Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) КВІТЕНЬ 2013

Вони охоче пішли на жертви задля служіння в Мексиці

Вони охоче пішли на жертви задля служіння в Мексиці

ЧИМРАЗ більше молодих Свідків спрощують своє життя, аби розширити християнське служіння, і це нас дуже підбадьорює (Матв. 6:22). Які зміни вони роблять? З якими труднощами їм доводиться стикатись? Ми дізнаємось про це, познайомившись із деякими вісниками, котрі служать у Мексиці.

«МУСИМО ЗРОБИТИ ЗМІНИ»

Дастін і Джейсса зі США одружилися в січні 2007 року. Через деякий час вони змогли здійснити свою давню мрію: придбали яхту і цілий рік жили на ній. Вона була пришвартована біля мальовничого міста Асторії (штат Орегон, США), що лежить недалеко від Тихого океану й оточене лісистими пагорбами та засніженими горами. «Куди не кинь оком,— каже Дастін,— аж дух перехоплює!» Дастін і Джейсса вважали, що ведуть просте життя та покладаються на Єгову. «Врешті-решт,— думали вони,— ми живемо на яхті (завдовжки приблизно 8 метрів), працюємо неповний робочий день, відвідуємо іншомовний збір і деколи служимо допоміжними піонерами». Але згодом це подружжя зрозуміло, що обманює себе. «Замість того щоб співпрацювати зі збором, більшість свого часу ми витрачали на ремонт судна,— розповідає Дастін.—  Ми знали, що мусимо зробити зміни, якщо дійсно хочемо ставити служіння Єгові на перше місце в житті».

Джейсса говорить: «Перед одруженням я жила в Мексиці і служила в англомовному зборі. Мені дуже подобалось це служіння, тому я прагнула повернутися туди». Аби зміцнити своє бажання служити за кордоном, Дастін і Джейсса під час сімейного поклоніння почали читати життєписи братів і сестер, які переїхали до країн, в яких поля готові до жнив (Ів. 4:35). «Ми хотіли відчути подібну радість»,— ділиться Дастін. Тож коли вони почули від друзів з Мексики, що новосформована група потребує допомоги, то вирішили перебратися туди. Для цього Дастін і Джейсса звільнилися з роботи і продали свою яхту.

«НАЙКРАЩА ПОДІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ»

Дастін і Джейсса поселилися в містечку Текоман, що теж неподалік Тихого океану, але приблизно за 4345 кілометрів на південь від Асторії. «На зміну прохолоді прийшла спека, а замість величних гір ми всюди бачили лимонні дерева»,— пригадує Дастін. Спочатку Дастін і Джейсса не могли знайти роботи, і їм не вистачало грошей. Тому двічі на день вони їли квасолю й рис — і так тиждень за тижнем. «Як тільки наша дієта стала нестерпною,— каже Джейсса,— зацікавлені почали давати нам манго, банани, папаї і, звичайно, багато лимонів». Згодом подружжю вдалось знайти роботу в Інтернет-школі з вивчення мови, офіс якої розташований в Тайвані. Нині вони заробляють достатньо, щоб мати все необхідне.

Ось що Дастін і Джейсса розповідають про своє нове життя: «Цей переїзд — найкраща подія в нашому житті. Наші стосунки з Єговою і одне з одним стали міцнішими. Щодня ми робимо разом багато справ: ходимо в служіння, обговорюємо, як допомогти людям, з якими вивчаємо Біблію, та готуємось до зібрань. Крім того, ми вільні від клопотів, які мали в минулому». Це подружжя додає: «Тепер ми повністю розуміємо, наскільки правдивою є обіцянка, записана в Псалмі 34:9: “Скуштуйте й побачте, який добрий Господь”».

ЩО СПОНУКУЄ ТИСЯЧІ ВІСНИКІВ ДО ПЕРЕЇЗДУ

Понад 2900 братів і сестер — одружених і неодружених, багатьом з яких за 20 чи 30 — переїхали в ті райони Мексики, де все ще є велика  потреба у вісниках Царства. Що спонукало всіх цих Свідків взятися за таку нелегку працю? Декому з них поставили це запитання, і вони навели три причини. Які саме?

Летісія й Ерміло

Любов до Єгови і до ближніх. Летісія охрестилась у 18 років. Вона каже: «Коли я присвятила своє життя Єгові, то зрозуміла, що маю служити йому всім серцем і всією душею. Аби виявляти щиросерду любов до Єгови, я хотіла більше свого часу і сил віддавати служінню» (Марка 12:30). Ерміло, чоловік Летісії, почав служити там, де була потреба у вісниках Царства, коли мав трохи за 20. Він говорить: «Я усвідомив, що найкращий спосіб виявляти любов до ближніх — це допомагати їм задовольняти потребу в духовному» (Марка 12:31). Тож він покинув велике місто Монтеррей, де працював у банку й втішався комфортним життям, і переїхав до маленького містечка.

Есслі

Справжня і тривала радість. Невдовзі після свого хрещення Летісія разом з досвідченою піонеркою впродовж місяця проповідувала у віддаленому місті. Вона пригадує: «Я була вражена. Люди добре відгукувались на звістку про Царство, і це приносило мені неабияку радість. Під кінець місяця я сказала собі: “Саме такого життя я прагну”». Подібно й Есслі, незаміжній сестрі, якій за 20, дуже подобалось таке служіння. Ще школяркою вона познайомилась з кількома запопадливими вісниками, які служили там, де є більша потреба. Есслі розповідає: «Коли я бачила радісні обличчя тих братів і сестер, то хотіла жити так, як вони». Багато сестер зробили те ж саме, що й Есслі. У Мексиці понад 680 неодружених сестер служать у місцевостях, де є більша потреба у вісниках. Який це чудовий приклад для молодих і літніх!

Цілеспрямоване і повноцінне життя. Після закінчення школи Есслі отримала пропозицію навчатися в університеті. Однолітки радили їй погодитись і вести «нормальне життя»: закінчити університет, зробити кар’єру, купити машину і подорожувати. Але вона не послухалась їхньої поради. «Кілька моїх християнських друзів погналися за всім цим,— каже Есслі.— Я помітила, що вони відсунули духовні цілі на задній план. До того ж я побачила, що, занурившись у справи цього світу і зіткнувшись з багатьма проблемами, вони зазнали великого розчарування. Я хотіла використовувати свою молодість, щоб повною мірою служити Єгові».

Ракель і Філліп

 Есслі закінчила деякі курси і знайшла роботу, завдяки якій могла утримувати себе і служити піонером. Потім вона переїхала туди, де є величезна потреба у вісниках. Там Есслі довелось вивчити тубільні мови отомі і тлапанек. Згадуючи минулі три роки проповідування у віддаленій території, ця сестра каже: «Служіння там, де є потреба, приносить задоволення і наповнює життя глибоким змістом. А понад усе це поглиблює мої стосунки з Єговою». Філліп і Ракель, подружжя зі США, якому за 30, погоджується: «Світ так швидко змінюється, що для багатьох життя здається нестабільним. Але служіння в території, де ми зустрічаємо чимало людей, які охоче слухають біблійну звістку, робить наше життя по-справжньому змістовним і радісним».

ЯК ДОЛАТИ ТРУДНОЩІ

Вероніка

Звичайно, служити там, де є більша потреба у вісниках, не завжди легко. Декому, наприклад, важко забезпечувати себе матеріально. Для цього необхідно з готовністю пристосовуватись до місцевих обставин. Ось що каже Вероніка, досвідчена піонерка: «В одній території, де я служила, я готувала і продавала їжу швидкого приготування. В іншій місцевості я продавала одяг і стригла. Тепер я прибираю в будинку і проводжу заняття з молодими батьками, навчаючи їх спілкуватися з їхніми дітьми».

Особливо важко звикнути до іншої культури чи звичаїв, коли ти живеш серед тубільного народу у віддаленій території. Саме це відчули Філліп і Ракель, які служили в місцевості, де розмовляють мовою науатль. «Культурна різниця дуже велика»,— каже Філліп. Що допомогло їм пристосуватись? «Ми шукали позитивне в людях, які розмовляють мовою науатль. Вони мають міцні сімейні узи, виявляють щирість у стосунках одні з одними і є щедрими». Ракель додає: «Ми багато чого навчилися, живучи там і служачи пліч-о-пліч з місцевими братами і сестрами».

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ПЕРЕЇЗДУ

Скажімо, ти хочеш служити у віддаленій території, де потрібна допомога. Як тобі підготуватися до цього? Брати і сестри, які мають досвід у такому виді служіння, кажуть: «Перш ніж переїжджати, почни спрощувати своє життя і вчися бути задоволеним» (Фил. 4:11, 12). Що ще можна зробити? Летісія говорить: «Я не бралась за роботу, через яку мусила довго залишатися на одному місці. Я хотіла, щоб ніщо не перешкоджало мені у будь-який час переїхати туди, де є більша потреба». А ось що каже Ерміло: «Я навчився готувати, прати і прасувати». Вероніка ділиться: «Коли я жила вдома з рідними, то допомагала прибирати і навчилася готувати недорогі, але поживні страви. Крім того, я стала ощадливою».

Амелія і Леві

Леві й Амелія зі США, що одружені вже вісім років, розповідають, як до служіння в Мексиці їм допомогли підготуватися конкретні молитви. «Ми підрахували, скільки грошей потрібно для того, щоб рік служити за кордоном, і потім у молитві просили в Єгови допомоги, аби заробити необхідні кошти»,— каже Леві. За кілька місяців вони змогли заощадити суму, про яку згадували у своїх молитвах, і без зволікань переїхали. Амелія додає: «Ми думали, що залишимось лише на рік, але служимо в Мексиці вже сім років і навіть не думаємо вертатись. Тут ми відчуваємо підтримку Єгови і кожного дня бачимо вияви його доброти».

Адам і Дженніфер

Для Адама і Дженніфер, подружжя зі США, яке служить в англомовній території Мексики, молитва також відіграла важливу роль. Вони радять: «Не чекай ідеальних обставин. Молись про своє бажання служити за кордоном і дій відповідно до своїх молитов. Спрости життя, напиши у філіал тої країни, в якій ти хочеш служити, і, підрахувавши витрати, переїжджай» *. Тоді на тебе чекатиме захопливе і духовно багате життя!

^ абз. 21 Більше інформації можна знайти у статті «Чи ти можеш “прийти до Македонії”?», надрукованій у «Нашому служінні Царству» за серпень 2011 року.

Довідатися більше

Які існують школи для піонерів?

Яке навчання можуть отримати ті, хто присвячує багато часу проповідуванню про Царство?