Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) СІЧЕНЬ 2016

Бернетт, Сімон, Істон і Кейлеб

Вони охоче пішли на жертви задля служіння в Австралії та Океанії

Вони охоче пішли на жертви задля служіння в Австралії та Океанії

РЕНЕЙ, якій за 30, виросла в Австралії у сім’ї ревних Свідків. «Ми багато разів переїжджали туди, де була більша потреба у вісниках Царства,— каже вона.— Завдяки татові з мамою все було цікаво, захопливо і весело! Коли я вже мала своїх двох дітей, то хотіла, аби їхнє життя було таким самим».

 Чоловік Реней, Шейн, якому під 40, мав подібні духовні цілі. Він пригадує: «Після народження другої дитини ми прочитали у “Вартовій башті” про сім’ю Свідків, котра на своїй яхті попливла в південно-західний регіон Тихого океану, щоб проповідувати на островах Тонга *. Розповідь про них спонукала нас написати листи у філіали Свідків Єгови в Австралії та Новій Зеландії, аби дізнатися, де була більша потреба у вісниках Царства *. У відповідь нам запропонували переїхати на Тонгу — ту саму місцевість, про яку ми читали».

Джейкоб, Реней, Скай і Шейн

Шейн, Реней та їхні діти, Джейкоб і Скай, прожили на Тонзі близько року. У країні сталося кілька повстань, і вони повернулися в Австралію, все ж далі мали мету розширити служіння. У 2011 році ця сім’я переїхала на Норфолк — маленький острів у Тихому океані приблизно за 1500 кілометрів на схід від Австралії. Що було далі? Джейкоб, якому тепер 14, ділиться: «Єгова не тільки піклувався про нас, але й подбав, щоб служіння приносило нам задоволення».

СЛУЖІННЯ ЦІЛОЮ СІМ’ЄЮ

Подібно до Шейна, Реней та їхніх дітей, чимало інших сімей Свідків охоче пішли на жертви заради служіння там, де більша потреба. Що спонукало їх до переїзду?

«Чимало людей цікавилося доброю новиною. Ми хотіли регулярно проводити з ними біблійні вивчення» (Бернетт)

Подружжя Бернетт і Сімо́н, яким за 30, разом з синами, Істоном і Кейлебом, котрим тепер 12 і 9 років, переїхали в Берктаун — віддалене містечко у Квінсленді (Австралія). «Свідки проповідували тут лише раз на три-чотири роки,— говорить Бернетт.— Чимало людей цікавилося доброю новиною. Ми хотіли регулярно проводити з ними біблійні вивчення».

Джим, Джек, Марк і Карен

Марк і Карен, яким за 50, служили в кількох зборах коло Сіднея (Австралія), перш ніж разом з трьома дітьми, Джессікою, Джимом і Джеком, переїхали в Нулунбай, віддалене гірниче містечко у Північній території. Марк розповідає: «Я люблю людей, тож хотів служити там, де було багато роботи у зборі та в території». Карен, однак, вагалася, чи переїжджати. Вона каже: «Але Марк та інші заохотили мене, і я вирішила спробувати. Тепер я щаслива, що погодилась».

Бенджамін, Джейд, Бріе і Керолін

Бенджамін і Керолін та їхні двоє дітей дошкільного віку, Джейд і Бріе, служили у Квінсленді (Австралія). У 2011 році вони повернулися до Східного Тимору — невеликої країни на острові Тимор, що на Індонезійському архіпелазі. «Ми з Керолін раніше служили у Східному Тиморі спеціальними піонерами,— говорить Бен.— Служіння там було просто чудове, і брати нас дуже підтримували. Нам було важко покидати цю країну. Ми вирішили повернутися. З народженням дітей ми відклали свої плани, проте не змінили їх». Керолін додає: «Ми хотіли, щоб діти спілкувалися з місіонерами, бетелівцями та спеціальними піонерами і самі з радістю служили Єгові».

ПІДГОТОВКА ДО ПЕРЕЇЗДУ

Ісус сказав своїм послідовникам: «Хто з вас, бажаючи побудувати вежу, спершу не сяде й не порахує витрат» (Луки 14:28). Так само, коли йдеться про переїзд в іншу місцевість, вкрай важливо, щоб сім’я все добре спланувала. Що слід взяти до уваги?

ДУХОВНІСТЬ. «Ми прагнули служити іншим, але нікого не обтяжувати,— ділиться Бенджамін.— Тож, перш ніж переїхати, ми працювали над своєю духовністю. Крім того, ми збільшили свою участь у служінні та діяльності збору».

Згаданий раніше Джейкоб розповідає: «Перед тим як переїхати на острів Норфолк, ми читали багато життєписів у “Вартовій башті” і “Пробудись!” про сім’ї, котрі служили там, де була більша потреба. Ми обговорювали труднощі, яких вони зазнавали, і те, як Єгова дбав про ці сім’ї». Його 11-річна сестра Скай додає: «Я багато молилася — сама і разом з мамою й татом».

ПОЧУТТЯ. Реней говорить: «Ми могли б спокійно жити далі поруч з родичами і близькими друзями у місцевості, яка мені подобалась. А втім, ми вирішили переїхати. Я думала не про те, що залишаю, а про благословення, які отримає наша сім’я».

 КУЛЬТУРА. Готуючись до переїзду, чимало сімей більше дізнаються про життя в новій території. «Ми намагались багато читати про Нулунбай,— каже Марк.— Брати з того містечка були люб’язні і присилали нам місцеві газети, з яких ми дещо дізналися про тамтешніх людей і їхню культуру».

Шейн, котрий переїхав на острів Норфолк, ділиться: «Перш за все я старався виявляти християнські риси. Я розумів: якщо буду щирим, лагідним, чесним і працьовитим, мені буде добре будь-де у світі».

ПОДОЛАННЯ ТРУДНОЩІВ

Брати і сестри, які з успіхом служать там, де є більша потреба, наголошують на тому, наскільки важливо пристосовуватися і мати позитивний погляд, коли виникають несподівані труднощі. Розгляньмо кілька прикладів.

Реней розповідає: «Я зрозуміла, що можна по-різному щось робити. Приміром, коли штормить море, багато кораблів не може стати на якір біля берега острова Норфолк. Через це виникають труднощі з постачанням продуктів і вони дорожчають. Тому я навчилася бути винахідливою, готуючи їсти». Її чоловік Шейн додає: «Також ми намагаємось жити відповідно до встановленого на тиждень бюджету».

Їхній син Джейкоб говорить про іншу трудність. «Крім нас, у новому зборі було ще сім вісників — усі дорослі. Тож я не мав друзів свого віку. Але я ходив зі старшими у служіння, і невдовзі ми стали друзями».

Джим, якому тепер 21 рік, опинився в подібній ситуації. «Найближчий до Нулунбая збір є за 725 кілометрів. Тому, коли в нас конгреси, ми стараємось приїхати раніше, щоб насолодитися спілкуванням з братами і сестрами. Для нас конгреси — визначні події року!»

«ЩАСЛИВИЙ, ЩО МИ ПРИЇХАЛИ СЮДИ!»

У Біблії сказано: «Благословення від Єгови — воно збагачує» (Присл. 10:22). Велика кількість  братів і сестер по цілому світі, які служать там, де більша потреба, на власному досвіді переконалися в правдивості цих натхнених слів.

«Найбільше благословення — це те, як вплинув наш переїзд на дітей,— каже Марк.— Двоє старших дітей повністю впевнені, що Єгова буде піклуватися про тих, хто ставить Царство на перше місце. Такої впевненості не купиш ні за які гроші».

Шейн говорить: «Мої стосунки з дружиною і дітьми стали ближчими. Коли я чую, як вони розповідають про те, що Єгова робить для них, то почуваюсь по-справжньому задоволеним». Його син Джейкоб погоджується: «Мені тут дуже подобається. Я щасливий, що ми приїхали сюди!»

^ абз. 3 Дивіться статтю «Друзі Бога на островах Дружби» у «Вартовій башті» за 15 грудня 2004 року, с. 8—11.

^ абз. 3 У 2012 році австралійський і новозеландський філіали було об’єднано в австралазійський філіал.