Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ЧЕРВЕНЬ 2013

Запитання читачів

Запитання читачів

Хто такі «Божі сини», згадані в Буття 6:2, 4, які жили перед Потопом?

Ми маємо вагому підставу вважати, що цей вислів стосується духовних синів Бога. Що це за підстава?

У Буття 6:2 ми читаємо: «Побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали».

В Єврейських Писаннях вислів «Божі сини» міститься в Буття 6:2, 4; Йова 1:6; 2:1; 38:7; Псалом 89:7. Що ці вірші говорять нам про «Божих синів»?

«Божі сини», згадані в Йова 1:6,— це, безумовно, духовні створіння, які зібралися перед Богом. Серед них був Сатана, який «мандрував по землі» (Йова 1:7; 2:1, 2). В Йова 38:4—7 ми читаємо, що «Божі сини» «радісний окрик здіймали», коли Бог «поклав камінь наріжний» землі. Тут мова йде про духовних синів, ангелів, адже людей ще не було створено. Вислів «Божі сини», що міститься в Псалмі 89:7, безсумнівно, стосується не людей, а небесних створінь, які перебувають з Богом.

Хто ж такі «Божі сини», про яких ідеться в Буття 6:2, 4? Відповідно до згаданих вище біблійних фактів логічно зробити висновок, що цей вислів стосується духовних синів Бога, які зійшли на землю.

Декому важко погодитися з тим, що ангелів могли цікавити статеві стосунки. Ісусові слова, записані в Матвія 22:30, показують, що в небі немає одруження і статевого життя. Проте ангели іноді брали собі людські тіла і навіть їли та пили з людьми (Бут. 18:1—8; 19:1—3). Тож розумно дійти висновку, що, взявши фізичні тіла, вони могли мати статеві стосунки з жінками.

Існують біблійні підстави вірити, що деякі ангели саме це і робили. У Юди 6, 7 гріх содомлян, які віддалися неприродним плотським бажанням, порівнюється з учинками «ангелів, які не зберегли свого початкового становища, а покинули належне місце проживання». Як ті ангели, так і мешканці Содома «погрузли в блуді та неприродно використовували плоть». Подібний уривок, 1 Петра 3:19, 20, пов’язує ангелів, які виявили непослух, з «Ноєвими днями» (2 Пет. 2:4, 5). Отже, вчинки бунтівних ангелів за днів Ноя можна порівняти з гріхами мешканців Содома і Гоморри.

Такий висновок має сенс, якщо вважати, що «Божі сини», згадані в Буття 6:2, 4,— це ангели, які матеріалізувалися і чинили неморальність з жінками.

 У Біблії сказано, що Ісус «проповідував киненим до в’язниці духам» (1 Пет. 3:19). Що це означає?

Зі слів апостола Петра видно, що це ті самі духи, «які колись виявили непослух... за Ноєвих днів» (1 Пет. 3:20). Зрозуміло, Петро говорив про духовних створінь, які вирішили приєднатися до бунту Сатани. Юда згадує ангелів, «які не зберегли свого початкового становища, а покинули належне місце проживання», кажучи, що Бог «тримає [їх] у вічних кайданах під покровом густої темряви для суду великого дня» (Юди 6).

Як духовні створіння виявили непослух за днів Ноя? Перед Потопом ці злі духи взяли собі людські тіла — зробили те, що суперечило Божій волі щодо них (Бут. 6:2, 4). Крім того, статеві стосунки тих матеріалізованих ангелів з жінками були збоченням. Бог не створив духовних створінь, щоб вони мали статеві зносини з жінками (Бут. 5:2). Ті злі неслухняні ангели будуть знищені у визначений Богом час. А поки вони, за словами Юди, перебувають «під покровом густої темряви», так би мовити, в духовній в’язниці.

Коли і як Ісус проповідував цим «киненим до в’язниці духам»? Петро пише, що це відбулося після того, як Ісус був «оживлений у дусі» (1 Пет. 3:18, 19). Зверніть увагу: Петро говорить, що Ісус «проповідував». Те, що апостол вжив минулий час, показує, що це відбулося перед тим, як Петро написав свого першого листа. Отож, скоріш за все, через деякий час після воскресіння Ісус оголосив злим духам цілком справедливий присуд, який вони мають отримати. Його проповідування не містило для них жодної надії. Це була звістка осуду (Йони 1:1, 2). Ісус виявляв віру й відданість аж до смерті і потім воскрес, довівши, що Диявол дійсно не мав над ним влади. Тому в нього була підстава оголосити такий обвинувальний вирок (Ів. 14:30; 16:8—11).

У майбутньому Ісус зв’яже і вкине в безодню Сатану і його ангелів (Луки 8:30, 31; Об’яв. 20:1—3). А до того часу ці неслухняні духи перебувають під покровом густої духовної темряви. Вони обов’язково будуть знищені (Об’яв. 20:7—10).