Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Вартова башта (видання для вивчення)  |  Лютий 2017

Запитання читачів

Запитання читачів

Апостол Павло написав, що Єгова «не дозволить, щоб вас спокушали більше, ніж ви можете витримати» (1 Кор. 10:13). Чи це означає, що Єгова визначає наперед, що́ ми можемо витримати, а тоді вирішує, яких випробувань ми зазна́ємо?

Розгляньмо, який прихований зміст може критися в такому погляді. Один брат, син якого вчинив самогубство, запитав: «Чи Єгова наперед визначив, що ми з дружиною зможемо витримати самогубство сина? Невже Бог вирішив, що нам під силу знести цю трагедію?» Але чи є підстави вважати, що Єгова керує кожною подією в нашому житті?

З подальшого розгляду Павлових слів з 1 Коринфян 10:13 можна зробити такий висновок: немає біблійних підстав вважати, що Єгова визначає наперед, що́ ми можемо витримати, і на основі цього вирішує, яких випробувань ми зазна́ємо. Чому можна зробити такий висновок? Розгляньмо чотири причини.

По-перше, Єгова наділив людей свободою волі. Бог хоче, щоб ми самі вибирали свій життєвий шлях (Повт. 30:19, 20; Іс. Нав. 24:15). Якщо ми вибираємо правильну дорогу, то можемо сподіватися, що Єгова керуватиме нашими кроками (Присл. 16:9). Але якщо ми вибираємо поганий шлях, то відчуємо на собі відповідні наслідки (Гал. 6:7). Чи ми справді мали б свободу волі, якби Єгова вирішував, які випробування спадуть на нас?

По-друге, Єгова не захищає нас від неочікуваних подій, які залежать від «часу і випадку» (Еккл. 9:11). Трагічні випадки — нерідко з жахливими наслідками — можуть траплятися тому, що ми опинились у невідповідному місці в невідповідний час. Ісус згадав про нещасний випадок, в якому загинуло 18 осіб, коли на них впала вежа. Згідно з його словами, ці люди загинули не тому, що на це була Божа воля (Луки 13:1—5). Хіба логічно думати, що Бог наперед визначає, хто житиме, а хто помре в результаті збігу обставин?

По-третє, кожен з нас залучений у спірне питання про непорочність. Пригадаймо, що Сатана піддав сумніву непорочність всіх служителів Єгови. Сатана стверджував, що ми не залишимося відданими Єгові, коли зазна́ємо випробувань (Йова 1:9—11; 2:4; Об’яв. 12:10). Якби Єгова відвертав деякі з наших  випробувань, вважаючи, що ми їх не зможемо знести, то додав би ваги звинуваченню Сатани, який стверджував, ніби ми служимо Богові з егоїстичних спонук.

По-четверте, Єгові необов’язково передбачати все, що з нами станеться. Якби Бог заздалегідь вирішував, з якими випробуваннями ми зіткнемося, це означало б, що він повинен знати все про наше майбутнє. Однак такий погляд є небіблійним. Безперечно, Бог може передрікати майбутнє (Ісаї 46:10). Але, як показує Біблія, він вибірково передбачає майбутні події (Бут. 18:20, 21; 22:12). Отже, Бог врівноважено використовує свою здатність передбачати, поважаючи нашу свободу волі. Хіба не цього ми сподіваємося від Бога, який цінує нашу свободу і завжди виявляє свої риси врівноважено? (Повт. 32:4; 2 Кор. 3:17).

Тож як нам розуміти слова Павла: «Бог... не дозволить, щоб вас спокушали більше, ніж ви можете витримати»? Тут Павло описує, що́ Єгова робить під час випробувань *, а не перед ними. Слова апостола запевняють нас у тому, що, хоч би яких випробувань ми зазнали, Єгова підтримає нас, якщо ми покладаємося на нього (Пс. 55:22). Павлові слова потіхи ґрунтуються на двох фундаментальних істинах.

Перша істина: випробування, з якими ми стикаємося, «звичайні для всіх людей». Тож випробування, яких ми зазнаємо́, поширені у світі. Такі випробування нам під силу знести, якщо ми покладаємося на Бога (1 Пет. 5:8, 9). З контексту слів, записаних у 1 Коринфян 10:13, видно, що Павло говорить про випробування, з якими стикалися ізраїльтяни в пустелі (1 Кор. 10:6—11). Жодне з цих випробувань не було чимось незвичайним або настільки тяжким, щоб вірні ізраїльтяни не могли його знести. Павло чотири рази каже, що дехто з них виявив непослух. На жаль, декотрі ізраїльтяни піддалися неправильним бажанням, бо не покладалися на Бога.

Друга істина: Бог є вірний. Те, як Бог поводився зі своїм народом, показує, що він виявляє віддану любов до «тих, хто любить його і виконує його заповіді» (Повт. 7:9). Крім того, Єгова завжди дотримується своїх обіцянок (Іс. Нав. 23:14). Оскільки в минулому Бог виявляв вірність, ті, хто любить і слухається його, можуть не сумніватися, що він дотримається своєї обіцянки. По-перше, Бог не дозволить, щоб їхнє випробування стало настільки тяжким, що його було б неможливо витримати. І по-друге, він «дасть і вихід».

Єгова «потішає нас у всіх випробуваннях»

Як Єгова дає вихід тим, хто покладається на нього у будь-яких випробуваннях? Звичайно, якби на це була його воля, він би просто усунув випробування. Але пригадаймо Павлові слова: «[Єгова] дасть і вихід, щоб ви могли [їх] знести». Отож у багатьох випадках він дає вихід, забезпечуючи нас усім необхідним, щоб ми могли знести випробування. Розгляньмо, як Єгова може дати нам вихід.

  • Єгова «потішає нас у всіх випробуваннях» (2 Кор. 1:3, 4). Він може заспокоїти наш розум, серце та почуття за допомогою свого Слова, святого духу і духовної поживи, яку дає вірний раб (Матв. 24:45; Ів. 14:16, прим.; Рим. 15:4).

  • Єгова може вести нас своїм святим духом (Ів. 14:26). Коли трапляються випробування, дух може допомогти нам пригадати біблійні розповіді та принципи і зрозуміти, які кроки було б мудро зробити.

  • Єгова може послуговуватися своїми ангелами задля нашого блага (Євр. 1:14).

  • Єгова нерідко допомагає нам через одновірців, які стають для нас «опорою», підтримуючи нас словом і ділом (Кол. 4:11, прим.).

Тож який висновок ми можемо зробити щодо значення Павлових слів, записаних у 1 Коринфян 10:13? Єгова не вирішує, яких випробувань ми зазна́ємо. Але, стикаючись з ними, не сумніваймося: якщо ми повністю покладаємося на Єгову, то він ніколи не дозволить, щоб випробування стали настільки тяжкими, що їх було б неможливо витримати. До того ж Бог завжди дає вихід, щоб ми могли їх знести. Яка ж підбадьорлива думка!

^ абз. 2 Грецьке слово, перекладене як «спокуса», може означати також «випробування».