Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Пробудись!  |  жовтень 2007

Як вам захистити своїх дітей

Як вам захистити своїх дітей

МАЛО хто може спокійно обговорювати проблему розбещення дітей. Батьки здригаються лише від самої згадки про це. Однак насилля над дітьми стало страшною дійсністю, воно завдає глибоких психологічних травм. Вам, можливо, не дуже приємно говорити на цю тему, проте ми впевнені, ви зробили б усе заради безпеки своїх дітей. Насамперед варто більше довідатись про тактику зловмисників. Така обізнаність значно полегшить ваше завдання.

Пам’ятайте, що ви як батьки не такі вже й безпорадні. У вас принаймні є те, чого бракує вашим дітям,— досвід, знання і мудрість, для здобуття котрих дітям знадобляться роки і навіть десятиліття. Оберігати своїх дітей вам також допоможе подальша інформація. Ось три кроки, які ви могли б зробити: 1) станьте в оборону своїх дітей; 2) відверто обговорюйте з ними питання сексу; 3) навчіть дітей протистояти зловмисникам.

Як ви обороняєте своїх дітей?

Головна відповідальність за безпеку дітей лежить на батьках. Тому перш ніж навчати дітей, батьки самі повинні бути добре поінформованими. Якщо ви батько чи мати, то маєте дещо знати, а саме: хто і як розбещує дітей. В уяві багатьох батьків збоченцем є незнайома людина, яка таємно вистежує свою жертву. І дійсно, у засобах масової інформації нерідко повідомляється про таких зловмисників. Однак 90 відсотків ґвалтівників — це особи, яких дитина добре знає і яким довіряє.

Звичайно, годі повірити, що привітний сусід, учитель, лікар, тренер чи якийсь родич міг би мати нечисті  наміри стосовно вашої дитини. Насправді більшість людей не має такого нездорового потягу, тому не варто підозрювати кожного. А втім, було б мудро дізнатися, як діє типовий розбещувач. (Дивіться супровідну інформацію на  сторінці 6).

Обізнаність з тактикою збоченців допоможе батькам відігравати головну роль у захисті своїх дітей. Скажімо, вам здається, що якась людина охочіше спілкується з дітьми, ніж з дорослими. Ви помічаєте, що вона приділяє вашій дитині особливу увагу, робить їй подарунки або ж пропонує вам посидіти з нею чи піти погуляти. Як ви зреагуєте? Вирішите, що ця людина збоченець? Не слід робити поспішних висновків. Адже така особа може не мати на думці нічого лихого. Проте не треба втрачати пильності. У Біблії сказано: «Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої» (Приповістей 14:15).

Часто те, що звучить надто добре, буває оманливим. Уважно придивляйтеся до кожного, хто пропонує побути з вашою дитиною на самоті. Обов’язково попередьте, що ви можете прийти за нею в будь-який момент. Меліса і Бред, молоді батьки, які виховують трьох хлопців, завжди намагаються бути пильними, коли залишають дитину з кимось з дорослих. Наприклад, коли до одного з їхніх синів прийшов учитель музики, Меліса попередила його: «Поки ви тут, я час від часу навідуватимуся до вас». Дехто може вважати це крайністю, але Меліса і Бред воліють зайвий раз перестрахуватися, ніж потім жалкувати.

Завжди цікавтесь життям своїх дітей: чим вони займаються, з ким дружать і як у них йде навчання в школі. Якщо планується якась поїздка з однокласниками, дізнайтесь про неї якомога більше. Один фахівець з психології, який уже 33 роки вивчає проблему сексуальної наруги над дітьми, зауважує, що в багатьох випадках можна було б уникнути лиха, якби батьки виявляли більшу пильність. Він наводить слова одного засудженого розбещувача: «Батьки самі віддають нам своїх дітей...  Мені залишається лише скористатися нагодою». Пам’ятайте, що зловмисники зазвичай полюють на легку здобич. Їм набагато важче звабити дитину, яку батьки пильно оберігають.

Аби знати, що турбує вашу дитину, прислуховуйтеся до її слів. Діти, які зазнали сексуальної наруги, не хочуть про це розповідати, оскільки соромляться або ж бояться негативної реакції. Не легковажте тим, про що говорить ваша дитина *. Коли вас щось насторожує, заохотьте її до більш відвертої розмови, поставивши декілька запитань. Якщо дитина говорить, що не хоче залишатися наодинці з певною особою, поцікавтеся чому. А коли вона каже, що дядя бавиться з нею в незрозумілі ігри, запитайте її: «Яка це гра? І що дядя робить *?» Якщо дитина скаржиться, що хтось з дорослих її лоскотав, поцікавтеся: «Де він тебе лоскотав?» Не поспішайте сприймати її слова, як дитячі вигадки. Розбещувач, як правило, запевняє дитину, що їй ніхто не повірить. На жаль, часто так і стається. Довіра і підтримка батьків відіграє надзвичайно важливу роль в емоційному одужанні дитини.

Станьте в оборону своїх дітей.

Відверто обговорюйте з дитиною питання сексу

В одній книжці, яка розглядає проблему розбещення дітей, наводяться слова засудженого насильника: «Знайдіть мені дитину, яка нічого не знає про секс, і вона стане моєю наступною жертвою». Ця зухвала заява може бути хорошою пересторогою для батьків. Зловмиснику легко скористатися дитиною, яка зовсім необізнана в питаннях сексу. Як говорить Біблія, знання і мудрість  можуть нас врятувати «від людини, що каже лукаве» (Приповістей 2:10—12). Хіба ж не цього ви прагнете для своїх дітей? Тоді, аби захистити їх, робіть другий крок — відверто обговорюйте з ними питання сексу.

Що допоможе вам у цьому? Чимало батьків соромляться говорити з дітьми про секс. А діти, мабуть, соромляться ще більше і ніколи не почнуть першими. Тому візьміть на себе ініціативу. Меліса каже: «Коли діти були ще зовсім малі, ми розповідали їм, як називаються різні частини тіла, використовуючи при цьому справжні назви, а не дитячі слова. Так вони вчилися не соромитись свого тіла». Після таких пояснень набагато легше підняти тему про неправильну сексуальну поведінку. Багато батьків, наприклад, кажуть своїм дітям, що частини тіла, які прикриває купальний костюм є особливими і ніхто не повинен їх торкатися.

Хедер, про яку згадувалось у попередній статті, говорить: «Ми зі Скоттом пояснили нашому сину, що пеніс є дуже особистою частиною тіла. Це не іграшка, тож нікому не можна з ним бавитись — ані мамі, ані татові, ані навіть лікарю. Коли ми йдемо до лікаря, я кажу сину, що той мусить перевірити, чи все добре, і тому може доторкатися до його члена». Обоє батьків час від часу повинні вести з дитиною такі невимушені розмови. І якщо хтось торкається якихось частин її тіла так, що вона почувається ніяково, їй не треба боятися розповісти про це. Експерти в галузі соціального захисту дітей радять усім батькам обговорювати з дітьми такі теми.

Для багатьох людей справжньою знахідкою стала книжка «Навчайся у Великого Вчителя» *, зокрема її 32-й розділ, який називається «Як Бог захистив Ісуса». У ньому містяться прямі перестороги і наголошується на важливості бути обережним і вміти захищати себе. «Книга допомогла закріпити в розумі дітей те, про що ми говорили їм особисто»,— каже Мелісса.

У наш час ваш син чи дочка повинні чітко розуміти, що деякі люди, маючи нечисті наміри, прагнуть доторкатися до дітей або заохочують дітей неналежно доторкатися до них. Такі перестороги не повинні лякати дітей і викликати у них почуття недовіри до всіх дорослих. «Це лише одне із багатьох звичайних застережень. Мій син сприйняв його цілком спокійно»,— говорить Хедер.

Виховуючи своїх дітей, формуйте в них врівноважений погляд на послух. Навчити дитину бути слухняною надзвичайно важливо, проте нелегко (Колосян 3:20). У цьому батькам теж слід виявляти поміркованість. Дитина, яку навчають, що вона має за будь-яких обставин слухатись кожного дорослого, стає потенційною жертвою розбещувача. Зловмисники швидко зауважують дитину, яка є надто довірлива. Мудрі батьки пояснюють дітям, що, виявляючи послух, треба бути розважними. Для батьків-християн це не так вже й важко. Вони просто можуть сказати: «Коли хтось говорить тобі робити те, що не подобається Богу Єгові, ти не повинен цього робити, навіть якщо це каже мама чи тато. Ти завжди можеш розповісти  мамі чи татові про людину, яка намагається змусити тебе зробити щось неправильне».

Врешті-решт допоможіть своїм дітям усвідомити, що в них не має бути секретів від батьків. Поясніть дітям, що вони завжди повинні розповідати вам, коли хтось просить їх тримати щось в таємниці від мами і тата. І навіть якщо їх залякують або ж вони самі вчинили щось погане, діти завжди можуть прийти до вас і про все розказати. Такі настанови не повинні лякати дітей. Запевніть їх, що більшість людей не будуть неналежно доторкатися до них, не змушуватимуть їх йти проти Божих вимог і не проситимуть приховувати щось від батьків. Подібно до навчальних тренувань з пожежної безпеки, всі ці настанови даються про всяк випадок, вони можуть ніколи не знадобитись.

Відверто обговорюйте з дітьми питання сексу.

Навчіть дітей протистояти зловмисникам

Щоб захистити свою дитину, зробіть третій крок. Обговоріть з нею, як необхідно поводитись, коли хтось пристає до неї за час вашої відсутності. Можна це зробити у формі гри. Батьки питають: «А що, коли...?» — і дитина намагається дати відповідь. Наприклад, ви могли б сказати: «А що, коли ми пішли в супермаркет, і ти загубився? Як ти будеш нас шукати?» Не розчаровуйтесь, якщо дитина відповість не так, як ви сподівались. Натомість поставте їй додаткове запитання: «Як ще це можна зробити?»

Такого роду запитання можна поставити дитині, щоб навчити її правильно реагувати, коли хтось намагається неналежно доторкатися до неї. Якщо ж вони її бентежать, то спробуйте розповісти історію про іншу дитину. Приміром, ви можете сказати: «Маленька дівчинка залишилася на самоті з родичем, якому вона довіряє. І раптом він починає доторкатися до неї там, де не можна. Як ти думаєш, що їй слід робити, аби захистити себе?»

Навчіть дітей протистояти зловмисникам.

Як же дитина має поводитись в такій ситуації? Автор однієї книги зазначає: «Прості, але тверді, заперечення: „Ні!“, „Не роби цього!“ або „Не чіпай мене!“—мають надзвичайну силу. Вони можуть налякати зловмисника і змусити його залишити дитину в спокої». Розіграйте вдома уявну ситуацію, під час якої дитина голосно заперечує, швидко йде геть і про все розповідає батькам. Проте дитина, яка, здається, добре засвоїла урок, через декілька тижнів або місяців може все забути. Тож таке навчання повинне бути регулярним.

До навчання слід залучити всіх, хто безпосередньо опікується дитиною. Особливо це стосується чоловіків — чи то батька, чи вітчима, чи будь-якого іншого родича. Таким чином дитина набуває впевненості, що вони ніколи не заподіють їй лиха. На жаль, чимало випадків сексуальної наруги над дітьми трапляється саме в сімейному колі. Наступна стаття розглядатиме питання, як сім’я може стати безпечним сховком для дитини у цьому злому світі.

^ абз. 10 Фахівці говорять, що про факт сексуальної наруги над дитиною можуть свідчити деякі зміни в поведінці. Наприклад, у дитини відновлюється нічне нетримання сечі, з’являється надмірна прив’язаність до батьків і страх залишатися наодинці. Усе це може показувати, що дитину щось сильно пригнічує. Однак ці симптоми не слід розглядати як незаперечний доказ того, що дитина стала жертвою розбещувача. Делікатно з’ясуйте причину такої поведінки, тоді ви зможете надати дитині належну підтримку, потіху і захист.

^ абз. 10 Про розбещувача в статті говориться в чоловічому роді, хоча наругу над дітьми може чинити й жінка.

^ абз. 15 Опублікована Свідками Єгови.