Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА № 2 2016

 ТЕМА НОМЕРА | ЧОМУ ІСУС ЗАЗНАВ СТРАЖДАНЬ І СМЕРТІ?

Чи це насправді відбулося?

Чи це насправді відбулося?

Навесні 33 року н. е. стратили Ісуса назарянина. Його фальшиво звинуватили у спробі зчинити заколот, жорстоко висікли і прибили до стовпа. Він помирав у нестерпних муках. Та Бог воскресив Ісуса, і через 40 днів він піднявся до неба.

Про ці незвичайні події розповідають чотири Євангелія, поміщені у Грецьких Писаннях, які прийнято називати Новим Завітом. Чи вони відбувалися насправді? Це слушне і важливе запитання. Якщо ні, то віра християн марна, а надія на вічне життя в Раю — всього лиш нездійсненна мрія (1 Коринфян 15:14). Якщо ж ці події дійсно стались, то на людство чекає чудове майбутнє, яке може бути і вашим. Тож варто з’ясувати: розповіді з Євангелій — це факт чи вигадка?

ПРО ЩО СВІДЧАТЬ ФАКТИ

На відміну від фантастичних легенд, Євангелія написані з вражаючою точністю і звертають особливу увагу на деталі. Для прикладу, в них міститься чимало назв місцевостей, які можна відвідати й сьогодні, і згадок про конкретних людей, існування яких підтверджують історики (Луки 3:1, 2, 23).

 Якщо говорити про самого Ісуса, то про нього згадують письменники I і II століть *. Також описаний у Євангеліях спосіб його страти узгоджується з тогочасними римськими методами покарання злочинців. Більш того, всі розповіді в Євангеліях правдиві й відверті, в них не приховуються навіть слабкості деяких Ісусових учнів (Матвія 26:56; Луки 22:24—26; Івана 18:10, 11). Усі ці фактори переконливо свідчать, що письменники Євангелій були чесними і точними у всьому, що писали про Ісуса.

ЧИ ІСУС ДІЙСНО ВОСКРЕС?

У той час як люди загалом погоджуються з тим, що Ісус жив і помер, дехто сумнівається в його воскресінні. Навіть Ісусові апостоли, вперше почувши, що він живий, не повірили цьому (Луки 24:11). Але всі їхні сумніви розвіялись, коли вони та інші учні за різних обставин побачили воскреслого Ісуса. Якось його побачило відразу понад 500 осіб (1 Коринфян 15:6).

Попри загрозу арешту і смерті учні мужньо проголошували новину про Ісусове воскресіння всім людям, зокрема й тим, хто його стратив (Дії 4:1—3, 10, 19, 20; 5:27—32). Чи стільки учнів мали б таку сміливість, якби не були цілком впевнені у тому, що Ісус воскрес? По суті, факт його воскресіння був і залишається рушійною силою впливу християнства на людство.

Євангельські оповіді про смерть Ісуса і його воскресіння відповідають усім критеріям достовірного історичного запису. Уважно читаючи їх, ви переконаєтеся, що описані в них події дійсно мали місце. Крім того, ваша впевненість зросте, коли ви зрозумієте, чому вони відбулися. Про це піде мова в наступній статті.

^ абз. 7 Тацит, який народився близько 55 року н. е., написав: «Христа, від імені якого походить ця назва [християни], стратив при Тиберії прокуратор Понтій Пилат». Про Ісуса згадують теж Светоній (I століття), юдейський історик Йосиф Флавій (I століття) і Пліній Молодший, намісник Віфінії (початок II століття).