Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ВЕРЕСЕНЬ 2013

Нагадування Єгови надійні

Нагадування Єгови надійні

«Свідчення [«нагадування», НС] Господа певне,— воно недосвідченого умудряє» (ПС. 19:8).

1. Які теми регулярно обговорюють Божі служителі і як нам допомагає дослідження цих тем?

МАБУТЬ, готуючись до вивчення статті з «Вартової башти», ви не раз думали: «Хіба ми не вивчали цього раніше?» Якщо ви вже якийсь час відвідуєте християнські зібрання, то, ймовірно, помітили, що певні теми іноді повторюються. Невід’ємною частиною нашого духовного харчування є такі теми, як Боже Царство, викуп, праця навчання майбутніх послідовників Христа, а також обговорення таких рис, як любов і віра. Регулярне дослідження цих тем допомагає нам залишатися міцними у вірі і «бути виконавцями слова, а не лише слухачами» (Як. 1:22).

2. а) Чого нерідко стосуються нагадування Єгови? б) Чим Божі закони відрізняються від людських?

2 Єврейський іменник, перекладений як «нагадування», зазвичай стосується законів, наказів і постанов, які Бог дає своєму народу. На відміну від людських законів, які потрібно часто переглядати і змінювати, закони і постанови Єгови завжди надійні. Хоча деякі з них стосуються конкретного часу або ситуації, вони ніколи не втрачають своєї цінності і йдуть нам на добро. Псалмоспівець написав: «Правда свідоцтв [«нагадувань», «Переклад нового світу», англ.] Твоїх вічна,— подай мені розуму, й буду я жити» (Пс. 119:144).

3, 4. а) Що деколи містять нагадування Єгови? б) Який пожиток отримали б ізраїльтяни, якби прислу́хались до Божих нагадувань?

3 Напевно, ви звернули увагу, що деколи нагадування Єгови містять звістку перестороги. Ізраїльський народ постійно отримував застереження через Божих пророків. Наприклад, перед тим як ізраїльтяни мали ввійти в Обіцяну землю, Мойсей попередив їх: «Стережіться, щоб не було зведене ваше серце, і щоб ви не відступили, і не служили іншим богам,  і не вклонялися їм. А то запалиться гнів Господній на вас, і замкне небо, і не буде дощу, а земля не дасть свого урожаю, і ви скоро погинете з тієї доброї землі, що Господь дає вам» (Повт. 11:16, 17). Як видно з Біблії, Бог дав своєму народу безліч корисних нагадувань.

4 За багатьох інших обставин Єгова спонукував ізраїльтян мати страх перед ним, слухатися його голосу й освячувати його ім’я (Повт. 4:29—31; 5:28, 29). Якби вони прислу́хались до цих нагадувань, то, безперечно, отримали б чимало благословень (Лев. 26:3—6; Повт. 28:1—4).

ЯК ІЗРАЇЛЬТЯНИ ВІДГУКУВАЛИСЯ НА БОЖІ НАГАДУВАННЯ

5. Чому Єгова воював за царя Єзекію?

5 Упродовж бурхливої історії ізраїльського народу Бог завжди дотримувався своїх обіцянок. Приміром, коли ассирійський цар Санхерів напав на Юду і погрожував скинути царя Єзекію, Єгова втрутився, пославши на допомогу ангела. Лише за одну ніч Божий ангел «вигубив кожного хороброго вояка» ассирійського війська, і принижений Санхерів був змушений повернутися додому (2 Хр. 32:21; 2 Цар. 19:35). Чому Бог воював за царя Єзекію? Тому що «міцно тримався він [Єзекія] Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його» (2 Цар. 18:1, 5, 6).

Нагадування Єгови спонукали Йосію відновити правдиве поклоніння. (Дивіться абзац 6)

6. Як цар Йосія показав, що покладається на Єгову?

6 Наказів Єгови слухався також цар Йосія. Починаючи з восьми років «робив він угодне в Господніх очах... і не вступався ані праворуч, ані ліворуч» (2 Хр. 34:1, 2). Йосія показав, що покладається на Єгову, коли очистив край від ідолопоклонства і відновив правдиве поклоніння. Завдяки цьому благословення отримав не тільки він, але й цілий народ. (Прочитайте 2 Хронік 34:31—33).

7. Якими були наслідки, коли ізраїльтяни не зважали на нагадування Єгови?

7 Але, на жаль, Божі служителі не завжди повністю довіряли Єгові. Протягом багатьох століть вони то прислухались до його нагадувань, то відкидали їх. Коли віра ізраїльтян слабла, їх, за словами апостола Павла, не раз «носив туди-сюди кожен вітер вчення» (Еф. 4:13, 14). Як і передрікалось, вони пожинали гіркі плоди, коли переставали довіряти Богові і не слухались його нагадувань (Лев. 26:23—25; Єрем. 5:23—25).

8. Чого ми вчимося з прикладу ізраїльтян?

 8 Чого ми вчимося з прикладу ізраїльтян? Так як і вони, сучасний народ Єгови отримує поради і напоумлення (2 Пет. 1:12). Боже натхнене Слово є для нас нагадуванням щоразу, як ми читаємо його. Маючи свободу волі, ми можемо вибирати: слухатись вказівок Єгови чи робити те, що є правильним у наших очах (Прип. 14:12). Розгляньмо, чому варто довіряти Божим нагадуванням і який пожиток ми отримаємо завдяки цьому.

ПІДКОРЯЙТЕСЯ БОГОВІ І ЖИВІТЬ

9. Як Єгова запевняв ізраїльтян у своїй підтримці під час подорожі пустелею?

9 Коли ізраїльтяни вирушали в 40-літню мандрівку через «страшну пустиню», Єгова не повідомив їм заздалегідь подробиць щодо того, як буде їх вести, захищати і дбати про них. Але він неодноразово доводив, що вони можуть довіряти йому і його вказівкам. Використовуючи стовп хмари вдень і вогняний стовп уночі, Єгова нагадував ізраїльтянам, що підтримує їх у подорожі непривітною місцевістю (Повт. 1:19; Вих. 40:36—38). Також він дбав про їхні основні потреби. Тому в ізраїльтян «не було недостатку ні в чому,— одежі їхні не дерлися, а ноги їхні не пухли» (Неем. 9:19—21).

10. Як нині Єгова веде свій народ?

10 Нині Божі служителі стоять на порозі праведного нового світу. Чи ми впевнені, що Єгова подбає про все необхідне, аби ми могли пережити прийдешнє «велике лихо»? (Матв. 24:21, 22; Пс. 119:40, 41). Щоправда, Єгова веде нас у новий світ не за допомогою стовпа хмари чи вогню. Але він послуговується своєю організацією, щоб допомагати нам залишатися пильними. Наприклад, ми постійно отримуємо поради зміцнювати свою духовність завдяки особистому читанню Біблії, сімейному поклонінню ввечері, регулярному відвідуванню зібрань та участі в служінні. Чи ми зробили потрібні зміни, аби слухатись усіх цих вказівок? Якщо так, то ми зможемо розвивати віру, необхідну для того, щоб увійти в новий світ.

Нагадування Єгови допомагають нам дбати про наш Зал Царства. (Дивіться абзац 11)

11. З чого видно, що Бог дбає про нас?

11 Окрім порад, які допомагають нам духовно пильнувати, ми отримуємо настанови, що стосуються нашого щоденного життя. Приміром, ми не раз чуємо заохочення зберігати врівноважений погляд на матеріальне і мати око, зосереджене на чомусь одному, аби зменшити свої тривоги. До того ж нам приносять користь нагадування стосовно нашого одягу та зовнішнього вигляду, вибору благотворного відпочинку й освіти. Подумаймо про нагадування щодо безпеки в наших Залах Царства, домівках, автомобілях і підготовки до стихійних лих. Такі поради показують, що Бог піклується про наш добробут.

НАГАДУВАННЯ ДОПОМАГАЛИ ПЕРШИМ ХРИСТИЯНАМ ЗАЛИШАТИСЯ ВІРНИМИ

12. а) Про що Ісус неодноразово говорив зі своїми учнями? б) Який смиренний вчинок справив незабутнє враження на Петра і як Ісусів приклад має впливати на нас?

12 У I столітті Божі служителі часто отримували нагадування. Ісус знову і знову говорив своїм учням про те, наскільки важливо розвивати смиренність. Однак він не просто казав своїм учням, що́ означає бути смиренним, а й показав це власним прикладом. В останній день свого земного життя Ісус зібрав апостолів  на святкування Пасхи. Під час вечері він встав з-за столу і помив їм ноги — зробив те, що зазвичай робив слуга (Ів. 13:1—17). Цей смиренний вчинок Ісуса справив на учнів незабутнє враження. Приблизно через 30 років апостол Петро, який був присутній на тій вечері, дав одновірцям пораду виявляти смиренність (1 Пет. 5:5). Ісусів приклад має спонукувати всіх нас смиренно поводитися одні з одними (Фил. 2:5—8).

13. Яку вкрай важливу рису Ісус радив розвивати своїм учням?

13 Крім того, Ісус не раз говорив зі своїми учнями про необхідність мати міцну віру. Після того як їм не вдалося вигнати демона, котрий опанував хлопця, вони запитали Ісуса: «Чому ми не змогли його вигнати?» Він відповів: «Тому що вам бракує віри. Правду кажу вам: якщо ви будете мати віру хоча б з гірчичне зернятко... нічого не буде для вас неможливого» (Матв. 17:14—20). Впродовж свого служіння Ісус вчив своїх учнів, що віра є вкрай важливою рисою. (Прочитайте Матвія 21:18—22). Чи ми не упускаємо нагод зміцнювати свою віру завдяки підбадьорливому навчанню, яке можна отримати на конгресах і християнських зібраннях? Це не просто чудова можливість зібратися разом, але й нагода виявляти своє довір’я до Єгови.

14. Чому важливо розвивати неегоїстичну любов?

14 У Грецьких Писаннях ми знаходимо безліч нагадувань про те, що потрібно любити одні одних. Ісус сказав, що друга найбільша заповідь полягає в тому, щоб «любити свого ближнього, як самого себе» (Матв. 22:39). Ісусів єдиноутробний брат, Яків, назвав любов «царським законом» (Як. 2:8). Апостол Іван написав: «Любі, пишу заповідь не нову, а стару, котру ви мали від початку» (1 Ів. 2:7, 8). Що Іван мав на увазі, говорячи про стару заповідь? Він говорив про наказ виявляти любов. Ця заповідь була старою в тому розумінні, що Ісус дав її напочатку, тобто десятиліттями раніше. Але вона була також новою, тому що вимагала саможертовної любові, яку учні мали виявляти за нових обставин. Хіба ми, як послідовники Христа, не повинні цінувати пересторог, що допомагають нам уникати егоїстичного духу, який притаманний цьому світові і руйнує любов до ближніх?

15. У чому полягало головне завдання Ісуса на землі?

15 Ісус щиро цікавився людьми. Це було очевидним, коли він зціляв хворих  і немічних та воскрешав померлих. Проте головне завдання Ісуса полягало не у фізичному зціленні людей. Набагато більший вплив на їхнє життя мало його проповідування і навчання. Чому? Наприклад, ті, кого Ісус зцілив чи воскресив, зрештою постаріли і померли, в той час як ті, хто відгукнувся на звістку, яку він проповідував, отримали надію жити вічно (Ів. 11:25, 26).

16. Наскільки праця проповідування і навчання поширена в наші дні?

16 Проповідницька праця, розпочата Ісусом у I столітті, в наші дні виконується в небувалих масштабах. Ісус дав завдання своїм послідовникам: «Тож ідіть та робіть учнями людей з усіх народів» (Матв. 28:19). По суті, це доручення сьогодні виконуємо ми. Понад сім мільйонів активних Свідків Єгови ревно проголошують Боже Царство в більш ніж 230 країнах і територіях, а також регулярно проводять мільйони біблійних вивчень. Таке проповідування свідчить, що ми живемо в останні дні.

ДОВІРЯЙТЕ ЄГОВІ

17. Які поради дали Павло і Петро?

17 Безсумнівно, нагадування допомагали першим християнам залишатися стійкими у вірі. Уявіть собі, яке підбадьорення, мабуть, отримав Тимофій, коли апостол Павло, котрий був ув’язнений у Римі, сказав йому: «Продовжуй... триматися взірця здорових слів, почутих від мене» (2 Тим. 1:13). Заохотивши одновірців розвивати такі риси, як витривалість, братерська любов і самовладання, апостол Петро промовив: «Я буду готовий завжди нагадувати вам про це, хоча ви це знаєте та утверджені в правді» (2 Пет. 1:5—8, 12).

18. Як перші християни ставились до нагадувань?

18 У листах Павла і Петра згадувалось те, що було «сказане раніше святими пророками» (2 Пет. 3:2). Чи наші брати в I столітті обурювались через це? Ні, адже нагадування були виявом Божої любові, завдяки якій вони продовжували «зростати в незаслуженій доброті нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа» (2 Пет. 3:18).

19, 20. Чому треба довіряти нагадуванням Єгови і який пожиток це нам принесе?

19 Ми маємо всі підстави довіряти нагадуванням Єгови, які містяться в його надійному Слові, Біблії. (Прочитайте Ісуса Навина 23:14). На її сторінках можна прочитати, як упродовж тисячоліть Бог обходився з недосконалими людьми. Ця історична розповідь записана нам на добро (Рим. 15:4; 1 Кор. 10:11). Ми бачимо виконання біблійних пророцтв. Вони наче нагадування, дані заздалегідь. Приміром, мільйони людей линуть до правдивого поклоніння, що, згідно з пророцтвом, і мало відбуватися «на кінці днів» (Ісаї 2:2, 3). Щораз гірші обставини у світі також вказують на сповнення біблійного пророцтва. І, як уже згадувалося, поширення проповідницької кампанії по всій землі свідчить про те, що збуваються Ісусові слова (Матв. 24:14).

20 Наш Творець довів, що йому можна цілковито довіряти. Чи ми черпаємо пожиток з його нагадувань? Нам потрібно прислуха́тися до них. Саме так зробила Розелін. Вона розповідає: «Коли я стала цілком довіряти Єгові, то ще чіткіше побачила, як він з любов’ю підтримує і зміцнює мене». Ми теж можемо отримувати пожиток із нагадувань Єгови, якщо будемо на них зважати.