Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Вартова башта (видання для вивчення)  |  лютий 2013

Чи ти дорожиш духовною спадщиною?

Чи ти дорожиш духовною спадщиною?

«Бог... звернув увагу на інші народи, щоб вибрати з них народ для свого імені» (ДІЇ 15:14).

1, 2. а) Що таке «Давидова скинія» і як вона мала бути відбудована? б) Хто сьогодні об’єднано служить Єгові?

ПІД ЧАС визначної зустрічі керівного органу, яка відбулась у Єрусалимі 49 року н. е., учень Яків сказав: «Симон [Петро] докладно розповів, як Бог уперше звернув увагу на інші народи, щоб вибрати з них народ для свого імені. І це сталося згідно з тим, що записано в книгах пророків: “Після того я повернуся та відбудую Давидову скинію, яка колись занепала. Тож я відбудую руїни та знову її зведу, аби ті, що залишилися з цього народу, наполегливо шукали Єгову і робили це разом з людьми з усіх народів, тобто з тими, хто називається моїм іменем”,— говорить Єгова, який робить те, що відомо з давніх-давен» (Дії 15:13—18).

2 «Давидова скинія [або царський дім]» упала, коли цар Седекія був скинений з престолу (Ам. 9:11). Однак цю «скинію» мав відбудувати Давидів нащадок, Ісус, незмінний Цар (Єзек. 21:32; Дії 2:29—36). Як зазначив Яків на тому історичному зібранні, пророцтво Амоса стосувалось збирання спадкоємців Царства, які походили і з євреїв, і з інших народів. Сьогодні останок помазаних християн і мільйони Ісусових «інших овець» об’єднано служать Єгові, проголошуючи біблійні істини (Ів. 10:16).

НАРОД ЄГОВИ У ВИГНАННІ

3, 4. Як народ Єгови зберіг свою духовність у Вавилоні?

3 Коли євреї потрапили у вавилонську неволю (607—537 роки до н. е.), стало очевидним, що «Давидова скинія» впала. У Вавилоні повсюдно панувала фальшива релігія. Як же Божий народ зберіг свою духовність упродовж 70 років вигнання? Так само, як народ Єгови сьогодні зберігає  свою духовність у світі, яким править Сатана (1 Ів. 5:19). Залишатись духовно міцними нам допомагає багатий духовний спадок.

4 Ми маємо Боже Слово, Біблію, яка є частиною нашого духовного спадку. У вавилонському вигнанні євреї не мали повного Святого Письма, але вони були обізнані з Мойсеєвим законом, який включав Десять заповідей. Також вони знали «Сіонські пісні», могли згадати чимало приказок і розповідей про відданих Божих служителів давнини. Ці вигнанці плакали, коли згадували Сіон, і не забували Єгову. (Прочитайте Псалом 137:1—6). Завдяки всьому цьому вони залишились вірними навіть у Вавилоні, переповненому фальшивими вченнями і звичаями.

ВЧЕННЯ ПРО ТРІЙЦЮ НЕ НОВЕ

5. Що ми знаємо про релігійні тріади, яким поклонялися в стародавньому Вавилоні та Єгипті?

5 Релігійна тріада, або трійця, була характерною ознакою поклоніння вавилонян. Одна вавилонська тріада складалася з Сіна (бога місяця), Шамаша (бога сонця) та Іштар (богині родючості і війни). А в стародавньому Єгипті бога зазвичай уявляли одруженим з богинею, яка народила йому сина. Вони «утворювали божественну тріаду, або трійцю, у якій батько не завжди посідав чільне місце, а задовольнявся роллю чоловіка богині, яка була головним божеством у тріаді» («Нова Ларуссова енциклопедія міфології», англ.). Одну єгипетську тріаду утворювали бог Осіріс, богиня Ісіда і їхній син, Гор.

6. Що таке Трійця і чому ми не підтримуємо такого неправдивого вчення?

6 У загальновизнаному християнстві існує своя тріада — Трійця. Церковнослужителі говорять, що Батько, Син і святий дух є одним Богом. Але таке вірування ставить під сумнів верховну владу Єгови, бо вважати Бога триєдиним, по суті, значить вважати, що він посідає лише одну третю божественності. Народ Єгови захищений від такого неправдивого вчення, тому що погоджується з натхненими словами: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш — Господь один» (Повт. 6:4). Ісус цитував ці слова, і ніхто з правдивих християн не сумнівається в їхній істинності (Марка 12:29).

7. Чому людина, яка вірить у Трійцю, не може охреститися на знак свого присвячення Богу?

7 Вчення про Трійцю іде в розріз із дорученням, яке Ісус дав своїм послідовникам. Він сказав: «Робіть учнями людей з усіх народів, хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і святого духу» (Матв. 28:19). Людина, яка хоче охреститись, щоб стати справжнім християнином і Свідком Єгови, повинна визнавати вищість Батька, Єгови, і становище та владу Божого Сина, Ісуса. Крім того, вона має вірити, що святий дух — це Божа діюча сила, а не частина Трійці (Бут. 1:2). Той, хто продовжує вірити в Трійцю, не може охреститися на знак свого присвячення Богу Єгові. Наскільки ж ми вдячні за нашу духовну спадщину, яка захищає нас від цього сповненого зневаги до Бога вчення!

СПІРИТИЗМ НАБИРАЄ СИЛИ

8. Який погляд мали вавилоняни на богів і демонів?

8 Жителі Вавилону вірили не лише в різні божества, але й у демонів і займалися спіритизмом. У «Міжнародній стандартній біблійній енциклопедії» (англ.) говориться: «У вавилонській релігії демони займали друге по важливості місце після богів.  Вавилоняни вірили, що демони мають силу вражати людей різними фізичними і психічними хворобами. Велику увагу в релігії, здається, приділялось важкій боротьбі з цими демонами, і люди повсюдно благали в богів захисту від них».

9. а) Як після вавилонського вигнання чимало євреїв потрапили в пастку небіблійних вчень? б) Завдяки чому ми захищені від небезпеки спіритизму?

9 Під час перебування у вавилонській неволі чимало євреїв потрапило в пастку небіблійних вчень. Пізніше багато євреїв перейняло грецьке релігійне уявлення про те, що демони можуть бути і злими, і добрими. Але Бог застерігає нас, що спіритизм, тобто будь-який зв’язок з демонами, є небезпечним і шкідливим. Знання цього належить до нашої духовної спадщини. Наприклад, нам відомо, що Єгова засудив спіритизм, який був поширений у Вавилоні (Ісаї 47:1, 12—15). Ми поділяємо Божий погляд на спіритизм, тому почуваємося захищеними. (Прочитайте Повторення Закону 18:10—12; Об’явлення 21:8).

10. Що можна сказати про звичаї та вірування Вавилона Великого?

10 Спіритизмом займалися не лише вавилоняни; він поширений також серед прибічників Вавилона Великого, світової імперії фальшивої релігії (Об’яв. 18:21—24). У «Тлумачному біблійному словнику» (англ.) зазначається: «Вавилон [Великий] — це щось більше, ніж одна імперія чи культура. Його не обмежують географічні або часові рамки, натомість його характерною ознакою є ідолопоклонство, яке домінує в ньому» (том 1, с. 338). Переповнений спіритизмом, ідолопоклонством та іншими гріхами, Вавилон Великий все ще існує, але його кінець уже близький. (Прочитайте Об’явлення 18:1—5).

11. Які перестороги щодо спіритизму містяться в наших публікаціях?

11 Про спіритизм Єгова сказав: «Не будете ворожити, і не будете чарувати» (Лев. 19:26). Спіритизм, який часто називали спіритуалізмом, був дуже поширений у XIX столітті. У «Сіонській Вартовій башті» за травень 1885 року писалось: «Вчення, що померлі продовжують жити в іншій сфері чи в іншому стані, не нове. У це вчення вірили ще стародавні народи, і воно лягло в основу міфології». Крім того, в статті зазначалось, що небіблійне вчення про те, що мертві спілкуються з живими, «прикриває обман, до якого вдаються “демони”, котрі прикидаються духами померлих людей. Вони намагаються скористатися цим обманом, щоб приховати свою справжню сутність і так впливати на мислення і вчинки багатьох людей». У брошурі «Що Святе Письмо говорить про спіритизм?» (англ.) містились подібні перестороги, як і в багатьох недавніх публікаціях.

ЧИ ДУШІ МУЧАТЬСЯ В ПЕКЛІ?

12. Що під натхненням Соломон сказав про стан померлих?

12 «Усі, хто пізнав правду» можуть дати відповідь на це запитання (2 Ів. 1). Ми, безперечно, погоджуємося зі словами Соломона: «Краще собаці живому, ніж левові мертвому! Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають... Все, що в силі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі [спільній могилі людства], куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости» (Еккл. 9:4, 5, 10).

13. Як на євреїв вплинула грецька культура і релігія?

13 Євреї знали правду про померлих. Коли Греція була поділена між  полководцями Александра Македонського, всі зусилля були спрямовані на те, щоб об’єднати Юду і Сирію. Для цього використали грецьку релігію й культуру. У результаті євреї перейняли фальшиві вчення про безсмертя людської душі і про існування пекла. Греки не були першими, хто вірив у пекло, в якому мучились душі. У вавилонських віруваннях «підземний світ... зображався як жахливе місце, в якому панують могутні і люті боги та демони» («Релігія Вавилонії та Ассирії», англ.). Як видно, вавилоняни вірили в безсмертя душі.

14. Що Йов та Авраам знали про смерть і воскресіння?

14 Праведний чоловік Йов не мав Святого Письма, але він знав правду про померлих. До того ж Йов усвідомлював, що, якби він помер, люблячий Бог Єгова зажадав би його воскресити (Йова 14:13—15). Авраам теж вірив у воскресіння. (Прочитайте Євреїв 11:17—19). Оскільки неможливо воскресити того, хто не може померти, ці богобоязливі чоловіки не вірили в безсмертя людської душі. Святий дух, безсумнівно, допоміг Йову та Авраамові розуміти, в якому стані перебувають померлі, і вірити у воскресіння. Ці істини також є частиною нашої духовної спадщини.

«ВИЗВОЛЕННЯ НА ОСНОВІ ВИКУПУ»

15, 16. Завдяки чому ми можемо отримати визволення від гріха і смерті?

15 Ми вдячні Богові за знання правди про те, що́ він зробив для визволення людей від гріха і смерті, успадкованих від Адама (Рим. 5:12). Ми розуміємо, що Ісус «прийшов не для того, щоб йому служили, а щоб послужити і дати душу свою як викуп за багатьох» (Марка 10:45). Яке ж благословення знати про «визволення на основі викупу, який заплатив Христос Ісус»! (Рим. 3:22—24).

 16 У I столітті євреям та людям з інших народів необхідно було покаятися у своїх гріхах і виявляти віру в Ісусову викупну жертву. Інакше вони не отримали б прощення. Подібне можна сказати і про нас (Ів. 3:16, 36). Якщо людина тримається лжевчень, скажімо вчень про Трійцю і безсмертя душі, вона не може черпати пожиток з викупу. Але ми можемо. Нам відома правда про «улюбленого [Божого] Сина, завдяки якому ми були викуплені й визволені, тобто отримали прощення гріхів» (Кол. 1:13, 14).

І ДАЛІ СЛУЖІТЬ ЄГОВІ

17, 18. Де ми можемо знайти інформацію про нашу історію і яку користь ми отримаємо, досліджуючи її?

17 Наша духовна спадщина включає в себе і багато інших правдивих учень, розповідей про Божих служителів, а також благословення, які ми отримуємо від Єгови. Десятиліттями в «Щорічниках» публікуються повідомлення про всесвітню діяльність народу Єгови. Про нашу історію розповідають фільми «Віра на ділі» (частина 1 і 2) і такі публікації, як книжка «Свідки Єгови — вісники Божого Царства» (рос.). У наших журналах часто друкуються зворушливі розповіді про дорогих братів і сестер.

18 Ми отримаємо користь з вивчення історії організації Єгови, подібно як ізраїльський народ черпав пожиток з роздумів над тим, як Бог визволив його з єгипетського рабства (Вих. 12:26, 27). Мойсей, який був очевидцем дивовижних Божих діл, у похилому віці заохочував ізраїльський народ: «Пам’ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь,— запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть» (Повт. 32:7). Ми, як «народ і отара... пасовиська» Єгови, з радістю несемо йому хвалу і розповідаємо іншим про його могутні діла (Пс. 79:13). Тому було б добре досліджувати нашу історію, вчитися з неї і продовжувати служити Богові.

19. Що нам слід робити, аби далі насолоджуватися духовним світлом?

19 Які ж ми вдячні Богові, що не блукаємо в темряві, а насолоджуємося духовним світлом! (Прип. 4:18, 19). Тож старанно вивчаймо Боже Слово і запопадливо проголошуймо правду іншим. Тоді ми почуватимемось подібно до псалмоспівця, який вихваляв Всевладного Господа Єгову: «Згадаю про правду Твою, єдино Твою! Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого,— і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої. А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде — про чини великі Твої» (Пс. 71:16—18).

20. Які існують пов’язані між собою спірні питання і як ти ставишся до них?

20 Як присвячений народ Єгови, ми розуміємо, як пов’язані між собою спірні питання про верховну владу Бога і непорочність людей. Ми звіщаємо незаперечну правду, що Єгова є Володарем всесвіту, який достойний нашої щиросердої відданості (Об’яв. 4:11). За допомогою його духу ми проголошуємо добру новину сумирним, тим, у кого розбите серце, і всім, хто в жалобі (Ісаї 61:1, 2). Незважаючи на марні спроби Сатани панувати над Божим народом і всім людством, ми надзвичайно цінуємо наш духовний спадок і маємо намір зберігати непорочність у Божих очах та нести хвалу Всевладному Господу Єгові тепер і вічно. (Прочитайте Псалом 26:11; 86:12).