і він наблизиться до вас» (Як. 4:8). Молитва наближає нас до Єгови, і передусім саме завдяки їй ми отримуємо святий дух. (Прочитайте 1 Івана 3:22).

8. Чому нам не слід повторювати одне і те ж, коли молимось?

8 Чи ти схильний повторювати одне і те ж, коли молишся? Якщо так, то, перш ніж молитися, виділи кілька хвилин, аби подумати над тим, що́ хочеш сказати. Чи нашим друзям або родичам було б приємно, якби ми в розмові з ними кожного разу повторювали одні й ті самі слова? Вони могли б перестати нас слухати. Звісно, Єгова ніколи не відкине щирої молитви свого відданого служителя. Але нам не варто повторювати одне й те саме, коли ми звертаємось до нього в молитві.

9, 10. а) Про що можна молитися? б) Що допоможе нам зробити молитви зворушливими?

9 Звичайно, якщо ми хочемо наближатися до Бога, наші молитви мають бути не поверховими. Чим більше ми виливаємо своє серце Єгові, тим ближчими ми будемо до нього і більше довірятимемо йому. А про що ми можемо молитися? Боже Слово відповідає: «Завжди з будь-якими проханнями звертайтесь у молитвах і благаннях до Бога, виявляючи йому також вдячність» (Фил. 4:6). Усе, що впливає на наші стосунки з Богом чи на наше життя як його служителів, варте того, щоб про це говорити в молитві.

10 Ми можемо багато навчитися, роздумуючи над словами вірних чоловіків і жінок, чиї молитви записані в Біблії (1 Сам. 1:10, 11; Дії 4:24—31).  У Псалмах міститься чимало щирих молитов і пісень на хвалу Єгові, в яких передаються різні людські почуття: від нестерпних страждань до невимовної радості. Аналіз молитов таких відданих служителів допоможе нам сповнювати свої молитви до Єгови глибоким змістом.

РОЗДУМУЙТЕ НАД БОЖИМИ НАГАДУВАННЯМИ

11. Чому необхідно роздумувати над Божими порадами?

11 Давид сказав: «Свідчення [«нагадування», НС] Господа певне,— воно недосвідченого умудряє» (Пс. 19:8). Слухаючись Божих нагадувань, ми можемо набути мудрості, навіть якщо є недосвідченими. Але над деякими біблійними порадами нам треба глибоко роздумувати, якщо ми хочемо почерпнути з них якнайбільше користі. Такі роздуми допоможуть нам, приміром, залишатися непорочними, коли зазнаємо́ тиску в школі чи на роботі, допоможуть обстоювати Божий погляд на кров, зберігати християнський нейтралітет і застосовувати біблійні принципи стосовно одягу та зовнішнього вигляду. Якщо ми будемо дивитися на ці питання очима Єгови, то зможемо передбачити складні ситуації. Потім можна подумати над тим, що робити, опинившись у таких ситуаціях. Така передбачливість і завчасна підготовка обереже нас від сильного душевного болю (Прип. 15:28).

12. Про що нам варто розмірковувати, щоб завжди триматися Божих нагадувань?

12 Чи наше життя свідчить, що ми залишаємося духовно пильними, в той час як чекаємо сповнення Божих обіцянок? Наприклад, чи ми справді віримо, що Вавилон Великий невдовзі буде знищений? Чи такі майбутні благословення, як вічне життя в раю на землі, настільки ж реальні для нас, як і тоді, коли ми про них уперше почули? Чи ми зберігаємо за́пал до служіння і не дозволяємо особистим справам займати перше місце в нашому житті? А що сказати про надію на воскресіння, про освячення імені Єгови і про обстоювання правомірності його верховної влади? Чи для нас це і далі важливі питання? Роздуми над ними допоможуть нам завжди триматися Божих нагадувань. Тоді ми зможемо сказати подібно до псалмоспівця: «Навіки свідоцтва Твої вспадкував» (Пс. 119:111).

13. Чому перші християни дечого не розуміли? Наведіть приклад.

13 Деякі думки з Біблії ми можемо не повністю розуміти, бо ще не настав призначений Єговою час для їхнього прояснення. Ісус не раз говорив своїм апостолам, що він мусить постраждати і померти. (Прочитайте Матвія 12:40; 16:21). Проте апостоли не розуміли, що це означає. Вони збагнули значення слів Ісуса після його смерті й воскресіння, коли він, взявши собі людське тіло, з’явився кільком учням і «відкрив їм на все це очі, аби вони могли повністю зрозуміти Писання» (Луки 24:44—46; Дії 1:3). Також послідовники Христа збагнули, що Боже Царство має бути встановлене в небі, лише після того, як на них було вилито святий дух у П’ятидесятницю 33 року н. е. (Дії 1:6—8).

14. Який хороший приклад на початку XX століття подало багато братів, котрі мали хибне розуміння стосовно останніх днів?

14 На початку XX століття правдиві християни теж мали ряд хибних очікувань стосовно «останніх днів» (2 Тим. 3:1). Скажімо, у 1914 році дехто думав, що невдовзі буде забраний на небо. Коли сподівання тих християн не здійснилися, вони продовжили ретельно досліджувати Святе Письмо і зрозуміли, що попереду їх чекає велика проповідницька  кампанія (Марка 13:10). Тож 1922 року Дж. Рутерфорд, який пізніше очолив проповідницьку працю, сказав присутнім на міжнародному конгресі в Сідар-Пойнті (штат Огайо, США): «Дивіться, Цар править! Ви є його глашатаями. Отже, оголошуйте, оголошуйте, оголошуйте Царя і його Царство!» Відтоді проголошення «доброї новини про царство» є розпізнавальним знаком сучасних служителів Єгови (Матв. 4:23; 24:14).

15. Чому корисно роздумувати над тим, як Єгова поводиться зі своїм народом?

15 Роздуми над тим, як дивовижно Єгова поводився зі своїм народом у минулому і як поводиться тепер, допомагають нам зміцнювати впевненість у тому, що він здатний виконати свою волю і наміри в майбутньому. Водночас завдяки нагадуванням Бога ми не забуваємо про його пророцтва, які чекають свого сповнення. Такі роздуми допоможуть нам ще більше довіряти Божим обіцянкам.

ПОГЛИБЛЮЙТЕ ДОВІР’Я ДО БОГА, ПОКЛОНЯЮЧИСЬ ЙОМУ

16. Які благословення приносить ревне служіння?

16 Наш Бог, Єгова, є активним і діяльним Богом. «Хто сильний, як Ти, Господи?» — запитав псалмописьменник. І додав: «Рука Твоя сильна, висока правиця Твоя» (Пс. 89:9, 14). Тому Єгова цінує і благословляє зусилля, які ми докладаємо в сприянні справам Царства. Він бачить, що його служителі — чоловіки і жінки, юні і літні — не сидять склавши руки і не їдять «хліба з лінивства» (Прип. 31:27). Наслідуючи нашого Творця, ми активно зайняті в теократичній діяльності. Якщо ми служимо Богу від усього серця, то самі отримуємо задоволення і він з великою радістю благословляє  наше служіння. (Прочитайте Псалом 62:13).

17, 18. Чому можна сказати, що вчинки віри допомагають нам зміцнювати своє довір’я до порад Єгови? Наведіть приклад.

17 Як учинки віри допомагають нам зміцнювати довір’я до Єгови? Пригадаймо біблійну розповідь про те, як ізраїльтяни входили в Обіцяну землю. Єгова звелів священикам, які несли ковчег заповіту, перейти ріку Йордан. Однак, наблизившись до неї, люди побачили, що через весняні дощі вона стала повноводною. Що ж мали робити ізраїльтяни? Стати табором на березі річки і чекати багато тижнів, поки спаде вода? Ні, вони цілковито покладалися на Єгову і виконували його вказівки. Що це принесло? Ми читаємо: «Коли... ноги священиків, що несли ковчега, занурилися в воду скраю... то спинилась вода, що зверху текла... а народ перейшов навпроти Єрихону. А священики, що несли ковчега заповіту Господнього, стали міцно на сухому посередині Йордану, і ввесь Ізраїль переходив по сухому» (Іс. Нав. 3:12—17). Уявіть собі, як, мабуть, зраділи ізраїльтяни, коли спинилися бурхливі води! Їхня віра в Єгову зросла, бо вони прислу́халися до його вказівок.

Чи ви маєте таке ж довір’я, як народ Єгови за днів Ісуса Навина? (Дивіться абзац 17, 18)

18 Щоправда, за нашого часу Єгова не виконує таких чуд заради своїх служителів, але він благословляє їхні вчинки віри. Завдяки діючій силі Бога вони можуть виконувати доручену їм працю проповідування звістки про Царство по всьому світі. Найвидатніший Свідок Єгови, воскреслий Христос Ісус, запевнив своїх учнів, що буде підтримувати їх у цій важливій праці. Він сказав: «Тож ідіть та робіть учнями людей з усіх народів... Я буду з вами всі дні, аж до закінчення цієї системи» (Матв. 28:19, 20). Багато Свідків, які є сором’язливими чи несміливими, особисто можуть засвідчити, що Божий святий дух дає їм необхідну відвагу, аби говорити з незнайомцями під час служіння. (Прочитайте Псалом 119:46; 2 Коринфян 4:7).

19. У чому ми можемо бути впевнені, якщо не маємо змоги служити Богові так, як хотіли б?

19 Деяким братам і сестрам через хворобу чи похилий вік не під силу служити Богові так, як вони хотіли б. Все ж вони можуть бути впевнені, що «Батько глибокого співчуття та Бог усілякої потіхи» розуміє обставини кожного правдивого християнина (2 Кор. 1:3). Він цінує все, що ми робимо, аби сприяти справам Царства. Кожному з нас варто пам’ятати, що саме завдяки вірі у викупну жертву Христа ми можемо зберегти душу живою, якщо робимо все можливе за наших обставин (Євр. 10:39).

20, 21. Як ми можемо показати своє довір’я до Єгови?

20 У служінні Богові ми присвячуємо стільки часу, сил і матеріальних засобів, скільки можемо. Ми від усього серця прагнемо «бути проповідниками євангелія» (2 Тим. 4:5). Така праця приносить нам радість, адже ми допомагаємо іншим «набути точного знання правди» (1 Тим. 2:4). Безсумнівно, якщо ми несемо честь і хвалу Єгові, то збагачуємося духовно (Прип. 10:22). І це допомагає нам повністю покладатися на нашого Творця (Рим. 8:35—39).

21 Як ми розглянули, довіра до мудрих вказівок Бога не з’являється сама по собі. Нам треба розвивати її. Тож з усіх сил зміцнюймо своє довір’я до Єгови через молитву. Роздумуймо над тим, як Бог виконував свою волю в минулому і як виконає у майбутньому. І продовжуймо поглиблювати свою довіру до Єгови, поклоняючись йому. Пам’ятаймо: Божі нагадування вічні. Якщо ми зважатимемо на них, то будемо жити вічно!