Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ПРОБУДИСЬ! ЛЮТИЙ 2008

 Молоді люди запитують

Як давати собі раду з серйозною недугою?

Як давати собі раду з серйозною недугою?

«ОКРАСА юнацтва — їхня сила»,— сказано в Приповістей 20:29. А втім, якщо ти хворієш або маєш якусь фізичну ваду, тобі може здаватись, що ці слова тебе не стосуються. Але це не так! Чимало юнаків і дівчат з хронічними недугами та фізичними обмеженнями подолали нездоланні на перший погляд перешкоди. Журнал «Пробудись!» взяв інтерв’ю в чотирьох молодих людей, які успішно борються з подібними проблемами.

Хірокі з Японії з дитинства страждає від церебрального паралічу. Він розповідає: «М’язи шиї не тримають мою голову прямо, а руки мене зовсім не слухаються. Я повністю залежний від сторонньої допомоги».

Наталі та її брат Джеймс з Південно-Африканської Республіки народилися з рідкісною формою карликовості. Дівчина також має сколіоз. «Мені зробили чотири операції на хребті, і через його викривлення мої легені дуже слабкі»,— каже Наталі.

У Тімоті з Великобританії виявили синдром хронічної втоми, коли йому було 17 років. Він говорить: «Лише за два місяці із здорового й енергійного юнака я перетворився на немічного хворого, якого не тримають ноги».

Деніел з Австралії захворіла на діабет у віці 19 років. «Оскільки симптоми хвороби непомітні,— каже дівчина — дехто не розуміє, наскільки вона небезпечна. По суті, діабет може мене вбити».

Якщо тебе мучить якась хвороба або фізична вада, висловлювання Хірокі, Наталі,  Тімоті і Деніел, безумовно, підбадьорять тебе. Коли ж ти цілком здоровий, їхній досвід допоможе тобі бути більш співчутливим до тих, хто зносить різні недуги.

«Пробудись!»: Що тобі найбільше дошкуляє?

Деніел, 24 роки (Австралія)

Наталі. Мені найважче звикнути до реакції людей, які вперше мене бачать. Я ніколи не можу розслабитись. Здається, всі на мене дивляться.

Деніел. При діабеті ти завжди мусиш пильнувати, що їсти, скільки їсти і в чому себе обмежувати. Неправильне харчування може призвести до зниження цукру в крові, і тоді я можу впасти в кому.

Хірокі. Я маю спеціальний інвалідний візок, пристосований до моїх потреб. У ньому я щодня проводжу близько 15 годин, не змінюючи положення. Крім того, я погано сплю і пробуджуюсь від найменшого шурхоту.

Тімоті. Спочатку мені було дуже важко змиритися зі своєю недугою. Я соромився свого стану.

«Пробудись!»: З якими ще труднощами ти стикаєшся?

Наталі, 20 років (ПАР)

Деніел. Через діабет я дуже втомлююсь. Мені потрібно спати довше, ніж іншим молодим людям мого віку. До того ж діабет є невиліковний.

Наталі. Малий ріст завдає мені багато клопотів. Робити звичайні речі, наприклад діставати товари з полиць у магазині,— для мене справжнє випробування. Якщо я йду за покупками одна, то мушу докласти чималих зусиль.

Тімоті. Я боровся з постійним болем, а також з нападами депресії. До хвороби я вів активне життя: працював, водив автомобіль, займався спортом, зокрема грав у футбол і теніс. А тепер я прикутий до інвалідного візка.

Хірокі. Я не можу чітко говорити. Це знеохочує мене і стримує від спілкування з іншими. Іноді через мимовільні рухи рук я можу ненавмисно когось вдарити. Тоді я навіть не в стані як слід вибачитися, бо маю проблему з мовою.

«Пробудись!»: Що допомагає тобі не опускати рук?

Деніел. Я стараюсь зосереджуватися на всьому доброму, що маю в житті. У мене прекрасна сім’я, сердечні друзі у зборі та найважливіше — мене підтримує Бог Єгова. Я також збираю найновішу інформацію про лікування діабету і відповідально ставлюся до свого здоров’я, роблячи усе від мене залежне.

Наталі. Джерелом сили для мене є молитва. Я намагаюся вирішувати свої проблеми одну за одною, а не всі одразу. Постійна зайнятість допомагає мені не зосереджуватися на негативних думках. До того ж я завжди можу покластися на своїх чудових батьків.

Тімоті, 20 років (Великобританія)

Тімоті. Щодня я стараюсь виділяти хоча б трохи часу на духовні справи. Приміром, я починаю день з розгляду щоденного вірша. Особисте вивчення Біблії і молитва дуже підкріпляють мене, особливо під час емоційного спаду.

Хірокі. Я не надто переймаюся тим, чого не можу змінити, адже це — марнування часу. Однак я роблю все можливе, щоб зміцнювати свою духовність. Я не вважаю свою хворобу виправданням, аби не вивчати Біблію. Коли мені не спиться, я використовую  час, щоб помолитися Богу. (Дивись Римлян 12:12).

«Пробудись!»: Як тебе підбадьорюють інші?

Хірокі, 23 роки (Японія)

Хірокі. Старійшини у зборі завжди хвалять мене за найменші зусилля. А брати і сестри беруть з собою на повторні відвідини й біблійні вивчення. (Дивись Римлян 12:10).

Деніел. Найбільше мене зворушує щира похвала від братів та сестер. Тоді я відчуваю, що мене цінують, і прагну робити ще більше.

Тімоті. В моєму зборі є літня сестра, яка завжди старається поговорити зі мною до чи після зібрання. Старійшини та їхні дружини також підбадьорюють мене і дають практичні поради. Один старійшина, якому вже 84 роки, допоміг мені поставити перед собою реалістичні цілі. А один служитель збору запросив піти з ним проповідувати в таку територію, де мені було легко пересуватись візком. (Дивись Псалом 55:23).

Наталі. Як тільки я заходжу в Зал Царства, мої духовні брати і сестри вітають мене теплими усмішками. А старші особи постійно діляться зі мною підбадьорливими думками, хоча самі мають чимало клопотів. (Дивись 2 Коринфян 4:16, 17).

«Пробудись!»: Що допомагає тобі зберігати позитивний склад розуму?

Хірокі. Як Свідок Єгови, я належу до організації, в якій люди мають чудову надію на майбутнє. Усвідомлення цього допомагає мені мислити позитивно. (Дивись 2 Хронік 15:7).

Деніел. Мене підбадьорює думка про те, що я розумію Божий намір. Чимало людей має добре здоров’я, проте у своєму житті вони не відчувають такої радості, яку відчуваю я. (Дивись Приповістей 15:15).

Наталі. Дуже важливо перебувати в товаристві людей, котрі мають позитивне мислення. Я також отримую позитивний заряд, коли читаю про те, як інші вірно служать Єгові попри різні випробування. Зібрання додають мені сил і нагадують, що бути Свідком Єгови — велика честь. (Дивись Євреїв 10:24, 25).

Тімоті. У 1 Коринфян 10:13 сказано, що Єгова не допустить страждань більше, ніж ми можемо знести. І якщо мій Творець впевнений, що я справлюсь зі своїм випробуванням, то хто я такий, аби йому заперечувати!

ПОДУМАЙ

  • Хірокі і Тімоті прикуті до інвалідних візків. Якщо ти в подібній ситуації, то як їхні висловлювання допоможуть тобі зберігати позитивне мислення?

  • Деніел згадала, що симптоми її хвороби непомітні, тому дехто не розуміє, наскільки небезпечна ця недуга. Чи ти теж страждаєш від «непомітної» хвороби? Якщо так, то чого ти вчишся зі слів Деніел?

  • Найбільшим випробуванням для Наталі є реакція людей, які бачать її вперше. Як би ти міг поводитись, щоб не бентежити Наталі? Чи маєш ти якусь фізичну ваду і чи почуваєшся так само, як Наталі? Подумай, як можна розвивати такий же позитивний склад думок.

  • Напиши імена твоїх знайомих, котрі мають фізичні вади або хронічні захворювання.

  • Як ти міг би підтримати кожного з них?