Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Вартова башта (видання для вивчення)  |  Серпень 2016

Йоганнес Рауте у проповідницькому служінні (приблизно в 1920-х роках)

 З НАШОГО АРХІВУ

«Я збираю плоди на хвалу Єгові»

«Я збираю плоди на хвалу Єгові»

«УСІ війни, які точилися в минулому, здаються незначними в порівнянні з теперішньою великою боротьбою, яка відбувається в Європі». Так у «Вартовій башті» за 1 вересня 1915 року було описано Першу світову війну, в яку поступово втягнулося близько 30 країн. У журналі зазначалось, що воєнні дії «до деякої міри перешкоджали служінню, особливо в Німеччині та Франції».

Стикнувшись із війною, яка лютувала по цілому світі, Дослідники Біблії не до кінця розуміли принцип християнського нейтралітету. Але вони були сповнені рішучості проголошувати добру новину. Вільгельм Хільдебрандт хотів брати участь у служінні Царству і тому замовив для розповсюдження «Щомісячник Дослідників Біблії» французькою мовою. Проте у Франції він був не колпортером (повночасним проповідником), а німецьким солдатом. Французи дуже дивувались, коли цей «ворог», одягнений у військову форму, ділився з ними звісткою миру.

Листи, надруковані у «Вартовій башті», показують, що багато інших Дослідників Біблії у Німеччині, служачи у війську, також прагнули поширювати добру новину про Царство. Брат Лемке, який служив у військово-морському флоті, повідомив, що п’ятеро членів його команди виявили зацікавлення. Він написав: «Навіть тут, на борту корабля, я збираю плоди на хвалу Єгові».

Георг Кайзер прийшов на фронт солдатом, а повернувся додому служителем правдивого Бога. Як це сталося? Якось йому до рук потрапила публікація Дослідників Біблії. Він усім серцем прийняв правду про Царство і більше не воював. Потім він виконував роботу, яка не була пов’язана з участю в бойових діях. Після війни він чимало років ревно служив піонером.

Хоча Дослідники Біблії не повністю розуміли питання нейтралітету, все ж їхнє мислення і поведінка разюче відрізнялися від поглядів та дій людей, які підтримували війну. Тимчасом як політичні й релігійні провідники стали на захист національних інтересів, Дослідники Біблії підтримували «Князя миру» (Ісаї 9:6). Хоча дехто не зайняв чіткої нейтральної позиції, всі  трималися переконання, вираженого у словах Конрада Мерттера, одного з Дослідників Біблії, який сказав: «Я чітко зрозумів на основі Божого Слова, що християни не повинні вбивати» (Вих. 20:13) *.

Ганс Гельтергофф використовував цей візок, рекламуючи журнал «Золотий вік»

У Німеччині, де закон не передбачав звільнення від військової служби з особистих переконань, понад 20 Дослідників Біблії відмовилися від будь-якої діяльності, пов’язаної з військом. Декого з них визнали психічно хворим. Наприклад, Густава Куята помістили в психіатричну лікарню і давали йому психотропні медикаменти. Ганса Гельтергоффа, який теж не погодився служити у війську, посадили у в’язницю, де він відмовився виконувати будь-яку роботу, пов’язану з війною. Охоронці надягли на нього гамівну сорочку і тримали зв’язаним доти, доки його руки не оніміли. Однак це не похитнуло його рішучості. Тоді охоронці інсценували його страту. Незважаючи на це, Ганс залишався стійким у вірі впродовж усієї війни.

Інші брати, яких призивали до війська, відмовлялися брати до рук зброю і просили дати їм роботу, не пов’язану з участю в бойових діях *. Одним з них був Йоганнес Рауте, якого відправили працювати на залізниці. Конрада Мерттера призначили санітаром, а Райнгольд Вебер був медбратом. Август Крафціг радів, що через свою роботу не опинився на фронті. Ці та інші Дослідники Біблії з рішучістю служили Єгові і, відповідно до свого розуміння, виявляли йому любов і відданість.

Через позицію, яку Дослідники Біблії займали під час війни, вони потрапили під пильний нагляд влади. У післявоєнний період проти Дослідників Біблії в Німеччині було порушено тисячі судових справ у зв’язку з їхньою проповідницькою діяльністю. Щоб надати їм допомогу, німецький філіал створив юридичний відділ у Бетелі в Магдебурзі.

З роками Свідки Єгови почали краще розуміти питання християнського нейтралітету. Коли спалахнула Друга світова війна, вони зберігали нейтралітет, відмовляючись від усього, що було пов’язане з військом. Тому їх вважали ворогами німецької держави і жорстоко переслідували. Але це вже тема для іншої статті в рубриці «З нашого архіву». (З нашого архіву в Центральній Європі.)

^ абз. 7 Щоб дізнатися про британських Дослідників Біблії під час Першої світової війни, дивіться статтю «Вони були непохитними в “годину випробування”» в рубриці «З нашого архіву» у «Вартовій башті» за 15 травня 2013 року.

^ абз. 9 Така позиція пропонувалася в шостому томі праці «Свитання Тисячоліття» (1904), а також у німецькому виданні «Сіонської вартової башти» за серпень 1906 року. У «Вартовій башті» за вересень 1915 року було уточнено наше розуміння і радилося, щоб Дослідники Біблії не йшли до війська. Але цієї статті не було у виданні німецькою мовою.

Довідатися більше

НАЙПОШИРЕНІШІ ЗАПИТАННЯ

Чому Свідки Єгови дотримуються політичного нейтралітету?

Чи вони становлять небезпеку національній безпеці?