Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Пробудись!  |  Березень 2011

Книга, що заслуговує довір’я. Частина 5

Греція в біблійній історії

Книга, що заслуговує довір’я. Частина 5

Це п’ята із семи статей, в яких розповідається про сім світових держав, пов’язаних з біблійною історією. Мета цих статей — показати, що Біблія достовірна і натхнена Богом книга. Вона обіцяє, що всі страждання, причиною яких є людські уряди, незабаром закінчаться.

У IV столітті до н. е. молодий македонянин, на ім’я Александр, вивів Грецію * на світову арену. Завдяки цьому полководцю, якого назвали Александром Македонським, Греція стала п’ятою могутньою державою, що була пов’язана з біблійною історією. Їй передували такі імперії, як Єгипет, Ассирія, Вавилон і Мідо-Персія.

Після смерті Александра Грецію було поділено і вона стала занепадати. Все ж грецька культура, мова, релігія та філософія ще довго впливали на інші держави.

Достовірна історія

У Біблії не згадується жодного Божого пророка, який жив під час панування Греції. Також тоді не була написана жодна біблійна книга. Однак Боже Слово містить пророцтво про Грецію, і про її вплив неодноразово говориться в Християнських Грецьких Писаннях, тобто в Новому Завіті. Наприклад, там кілька разів згадується про елліністичний район Десятимістя, більшість міст якого лежали на території Ізраїлю (Матвія 4:25; Марка 5:20; 7:31). Існування цього району підтверджують історичні та археологічні дані, зокрема вражаючі руїни театрів, амфітеатрів, храмів і купалень.

Крім того, в Біблії, особливо в книзі Дії, яку написав лікар Лука, часто  говориться про грецьку культуру та релігію. Розгляньмо кілька прикладів.

У 50 році н. е. апостол Павло відвідав місто Афіни. Біблія каже, що це місто було «повне ідолів» (Дії 17:16). За свідченнями істориків, в Афінах та його околицях було безліч релігійних ідолів і святинь.

У Дії 17:21 читаємо: «Всі ж афіняни і чужинці, які тимчасово там жили, у вільний час тільки те й робили, що говорили і слухали щось нове». Фукідід та Демосфен підтверджують у своїх працях, що афіняни дуже любили розмовляти й дискутувати.

Біблія розповідає, що «епікурейці та філософи-стоїки почали з ним [Павлом] сперечатися» і навіть повели його на Ареопаг, аби послухати, що він казатиме (Дії 17:18, 19). Афіни дійсно славилися багатьма філософами, серед яких були епікурейці та стоїки.

Жертовник з написом: «Невідомому Богові»

Павло також згадує про афінський жертовник з написом: «Невідомому Богові» (Дії 17:23). Мабуть, жертовники з таким написом були споруджені Епіменідом з Криту.

У промові до афінян Павло цитує слова: «Ми — його нащадки» — і каже, що ця фраза належить не одному поету, а «декотрим вашим поетам» (Дії 17:28). Тут, мабуть, йдеться про грецьких поетів Арата і Клеанта.

Зрозуміло, чому один археолог говорить: «Розповідь про перебування Павла в Афінах, на мою думку, справді написана очевидцем усіх цих подій». Щось подібне можна сказати про біблійний опис подорожі Павла до Ефеса, що в Малій Азії. У I столітті н. е. мешканці цього міста все ще сповідували язичницьку грецьку релігію і особливо поширеним було поклоніння богині Артеміді.

Статуя ефеської богині Артеміди

Про храм Артеміди, одне з семи чудес світу, не раз говориться в книзі Дії. Наприклад, Біблія розповідає, що коли Павло проповідував в Ефесі, то розгнівив  Димитрія, майстра срібних справ. Той чоловік виготовляв срібні храмики Артеміди, і його ремесло процвітало. Розлючений Димитрій промовив: «Павло переконав досить багато людей і схилив їх до іншої думки: мовляв, божки, зроблені руками, насправді не боги» (Дії 19:23—28). Підбурений Димитрієм натовп почав викрикувати: «Артеміда ефеська велика!»

Сьогодні можна відвідати руїни Ефеса і місце, де колись стояв храм Артеміди. До того ж стародавні написи з Ефеса підтверджують, що там виготовлялися ідоли на честь Артеміди і це ремесло було дуже прибутковим.

Гідні довір’я пророцтва

Приблизно за 200 років до правління Александра Македонського Божий пророк Даниїл передрік, що відбуватиметься на світовій арені: «Ось козел з кіз приходить із заходу по поверхні всієї землі, і не дотикається до землі. А той козел мав подобу рога між своїми очима. І прийшов він до того барана, що мав ті два роги... і помчав на нього в лютості своєї сили. І... ударив того барана, і зламав йому ті два роги, а в барана не було сили стати проти нього. І той кинув його на землю, і потоптав його... А козел з кіз став аж надто великий. А коли він зміцнився, то був зламаний той великий ріг, а замість нього виросли чотири подобі рога на чотири вітри неба» (Даниїла 8:5—8).

Біблія точно передрекла завоювання Александра Македонського і розпад його імперії

Кого стосувалися ці слова? Сам Даниїл пояснює: «Той баран, якого ти бачив, що мав ті два роги,— це царі мідян та персів. А козел, той волохатий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар» (Даниїла 8:20—22).

Тільки подумайте: ще під час правління Вавилонської імперії Біблія передрікала, що наступними світовими державами будуть Мідо-Персія та Греція. Більш того, як згадувалось раніше, Боже Слово вказувало, що «коли він [Александр Македонський] зміцнився, то був зламаний той великий ріг». Це означало, що царство Александра «буде зруйноване» і розділене між чотирма полководцями, жоден з яких не був його нащадком (Даниїла 11:4).

Пророцтво сповнилося в найменших деталях. Александр став царем у 336 році до н. е. і за сім років завдав поразки могутньому перському царю Дарію III. Після цього Александр Македонський і далі розширював територію своєї імперії. Але 323 року до н. е. у віці 32 років він передчасно помер. Влада над імперією Александра не перейшла в руки однієї особи, і її не успадкував жоден з його нащадків. Натомість імперію поділили між собою чотири полководці — Лісімах, Кассандр, Селевк і Птолемей, котрі, як сказано в книжці «Елліністична доба», «проголосили себе царями».

 На Александрі під час його завоювань сповнились ще й інші біблійні пророцтва. Наприклад, пророки Єзекіїль та Захарій, які жили в VII—VI ст. до н. е., передрекли знищення міста Тира (Єзекіїля 26:3—5, 12; 27:32—36; Захарія 9:3, 4). Єзекіїль навіть написав, що його каміння та порох «поскидають у воду». Як сповнилися ці слова?

З руїн материкової частини Тира Александр збудував дамбу до його острівної частини. Так сповнилось біблійне пророцтво

Александр взяв Тир в облогу 332 року до н. е. Його військо, кидаючи в море все, що залишилося після зруйнування материкової частини Тира, збудувало дамбу до його острівної частини. Завдяки такій стратегії Тир був захоплений. «Пророцтво про Тир сповнилося до найменших подробиць»,— написав у ХІХ столітті дослідник, який вивчав тамтешню місцевість *.

Чудова надія на майбутнє

Перемоги, здобуті Александром Македонським, не принесли людям миру і спокою. Вивчаючи період правління давньої Греції, один вчений зазначив: «Загалом умови життя простих людей... майже ні в чому не поліпшились». І так було досить часто протягом людської історії. Тому в Біблії написано: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9).

Але незабаром все зміниться. Бог встановив уряд, що перевершує будь-яке людське правління. Цей уряд — Боже Царство — покладе край усім людським урядам, і його піддані втішатимуться вічним миром та безпекою (Ісаї 25:6; 65:21, 22; Даниїла 2:35, 44; Об’явлення 11:15).

Очолює цей уряд Ісус Христос. На відміну від людських правителів, які мають ненаситну жагу до влади і не цікавляться своїми підданими, Ісус в усьому керується любов’ю до Бога і людей. Ось що про нього сказав псалмоспівець: «Визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги! Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних, від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його» (Псалом 72:12—14).

Мабуть, ви хотіли б підкорятись такому Правителю. У наступному номері цього журналу йтиме мова про Рим — шосту світову державу, яка пов’язана з біблійною історією. Саме під час панування Риму народився передречений Спаситель, який вплинув на хід всієї історії людства.

^ абз. 4 У цій статті мова йде лише про стародавню Грецію до I століття н. е.

^ абз. 23 Як і передрікав Єзекіїль, вперше Тир був повалений вавилонським царем Навуходоносором (Єзекіїля 26:7). Пізніше Тир відбудували, і Александр захопив вже відновлене місто. Так з точністю сповнилися вищезгадані пророцтва.