Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) БЕРЕЗЕНЬ 2013

Шануй величне ім’я Єгови

Шануй величне ім’я Єгови

«Славити буду повіки Ім’я Твоє» (ПС. 86:12).

1, 2. Як Свідки Єгови ставляться до Божого імені на противагу церквам загальновизнаного християнства?

ЦЕРКВИ загальновизнаного християнства здебільшого не вживають Божого імені. Наприклад, у передмові до «Переглянутого стандартного перекладу» (англ.) говориться: «Використання будь-якого власного імені стосовно одного-єдиного Бога... є абсолютно недоречним для вселенської віри Християнської Церкви».

2 Натомість Свідки Єгови пишаються тим, що носять Боже ім’я і звеличують його. (Прочитайте Псалом 86:12; Ісаї 43:10). Крім того, ми маємо за честь розуміти значення імені Єгови і всесвітнього спірного питання, що пов’язане з освяченням цього імені (Матв. 6:9). Але ми ніколи не повинні сприймати це як належне. Тому розгляньмо три важливі запитання: що означає знати Боже ім’я? Як Єгова доводить, що по праву носить своє величне ім’я? І як ми можемо ходити в ім’я Єгови?

ЩО ОЗНАЧАЄ ЗНАТИ БОЖЕ ІМ’Я

3. Що означає знати Боже ім’я?

3 Знати Боже ім’я — це не тільки знати слово «Єгова». Це означає знати, яким Богом є Єгова, а саме: яку репутацію він має, які його риси, наміри і дії, особливо, як він ставиться до своїх служителів. Сповняючи свій намір, Єгова поступово проливає світло на те, якою особистістю він є (Прип. 4:18). Єгова виявив своє ім’я першій людській парі, тому Єва вжила його після народження Каїна (Бут. 4:1). Вірні патріархи Ной, Авраам, Ісак і Яків також знали Боже ім’я. Вони ліпше пізнавали Єгову, коли бачили, як він благословляв їх, дбав про них і відкривав їм певні грані свого наміру. Пізніше Бог  розкрив Мойсеєві значення свого імені.

Мойсей знав, що означає Боже ім’я, і це зміцняло його віру

4. Чому Мойсей запитав Бога про його ім’я і чому Мойсеєві хвилювання були небезпідставні?

4 Прочитайте Вихід 3:10—15. Коли Мойсеєві було 80 років, Бог дав йому важливий наказ: «Виведи з Єгипту народ Мій». У відповідь Мойсей шанобливо поставив одне запитання, яке мало глибоке значення. По суті, він запитав Бога: «Як тебе звати?» Боже ім’я було відомим віддавна. Чому ж Мойсей поставив це запитання? Очевидно, він хотів знати більше про особу, яка стоїть за цим ім’ям, щоб переконати ізраїльтян у тому, що Бог дійсно їх визволить. Мойсей мав підстави для хвилювання, оскільки ізраїльтяни вже досить довго були в рабстві. Вони могли сумніватися, що Бог їхніх прабатьків спроможний врятувати їх. Деякі ізраїльтяни навіть почали поклонятися єгипетським богам (Єзек. 20:7, 8).

5. Як Єгова, давши відповідь Мойсеєві, пролив світло на значення свого імені?

5 Що Єгова відповів Мойсеєві? Він сказав: «Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий [«Я СТАНУ», «Переклад нового світу», англ.] послав мене до вас» *. Потім додав: «Господь, Бог батьків ваших... послав мене до вас». Єгова показав, що стане тим, ким забажає, щоб сповнити свій намір. І він завжди виконує своє слово. Тому в 15-му вірші ми читаємо: «Оце Ім’я Моє навіки, і це пам’ять про Мене з роду в рід». Ці слова, мабуть, зміцнили віру Мойсея і вселили в нього благоговіння.

ЄГОВА ДОВІВ, ЩО ПО ПРАВУ НОСИТЬ СВОЄ ВЕЛИЧНЕ ІМ’Я

6, 7. Як Єгова довів, що гідний свого величного імені?

6 Невдовзі після того, як Мойсей отримав доручення, Єгова став Визволителем ізраїльтян і так довів, що гідний свого імені. Він покарав Єгипет жахливими десятьма карами і водночас показав, що єгипетські боги, в тому числі фараон, безсилі (Вих. 12:12). Потім Бог розділив Червоне море, перевів через нього ізраїльтян і втопив фараона та його військо (Пс. 136:13—15). У «великій й страшній пустині» Єгова став Тим, хто зберіг життя приблизно трьом мільйонам ізраїльтян, давши їм воду  та їжу. Він навіть подбав, аби їхній одяг і взуття не зношувалися (Повт. 1:19; 29:4). Ніщо не може перешкодити Єгові сповняти свої обітниці. Пізніше він промовив до Ісаї: «Я, Я Господь, і крім Мене немає Спасителя!» (Ісаї 43:11).

7 Ісус Навин, Мойсеїв наступник, теж бачив могутні діла Єгови, які він здійснив в Єгипті та пустині. Тож наприкінці свого життя Ісус Навин міг впевнено сказати ізраїльтянам: «Ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш,— усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово» (Іс. Нав. 23:14). Дійсно, Єгова чітко довів, що завжди виконує своє слово.

8. Яким чином Бог у наш час доводить, що по праву носить своє величне ім’я?

8 Сьогодні Єгова також дотримується свого слова. Через свого Сина він передрік, що в останні дні буде проповідуватися звістка про Царство «по цілій населеній землі» (Матв. 24:14). Хто ще, окрім Всемогутнього Бога, міг передректи таку працю і сприяти її виконанню? Більш того, в цій праці він часто послуговується «неосвіченими і простими» людьми! (Дії 4:13). Тому якщо ми вносимо свою частку в проповідницьку працю, то, по суті, беремо участь у сповненні біблійного пророцтва. Ми шануємо нашого Батька і показуємо, що вкладаємо глибоке значення в слова: «Нехай освячується твоє ім’я. Нехай прийде твоє царство. Нехай виконується твоя воля як на небі, так і на землі» (Матв. 6:9, 10).

ЙОГО ІМ’Я — ВЕЛИЧНЕ

Фараон відмовився визнати Єгову Богом

9, 10. Які ще грані особистості Бога видно з того, як він ставився до ізраїльтян?

9 За якийсь час після виходу ізраїльтян з Єгипту Єгова відкрив нову грань своєї особистості. Через Закон-угоду Єгова став для них «Господарем» (буквально «чоловіком»), з готовністю виконуючи всі пов’язані з цим обов’язки (Єрем. 3:14). Ізраїльтяни, у свою чергу, стали його символічною дружиною, народом, названим його ім’ям (Ісаї 54:5, 6). І, коли вони охоче підкорялися йому і дотримувалися його законів, він був для них бездоганним «Чоловіком», який благословляв їх, охороняв і давав їм мир (Чис. 6:22—27). Таким чином величне ім’я Єгови славилося між народами. (Прочитайте Повторення Закону 4:5—8; Псалом 86:7—10). За всю історію ізраїльського народу чимало чужинців приєдналося  до правдивого поклоніння. Вони зробили те, що й моавітянка Рут, яка сказала Ноомі: «Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог» (Рут 1:16).

10 Стосунки Єгови з ізраїльтянами тривали приблизно 1500 років. Упродовж цього часу він відкрив їм ще багато граней своєї особистості. Хоча вони не слухалися його, він знову і знову показував, що є «Богом милосердним, і... довготерпеливим». Єгова виявляв неабияке довготерпіння (Вих. 34:5—7). Все ж терпеливість Єгови мала межі. Його терпінню прийшов кінець, коли ізраїльтяни відкинули і вбили його Сина (Матв. 23:37, 38). Відтоді тілесний Ізраїль більше не називався Божим ім’ям. Для Єгови він став духовно мертвим, наче засохле дерево (Луки 23:31). А як згодом ізраїльтяни ставилися до Божого імені?

11. Чому євреї перестали вживати Боже ім’я?

11 Як показує історія, з часом євреї розвинули забобонний погляд на Боже ім’я: вони вважали його настільки святим, що його не слід було вимовляти (Вих. 20:7). Поступово в юдаїзмі Боже ім’я вийшло з ужитку. Безперечно, Єгові було боляче дивитися, як зневажають його ім’я (Пс. 78:40, 41). Однак Бог, ім’я якого «Ревнивий», не допустив, щоб народ, який зрікся його, називався його іменем (Вих. 34:14, переклад І. Хоменка). Це показує, що вкрай важливо ставитися до імені Творця з великою повагою.

НОВИЙ НАРОД НАЗВАНИЙ ІМЕНЕМ ЄГОВИ

12. Як Єгова створив народ для свого імені?

12 Через пророка Єремію Єгова пообіцяв укласти нову угоду з новим народом, духовним Ізраїлем. Єремія передрік, що всі, хто належить до цього народу, «від малого їхнього й аж до великого їхнього», мали «пізнати» Єгову (Єрем. 31:31, 33, 34). Це пророцтво почало сповнятися в П’ятидесятницю 33 року н. е., коли Бог уклав нову угоду. Новий народ, «Ізраїль Божий», до якого входили євреї і люди з інших народів, став «народом для [Божого] імені» або «тими, хто називається... іменем» Єгови. (Гал. 6:16; прочитайте Дії 15:14—17; Матв. 21:43).

13. а) Чи ранні християни вживали Боже ім’я? Поясни. б) Чи ти дорожиш честю вживати ім’я Єгови у служінні?

13 Будучи «тими, хто називається [Божим] іменем», члени духовного народу вживали ім’я Єгови, коли цитували Єврейські Писання *. Наприклад, коли апостол Петро в П’ятидесятницю 33 року н. е. звертався до євреїв і прозелітів, він не раз використовував Боже ім’я (Дії 2:14, 20, 21, 25, 34). Перші християни шанували Єгову, а він благословляв їхні зусилля в проповідницькій праці. Подібно Єгова благословляє наше служіння, коли ми з гордістю проголошуємо його ім’я і показуємо його зацікавленим особам у їхній власній Біблії. Так ми знайомимо їх з правдивим Богом. Яка ж це велика честь для них і для нас! Вони мають можливість зав’язати чудові стосунки з Єговою, які згодом можуть стати міцнішими і тривати вічно.

14, 15. Як Єгова зберіг своє ім’я, незважаючи на відступництво?

14 Пізніше в ранній християнський збір почало проникати відступництво, особливо після смерті апостолів  (2 Фес. 2:3—7). Лжевчителі навіть перейняли юдейську традицію не вживати Божого імені. Але чи Єгова дозволив, аби його ім’я було стерто? Ні. Щоправда, ми не знаємо, як точно вимовляється Боже ім’я, все ж воно збереглося до наших днів. Упродовж століть ім’я Єгови з’являлося в різних перекладах Біблії, а також у працях біблеїстів. Приміром, в 1757 році Чарлз Пітерс написав, що ім’я «Єгова», на відміну від численних Божих титулів, «здається, найбільш виразно виявляє сутність» Бога. У своїй книжці про поклоніння Богові, виданій 1797 року, Гоптон Гайнс почав 7-й розділ такими словами: «ЄГОВА — власне ім’я БОГА, яке використовували євреї; вони поклонялись йому одному, як це робив Христос і його Апостоли». Генрі Ґрю (1781—1862) не тільки вживав Боже ім’я, а й розумів, що воно було зневажене і має бути освяченим. Так само Джордж Сторс (1796—1879) і Чарлз Т. Рассел, які тісно співпрацювали, вживали ім’я Єгови.

15 Особливим для Божого народу був 1931 рік. Того року Міжнародні Дослідники Біблії, як тоді називалися Божі служителі, взяли собі біблійну назву Свідки Єгови (Ісаї 43:10—12). Так вони проголосили світові, що пишаються честю бути служителями єдиного правдивого Бога, «народом для [його] імені», і нести йому хвалу (Дії 15:14). Ці події нагадують нам слова Єгови, записані в Малахії 1:11: «Від сходу сонця й аж по захід його звеличиться Ймення Моє між народами».

ХОДИ В ІМ’Я ЄГОВИ

16. Чому ми пишаємося тим, що ходимо в ім’я Єгови?

16 Пророк Михей написав: «Усі-бо народи ходитимуть кожен ім’ям свого бога, а ми будем ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків» (Мих. 4:5). Те, що Єгова дозволив Дослідникам Біблії називатися його іменем, було незрівнянною честю. Також це свідчило про Боже схвалення. (Прочитайте Малахії 3:16—18). А що сказати про тебе? Чи ти докладаєш наполегливих зусиль, щоб «ходити Ім’ям Господа»? Чи ти розумієш, що це означає?

17. Що означає ходити в ім’я Єгови?

17 Щоб ходити в Боже ім’я, ми маємо, по-перше, проголошувати його іншим, усвідомлюючи, що тільки той, хто «кличе ім’я Єгови, буде спасенний» (Рим. 10:13). По-друге, нам потрібно віддзеркалювати риси Єгови, особливо любов (1 Ів. 4:8). І, по-третє, ми ходимо в ім’я Бога, якщо охоче дотримуємося його праведних норм, щоб не стягнути докору на святе ім’я нашого Батька (1 Ів. 5:3). Чи ти прагнеш «ходити Ім’ям Господа, нашого Бога, навіки-віків»?

18. Чому всі, хто шанує величне ім’я Єгови, з упевненістю дивляться в майбутнє?

18 Незабаром усі, хто зневажає і відкидає Єгову, будуть змушені визнати його як Бога (Єзек. 38:23). Це стосується людей, що подібні до фараона, який сказав: «Хто Господь, що послухаюсь слова Його?» Як же швидко він це зрозумів! (Вих. 5:1, 2; 9:16; 12:29). Але ми з готовністю пізнаємо Єгову. Ми гордимося тим, що носимо його ім’я і належимо до слухняного Божого народу. Тож ми з упевненістю дивимося в майбутнє, чекаючи сповнення обіцянки, записаної в Псалмі 9:11: «На Тебе надіятись будуть усі, що Ім’я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе».

^ абз. 5 Боже ім’я — це форма єврейського дієслова, яке означає «ставати». Отже, «Єгова» буквально значить «Він спричиняє ставати» (Бут. 2:4).

^ абз. 13 У єврейських текстах, які використовували перші християни, містилася тетраграма. Мабуть, ім’я Єгови було і в ранніх копіях Септуагінти, перекладу Єврейських Писань на грецьку мову.