Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Вартова башта (видання для вивчення)  |  листопад 2012

«Навчи мене волю чинити Твою»

«Навчи мене волю чинити Твою»

«Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій» (ПС. 143:10).

1, 2. Чому корисно зважати на волю Бога і чого ми можемо навчитися з прикладу царя Давида?

УЯВИ, що ти стоїш на вершині гори. З висоти тобі ліпше видно, куди веде та чи інша стежка і як найкраще дістатися певного місця. Той самий принцип допомагає нам приймати важливі рішення. Коли ми дивимося на справи з погляду Творця, який обіймає піднесене становище, то нам легше простувати дорогою, яку Єгова схвалює (Ісаї 30:21).

2 Давид, цар стародавнього Ізраїля, протягом років подавав видатний приклад, адже зважав на волю Бога. Розгляньмо декілька випадків з Давидового життя. Ми багато чого можемо навчитися від цього чоловіка, який був усім серцем відданий Богу Єгові (1 Цар. 11:4).

ДАВИД ГЛИБОКО ШАНУВАВ БОЖЕ ІМ’Я

3, 4. а) Що спонукало Давида кинути виклик Ґоліяту? б) Як Давид ставився до Божого імені?

3 Спочатку згадаймо, як Давид у юному віці виступив проти філістимського воїна Ґоліята. Що спонукало його кинути виклик добре озброєному велетню, який мав зріст приблизно 2,9 метра? (1 Сам. 17:4). Відвага чи віра в Бога? Обидві риси відіграли важливу роль у цьому подвигу. Однак головною спонукою Давида була пошана до Єгови і його величного імені. З обуренням Давид запитав: «Хто цей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки Живого Бога?» (1 Сам. 17:26).

4 Коли Давид зустрівся віч-на-віч з Ґоліятом, то промовив: «Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім’я Господа Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив» (1 Сам. 17:45). Покладаючись на правдивого  Бога, цей юнак повалив філістимського воїна звичайнісіньким каменем з пращі. Давид виявляв довіру до Єгови і шанував його ім’я не лише у юності, а й впродовж цілого життя. Він навіть заохочував ізраїльтян «хвалитися святим... Йменням» Бога. (Прочитайте 1 Хронік 16:8—10).

5. Які ситуації в нашому житті можуть нагадувати ситуацію з Ґоліятом?

5 Чи ти пишаєшся тим, що Єгова є твоїм Богом? (Єрем. 9:23). Як ти реагуєш, коли сусіди, колеги, однокласники чи родичі погано висловлюються про Єгову або глузують зі Свідків? А коли інші зневажають Боже ім’я, чи ти обстоюєш його, покладаючись на підтримку Єгови? Щоправда, буває «час мовчати», але ми не повинні соромитись того, що є Свідками Єгови і послідовниками Ісуса (Еккл. 3:1, 7; Марка 8:38). Ми маємо тактовно і ввічливо розмовляти з недоброзичливими людьми. Проте ми не хочемо уподібнюватися до ізраїльтян, які «перестрашилися та сильно налякалися», почувши зневажливі слова Ґоліята (1 Сам. 17:11). Натомість з рішучістю освячуймо ім’я Єгови. Ми прагнемо, щоб люди зрозуміли, ким Єгова є насправді. Тому, послуговуючись його Словом, ми допомагаємо їм побачити, наскільки важливо наближатись до Бога (Як. 4:8).

6. Чого хотів досягнути Давид, поборовши Ґоліята, і чого нам варто прагнути понад усе?

6 Із сутички Давида з Ґоліятом ми можемо взяти ще один урок. Прибігши на поле бою, Давид запитав: «Що буде зроблене тому, хто вб’є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля?» У відповідь люди сказали: «Того чоловіка, що вб’є його, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому» (1 Сам. 17:25—27). Але Давида в першу чергу цікавила не винагорода. Найбільше він хотів прославити правдивого Бога. (Прочитайте 1 Самуїла 17:46, 47). А якими є наші спонуки? Чи ми понад усе прагнемо накопичити статки і здобути собі ім’я в цьому світі? Безсумнівно, ми хочемо наслідувати Давида, який співав: «Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте Ім’я Його разом» (Пс. 34:4). Тож покладаймося на Бога і прославляймо його ім’я, а не своє (Матв. 6:9).

7. Що допоможе нам розвинути міцну віру, аби продовжувати служіння попри недружелюбність деяких людей?

7 Давид сміливо виступив проти Ґоліята, бо повністю довіряв Єгові. Юний Давид мав міцну віру. Розвинути таку віру йому допомагало зокрема те, що він, будучи пастухом, навчився покладатись на Бога (1 Сам. 17:34—37). Щоб продовжувати служіння, нам теж потрібна сильна віра, особливо коли стикаємося з недружелюбними людьми. Ми розвинемо таку віру, якщо будемо покладатися на Бога в щоденному житті. Наприклад, чому б не заговорити про біблійну правду з людиною, яка сидить поруч у громадському транспорті? Також нам не слід вагатися проповідувати перехожим у той час, як беремо участь у служінні від дому до дому (Дії 20:20, 21).

ДАВИД ЧЕКАВ НА ЄГОВУ

Чому Давид не вбив Саула, коли випала слушна нагода?

8, 9. Як своїм ставленням до царя Саула Давид показав, що зважає на волю Єгови?

8 Давид показав свою цілковиту довіру до Єгови і тим, як ставився до  Саула — першого ізраїльського царя. Саул тричі намагався прибити Давида списом до стіни, але той ухилявся. Він ніколи не мстив цареві. Згодом Давид був змушений утекти від Саула (1 Сам. 18:7—11; 19:10). Тоді цар узяв 3000 вибраних ізраїльтян і пішов шукати його в пустелі (1 Сам. 24:3). Одного дня Саул зайшов у печеру, не знаючи, що там переховувався Давид зі своїми людьми. Давид міг скористатись нагодою, щоб усунути свого смертельного ворога. Хіба ж Божа воля не полягала в тому, щоб ізраїльським царем став Давид? (1 Сам. 16:1, 13). Люди Давида навіть радили йому вбити царя. Але він відповів: «Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він — помазанець Господній!» (Прочитайте 1 Самуїла 24:5—8). Давид не хотів відбирати в Саула престол, оскільки Єгова ще не змістив його і він далі залишався Божим помазаним царем. Давид показав, що не має наміру заподіяти Саулу зло, коли відрізав полу його плаща (1 Сам. 24:12).

9 Коли Давид побачив Саула востаннє, то знову виявив повагу до Божого помазанця. Давид з Авішаєм прийшов до табору Саула, де той спав. Хоча Авішай вирішив, що Бог видав ворога Давида в його руку, і хотів проколоти Саула списом, Давид не дозволив цього зробити (1 Сам. 26:8—11). Він шукав Божого керівництва і непохитно діяв згідно з волею Єгови, незважаючи на поради Авішая.

10. В якій складній ситуації ми можемо опинитися і що допоможе нам бути непохитними?

10 Ми теж можемо опинитися в складній ситуації, коли наші знайомі схилятимуть нас до своїх поглядів, замість того щоб допомагати чинити волю Єгови. Подібно до Авішая, дехто може заохочувати нас взагалі не зважати на думку Єгови в певних питаннях. Щоб зберігати непохитність, важливо пам’ятати про Божу волю стосовно цих питань і рішуче постановити йти його шляхами.

11. Чого ми можемо навчитися від Давида, для якого Божа воля була найголовнішою?

11 Давид просив Бога Єгову в молитві: «Навчи мене волю чинити  Твою». (Прочитайте Псалом 143:5, 8, 10). Він не покладався на власні міркування і не дозволяв іншим керувати ним, а прагнув навчатись у Єгови. Давид сказав Богові: «Над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук». Ми також можемо пізнавати Божу волю, досліджуючи Писання і роздумуючи над численними біблійними розповідями про стосунки Єгови з людьми.

ДАВИД РОЗУМІВ ПРИНЦИПИ, ПОКЛАДЕНІ В ОСНОВУ ЗАКОНУ

12, 13. Чому Давид вилив воду, яку принесли йому троє чоловіків?

12 Давид розумів принципи, що лежали в основі Закону, і намагався жити відповідно до них. Нам варто наслідувати його приклад. Згадаймо, що сталося, коли Давид захотів «води з віфлеємської криниці». Троє його людей продерлися до міста, яке тоді належало філістимлянам, і принесли води. Однак «Давид не схотів її пити,— і вилив її для Господа». Чому? Він пояснив: «Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони принесли її!» (1 Хр. 11:15—19).

Чого ми можемо навчитися в Давида, котрий відмовився пити воду, яку принесли йому троє чоловіків?

13 Давид із Закону знав, що кров не можна споживати, а слід виливати на землю перед лицем Єгови. Крім того, він усвідомлював, чому це треба робити. Давид знав, що «душа тіла — в крові вона». Проте йому принесли воду, а не кров. Чому ж він відмовився її пити? Давид розумів принцип, що стояв за цією вимогою Закону. Він вважав ту воду настільки ж цінною, як кров трьох своїх людей. Тому для нього було немислимо її пити і він вирішив вилити її на землю (Лев. 17:11; Повт. 12:23, 24).

14. Що допомагало Давидові розуміти волю Єгови?

14 Давид докладав зусиль, аби добре розуміти Божі закони. Він написав:  «Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій — у мене в серці» (Пс. 40:9). Давид вивчав Божі закони і глибоко роздумував над ними. Він вірив, що виконувати заповіді Єгови корисно, тому хотів жити не лише за буквою Мойсеєвого закону, а й за його духом. Коли ми досліджуємо Біблію, дуже мудро роздумувати над прочитаним і зберігати це у своєму серці. Тоді ми будемо усвідомлювати, що подобається Єгові, а що ні.

15. З чого видно, що Соломон почав втрачати повагу до Божого Закону?

15 Давидів син Соломон отримав чимало благословень від Єгови. Але з часом він почав втрачати повагу до Божого Закону. Соломон не послухався наказу Єгови, даного ізраїльським царям: «Хай не примножить він собі жінок» (Повт. 17:17). У Соломона було багато чужоземних дружин. Коли він постарів, «жінки його прихилили його серце до інших богів». Точно не відомо, які виправдання він для себе знаходив, але «робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид» (1 Цар. 11:1—6). Нам вкрай важливо узгоджувати своє життя з законами і принципами Божого Слова, приміром, коли роздумуємо про одруження.

16. Як розуміння духу наказу одружуватися «тільки в Господі» впливає на християн, які хочуть створити сім’ю?

16 Скажімо, до тебе залицяється невіруюча людина. Чию позицію ти наслідуватимеш: Давида чи Соломона? Правдиві поклонники мають одружуватися «тільки в Господі» (1 Кор. 7:39). Християнин, який вирішує створити сім’ю, повинен обрати собі пару серед одновірців. І якщо він розуміє дух цього біблійного наказу, то не буде ані одружуватися з невіруючою особою, ані приймати від неї знаки уваги.

17. Що допоможе нам уникати пастки порнографії?

17 Як ми вже згадали, Давид старався на все дивитися очима Єгови. Його приклад також спонукує нас боротися зі спокусою переглядати порнографічні зображення. Прочитавши наведені далі вірші, подумаймо, які принципи вони містять, і намагаймось зрозуміти волю Бога щодо цього питання. (Прочитайте Псалом 119:37; Матвія 5:28, 29; Колосян 3:5). Роздуми над високими нормами Єгови допоможуть нам уникати пастки порнографії.

ЗАВЖДИ ПАМ’ЯТАЙМО ПРО БОЖИЙ ПОГЛЯД

18, 19. а) Що допомагало Давиду, незважаючи на недосконалість, мати схвалення Єгови? б) Що ти постановив?

18 Хоча Давид подавав добрий приклад у багатьох питаннях, він вчинив кілька серйозних гріхів (2 Сам. 11:2—4, 14, 15, 22—27; 1 Хр. 21:1, 7). Та він розкаявся і ходив перед Богом «у чистості серця» (1 Цар. 9:4). Чому можна так сказати? Тому що Давид докладав зусиль, аби надалі поводитися згідно з волею Єгови.

19 Незважаючи на недосконалість, ми можемо мати схвалення Єгови. Для цього слід старанно вивчати Боже Слово, глибоко роздумувати над прочитаним і рішуче діяти відповідно до того, що ми зберегли у своєму серці. Так ми будемо наслідувати псалмоспівця, який смиренно просив Єгову в молитві: «Навчи мене волю чинити Твою».