Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ПРОБУДИСЬ! ЛЮТИЙ 2013

 ТЕМА НОМЕРА

Імміграція: мрії і реальність

Імміграція: мрії і реальність

У пошуках кращого життя

ДЖОРДЖ був у розпачі. Він не міг прогодувати сім’ю. Його сусіди хворіли, а дехто навіть умирав з голоду. За кількасот кілометрів на південь лежала багатша країна. Джордж міркував: «Я поїду за кордон, знайду там роботу, а потім заберу до себе сім’ю».

Патріша теж мріяла про нове життя в іншій країні. Вона не мала роботи, і шанси знайти її були мізерні. Разом зі своїм хлопцем Патріша вирішила покинути Нігерію і через Алжир дістатись до Іспанії. Проте вона не уявляла, наскільки важкою буде подорож Сахарою. «Я була вагітна,— розповідає дівчина,— і хотіла забезпечити своїй дитині краще майбутнє».

Рейчел прагнула поліпшити умови життя. На Філіппінах вона втратила роботу. Родичі запевняли її, що в Європі велика потреба у хатніх робітницях. Тож Рейчел позичила гроші на літак і вирушила до Європи. Коли прощалася з чоловіком і донькою, то пообіцяла, що розлука буде недовгою.

За приблизними даними, в останні десятиліття понад 200 мільйонів людей, подібно до Джорджа, Патріші та Рейчел, переїхали в іншу країну. І, хоча багато хто покинув рідні краї через війни, стихійні лиха або переслідування, більшість зробила це з економічних причин. З якими труднощами стикаються ці люди в чужій країні? Чи всі знаходять краще життя, якого так прагнули? Як живеться дітям, коли тато чи мама залишає їх та їде на чужину заради ліпшого заробітку? Ці питання обговорюються в цій статті далі.

 Подорож і життя на новому місці

Нерідко першою трудністю, з якою стикаються мігранти, є сама подорож за кордон. Джордж, згаданий у першій статті, мав подолати сотні кілометрів з невеликим запасом їжі. «Подорож була справжнім кошмаром»,— пригадує він. Чимало іммігрантів так і не дісталися до місця, в яке вирушали.

Патріша прямувала в Іспанію. Їй довелося їхати у відкритому кузові вантажівки через пустелю Сахару. «Подорож з Нігерії до Алжиру тривала тиждень, а нас у кузові було аж 25. Дорогою ми бачили багато трупів, а також людей, які бродили пустелею, чекаючи смерті. Деякі водії, очевидно, безжалісно кидали своїх пасажирів посеред дороги».

На відміну від Джорджа і Патріши, Рейчел могла дістатися до Європи літаком і влаштуватися на роботу хатньою робітницею. Проте вона і не думала, що так сильно сумуватиме за своєю дворічною донечкою. Вона каже: «Кожного разу, коли я бачила матір з дитиною на руках, мене охоплювала невимовна туга».

Джорджу було дуже важко пристосуватися до життя у новій країні. Минуло декілька місяців, перш ніж він зміг вислати додому гроші. «Ночами я часто плакав через самотність і розчарування»,— зізнається він.

Патріша, пробувши в Алжирі кілька місяців, зрештою добралася до кордону з Марокко. «Там я народила донечку,— каже вона.— Мені довелося переховуватися від торговців людьми, які викрадали жінок-іммігранток, щоб змусити їх до проституції. Коли я назбирала достатньо грошей, то змогла вирушити у небезпечну морську подорож до Іспанії. Наш човен був у поганому стані, та ще й зовсім не розрахований на велику кількість пасажирів. Ми вичерпували з нього воду своїм взуттям! І коли нарешті човен доплив до Іспанії, я не мала сили навіть зійти на берег».

Звичайно, той, хто планує виїхати за кордон, має взяти до уваги не лише труднощі, пов’язані з подорожжю. Такій людині слід пам’ятати і про мовний та культурний бар’єри, які можуть виникнути в чужій країні, а також про витрати і юридичні клопоти, пов’язані з отриманням громадянства чи дозволу на постійне проживання. Не маючи законного статусу, іммігранту важко знайти добру роботу, пристойне житло, отримати освіту, медичні послуги, водійські права чи відкрити рахунок у банку. Нерідко нелегальних іммігрантів визискують, скажімо використовуючи їх як дешеву робочу силу.

Треба також подумати про самі гроші. Чи варто на них покладатися? У Біблії міститься така порада: «Не мордуйся, щоб мати багатство,— відступися від думки своєї про це,— свої очі ти звернеш на нього,— й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел» (Приповістей 23:4, 5).  Пам’ятайте, що любов, почуття захищеності й тісні сімейні узи — те, чого ми найбільше потребуємо,— не купиш за гроші. Прикро, коли прагнення грошей приглушує любов у подружжі та «природну любов» батьків до дітей (2 Тимофія 3:1—3).

Окрім матеріальних потреб, ми маємо також духовні (Матвія 5:3). Тож добрі батьки, дотримуючись Божої вимоги, докладають усіх зусиль, щоб навчати своїх дітей про Бога, його намір і моральні норми (Ефесян 6:4).

 Сім’я важливіша за гроші

У кожного іммігранта своя історія. Проте, як видно з прикладу згаданих раніше Джорджа, Патріши і Рейчел, у всіх іммігрантів є щось спільне. Коли хтось з батьків або подружжя їде на заробітки, страждає сім’я. І можуть минути роки, аж поки родина знову буде разом. У випадку Джорджа розлука з рідними тривала понад чотири роки.

Рейчел повернулась на Філіппіни за донькою майже через п’ять років. Патріша дісталась до Іспанії з донечкою на руках. «Вона вся моя сім’я,— каже Патріша,— тож я намагаюся дбати про неї якомога краще».

Чимало іммігрантів залишаються у новій країні попри самотність, економічні труднощі та довгу розлуку з сім’єю. Якщо прижитися не вдається, мало хто наважується повернутись додому, де на нього може чекати ганьба і приниження. Адже було витрачено стільки грошей, сил і часу на те, щоб розпочати нове життя.

Аллан з Філіппін мав мужність визнати свою помилку. Він знайшов добру роботу в Іспанії, але через півтора року повернувся додому. «Мені дуже бракувало дружини і маленької донечки,— каже Аллан.— Я вирішив, що більше ніколи не працюватиму за кордоном, хіба що поїду туди разом з сім’єю. Згодом я так і зробив. Сім’я мені дорожча за гроші».

Патріша теж зрозуміла, що існують речі, важливіші за гроші. Вона взяла з собою в Іспанію примірник «Нового Завіту», тобто Грецьких Писань. «Ця книга була для мене талісманом,— говорить Патріша.— Але якось я познайомилась з жінкою, яка була Свідком Єгови. Раніше я не хотіла розмовляти з представниками цієї релігії. А тепер я ставила жінці багато запитань, прагнучи довести, що її вірування неправдиві. Однак вона змогла обстояти свої переконання і відповіла на всі мої запитання словами з Біблії».

З Біблії Патріша дізналася, що тривале щастя і безпечне майбутнє залежать не від грошей чи країни проживання, а від точного знання про Бога та його намір стосовно людей (Івана 17:3). Крім того, вона дізналася, що правдивий Бог має ім’я — Єгова (Вихід 15:3). У Біблії Патріша також прочитала Божу обіцянку покінчити з бідністю за допомогою його Царства — небесного уряду на чолі з Ісусом Христом (Даниїла 7:13, 14). У Псалмі 72:12, 14 говориться: «Визволить [Ісус] бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги! ...Від кривди й насилля врятує їхню душу».

Чому б не приділити час для вивчення Біблії? Ця книга божественної мудрості допоможе вам правильно визначати пріоритети, приймати мудрі рішення і витримувати будь-які лиха з радістю та надією (Приповістей 2:6—9, 20, 21).