Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) СІЧЕНЬ 2016

Нехай вас спонукує Божий «невимовний дар»

Нехай вас спонукує Божий «невимовний дар»

«Нехай лине подяка Богові за його невимовний дар» (2 КОР. 9:15).

ПІСНІ: 121, 63

1, 2. а) Що включає в себе «невимовний дар» Бога? б) Які запитання ми розглянемо в цій статті?

КОЛИ Єгова послав свого єдинородного Сина на землю, Він дав людству найбільший подарунок, яким засвідчив свою любов (Ів. 3:16; 1 Ів. 4:9, 10). Апостол Павло назвав цей подарунок Божим «невимовним даром» (2 Кор. 9:15). Чому він використав такий вислів?

2 Павло знав, що досконала жертва Христа стала гарантією сповнення всіх дивовижних обіцянок Бога. (Прочитайте 2 Коринфян 1:20). Тож «невимовний дар» охоплює всю великодушність і віддану любов, які Єгова виявляє до нас через Ісуса. Цей дар настільки особливий, що його неможливо повністю передати людськими поняттями. Як цей величний дар повинен впливати на нас? До яких конкретних дій він має нас спонукувати напередодні Спомину Христової смерті, який відбудеться в середу 23 березня 2016 року?

 ОСОБЛИВИЙ ДАР БОГА

3, 4. а) Як ви почуваєтесь, коли хтось дає вам подарунок? б) Як особливий подарунок може вплинути на ваше життя?

3 Завжди приємно отримувати подарунки. Але деякі подарунки настільки особливі й цінні, що по-справжньому змінюють життя. Уявіть, наприклад, що ви причетні до якогось злочину й отримали смертний вирок. Раптом якийсь незнайомець зголошується прийняти покарання за вас. Він готовий померти замість вас! Як би ви зреагували на такий надзвичайний вчинок?

4 Безсумнівно, такий вияв саможертовної любові спонукає вас задуматися над своїми вчинками і навіть змінити спосіб життя. Мабуть, він заохотить вас бути щедрішими, більше любити інших і прощати тих, хто вас скривдив. І все своє подальше життя ви будете почуватися в боргу перед людиною, котра померла за вас.

5. В якому розумінні Божий дар викупу набагато величніший за будь-який інший дар?

5 Однак те, що Єгова дав нам через Христа, є чимось набагато величнішим, ніж вчинок, описаний вище (1 Пет. 3:18). Чому? Тому що внаслідок успадкованого гріха всі ми отримали смертний вирок (Рим. 5:12). Єгова з любові подбав, щоб Ісус прийшов на землю і скуштував смерть «заради кожної людини» (Євр. 2:9). І Єгова не лише врятував наше теперішнє життя, але й вжив заходів, щоб назавжди усунути причину смерті (Ісаї 25:7, 8; 1 Кор. 15:22, 26). Усі, хто виявляє віру в Ісуса, будуть жити вічно в мирі й щасті: земні піддані Божого Царства житимуть під правлінням Христа, а помазанці правитимуть з Христом у тому Царстві (Рим. 6:23; Об’яв. 5:9, 10). Які ще благословення включає в себе цей дар від Єгови?

6. а) Яких благословень, пов’язаних з даром Єгови, ти з нетерпінням чекаєш? б) До чого нас спонукує Божий дар?

6 Дар Єгови включає в себе звільнення від усіх хвороб, перетворення землі на рай і воскресіння померлих (Ісаї 33:24; 35:5, 6; Ів. 5:28, 29). Безперечно, ми любимо Єгову і його дорогого Сина за такий «невимовний дар». Все ж постає запитання: до чого нас буде спонукувати Божа любов? Розгляньмо, як Божа любов спонукує нас 1) точно йти слідами Христа Ісуса, 2) виявляти любов до наших одновірців і 3) від усього серця прощати інших.

«НАС СПОНУКУЄ ХРИСТОВА ЛЮБОВ»

7, 8. Як на нас має впливати любов Христа і до чого вона повинна нас спонукувати?

7 По-перше, ми маємо відчувати спонуку жити для Христа Ісуса. Апостол Павло написав: «Нас спонукує Христова любов». (Прочитайте 2 Коринфян 5:14, 15). Павло усвідомлював: ми не можемо відгукуватися на надзвичайну любов Христа, якщо не відчуваємо спонуки жити для нього. Коли ми розумом повністю збагнули те, що зробив для нас Єгова, і коли серцем відчуваємо його любов, то від усієї душі прагнемо жити для Христа Ісуса. Як ми показуємо, що маємо таке прагнення?

8 Коли ми любимо Єгову, то маємо спонуку наслідувати приклад Христа — хочемо жити так, як він, і точно йти його слідами (1 Пет. 2:21; 1 Ів. 2:6). Своєю слухняністю ми доводимо, що любимо Бога і Христа. Ісус промовив: «Хто приймає мої заповіді  та виконує їх, той любить мене. А хто любить мене, того буде любити й мій Батько. І я теж любитиму його та виявлю йому себе» (Ів. 14:21; 1 Ів. 5:3).

9. Який тиск ми зносимо?

9 У період Спомину нам варто роздумувати над своїм життям. Запитаймо себе: «У чому мені добре вдається йти слідами Христа Ісуса? А в чому я міг би поліпшитись?» Дуже важливо робити такий самоаналіз, адже ми постійно відчуваємо тиск жити за принципами цього світу (Рим. 12:2). Якщо ми необачні, то можемо стати послідовниками філософів цього світу чи навіть його знаменитостей і зірок спорту (Кол. 2:8; 1 Ів. 2:15—17). Як протистояти такому тиску?

10. Які запитання можна поставити собі у період Спомину цього року і до чого нас можуть спонукати відповіді на ці запитання? (Дивіться ілюстрацію на початку статті).

10 Період Спомину може бути для нас нагодою перевірити свій гардероб, фільми та музику, і, можливо, те, що зберігається в наших комп’ютерах, смартфонах і планшетах. Передивляючись свій гардероб, запитаймо себе: «Чи пішов би я в цьому одязі туди, де був би присутній Ісус? Чи не було б мені ніяково?» (Прочитайте 1 Тимофія 2:9, 10). «Чи всім було б очевидно, що я послідовник Христа Ісуса, якби я вдягнув цю річ?» Подібні запитання можна поставити собі і щодо фільмів та музики: «Чи приємно було б Ісусу дивитися цей фільм і слухати цю музику? А що, якби він позичив мій мобільний телефон або планшет і побачив, що́ там зберігається? Чи не збентежило б мене це?» Якщо говорити про відеоігри, то можна запитати себе: «Чи було б мені важко пояснити Ісусу, чому ця гра мені подобається?» Любов до Єгови має спонукати нас позбутися всього, що не личить послідовникам Христа, хоч би чого це нам коштувало (Дії 19:19, 20). Під час свого присвячення ми пообіцяли, що вже не будемо жити для себе, а житимемо для Христа. Отже, ми не повинні прив’язуватися до чогось, що могло б завадити нам точно йти слідами Христа (Матв. 5:29, 30; Філ. 4:8).

11. а) До чого нас спонукує любов до Єгови та Ісуса, якщо йдеться про проповідування? б) Як любов може спонукувати нас допомагати братам і сестрам у зборі?

11 Любов до Ісуса також спонукує нас від усієї душі проповідувати і робити учнями людей (Матв. 28:19, 20; Луки 4:43). У період Спомину в нас буде нагода служити допоміжними піонерами і проводити у проповідуванні 30 або 50 годин. Чи міг би ти влаштувати свої справи так, щоб взяти участь у цьому служінні? Один 84-літній вдівець переживав, що через вік і погане здоров’я не зможе бути допоміжним піонером. А втім, піонери з його місцевості прийшли на допомогу. Вони підвозили його і ходили з ним на такі території, де йому було легше проповідувати. Тож цьому братові вдалося провести в служінні 30 годин. Чи міг би й ти виявити ініціативу і допомогти якомусь віснику свого збору теж відчути радість від служіння допоміжним піонером у період Спомину? Звісно, не всі з нас можуть служити допоміжними піонерами. А втім, хоч би скільки часу та сил у нас було, ми можемо збільшити свою жертву хвали Єгові. Цим ми показуємо, що нас,  як і Павла, спонукує любов Христа. А до чого ще нас спонукує Божа любов?

МИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ЛЮБИТИ ОДНЕ ОДНОГО

12. До чого нас спонукує Божа любов?

12 По-друге, Божа любов має спонукувати нас виявляти любов до наших одновірців. Усвідомлюючи це, апостол Іван написав: «Любі, якщо Бог нас так полюбив, ми теж зобов’язані любити одне одного» (1 Ів. 4:7—11). Ми не можемо належно відгукуватися на Божу любов, якщо не усвідомимо, що зобов’язані любити своїх братів і сестер (1 Ів. 3:16). Як виявляти таку любов?

13. Який приклад любові подав Ісус?

13 Розгляньмо приклад Ісуса. Під час служіння на землі він особливо цікавився смиренними і знедоленими людьми. Він допомагав тим, хто мав фізичні вади,— кульгавим, сліпим, глухим і німим (Матв. 11:4, 5). Ісус із задоволенням навчав духовно спраглих людей, яких єврейські релігійні провідники вважали про́клятими (Ів. 7:49). Він любив цих знедолених людей і наполегливо служив їм (Матв. 20:28).

Чи ти можеш допомогти у служінні літньому брату або сестрі? (Дивіться абзац 14)

14. Що ти особисто можеш зробити, щоб виявити любов до братів і сестер?

14 У період Спомину ми маємо добру нагоду наслідувати Ісуса, приділяючи увагу братам і сестрам з нашого збору. Якщо ми так робимо, то, безсумнівно, побачимо, кому можна виявити любов. Мабуть, хтось із літніх братів і сестер потребує допомоги. Чи могли б ми навідатись до них? Чи можна було б принести їм щось поїсти, допомогти по дому, підвезти їх на зібрання або піти з ними в служіння? (Прочитайте Луки 14:12—14). Нехай Божа любов спонукує нас простягати руку допомоги і виявляти любов до наших одновірців.

ВИЯВЛЯЙМО МИЛОСЕРДЯ ДО НАШИХ БРАТІВ І СЕСТЕР

15. Що ми повинні усвідомлювати?

15 По-третє, любов Єгови має спонукувати нас прощати наших братів і сестер. Усі ми нащадки першого чоловіка Адама, тому успадкували гріх і покарання за нього — смерть. Ніхто з нас не може сказати: «Я не  потребую викупу». Навіть найбільш вірний Божий служитель повністю залежний від незаслуженої доброти Єгови, виявленої через Христа. Кожен з нас повинен усвідомлювати, що нам прощено величезний борг. Чому це важливо? Відповідь міститься в одному з Ісусових прикладів.

16, 17. а) Чого ми вчимося з прикладу Ісуса про царя і рабів? б) Що ти вирішив робити після роздумів над прикладом Ісуса?

16 Ісус розповів про царя, який простив своєму рабу величезний борг — 10 тисяч талантів, тобто 60 мільйонів денаріїв. Проте цей раб, якому так багато простили, не хотів простити іншому рабові значно менший борг — 100 денаріїв. Цар дуже розгнівався, дізнавшись про безсердечність раба, якому він милосердно простив. Тож цар сказав: «Лихий рабе, я скасував увесь твій борг, бо ти благав мене. Чи не мав би й ти змилосердитися над своїм товаришем, як я змилосердився над тобою?» (Матв. 18:23—35, прим.). Справді, виняткове милосердя царя мало спонукати раба простити іншому рабу. А до чого має спонукувати нас любов і милосердя Єгови?

17 Період Спомину дає нам добру нагоду поміркувати над тим, чи не затаїли ми образи на когось з наших одновірців. Якщо так, то період Спомину — якраз відповідний час для того, щоб наслідувати Єгову, який охоче прощає (Неем. 9:17; Пс. 86:5). Єгова скасував величезний борг кожного з нас. Якщо ми цінуємо це, то будемо охоче і від усього серця прощати інших. Бог просто не виявить до нас любові і не простить нам, якщо ми не будемо любити і прощати іншим (Матв. 6:14, 15). Це правда, що прощення не змінить минулого, але воно неодмінно змінить наше майбутнє, причому на краще.

18. Як Божа любов допомогла одній сестрі зносити недосконалість іншої сестри?

18 Багатьом з нас нелегко щодня «терпіти» наших братів і сестер. (Прочитайте Колоссян 3:13, 14; Ефесян 4:32). Ось приклад Лілі, незаміжньої сестри, яка охоче допомагала одній вдові, на ім’я Керол [1]. Лілі постійно її підвозила, виконувала різні її прохання та іншими способами виявляла до неї доброту. Попри все це Керол постійно на щось нарікала і з нею було важко ладити. Усе ж Лілі зосереджувалась на добрих рисах цієї сестри. Протягом кількох років вона постійно допомагала Керол. Коли Керол після серйозної хвороби померла, Лілі сказала: «Я з нетерпінням чекаю на зустріч з Керол після воскресіння. Хочу знати, якою вона буде, коли стане досконалою». Справді, Божа любов може спонукувати нас терпіти наших братів та сестер і чекати того часу, коли людська недосконалість назавжди відійде в минуле.

19. До чого тебе буде спонукувати Божий «невимовний дар»?

19 Отже, ми отримали від Єгови «невимовний дар». Ніколи не вважаймо цей дар чимось звичайним. Натомість із вдячністю роздумуймо, особливо в період Спомину, про все, що Єгова та Ісус зробили для нас. Нехай їхня любов спонукує нас точно йти слідами Ісуса, охоче виявляти любов до наших одновірців і прощати їх від усього серця.

^ [1] (абзац 18) Деякі імена в статті змінено.