Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА № 1 2016

Як долати почуття незахищеності

Як долати почуття незахищеності

НАПЕВНО, ніхто не здається таким безпомічним, як немовлятко, котре щойно з’явилося на світ. Коли ми народилися, наша безпека повністю залежала від наших батьків. Навчившись ходити, ми зустрічали на своєму шляху незнайомців, які височіли над нами, наче велетні. Якщо батьків не було поруч, ми дуже лякались, але як тільки тато чи мама брали нас за руку, від страху не залишалося й сліду.

У дитинстві наше щастя залежало від любові та схвалення батьків. Відчуваючи їхню любов, ми почувалися безпечно. А коли вони хвалили нас, ми ставали впевненішими і досягали успіху.

Ми трохи подорослішали, і ще одним джерелом захисту для нас стали наші друзі. Нам було приємно в їхньому товаристві, а у школі поруч з ними було не так лячно.

Так можна описати щасливе дитинство. Насправді ж лише деякі молоді люди знаходять близьких друзів і дуже багато дітей майже не мають підтримки від батьків. «Щоразу, коли бачу фотографію якоїсь сім’ї, котра щось дружно робить, то думаю: “Як шкода, що у мене в дитинстві такого не було”»,— зізнається Меліса *. Чи ви почуваєтесь подібно?

ПРОБЛЕМИ, ЩО ТЯГНУТЬСЯ З ДИТИНСТВА

Можливо, ви були невпевненими у собі в період формування вашої особистості. Мабуть, вам бракувало любові та схвалення батьків. А може, ви пам’ятаєте постійні сварки між батьками, які закінчились розлученням. І в цьому ви, ймовірно, звинувачували себе. Або ж, що ще гірше, хтось із батьків ображав вас чи завдавав вам фізичної кривди.

Як усе це впливає на дітей? Дехто в підлітковому віці починає шукати розради у наркотиках і алкоголі. Інші, прагнучи бути комусь потрібним, стають членами банд. Підлітки, які почуваються незахищеними, в пошуках любові та уваги, з головою поринають у романтичні стосунки. Але такі стосунки зазвичай нетривкі, а їхній розрив тільки підсилює почуття незахищеності.

Вразливі підлітки, які уникають вищезгаданих пасток, теж можуть рости із заниженим почуттям власної гідності. «Я вважала, що  нічого не варта, оскільки мама знову й знову повторювала мені це,— каже Ані.— Не пам’ятаю, аби вона хвалила мене чи виявляла до мене любов».

Почуття незахищеності необов’язково тягнеться з дитинства. Його причиною може стати болюче розлучення, труднощі, які несе з собою старість, чи навіть тривоги про зовнішній вигляд. Хоч би якою була причина, це почуття може позбавити щастя й зіпсувати наші стосунки з іншими. Як з ним боротися?

БОГ СПРАВДІ ДБАЄ ПРО НАС

У нас є надійна допомога. Всі ми маємо того, хто може і хоче допомогти нам. Мова йде про самого Бога.

Через свого пророка Ісаю він каже нам: «Не тривожся, бо я — твій Бог. Зміцню я тебе й допоможу тобі. Я буду підтримувати тебе правицею праведності» (Ісаї 41:10, 13). Як же потішає те, що Бог, так би мовити, хоче взяти нас за руку! Тож у нас немає причин тривожитись.

Біблія розповідає про служителів Бога, які відчували тривогу, але навчилися триматись за його руку. Анна, матір Самуїла, почувалася невдахою, бо якийсь час не могла мати дітей. Через безпліддя вона зносила насмішки. Це так гнітило Анну, що вона втратила апетит і часто плакала (1 Самуїла 1:6, 8). Проте, виливши Богові свої почуття, ця жінка більше не почувалася нікчемною (1 Самуїла 1:18).

Псалмописьменник Давид теж часами почувався беззахисним. Роками його переслідував цар Саул. Давид пережив кілька замахів на своє життя і деколи відчував, що потопає у трясовині проблем (Псалом 55:3—5; 69:1). Незважаючи на все це, він написав: «У спокої я ляжу й засну, бо тільки завдяки тобі, Єгово, я живу безпечно» (Псалом 4:8).

Анна й Давид переклали тягар своїх переживань на Єгову і відчули його підтримку (Псалом 55:22). Як нам наслідувати їхній приклад?

 ТРИ КРОКИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ПОЧУВАТИСЯ ЗАХИЩЕНИМИ

1. Вчіться довіряти Єгові як Батькові.

Ісус заохочував нас пізнавати його Батька, «єдиного правдивого Бога» (Івана 17:3). Апостол Павло запевнив, що Бог «недалеко від кожного з нас» (Дії 17:27). А учень Яків написав: «Наблизьтесь до Бога, і він наблизиться до вас» (Якова 4:8).

Для того, щоб долати почуття тривоги, нам вкрай необхідно розуміти, що ми маємо небесного Батька, котрий любить нас і турбується нами. Звичайно, аби розвинути довіру до Бога, потрібен час. Але багато хто переконався, що воно того варте. «Коли Єгова став для мене Батьком, я нарешті знайшла того, кому можу вилити все, що лежить на серці,— ділиться Кароліна.— Яке ж це для мене полегшення!»

«Коли я залишилась без батьків, Єгова став для мене захистом,— пригадує Рейчел.— Я розмовляла з ним і просила в нього допомоги у вирішенні проблем. І він завжди допомагав» *.

2. Знайдіть духовну родину.

Ісус учив своїх учнів ставитись одні до одних як до братів і сестер. Він казав їм: «Усі ж ви — брати» (Матвія 23:8). Ісус хотів, щоб між його правдивими послідовниками панувала любов і щоб вони були наче одна велика духовна родина (Матвія 12:48—50; Івана 13:35).

Збори Свідків Єгови щиро намагаються бути такою правдивою духовною родиною, яка є джерелом теплоти і розради (Євреїв 10:24, 25). Багато людей відчуло, що зібрання збору є цілющим бальзамом, який загоює їхні емоційні рани.

«У зборі я мала справжню подругу, котра розуміла мій біль,— пригадує Єва.— Вона слухала мене, читала мені і молилася зі мною. Ця подруга зробила все, щоб мені не було самотньо. Вона допомогла мені вилити всі свої тривоги і скинути свій тягар. Завдяки їй я відчула себе більш захищеною». Рейчел додає: «У християнському зборі я знайшла “батька і матір”. Вони стали для мене джерелом захисту й любові».

 3. Виявляйте любов і доброту до інших.

Любов і доброта є запорукою тривкої дружби. Ісус сказав: «Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати» (Дії 20:35). Немає сумніву: чим більше любові ми будемо виявляти до інших, тим більше отримаємо у відповідь. Ісус радив своїм учням: «Давайте — і дадуть вам» (Луки 6:38).

Коли ми даруємо й отримуємо любов, то почуваємося більш захищеними. Як і підкреслює Біблія, «любов ніколи не згасає» (1 Коринфян 13:8). «Я розумію, що деколи безпідставно думаю про себе погано,— визнає Марія.— Щоб відігнати ці думки, я стараюсь допомагати іншим і не зосереджуюсь на собі. Роблячи щось для інших, я відчуваю справжнє задоволення».

ЗАХИСТ ДЛЯ КОЖНОГО

Ці три кроки, звичайно, не є «магічною формулою», яка принесе вам полегшення раз і назавжди. Але вони мають велику силу. «Я й досі не позбулась відчуття незахищеності,— зізнається Кароліна.— Однак тепер у мене є почуття власної гідності. Я знаю, що Бог турбується мною, і в мене є багато близьких друзів, з якими я почуваюся захищеною». А ось що каже Рейчел: «Час від часу мене огортає смуток. Проте я маю духовних братів і сестер, до яких можу звернутись за порадою і які допомагають мені зберігати позитивний умонастрій. А щонайважливіше, в мене є небесний Батько, з яким я розмовляю кожного дня. Це повністю змінило моє життя».

Біблія обіцяє новий світ, в якому кожен з нас почуватиметься безпечно

Невдовзі гнітюче почуття незахищеності залишиться в минулому. Біблія обіцяє новий світ, в якому кожен з нас почуватиметься безпечно. Боже Слово запевняє: «Кожен сидітиме під своєю виноградною лозою та під своїм фіговим деревом, і ніхто не буде їх лякати» (Михея 4:4). Тоді не буде тих, через кого ми почуватимемось беззахисними, і ніхто не завдасть нам шкоди. Навіть найглибші рани минулого «не прийдуть на серце» (Ісаї 65:17, 25). Бог та його Син, Ісус Христос, встановлять на землі праведність, яка принесе «спокій і безпеку на віки» (Ісаї 32:17).

^ абз. 5 Усі імена змінено.

^ абз. 21 Свідки Єгови пропонують безкоштовне вивчення Біблії тим, хто прагне наблизитись до Бога.

Довідатися більше

Чи Бог допоможе мені, якщо я буду молитися до нього?

Чи Бога дійсно цікавлять наші проблеми?