Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ПРОБУДИСЬ! ЛИПЕНЬ 2013

 ПОРАДИ ДЛЯ СІМ’Ї | ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Як реагувати на дитячі істерики

Як реагувати на дитячі істерики

ТРУДНІСТЬ

Коли вашому дворічному малюкові щось не подобається, він починає битися в істериці: верещить, тупає ніжками та розмахує руками. Вас непокоїть питання: «Чи з моєю дитиною все гаразд? Чи вона влаштовує істерики, бо я роблю щось не так? Чи це колись закінчиться?»

Ви можете навчити свого дворічного малюка поводитись по-іншому. Але насамперед вам слід зрозуміти, чому дитина влаштовує істерики.

ПРИЧИНИ

Малі діти ще не вміють контролювати свої емоції. Нерідко саме через це трапляються дитячі істерики. Однак існують теж інші причини.

Поміркуйте про зміни, які відбуваються в житті дитини приблизно дворічного віку. Від дня її народження батьки задовольняли усі її потреби. Коли вона плакала, мама і тато відразу поспішали до неї. Вони переживали: «Чи немовля не захворіло? Може, воно голодне? Чи у нього щось болить? Чи не треба поміняти пелюшки?» Батьки робили усе, щоб дитина почувалась добре. І це правильно, адже немовля повністю залежне від батьків.

Проте приблизно у два роки дитина помічає, що батьки вже менше їй догоджають. Раніше вони задовольняли її бажання, а тепер очікують, щоб вона підкорялась їхнім. Ролі помінялися, і дворічний малюк протестує — скажімо, влаштовує істерику.

Мине час, і дитина поступово звикне до факту, що батьки є не лише годувальниками, але й вчителями. Мабуть, з часом вона також усвідомить свою роль, про яку сказано в Колосян 3:20: «Діти, в усьому будьте слухняні батькам». Але поки цього не сталося, батьки мають бути готові до того, що дитина всіляко випробовуватиме їхнє терпіння, наприклад влаштовуючи одну істерику за іншою.

 ЩО ВАМ РОБИТИ

Будьте проникливі. Ваша дитина — це не маленький дорослий. Вона ще не вміє давати собі раду зі своїми емоціями, тому деколи надто бурхливо виявляє своє невдоволення. Спробуйте подивитися на ситуацію очима своєї дитини. Біблійний принцип: 1 Коринфян 13:11.

Зберігайте спокій. Коли у вашого синочка чи донечки істерика, не давайте волю своїм емоціям. Ваше роздратування не вирішить проблеми. Наскільки можливо, не звертайте уваги на гнівні вибрики дитини. Реагуйте виважено. Залишатися спокійними легше, якщо пам’ятати, чому в дитини стаються істерики. Біблійний принцип: Приповістей 19:11.

Будьте непохитні. Якщо ви піддастеся вимогам дитини, то наступного разу вона, найімовірніше, знову влаштує істерику, аби домогтися свого. Зберігаючи спокій, дайте дитині зрозуміти, що ваше «ні» означає «ні». Біблійний принцип: Матвія 5:37.

Залишатися спокійними легше, якщо пам’ятати, чому в дитини стаються істерики

Виявляйте терпеливість. Істерики не припиняться за один день, особливо якщо дитина колись побачила, що своєю поведінкою може змусити вас піти їй на поступки. А втім, якщо ви правильно реагуватимете і будете послідовні, істерики траплятимуться рідше, а згодом дитина взагалі перестане їх влаштовувати. У Біблії говориться: «Любов довготерпелива» (1 Коринфян 13:4).

Ось ще кілька порад.

  • Коли починається істерика, обійміть дитину (якщо можливо) і постарайтесь стримувати її рухи, не завдаючи їй болю. Не кричіть на дитину. Просто почекайте, поки її емоції вщухнуть. Зрештою дитина зрозуміє, що своєю істерикою нічого не досягла.

  • Визначте місце, в якому має перебувати дитина під час істерики. Поясніть дитині, що вона може покинути це місце після того, як заспокоїться, і залиште її там.

  • Якщо ваша дитина зчиняє істерику на людях, виведіть її. Не йдіть їй на поступки лише тому, що вона влаштовує спектакль. Інакше вона зробить висновок, що за допомогою істерики може досягти своєї мети.