Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ) ЛЮТИЙ 2016

Єгова назвав його своїм другом

Єгова назвав його своїм другом

«Ти, Ізраїлю,— мій слуга. Я вибрав тебе, Якове, ти — потомство мого друга Авраама» (ІСАЇ 41:8).

ПІСНІ: 91, 22

1, 2. а) Звідки ми знаємо, що люди можуть стати Божими друзями? б) Що ми розглянемо в цій статті?

КОЖНА людина від народження до смерті потребує любові. Люди дійсно потребують і прагнуть любові — і не лише романтичної. Нам необхідні дружні стосунки та спілкування з іншими. Але існує любов, якої ми потребуємо найбільше,— це любов Єгови. Багатьом важко уявити, що люди можуть розвинути близьку, сердечну дружбу з Усемогутнім Богом, невидимим Духом на небі. Чи ми поділяємо такий скептичний погляд? Зовсім ні.

2 З Біблії ми дізнаємось, що недосконалі люди були друзями Бога. Варто роздумувати над їхнім прикладом, адже розвивати таку дружбу — це найвища мета, яку можна поставити собі в житті. Винятковий приклад у тому, як розвивати дружбу з Богом, подав Авраам. (Прочитайте Якова 2:23). Завдяки чому Авраам був настільки близьким другом Єгови? Зокрема завдяки своїй  вірі. Біблія називає Авраама «батьком для всіх, хто... має віру» (Рим. 4:11). Тож розгляньмо, як віра Авраама допомогла йому розвинути міцну дружбу з Богом. Кожен з нас може запитати себе: «Як мені наслідувати віру Авраама і зміцнювати свою дружбу з Єговою?»

ЯК АВРААМ СТАВ ДРУГОМ ЄГОВИ?

3, 4. а) Опишіть, яким, очевидно, було найбільше випробування Авраамової віри. б) Чому Авраам був готовий принести в жертву Ісака?

3 Уявіть собі старенького чоловіка, який ледве йде гірським схилом. Напевно, це найважча подорож у його житті, і не тому, що в нього такий поважний вік. Аврааму приблизно 125 років, але він ще сильний [1]. За ним іде молодий чоловік, якому, мабуть, 25 років. Це його син Ісак, він несе дрова. Авраам має ніж і те, чим можна розпалити вогонь. Єгова попросив Авраама принести в жертву свого сина (Бут. 22:1—8).

4 Авраам зіткнувся, очевидно, з найбільшим випробуванням своєї віри. Дехто каже, що Бог жорстокий, якщо просив Авраама зробити це, а інші вважають, що слухняність Авраама була сліпою і бездушною. Вони так думають тому, що не мають віри і не розуміють, що таке віра (1 Кор. 2:14—16). Авраам не слухався Бога сліпо. Він слухався, бо міг бачити. Очима справжньої віри він бачив, що його небесний Батько Єгова ніколи не просить від своїх вірних слуг того, що може завдати їм тривалої шкоди. Авраам знав: послух Богу Єгові принесе благословення йому самому та його улюбленому синові. На чому ґрунтувалася така віра? На знанні і досвіді.

5. Як Авраам, мабуть, довідався про Єгову і як це знання вплинуло на нього?

5 Знання. Хоч Авраам виростав у халдейському місті Ур, в якому було поширене ідолопоклонство, він пізнав Єгову. Як це могло статися, беручи до уваги те, що його батько, Терах, був ідолопоклонником? (Іс. Нав. 24:2). Біблія не пояснює цього прямо, але повідомляє, що Авраам був потомком Ноєвого сина Сима у дев’ятому поколінні. Сим, чоловік великої віри, помер, коли Авраамові було приблизно 150 років. Ми точно не знаємо, чи Авраам довідався про Єгову від Сима. Однак здається логічним, що Сим передав своїм рідним знання про Єгову. Ці знання якимось чином стали доступні Аврааму і торкнулися його серця. Він полюбив Бога, про якого довідався, і це знання допомогло йому розвинути віру.

6, 7. Як пережите Авраамом зміцнило його віру?

6 Досвід. Як Авраам набув досвід, який зміцнив його віру в Єгову? Вважають, що думки ведуть до почуттів, а почуття — до вчинків. Те, що Авраам дізнався про Бога, викликало в нього благоговійний страх і щиросерду повагу до «Всевишнього Бога Єгови, Творця неба і землі» (Бут. 14:22). Біблія називає таке почуття «побожним страхом», і воно вкрай необхідне для того, щоб розвивати дружбу з Богом (Євр. 5:7; Пс. 25:14). Побожний страх спонукав Авраама до дій.

7 Бог звелів літнім Аврааму й Саррі покинути Ур та переселитися в чужий край. Решту свого життя вони мали жити в наметах. Завдяки слухняності Авраам отримував благословення і захист від Єгови. Наприклад,  Авраам боявся, що його вродливу дружину Сарру заберуть від нього, а його самого вб’ють. Його страх не був безпідставний. Проте Авраам не дозволив, аби такі переживання завадили йому слухатися Бога. Єгова не раз втручався і чудом захищав Авраама та Сарру (Бут. 12:10—20; 20:2—7, 10—12, 17, 18). Ці випадки у житті Авраама зміцнили його віру.

8. Як нам здобути знання і досвід, необхідні для зміцнення дружби з Єговою?

8 Чи ми можемо розвинути дружбу з Єговою? Так, бо нам доступні необхідні знання і досвід. Авраам володів лише частинкою великого багатства мудрості, яка міститься в Біблії (Дан. 12:4; Рим. 11:33). Боже Слово наповнене скарбами, які можуть поглибити наше знання про «Творця неба і землі» і допомогти розвинути повагу та любов до нього. Тимчасом як ці почуття спонукують нас слухатися Бога, ми здобуваємо досвід, адже бачимо, що́ приносить слухняність йому. Ми переконуємося, що поради Бога захищають нас і що він благословляє та зміцнює нас. Ми бачимо, що служіння Богові від усього серця приносить задоволення, мир і радість (Пс. 34:8; Присл. 10:22). Здобуваючи таке знання й досвід, ми поглиблюємо свою віру в Єгову і зміцнюємо дружбу з ним.

ЯК АВРААМ ЗБЕРІГАВ ДРУЖБУ З БОГОМ

9, 10. а) Що потрібно для зміцнення дружби? б) З чого видно, що Авраам дорожив дружбою з Єговою і зміцнював її?

9 Дружба може бути дорогоцінним скарбом. (Прочитайте Прислів’я 17:17). Все ж вона не є якоюсь річчю, яку можна купити і тримати для краси. Дружба подібна до чогось живого. Щоб вона процвітала, про неї треба дбати і її треба підтримувати. Авраам дорожив своєю дружбою з Єговою та беріг її. По чому це було видно?

10 Авраам ніколи не думав, ніби достатньо того, що він виявляв побожний страх і слухняність у минулому. Коли він та його домашні подорожували до Ханаану, він, приймаючи як важливі, так і незначні рішення, продовжував триматися вказівок Єгови. За рік до народження Ісака, коли Авраамові було 99 років, Єгова наказав обрізати всіх чоловіків у його домі. Чи Авраам піддавав сумніву наказ Єгови? Чи якось нарікав? Ні. Він довіряв Богові і послухався «в той же день» (Бут. 17:10—14, 23).

11. Чому Авраам переживав про Содом і Гоморру і як Єгова йому допоміг?

11 Авраам постійно слухався Єгови, навіть у дрібних справах. Завдяки цьому його дружба з Богом процвітала.  Він завжди виливав своє серце Єгові і просив допомоги, коли в нього виникали складні запитання. Приміром, дізнавшись, що Бог має знищити міста Содом і Гоморру, Авраам переживав, щоб разом зі злими не загинули праведні. Мабуть, Авраам хвилювався за свого племінника Лота і його сім’ю, які тоді жили в Содомі. Авраам ставив свої запитання з великим смиренням і довірою до Бога, «Судді всієї землі». Єгова терпеливо показував Аврааму, наскільки велике Його милосердя. Він читає кожне серце і шукає праведних людей, щоб врятувати їх навіть у час суду (Бут. 18:22—33).

12, 13. а) Як знання і досвід, здобуті Авраамом, допомогли йому пізніше? б) З чого видно, що Авраам довіряв Єгові?

12 Без сумніву, знання і досвід, які здобував Авраам, допомагали йому зберігати близьку дружбу з Єговою. Пізніше, коли Авраам зіткнувся з важким випробуванням — Єгова попросив принести в жертву його сина Ісака,— він міг роздумувати над тим, яким був його небесний Друг. Тож повернімося до того моменту, коли цей вірний чоловік ледве йде схилом у краї Морія. Чи він вважав, що Єгова несподівано змінився, став жорстоким і немилосердним? Для Авраама це було немислимо. Звідки ми це знаємо?

13 Слугам, які супроводжували їх, Авраам сказав: «Залишайтеся тут з ослом, а ми з сином підемо поклонимось Богу і повернемося» (Бут. 22:5). Що мав на увазі Авраам? Чи він обманював своїх слуг, кажучи, що Ісак повернеться, хоча й знав, що має принести його в жертву? Ні. Біблія проливає світло на те, про що думав Авраам. (Прочитайте Євреїв 11:19). Авраам «вважав, що Бог спроможний навіть воскресити Ісака з мертвих». Цей чоловік вірив у воскресіння. Він знав, що Єгова відновив їхню з Саррою здатність народжувати дітей попри їхню старість (Євр. 11:11, 12, 18). Авраам усвідомлював, що для Єгови немає нічого неможливого. Тому він був упевнений, що, хоч би що сталося того важкого дня, його любий син повернеться до нього, щоб могли виконатися всі обіцянки Єгови. Не дивно, що Авраама названо «батьком для всіх, хто... має віру».

14. Які труднощі ти маєш у служінні Єгові і як тобі може допомогти приклад Авраама?

14 А що сказати про нас? Щоправда, сьогодні Єгова не ставить до нас таких вимог. Але він просить нас слухатися його, навіть якщо нам важко виконувати його накази або ми не розуміємо підстав для цих наказів. Чи було тобі колись тяжко виконати те, що просить Бог? Наприклад,  деяким вісникам нелегко проповідувати. Можливо, вони намагаються подолати сором’язливість, через яку їм складно підходити до незнайомців, щоб звіщати їм добру новину. Іншим важко відрізнятися від однокласників чи співробітників (Вих. 23:2; 1 Фес. 2:2). Чи ти колись почувався так, як Авраам,— наче ледве йдеш схилом у краї Морія і перед тобою завдання, яке тобі, здається, не під силу? Якщо так, то тебе підбадьорить приклад віри й мужності Авраама! Роздуми над життям вірних чоловіків і жінок можуть спонукати нас наслідувати їх і наближатися до Єгови — нашого Друга (Євр. 12:1, 2).

ДРУЖБА, ЯКА ПРИНОСИТЬ БЛАГОСЛОВЕННЯ

15. Чому ми впевнені, що Авраам ніколи не жалкував про свою віддану слухняність Єгові?

15 Чи Авраам колись жалкував, що віддано виявляв слухняність Єгові? Зверніть увагу, як Біблія описує кінець життя Авраама: «Задоволений життям, він дожив до глибокої старості... [і] помер» (Бут. 25:8). Коли Авраамові було 175 років, він вже не мав сили, але міг із задоволенням пригадувати, як чудово пройшло його життя. Воно було зосереджене на дружбі з Богом Єговою. А втім, коли ми читаємо, що Авраам був задоволений життям і дожив до глибокої старості, це не означає, що він, так би мовити, переситився життям і не мав бажання жити в майбутньому.

16. Чим радітиме Авраам у Раю?

16 Біблія говорить, що Авраам «чекав міста зі справжнім фундаментом, творець і будівничий якого — Бог» (Євр. 11:10). Авраам вірив, що одного дня він побачить це місто, Боже Царство, яке правитиме над землею. І він його побачить! Чи можеш уявити собі, з якою радістю Авраам буде жити в земному Раю і далі зміцнювати свою дружбу з Єговою? Як йому буде приємно, коли він дізнається, що його приклад віри допомагав служителям Єгови впродовж тисяч років після його смерті! У Раю він навіть довідається, що те, як йому було повернено Ісака, «послужило прикладом» чогось набагато величнішого (Євр. 11:19). І Авраам дізнається, що мільйони вірних людей змогли уявляти собі, що́ відчував Єгова, коли віддав свого Сина, Ісуса Христа, на викуп,— адже вони уявляли, який біль зніс Авраам, готуючись принести в жертву Ісака (Ів. 3:16). Приклад цього вірного чоловіка допомагає кожному з нас ще більше цінувати викуп — найбільший вияв любові в історії людства.

17. Що ми вирішили робити і що ми розглянемо в наступній статті?

17 Нехай кожен з нас твердо вирішить наслідувати віру Авраама. Продовжуючи ліпше пізнавати Єгову, ми завдяки своїй непорочності здобуваємо в нього добре ім’я та набуваємо більше досвіду в тому, як він нас благословляє та захищає. (Прочитайте Євреїв 6:10—12). Тож нехай Єгова буде нашим другом вічно! У наступній статті ми розглянемо ще три приклади вірних служителів, які стали близькими друзями Бога.

^ [1] (абзац 3) Цього чоловіка і його дружину спочатку звали Аврам і Сара, але в цій статті ми будемо називати їх Авраамом і Саррою — іменами, які пізніше їм дав Єгова.