Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

ПРОБУДИСЬ! ЧЕРВЕНЬ 2015

 З ІСТОРІЇ

Галілей

Галілей

У період з XIV по XVI століття європейські вчені і філософи почали краще розуміти будову Всесвіту. Однак їхні погляди суперечили вченням католицької церкви. Серед тих, хто по-новому глянув на небо, був і Галілео Галілей.

ДО ЧАСІВ, коли жив Галілей, чимало людей вірили, що Сонце, планети та зірки обертаються довкола Землі. Такий погляд був одним з офіційних догматів католицької церкви.

Проте за допомогою свого телескопа Галілей побачив те, що не узгоджувалось із загальноприйнятими науковими теоріями. Наприклад, він зауважив, що плями на поверхні Сонця переміщаються, і дійшов висновку, що Сонце обертається навколо своєї осі. Це та подібні спостереження значною мірою розширили знання людей про Всесвіт. А втім, через такі спостереження у Галілея виник конфлікт з католицькою церквою.

НАУКА І РЕЛІГІЯ

За кілька десятиліть до того польський астроном Міколай Коперник висунув теорію, що Земля обертається навколо Сонця. Галілей вивчав працю Коперника про рух небесних тіл і зібрав докази на підтвердження його теорії. Спочатку Галілей вагався говорити відкрито про деякі свої спостереження, адже боявся насмішок і презирства. Однак він  не міг довго тримати у таємниці відкриття, які зробив за допомогою телескопа, і згодом їх оприлюднив. Частина вчених не погодилась з висновками Галілея, і вже незабаром з церковних кафедр у його бік звучали осудливі закиди.

У 1616 році кардинал Белларміно, якого вважають одним з провідних теологів того часу, повідомив Галілею про новий декрет католицької церкви. У декреті засуджувались ідеї Коперника. Белларміно настійно заохочував Галілея взяти до уваги цей декрет, тож протягом років учений не обстоював публічно погляд про те, що Земля обертається навколо Сонця.

У 1623 році папою римським став Урбан VIII, друг Галілея. Тож 1624 року Галілей попросив папу скасувати декрет, виданий 1616 року. Однак Урбан спонукував Галілея пояснити протилежні теорії Коперника й Аристотеля, але не ставати на бік жодної з них.

Згодом Галілей написав книгу «Діалог про дві найголовніші системи світу». Було очевидно, що в ній Галілей віддавав перевагу поглядам Коперника, хоча папа наказав Галілею бути нейтральним. Невдовзі вороги вченого заявили, що своєю книгою він насміхався з папи. Галілея звинуватили у єресі і пригрозили йому тортурами. Зрештою його змусили відректися від ідей Коперника. У 1633 році римська інквізиція засудила вченого до довічного домашнього арешту і заборонила його праці. Галілео помер 8 січня 1642 року у своєму домі в Арчетрі, що поблизу Флоренції.

Папа Іван Павло II визнав, що католицька церква засудила Галілея помилково

Протягом сторіч деякі праці Галілея залишались у списку книг, які католикам заборонялося читати. Але 1979 року церква почала переглядати рішення, прийняте римською інквізицією понад три століття тому. Зрештою в 1992 році папа Іван Павло II визнав, що католицька церква засудила Галілея помилково.