Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Вартова башта (видання для вивчення)  |  Серпень 2016

Походження і мета шлюбу

Походження і мета шлюбу

«Бог Єгова сказав: «Недобре чоловікові бути самому. Створю йому помічницю» (БУТ. 2:18).

ПІСНІ: 36, 11

1, 2. а) Як було започатковано шлюбний устрій? б) Що перший чоловік і жінка могли зрозуміти стосовно шлюбу? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

ШЛЮБ відіграє дуже важливу роль у житті людей. Щоб мати правильний погляд на цей союз і повнішою мірою відчувати на собі пов’язані з ним благословення, варто обговорити походження і мету шлюбного устрою. Створивши першого чоловіка, Адама, Бог почав приводити до нього тварин, щоб Адам давав їм назви. Але «для чоловіка не було помічниці, яка б його доповнювала». Тому Бог навів на чоловіка глибокий сон, узяв його ребро, створив з нього жінку та привів її до чоловіка. (Прочитайте Буття 2:20—24.) Отже, шлюб походить від Бога.

2 Ісус підтвердив, що саме Єгова сказав: «Покине чоловік батька і матір та приліпиться до своєї дружини, і вони обоє стануть одним тілом» (Матв. 19:4, 5). Той факт, що Бог використав ребро Адама, щоб створити першу жінку, імовірно, показав цьому першому подружжю, наскільки близький їхній союз. Шлюбний устрій не передбачав права розлучатися чи мати кілька чоловіків або дружин одночасно.

 РОЛЬ ШЛЮБУ В НАМІРІ ЄГОВИ

3. Що було важливою метою шлюбу?

3 Адам був у захваті від своєї красуні-дружини, яку він пізніше назвав Євою. Єва стала для Адама «помічницею, яка... його доповнювала». Вони могли щодня дарувати одне одному щастя, виконуючи свою роль чоловіка і дружини (Бут. 2:18). Важливою метою шлюбу було заселення землі (Бут. 1:28). Сини і дочки Адама та Єви попри свою любов до батьків мали покинути їх, щоб створити власні сім’ї. Люди мали наповнити землю настільки, щоб усім вистачало місця, і перетворити її на рай.

4. Що сталося з першим шлюбом?

4 Перший шлюб зазнав краху, оскільки Адам і Єва свідомо зловжили свободою волі, не послухавшись Єгову. «Змій стародавній», Сатана Диявол, обманув Єву. Вона повірила, що, з’ївши плід з «дерева знання добра і зла», здобуде особливе знання і сама зможе вирішувати, що є добром, а що злом. Вона не порадилась зі своїм чоловіком, який для неї був головою, і так виявила до нього неповагу. Адам у свою чергу не послухався Бога, прийнявши плід, який йому запропонувала Єва (Об’яв. 12:9; Бут. 2:9, 16, 17; 3:1—6).

5. Який урок ми можемо взяти з того, що сказали Адам і Єва, відповідаючи перед Єговою?

5 Коли Адаму довелося відповідати за свій вчинок перед Богом, він звинуватив дружину: «Це жінка, яку ти мені дав, це вона дала мені плід з дерева, тому я їв». А Єва звинуватила змія, сказавши, що він її обманув (Бут. 3:12, 13). Такі відмовки не могли їх виправдати. Перші двоє людей не послухалися Єгову, і їх було засуджено як бунтарів. Їхній приклад служить для нас застереженням. Щоб досягти щастя в шлюбі, і чоловік, і дружина мають особисто відповідати за власні вчинки і слухатися Єгову.

6. Як би ви пояснили пророцтво з Буття 3:15?

6 Незважаючи на те, що Сатана зробив в Едемі, Єгова дав людству надію, виголосивши перше із записаних у Біблії пророцтв. (Прочитайте Буття 3:15.) Духовне створіння, яке першим збунтувалося проти Бога, буде знищене «потомством» «жінки». За допомогою цих образів Єгова дав людям можливість отримати уявлення про особливі стосунки між ним і безліччю праведних духовних створінь, які служать йому в небі. Пізніше у Святому Письмі організацію Бога було уподібнено до його дружини. З цієї організації Бог мав послати «потомство», яке «розчавить» Диявола. Завдяки цьому слухняні люди зможуть отримати те, що втратили Адам і Єва,— вічне життя на землі відповідно до початкового наміру Єгови (Ів. 3:16).

7. а) Як бунт Адама та Єви вплинув на шлюбний устрій? б) Чого Біблія вимагає від чоловіків і дружин?

7 Бунт Адама та Єви вплинув на їхній шлюб, а також на шлюби всіх їхніх нащадків. Наприклад, Єва і всі жінки мали зазнавати сильного болю й мук під час вагітності та народження дітей. Було передречено, що жінки прагнутимуть бути зі своїми чоловіками, а чоловіки будуть панувати над ними, часто навіть із жорстокістю, що можна побачити сьогодні в багатьох сім’ях (Бут. 3:16). Біблія вимагає, щоб чоловіки головували у сім’ї з любов’ю. Дружини у свою чергу повинні підкорятися своїм чоловікам (Еф. 5:33). Якщо чоловіки і дружини мають страх перед Богом і діють злагоджено, то незгоди між ними виникають рідко або взагалі не виникають.

 ШЛЮБ ВІД ЧАСУ АДАМА ДО ПОТОПУ

8. Якою була історія шлюбу від часу Адама до Потопу?

8 Перед тим як Адам і Єва померли через гріх і недосконалість, у них народилися сини й дочки (Бут. 5:4). Їхній перший син, Каїн, одружився з однією зі своїх родичок. Нащадок Каїна Ламех був першим чоловіком, про якого сказано, що він мав двох дружин (Бут. 4:17, 19). Від часу Адама до Потопу за днів Ноя згадується лише кілька людей, які поклонялися Єгові. Серед них були Авель, Енох, а також Ной та його сім’я. У Біблії сказано, що за днів Ноя «сини правдивого Бога почали звертати увагу на те, що людські дочки вродливі. Тож вони стали брати собі за дружин, кого хотіли». У жінок, котрі вступали в протиприродний шлюбний союз з матеріалізованими ангелами, народжувалися гібриди, відомі як нефіліми. Вони вирізнялися особливою жорстокістю. Крім того, «люди на землі погрузли у злі» і «всі нахили думок у їхньому серці [були] постійно лихі» (Бут. 6:1—5).

9. Що зробив Єгова з усіма, хто чинив зло за днів Ноя, і який урок нам слід взяти з тогочасних подій?

9 За днів Ноя Єгова навів на землю Потоп, аби знищити всіх, хто чинив зло. У той час люди були занадто поглинуті своїми буденними справами, зокрема женилися і виходили заміж. Вони зовсім не звертали уваги на «Ноя, проповідника праведності», який попереджав їх про неминуче знищення (2 Пет. 2:5). Ісус порівняв тодішню ситуацію з тим, що ми бачимо сьогодні. (Прочитайте Матвія 24:37—39.) У наш час більшість людей не хоче слухати добру новину про Боже Царство, яка проповідується по цілій землі на свідчення всім народам, поки ще не настав кінець цього злого світу. Беручи урок з подій давнини, пам’ятаймо: навіть такі справи, як шлюб і виховання дітей, не повинні відвертати нашу увагу. Ми маємо завжди чітко усвідомлювати, що день Єгови близько.

ШЛЮБ ВІД ПОТОПУ ДО ІСУСОВИХ ДНІВ

10. а) Як у багатьох культурах ставилися до статевої розпусти? б) Як Авраам і Сарра подали хороший приклад тим, хто перебуває в шлюбі?

10 Ной і його три сини мали тільки по одній дружині. Однак в патріархальні часи була поширена багатошлюбність. У багатьох культурах статева розпуста була звичайним явищем і навіть стала частиною релігійних ритуалів. Коли Аврам (Авраам) і його дружина Сара (Сарра), послухавшись Бога, прийшли до Ханаану, вони побачили, що для мешканців того краю шлюб повністю втратив своє значення. Про це свідчили їхні огидні вчинки. Жителі Содома і Гоморри або самі погрузли в статевій розпусті, або потурали їй, тож Єгова постановив знищити їх. Авраам належно головував у своїй сім’ї, а Сарра подавала приклад, підкоряючись його владі. (Прочитайте 1 Петра 3:3—6.) Крім того, Авраам подбав про те, щоб його син Ісак одружився з жінкою, яка поклонялася Єгові. Яків, син Ісака, також підтримував правдиве поклоніння; його сини стали прабатьками 12 племен Ізраїля.

11. Як Мойсеїв закон захищав ізраїльтян?

11 Пізніше Єгова уклав угоду з нащадками Якова (Ізраїля). За часу патріархів шлюбні відносини, у тому числі багатошлюбність, регулювалися Мойсеєвим законом. Він забороняв вступати в шлюб з тими, хто поклонявся фальшивим богам, і це захищало ізраїльтян духовно. (Прочитайте  Повторення Закону 7:3, 4.) Коли в когось виникали проблеми в шлюбі, старійшини надавали необхідну допомогу. У Законі було викладено, як діяти у випадку невірності, ревнощів або підозр. Розлучатись дозволялося, але тільки за певних умов. Чоловік міг розлучитися з дружиною, якщо «побачить в її поведінці щось варте осуду» (Повт. 24:1). Що саме було «варте осуду», не вказувалося, але логічно припустити, що це не стосувалось якихось дрібниць (Лев. 19:18).

НІКОЛИ НЕ ЗРАДЖУЙТЕ СВОГО ЧОЛОВІКА АБО ДРУЖИНУ

12, 13. а) Як деякі чоловіки ставилися до своїх дружин за днів Малахії? б) З якими наслідками зіткнеться охрещений чоловік або жінка в наш час, якщо покине своє подружжя і піде до чужого подружнього партнера?

12 За днів пророка Малахії чимало юдеїв зраджували своїх дружин тим, що розлучалися з ними без вагомих підстав. Так вони позбувалися дружин своєї молодості, щоб одружитися з жінками молодшого віку або навіть з язичницями. Коли Ісус був на землі, юдеї й далі поводилися зрадливо зі своїми дружинами і розлучалися з ними «з будь-якої причини» (Матв. 19:3). Бог Єгова ненавидів таке розлучення. (Прочитайте Малахії 2:13—16.)

13 У наш час така зрада в шлюбі неприпустима серед народу Єгови. Однак уявімо ситуацію, коли охрещений одружений чоловік або жінка покидає своє подружжя і йде до чужого подружнього партнера, з яким після розлучення вступає в шлюб. Якщо той, хто вчинив такий гріх, не розкаюється, він буде виключений зі збору, щоб збір залишався духовно чистим (1 Кор. 5:11—13). Перш ніж цю людину приймуть назад у збір, вона повинна приносити «плоди, що свідчать про каяття» (Луки 3:8; 2 Кор. 2:5—10). Не існує встановленого відрізка часу, який має пройти перед тим, як її поновлять у зборі. Проте на таку зраду, яка є рідкісним явищем серед Божого народу, не можна закривати очі. Може знадобитися досить багато часу — рік чи більше, щоб грішник довів щирість свого каяття. Навіть якщо цю людину буде поновлено в зборі, вона повинна буде відповідати «перед судовим престолом Бога» (Рим. 14:10—12; дивіться «Вартову башту» за 15 листопада 1979 року, с. 31, 32, англ.).

ШЛЮБ СЕРЕД ХРИСТИЯН

14. Якій меті служив Мойсеїв закон?

14 Мойсеїв закон був чинним в Ізраїлі понад 1500 років. Він допомагав Божому народу вирішувати сімейні та інші питання відповідно до принципів праведності і водночас служив опікуном, який вів до Месії (Гал. 3:23, 24). Коли смерть Ісуса скасувала Мойсеїв закон, Бог впровадив новий устрій (Євр. 8:6). Відтоді були заборонені деякі дії, що допускалися згідно з Мойсеєвим законом.

15. а) Яку норму щодо шлюбу встановлено в християнському зборі? б) Які чинники має брати до уваги християнин або християнка, коли виникають думки про розлучення?

15 У відповідь на запитання фарисеїв Ісус сказав, що Мойсей пішов на поступки, коли дозволив розлучатися, «але від самого початку так не було» (Матв. 19:6—8). Отже, Ісус вказав на те, що в християнському зборі слід дотримуватися Божих норм стосовно шлюбу, які були встановлені в Едемі (1 Тим. 3:2, 12). Чоловік і дружина мають триматися разом як «одне тіло» і зміцняти свій союз, виявляючи любов одне до одного і до  Бога. Офіційне розлучення не на підставі статевої розпусти не дає права вступити в шлюб з кимось іншим (Матв. 19:9). Звичайно, чоловік або дружина може простити свого подружнього партнера, який вчинив перелюб і виявляє каяття. Наприклад, пророк Осія, очевидно, простив свою невірну дружину Гомер. Так само і Єгова виявив милосердя до розкаяних ізраїльтян, простивши цьому народу духовний перелюб (Ос. 3:1—5). Варто також зауважити: якщо людина, дізнавшись про перелюб свого подружнього партнера, відновлює з ним статеві стосунки, цим вона показує, що простила його. Тоді вона більше не має біблійної підстави для розлучення.

16. Що Ісус сказав про безшлюбність?

16 Після того як Ісус зазначив, що серед правдивих християн немає іншої підстави для розлучення, крім статевої розпусти, він згадав «тих, хто має дар» безшлюбності. Ісус додав: «Той, хто може на це погодитись, нехай погоджується» (Матв. 19:10—12). Багато християн вирішили залишатися неодруженими, щоб цілковито зосереджуватися на служінні Єгові. За це їх варто похвалити.

17. Що допоможе християнину прийняти рішення, одружуватися йому чи ні?

17 Як християнину прийняти рішення, одружуватися йому чи ні? Він має вирішити у своєму серці, чи зможе використовувати дар безшлюбності. Апостол Павло заохочував одновірців залишатися неодруженими. Однак він сказав: «Оскільки скрізь поширена статева розпуста, то нехай кожен чоловік має свою дружину, а кожна жінка — свого чоловіка». Павло додав: «Якщо в них немає самовладання, то нехай одружуються, бо ліпше одружитися, ніж розпалюватися пристрастю». Одруження може допомогти людині не піддаватися пристрасті, яка веде до мастурбації або статевої розпусти. Також у цьому питанні має значення вік, адже апостол зауважив: «Якщо хтось вважає, що поводиться неправильно, залишаючись неодруженим, і якщо розквіт його молодості вже минув, то нехай робить, що хоче; він не згрішить. Нехай такі люди одружуються» (1 Кор. 7:2, 9, 36; 1 Тим. 4:1—3). Проте християнин не повинен одружуватися лише через хвилю пристрасті, яка може нахлинути в юні роки. Можливо, він ще недостатньо зрілий для того, щоб брати на себе відповідальність, пов’язану з подружнім життям.

18, 19. а) З чого починається християнський шлюб? б) Що обговорюватиметься в наступній статті?

18 Християнський шлюб — це в першу чергу союз чоловіка і жінки, які присвятилися Єгові і всім серцем люблять його. Крім того, вони мають полюбити одне одного настільки, що захочуть поєднати своє життя шлюбними узами. Безперечно, вони отримають благословення за те, що послухалися поради одружуватися «тільки в Господі» (1 Кор. 7:39). Одружившись, вони, без сумніву, переконаються, що Біблія дає найліпші поради, які сприяють щастю в шлюбі.

19 «Останні дні» наближаються до свого завершення. Сьогодні дуже багато чоловіків і жінок виявляють риси, які заважають щастю в шлюбі. У наступній статті обговорюватимуться біблійні думки, що допоможуть одруженим християнам долати пов’язані з цим труднощі (2 Тим. 3:1—5). Разом з народом Єгови ми йдемо дорогою до вічного життя. На цьому шляху Єгова через своє дорогоцінне Слово дає нам все необхідне, щоб наш шлюб був міцним і щасливим (Матв. 7:13, 14).